https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/issue/feed Людина та довкілля. Проблеми неоекології 2022-08-08T10:43:53+00:00 Максименко Надія Василівна ( Maksymenko Nadija V.) maksymenko@karazin.ua Open Journal Systems <p>Наукове фахове видання України Категорії «Б» в&nbsp;галузях наук:&nbsp;10 Природничі науки за спеціальностями&nbsp;<strong>101 Екологія</strong>,&nbsp;<strong>103 Науки про Землю </strong>; 20 Аграрні науки та продовольство за спеціальностями&nbsp;<strong>201 Агрономія,&nbsp; 205 Лісове господарство</strong>.</p> <p>Надаються результати фундаментальних і прикладних досліджень в різних галузях географії, агрономії, лісового господарства та екології.</p> <p>Реєстрація і ДАК України: Постанова № 1-05/5 від 18.11.2009; Постанова № 747 від 13.07.2015; Наказ МОН України № 409 від 17.03.2020.</p> <p>Розглядаються шляхи вирішення сучасних проблем географічної науки, висвітлюються питання земельної політики, &nbsp;загального землеробства, сільськогосподарських та фіто меліорацій, агрофізики, агроґрунтознавства, агрохімії, рослинництва, лісовпорядкування, лісової таксації, лісознавства і лісівництва, екології людини, заповідної справи, оцінки і оптимізації стану навколишнього середовища, теорії й практики екологічного моніторингу, ГІС-технологій, моделювання стану довкілля.</p> <div id="maintext"> <p>Для науковців і фахівців-екологів, а також викладачів, аспірантів, магістрів і студентів вищих навчальних закладів без будь-яких обмежень.</p> </div> https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/18571 Реалії та перспективи розвитку урбосистем у місті Львів 2022-08-06T10:31:30+00:00 М. М. Назарук mm.nazaruk@gmail.com Ю. С. Полянський polianskyiyurii@gmail.com М. В. Остроушко maksim.ostroushko.1@gmail.com <p><strong>Актуaльність.</strong> Проект SPARCS надає підтримку містам для їх перетворення у сталі енергопозитивні та кліматично-нейтральні громади. Місто Львів є одним зі стейкхолдерів проекту і виконує зобов’язання в межах грантової угоди для реалізації комплексного енергетично незалежного та кліматично-нейтрального району в міській урбосистемі.</p> <p><strong>Мета.</strong> Демонстрація інноваційних рішень у сферах планування, пілотного впровадження та масштабування «розумних» та інтегрованих енергетичних систем, які перетворюють міста у сталі, людиноцентричні та екологічно стійкі екосистеми, що забезпечують високі стандарти життя для мешканців.</p> <p><strong>Методи. </strong>Статистичний, порівняльний, картографічний та системний аналіз.</p> <p><strong>Результати. </strong>Виконано аналіз закордонних та українських джерел стосовно концепції енергетично незалежних районів, що дає можливість запропонувати своє визначення Концепції енергопозитивного району і району його впровадження. Головними стратегічними напрямками визначено просторовий розвиток, енергетика, мобільність та поводження з відходами. В межах впровадження проекту SPARCS у місто Львів проведено велику кількість нових заходів в галузі кліматичної-нейтральності. Запущено декілька глобальних стратегічних документів: План дій Зеленого міста Львова, План сталої міської мобільності, Інтегрована концепція розвитку, План імплементації, що включає у себе 9 активностей, які мають створити умови для розвитку енергопозитивних районів та подальшої трансформації Львова у кліматично-нейтральне місто</p> <p><strong>Висновки.</strong> Визначившись із основними завданнями стратегічної трансформації міста у середньостроковій перспективі, в короткотерміновій перспективі у Львові необхідно забезпечити формування умов для розвитку сталих енергопозитивних та кліматично-нейтральних громад загалом та енергопозитивних районів як інноваційних інструментів досягнення кліматично-нейтрального статусу, зокрема.</p> 2022-05-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Назарук М. М., Полянський Ю. С., Остроушко М. В. https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/18575 Водні об’єкти міста Тернопіль: гідрографія, екологічний стан та водопостачання 2022-08-06T10:32:11+00:00 Л. П. Царик tsarykl55@gmail.com І. Р. Кузик kuzyk@tnpu.edu.ua Л. В. Янковська lubayank@gmail.com <p><strong>&nbsp;</strong></p> <p>Найбільш чутливими до антропогенного навантаження у місті є водні ресурси: поверхневі та підземні води, джерела водопостачання тощо. Тому аналіз гідрографічних особливостей і екологічного стану водних об’єктів міста Тернопіль є актуальним та важливим науково-практичним завданням</p> <p><strong>Мета. </strong>Проаналізувати гідрографічні особливості та екологічний стан водних об’єктів міста Тернопіль, висвітлити проблему забруднення водосховища, якісного стану води у річці Серет і основних водозаборів міста.</p> <p><strong>Методи. </strong>Узагальнення та систематизація, описовий, SWOT-аналіз, оцінювання, картографічний, геоінформаційний, геохімічної оцінки екологічного стану водних об’єктів міста.</p> <p><strong>Результати. </strong>Узагальнення і систематизація даних про гідрографічну мережу міста Тернопіль дозволяє констатувати факт, що основними водними об’єктами міста є&nbsp; річка Серет – довжиною 242 км (у межах міста 1,8 км) та площею басейну 3900 км<sup>2</sup>; водосховище – площею 300 га; безіменна права притока та каналізована ліва притока річки Серет – річка Рудка. Екологічний стан річки Серет у межах міста Тернопіль можна оцінити як незадовільний. Основними геоекологічними проблемами річки є забудова прибережної захисної смуги, забруднення вод твердими побутовими відходами, перевищення гранично допустимих концентрацій завислих речовин, сульфатів, хлоридів, нітратів і нафтопродуктів. Екологічними проблемами Тернопільського водосховища є забруднення води хімічними сполуками азоту амонійного, нафтопродуктів, завислих речовин та загального заліза; висока замуленість і забруднення донних відкладів водосховища важкими металами та рухомими формами біогенних елементів. Водопостачання у місті Тернопіль здійснюється із двох водозаборів – Білецького та Верхньо-Івачівського. Верхньо-Івачівський водозабір знаходиться на відстані 3 км від міського сміттєзвалищ у селі Малашівці. В останні кілька років у місті набуває поширення процес буріння і використання приватних артезіанських свердловин глибиною понад 50 м. За результатами проведених аналізів, встановлено відповідність санітарним вимогам проб води у цих свердловинах, водневий показник (рН) в усіх пробах – в межах норми (6,5-8,5).</p> <p><strong>Висновки. </strong>Сучасні тенденції кліматичних змін і зростання антропогенного навантаження на водні об'єкти посилюють ризики деградації та зміни окремих складових гідрографічної мережі міста. У Тернополі необхідно екологізувати екосистему Тернопільського водосховища, модернізувати систему централізованого водопостачання, провести реконструкцію дощових колекторів і посилити контроль за несанкціонованими скидами у поверхневі водні об’єкти. Також варто запроектувати для міста ще один водозабір в екологічно безпечних умовах.&nbsp;</p> 2022-05-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Царик Л. П., Кузик І. Р., Янковська Л. В. https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/18577 Історія формування Криворізької ландшафтно-технічної системи 2022-08-08T10:43:53+00:00 Т. С. Коптєва koptevatania36@hnpu.edu.ua <p><strong>Мета.</strong> Дослідити історію формування Криворізької ландшафтно-технічної системи, виділити і обґрунтувати три етапи розвитку, які утворились внаслідок дії гірничодобувної промисловості на території Криворізької ландшафтно-технічної системи.</p> <p><strong>Методи.</strong> Історичний аналіз, картографічний, метод антропогенно-ландшафтознавчого прогнозу.</p> <p><strong>Результати.</strong> Виділено та проаналізовано три етапи розвитку системи: кустарних розробок та освоєння природних ресурсів (ІV ст. до н.е. – ХVІІ ст.), де здебільшого переважали описи та освоєння окремих геокомпонентів, що мали безпосереднє значення у житті людей. Перше зародження формування Криворізької ландшафтно-технічної системи розпочалося біля русел р. Саксагань та р. Інгулець, де простягаються поклади залізних руд; дослідження природних ресурсів для цілей їх початкового промислового освоєння (ХVІІІ – перш половина ХХ ст.), що дали можливість сформувати промислову базу і розпочати інтенсивний видобуток корисних копалин; (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.) – розвиток однієї з найбільших не лише в Україні, але й у світі ландшафтної системи. Упродовж лише 150 років у межах Криворіжжя сформувалась нова, складна й динамічна ландшафтна структура, з явною перевагою промислових, здебільшого гірничопромислових ландшафтів, які разом із селітебними ландшафтами формують сучасний ландшафтний фон Криворіжжя. Розроблені схеми та карти, які відображають розвиток Криворізької ландшафтно-технічної системи.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Криворізька ландшафтно-технічна система почала своє формування ІV ст. до н.е., але найактивнішого і найдинамічнішого розвитку гірничодобувної промисловості набула лише 150 років тому назад за такий невеликий проміжок часу на території Криворіжжя сформувалась нова, складна й динамічна ландшафтна структура, з явною перевагою промислових, здебільшого гірничопромислових ландшафтів, які разом із селітебними ландшафтами формують сучасний ландшафтний фон Криворізької ландшафтно-технічної системи.</p> 2022-05-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Коптєва Т. С. https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/18578 Застосування методів анкетування в географічних дослідженнях міграцій населення Івано-Франківської області 2022-08-06T10:32:57+00:00 А. Р. Михайлюк kovalska_angelika_romanivna@ukr.net <p><strong>Мета.</strong> З’ясування передумов та причин міграційного процесу у межах Івано-Франківської області, виявленні причин її спонукання та формулюванні можливих шляхів їх вирішення.</p> <p><strong>Методи.</strong> Oн-лайн анкетуванням, створеним на базі GOOGLE-форми.</p> <p><strong>Результати.</strong> Основною вихідною базою даних еміграції населення Івано-Франківської області є результати опитування сто сімдесяти респондентів. Проведено аналіз вікової та статевої структури мігрантів, встановлено відсоткову участь респондентів у міграційних процесах у межах адміністративної одиниці. Визначено країни-реципієнти емігрантів з Івано-Франківської області. З’ясовано мету виїзду, умови переїзду та зазначено вплив пандемії на еміграцію. Міграційні процеси в Івано-Франківській області направлені, з одного боку, на ознайомлення з культурою, побутом розвинутих країн, а з іншого – на відтік молодих працездатних людей в пошуках добре оплачуваної роботи за кордоном. Така тенденція сприятиме штучному процесу старіння нації.&nbsp;</p> <p><strong>Висновки.</strong> Найбільшою за кількістю країною-реципієнтом є Польща. Міграційні процеси, зокрема, еміграція, може бути мінімалізована завдяки належній оплаті праці, підвищення цінності людського капіталу, створення нових робочих місць, а також сприяння розвитку малого та середнього бізнесу.</p> 2022-05-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Михайлюк А. Р. https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/18580 Вплив туризму на економіку в період пандемії 2022-08-06T10:33:38+00:00 Л. В. Ковальська gnatuk_L@ukr.net Т. І. Ткаченко todria@ukr.net <p><strong>Мета.</strong> Визначення впливу туризму на економічне, соціальне та природне середовища, а також&nbsp; ролі туристичної галузі в економіці світу, України, зокрема в межах Івано-Франківської області.</p> <p><strong>Методи.</strong> Статистичні, методи аналізу, синтезу, графічний та методи логічного узагальнення.</p> <p><strong>Результати.</strong> Проведено порівняння ВВП в світовій та національній економіках у відсотковому та кількісному (умовних одиницях) показниках. Для аналізу ролі туристичної індустрії в економіку світу та України наведено кількісні показники витрат туристів та прибуток туристичного бізнесу. Встановлено причину та представлено величину змін у кількості працівників туристичного бізнесу впродовж 2019 – 2020 рр. Виділено основні країни-донори та країни-реципієнти туристів. Проведено моніторинг стану туристичного ринку в Івано-Франківській області станом на 01.09.2020 р. Ринок туристичних послуг у світі в період розвитку пандемії COVID -19 зазнав значних трансформацій, що відзначилось як у зменшенні робочих місць у туристичному бізнесі, так і у зменшені показника ВВП, прибутку в туризмі та витрат споживачів туристичних послуг. На прикладі основного туристичного магніту – курорту Буковель Івано-Франківської області проаналізовано попит на туристичному ринку. Встановлено, що розвитку туризму на теренах Івано-Франківської області сприяють грантові програми, а саме – Програма підтримки ініціативи місцевих карпатських громад</p> <p><strong>Висновки.</strong> Національний туристичний ринок спрямував свою діяльність на задоволення потреб внутрішніх туристів. Основним туристичним магнітом Івано-Франківської області залишився курорт Буковель. Подальший розвиток туристичного бізнесу, зокрема, в межах України, залежатиме від державних інвестицій та грантових програм як національних так і міжнародних.</p> 2022-05-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Ковальська Л. В., Ткаченко Т. І. https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/18582 Форсмажорна необхідність звернення людства до ноотехнологій і нооекології 2022-08-06T10:34:21+00:00 К. В. Корсак kvkorsak@gmail.com Ю. К. Корсак olte@ukr.net <p><strong>Актуальність</strong><strong>.</strong> Вбачаємо у вивченні наявних наукових праць на тему відвернення глобальних небезпек. Популяція Homo Sapiens Sapienses зростає кількісно, збільшує темп деструкції природного довкілля і прискорює рух до тотального колапсу. Науковці світу створюють лише «відозви» і попередження про небезпеку, навіть рішення ООН і три екологічні форуми 1992, 2002 і 2012 років не вказують реальних засобів порятунку.</p> <p><strong>Мета</strong><strong>.</strong> Критичний аналіз наявних прогнозів майбутнього та екологічних проектів і планів, &nbsp;пропозиція реального шляху порятунку людства через заміну сучасних індустріальних і смарт-технологій екологічно безпечними виробничими і суспільними ноопроцесами, розвиток і використання ноонаук, зокрема, нооекології.</p> <p><strong>Методологія.</strong> Спирається на досягнення багатьох класичних і дуже молодих наук, на основі яких будуємо нашу пропозицію створення і використання великої групи ноонаук, що формують авторський нооглосарій. Основними є нооінтегральний, системний і нооісторичний методи у межах перспективного принципу глобального еволюціонізму з трансдисциплінарними підходами.</p> <p><strong>Результат.</strong> Докази того, що у потоці нанотехнологій з 2000 року стали з’являтися екологічно безпечні, які ми пропонуємо назвати «мудрими»&nbsp; ̶&nbsp; ноотехнологіями (wisetechnology). Їх мало і кількість зростає повільно. Подібні технології вважають неможливими і не включають у національні чи світові плани і проєкти. Ми наводимо фрагмент нашого «Нооглосарію», який містить «терміни з майбутнього». На жаль, він не привернув уваги людства, подібної до емоційних та популістичних екодекларацій Грети Тунберг&nbsp; ̶&nbsp; дівчинки зі Швеції.</p> <p><strong>Висновок. </strong>В умовах надходження пандемії COVID-19 ми сподіваємося використати ще маловідомий проєкт «Plan S» для інформування людства про існування рятівних ноотехнологій і ноонаук. Виникла форсмажорна необхідність негайного створення не тільки нооекології, а й усіх необхідних ноонаук. Стверджуємо, що нооера вже розпочалася, але людство цього ще не помічає. План ООН «17 цілей для сталого розвитку» слід трансформувати в глобальний документ реалізації ноосимбіозу людства і біосфери, урешті, побудови ноосфери.</p> 2022-05-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Корсак К. В., Корсак Ю. К. https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/18585 Концепція агроекосистем як теоретична основа екологічно толерантного природокористування 2022-08-06T10:35:08+00:00 С. П. Сонько sp.sonko@gmail.com Н. В. Максименко maksymenko@karazin.ua О. В. Василенко vsolga05@gmail.com І. М. Гурський gurskiyvet@gmail.com Д. В. Шиян Shiyandv2017@gmail.com І. І. Зозуля ivanov11dfnz@ukr.net <p><strong>Мета.</strong> Довести придатність концепції ноосферних екосистем до інтерпретації не лише екологічних явищ і процесів, а й феноменів соціо-природного змісту, а, згодом, можливо і геополітичних процесів, зокрема, просторової експансії окремих етносів.</p> <p><strong>Методи.</strong> Використаний комплекс методологічних підходів і наукових методів. До комплексу методів належать: емпірічний, який реалізований у послідовному здійсненні наступних операцій: спостереження, моделювання, прогнозування; порівняльний – в реалізований при співставленні головних функцій природних та агроекосистем.</p> <p><strong>Результати. </strong>Формування сільськогосподарських районів є другим етапом перетворення природних екосистем на агроекосистеми. Гіпотезою роботи є можливість існування агрокосистеми, що має подвійний характер кордонів. Перевірка гіпотези здійснена для території Харківської області – однієї із староосвоєних сільськогосподарських територій України. Ґрунтуючись на припущенні про те, що ґрунт є одночасно умовою та результатом сільськогосподарської діяльності людини, а також про те, що він пов'язує у просторі-часі природні та економічні межі агроекосистем, проведено розрахунки балансу речовини у ґрунті та коефіцієнта екологічної небезпеки. Картування значень коефіцієнта екологічної небезпеки показало, що з 429 господарств області значення коефіцієнта більше 1 мають лише 7 господарств. Це означає, що в умовах інтенсивного землеробства існує постійний дефіцит речовини та енергії, що призводить до негативного балансу гумусу в ґрунті. Згідно авторської концепції, доведено, що одна з головних причин виникнення екологічної проблеми криється в різних швидкостях розвитку природи і суспільства.</p> <p><strong>Висновки. </strong>В агроекосистемах закладена «пам’ять» колишньої структурно- і інформаційно незмінної біосфери. За сучасними уявленнями про ризому така пам’ять – ґрунти. Така «пам’ять» на рівні агроекосистем забезпечує саморегуляцію «екосистеми людини» завдяки як прямій регуляції чисельності людської популяції (хвороби, війни), так й опосередкованого впливу на планетарні просторові структури. Зокрема, завдяки збереженню певних пропорцій між територіями з «натуралізованим» і «товарним» господарством.</p> 2022-05-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Сонько С. П., Максименко Н. В., Василенко О. В., Гурський І. М., Шиян Д. В., Зозуля І. І. https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/18587 Запас карбону в лісовій підстилці на території Сколівських Бескидів (Українські Карпати) 2022-08-06T10:35:51+00:00 Х. І. Чернявська khrystyna.88@i.ua І. М. Шпаківська ishpakivska@ukr.net <p><strong>Мета.</strong> Дослідити запас карбону в лісовій підстилці на території Сколівських Бескидів (Українські Карпати), з урахуванням гірських особливостей регіону та змоделювати регіональне регресійне рівняння для розрахунків запасів вуглецю у підстилці на базі отриманих даних.</p> <p><strong>Методи.</strong> Польові дослідження запасу карбону в лісовій підстилці – за методом Скородумова. Визначення мінеральної частини у підстилці – методом сухого озолення. Математичне моделювання.</p> <p><strong>Результати.</strong> Дослідження проводились на території Сколівських Бескид (Українські Карпати). Обрана територія дала можливість дослідити вплив абіотичних факторів на формування запасу вуглецю у лісовій підстилці, а також порівняти ці запаси при різних типах лісокористування. Проведено розрахунки запасу карбону на закладених 8-ми трансектах у Сколівських Бескидах. В результаті маршрутних досліджень проведено обрахунок запасу карбону в лісовій підстилці на закладених трансектах Сколівських Бескидів. Виявлено залежність запасу вуглецю у лісовій підстилці від породного складу деревостану, експозиції та крутизни схилу. Сформовано регіональне регресійне рівняння конверсії даних державного лісового кадастру для розрахунків запасів вуглецю у підстилці з врахуванням висоти над рівнем моря та крутизни схилу.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Виявлено кореляційну залежність між запасом вуглецю у лісовій підстилці та абіотичними факторами (породний склад деревостану, експозиція, крутизна схилу), що дало змогу створити регіональне регресійне рівняння конверсії даних державного лісового кадастру для розрахунків запасу вуглецю у лісовій підстилці.</p> 2022-05-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Чернявська Х. І., Шпаківська І. М. https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/18588 Природно-заповідний фонд Скибових Ґорган: структура та перспективи оптимізації (Українські Карпати) 2022-08-06T10:36:35+00:00 В. П. Брусак brusak_vitaliy@ukr.net Д. І. Попик popyk111909@gmail.com <p><strong>Мета</strong>. З’ясувати структуру й особливості природно-заповідного фонду межах Скибових Ґорґан та перспективи його оптимізації.</p> <p><strong>Методи</strong>. Польові, опрацювання фондових матеріалів природоохоронних служб, статистичний та геопросторовий аналіз, картографічний.</p> <p><strong>Результат</strong>. Опрацьовано фондові матеріали природоохоронних служб, встановлено структуру та з’ясовано особливості природно-заповітного фонду Скибових Ґорґан. У Скибових Ґорґанах розташовано 190 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 62&nbsp;961,3 га. Проаналізовано структуру ПЗФ за категоріями, площею та кількістю заповідних об’єктів, рівнем їхнього значення та об’єктами охорони. З’ясовано стан охорони геолого-геоморфологічних об’єктів Скибових Ґорґан, які включені до різних категорій природно-заповітного фонду. Наведено коротку характеристику та повний перелік категорій природно-заповітного фонду. Наведено перелік та характеристику унікальних та цінних об’єктів неживої природи Скибових Ґорґан як своєрідного природного регіону Українських Карпат, передусім у межах природного заповідника “Горгани”. Вказано на проблеми розвитку та запропоновано шляхи покращення охорони цінних геоморфологічних об’єктів шляхом створення нових об’єктів та розширення існуючих природно-заповідного територій ПЗФ Скибових Ґорґан.</p> <p><strong>Висновки</strong>. У Скибових Ґорґанах існує мало заповідних об’єктів, які спрямовані на збереження цінних об’єктів неживої природи, передусім геоморфологічних. Серед останніх цінними в межах Українських Карпат є поля кам’яних розсипів та льодовикові котли (кари), великі зсуви і осипища, скельні відслонення, каньйоноподібні ділянки річкових долин з порогами, селеві конуси. Пропонуємо створити Регіональний ландшафтний парк в районі Сивулянського хребта та полонини Рущини з урочищем “Пекло” і витоками р.&nbsp;Бистриці Солотвинської.</p> 2022-05-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Брусак В. П., Попик Д. І. https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/18589 Природно-заповідний фонд західної частини Північно Покутської височини: структура та проблеми і перспективи оптимізації 2022-08-06T10:37:14+00:00 В. Ф. Загрійчук vzagriychuk93@gmail.com <p><strong>Мета. </strong>Проаналізувати структуру й особливості природно-заповідного фонду у межах західної частини Північно Покутської височини та з’ясувати проблеми і перспективи його оптимізації.</p> <p><strong>Методи</strong>. Польовий, аналіз, опрацювання фондових матеріалів природоохоронних служб, дистанційні методи досліджень, картографічний.</p> <p><strong>Результати</strong><em>. </em>Природно-заповідний фонд західної частини Північно Покутської височини формує один регіональний ландшафтний парк, 15 заказників, 37 пам’яток природи, 12 заповідних урочищ, три дендропарки та п’ять парків-пам’яток садово-паркового мистецтва. Найбільшим за площею є Дністровський РЛП (19&nbsp;556 га), на який припадає 96% від загальної площі ПЗФ регіону. Велика кількість цінних об’єктів неживої природи: печери, скелі, уступи, карстові лійки і провалля, джерела знаходиться за межами Дністровського РЛП. Цінні об’єкти потребують охорони у формі геологічних пам’яток природи та карстово-спелеологічних заказників для подальшого їх збереження, оскільки карстові провалля та лійки, зрідка підніжжя скель стають місцями накопичення побутових відходів місцевого населення. Це призводить до втрати цінності природного об’єкту, забруднення навколишнього середовища, погіршення екологічного стану території.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Пропонується створити карстово-спелеологічний заказник для збереження та охорони печер, карстовий полів околицях с. Ісаків. В якості геологічних пам’яток природи необхідно взяти під охорону великі карстові провалля («вертеби») та печеру «Покутянка» (довжина ходів близько 935 м). Необхідно створити гідрологічні пам’ятки природи для збереження високо-дебітних джерел, водоспадів на травертинових скелях, що зосереджені вздовж схилів-стінок Дністра.</p> 2022-05-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Загрійчук В. Ф. https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/18591 Оцінка рекреаційного потенціалу регіонального ландшафтного парку «Мурафа» 2022-08-06T10:38:05+00:00 О. В. Мудрак ov_mudrak@ukr.net М. М. Ганчук ganchukmn@gmail.com Г. В. Мудрак galina170971@ukr.net В. В. Серебряков bcssu2@gmail.com І. А. Шевченко dilon2808@gmail.com Г. С. Хаєцький khayetskyy@gmail.com <p><strong>Мета.</strong> Визначити рекреаційний потенціал регіонального ландшафтного парку «Мурафа» та розробити алгоритм дій щодо підвищення його придатності для оздоровлення, рекреації і туризму.</p> <p><strong>Методи.</strong> Польові, картографічні, статистичні, системні, аналітичні.</p> <p><strong>Результати. </strong>Визначено, що для удосконалення та розвинення функціонально-просторової мережі об’єктів і територій природно-заповідного фонду Східного Поділля «рекреаційними ядрами» можуть слугувати наявні чотири регіональні ландшафтні парки «Мурафа», «Дністер», «Середнє Побужжя», «Немирівське Побужжя», які становлять 0,69% від загальної площі регіону і 30,2% від загальної площі його природно-заповідного фонду. Проаналізовано орографічні, кліматичні, гідрологічні, ландшафтно-естетичні умови, а також рівень доступності РЛП «Мурафа» для населення та розвиток транспортної й рекреаційної інфраструктури, розраховано рекреаційний потенціал території. Встановлено, що він на рівні 57% – потенціал cереднього рівня для відпочинку.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Для повноцінного розвитку рекреаційної діяльності на території РЛП «Мурафа» необхідно враховувати організацію туристичної і рекреаційної діяльності, а також охорону природних й культурних цінностей, які доповнюють активний відпочинок. Необхідно вжити комплексу заходів для попередження й зменшення антропогенного навантаження на компоненти довкілля та різні види екосистем.</p> 2022-05-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Мудрак О. В., Ганчук М. М., Мудрак Г. В., Серебряков В. В., Шевченко І. А., Хаєцький Г. С.