Анкетування як метод знаходження нового знання у процесі дипломного дослідження філологів

Анотація

У статті порушується проблема використання емпіричних методів іноземними студентами-філологами в дипломних дослідженнях. Один із таких методів – анкетування – розглядається як спосіб знаходження нового знання, що є найбільш значущим у дослідницькій роботі.

У статті подано правила побудови анкети, до яких належать такі: визначення мети анкетування; достатність запитань для забезпечення емпіричної перевірки гіпотези дослідження; врахування інформованості опитуваних про предмет мовлення; розташування запитань відповідно до логіки сприйняття змісту анкети; уникання у формулюваннях емоційно забарвлених слів, що підштовхують до оцінних відповідей. Згідно з дослідженнями соціальних психологів автор аналізує класифікації запитань, що можуть входити до складу анкети, описує їхнє призначення. Наукову новизну статті складає презентація мовленнєвих жанрів анкети та опис її результатів. Автор стверджує, що анкета як текст є мовленнєвим жанром, що характеризується певною змістовно-смисловою, стилістичною та композиційною єдністю. Змістовно-смислова єдність забезпечується змістом запитань анкети; стилістична – відповідністю ознакам наукового мовлення; композиційна – розміщенням компонентів тексту та зв’язками між ними.

Опис результатів анкетування як складник жанру містить такі елементи змісту: а) зазначення мети проведення анкетування; б) уточнення місця і часу, опис контингенту респондентів; в) представлення структури анкети (групування запитань за тематичними блоками, спрямованість яких підпорядкована розв’язанню одного завдання (якщо таке наявне); г) заявлення мети залучення запитання; д) опис інформації, що отримана у відповіді, і висновок щодо її інтерпретації; е) узагальнюючі висновки на основі аналізу всіх відповідей анкети.

Композиція опису результатів анкетування відповідає схемі: мета залучення до анкети запитання – результати – інтерпретація результатів.

У статті презентується система завдань для формування вмінь формулювати запитання і співвідносити зміст анкети з метою дослідження; складати анкету як мовленнєвий жанр; усувати помилки у змісті та мовному оформленні анкети; описувати матеріали, отримані методом анкетування.