Агроекологічна та еколого-економічна оцінка використання земель сільськогосподарського призначення фермерського господарства
Ключові слова:
фермерське господарство, агроекологічна оцінка, еколого-економічна оцінка, грунт, зрошувальна вода, заходи, Запорізька область
Анотація
На прикладі фермерського господарства Василівського району Запорізької області проведено еколого-агрохімічне обстеження грунтів та зрошуваної води, визначено еколого-економічна оцінка використання земель. За результатами агроекологічної оцінки використання сільськогосподарських земель в малих фермерських господарствах показана та науково обгрунтована необхідність низки заходів по стабілізації та якісному поліпшенню ґрунтовому стану для забезпечення екологічної рівноваги агроценозу.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2014-03-12
Як цитувати
Гололобова, О. О., Кравченко, Н. Б., & Давидова, Е. Д. (2014). Агроекологічна та еколого-економічна оцінка використання земель сільськогосподарського призначення фермерського господарства. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (3-4), 102-112. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/907
Розділ
Антропогенний вплив на природне середовище
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
