https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/issue/feed Людина та довкілля. Проблеми неоекології 2019-01-10T14:11:01+02:00 Крайнюков Олексій Миколайович alkraynukov@gmail.com Open Journal Systems <p>Фахове видання з географічних наук.</p> <p>Публікуються результати дослідження в області екології, неоекології та охорони навколишнього середовища.</p> <div id="maintext"> <p>Для науковців і фахівців-екологів, а також викладачів, аспірантів, магістрів і студентів вищих навчальних закладів без будь-яких обмежень.</p> </div> https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/12155 Про ґрунтоохоронну інформацію, етику і етичні норми 2019-01-10T14:05:15+02:00 В. В. Медведєв vvmedvedev@ukr.net Г. В. Тітенко titenko@karazin.ua <p>Мета <strong>− </strong>визначити деякі моральні норми етичної поведінки як основу раціонального використання і охорони ґрунтів. Дбайливе і турботливе відношення до ґрунту, екологічний імператив – внутрішня потреба керівника, землекористувача і вченого. У взаєминах «держава-землекористувач» повинні бути виключені дії, що шкодять ґрунту. Обговорено питання, як допомогти землевласнику використовувати інформацію, спрямовану на збереження ґрунтового покриву, як досягти прибутковості сільськогосподарського підприємства, не порушивши якість ґрунтового покриву, які дії повинна здійснити держава, щоб ґрунтоохоронні рекомендації вчених знайшли дорогу в практику, що важливіше продуктивна чи екологічна функції ґрунтового покриву. Примусово-заохочувальний принцип ставлення держави до землекористувача і субсидування сільськогосподарської діяльності повинні стати головними у ґрунтоохоронній стратегії держави.</p> 2019-01-05T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/12156 Можливі зміни біокліматичних умов зимового періоду в Україні 2019-01-10T14:05:41+02:00 Г. П. Катеруша safranov@ukr.net Т. А. Сафранов safranov@ukr.net О. В. Катеруша safranov@ukr.net <p><strong>&nbsp;</strong></p> <p><strong>Мета</strong>. Оцінка біокліматичних умов холодної пори року на основі показників жорсткості погоди та аналіз їх динаміки на території України. <strong>Методи</strong>. Оцінка можливих значень деяких індексів холодового стресу та їх змін у різних регіонах країни ґрунтується на двох сюжетних лініях А1В і А2. <strong>Результати. </strong>Розглянуто можливі наслідки змін клімату для здоров’я людей у зимову пору року на території України. На основі показника Бодмана та вітро-холодового індексу Сайпла-Пассела надано прогностичні показники дискомфортності клімату за три періоди: 1986-2005&nbsp;рр., 2011-2030&nbsp; рр. і 2031-2050&nbsp;рр.. За обома сценаріями середні за досліджувані періоди значення показника Бодмана на переважній частині території України знаходяться у межах 2-3 бали, а це свідчить про те, що в окремі зимові місяці і в середньому за зиму будуть домінувати умови помірно суворі; проте, у західних і південних регіонах – мало суворі. Згідно обох сюжетних ліній у грудні-січні протягом першого і другого періодів у деяких регіонах країни можливий навіть високий ризик переохолодження і обмороження відкритих ділянок шкіри за 5-10 хвилин. Найсуворіші умови очікуються у січні-лютому в Сумах (А1В) і Луганську (А2), найменш суворі – у Кропивницькому (А1В) і Тернополі (А2). Проведено аналіз тенденції зміни умов переохолодження і обмороження у зимовий сезон у різних районах країни. <strong>Висновки</strong>. У всі зимові місяці переважає тенденція на зниження індексу Бодмана по всій території країни. Більш жорсткими у першому і третьому періодах є погодні умови лютого, у другому – січня-лютого (сценарій А1В), за іншим сценарієм за весь досліджуваний час – січня. У грудні всіх часових проміжків, які розглядались, погодні зимові умови найкомфортніші за обома сценаріями. Але найчастіше у зимові місяці переважає повторюваність значень вітро-холодового індексу Сайпла-Пассела в межах 0 ÷ -9&nbsp;ºC, тобто буде спостерігатись невеликий ризик обмороження, деякий дискомфорт.Отже, взимку очікувані сполучення низької температури повітря і вітру в окремі дні в майбутньому можуть призвести до обморожень різного ступеня, впливатимуть на поширення інфекційних епідемій та «холодових» захворювань.</p> 2019-01-05T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/12157 Оцінка екологічних ризиків від забруднення повітря міст Китаю 2019-01-10T14:06:03+02:00 Н. В. Максименко nadezdav08@gmail.com П. Р. Пономаренко nadezdav08@gmail.com <p>Проблема забруднення атмосферного повітря міст Китаю відома далеко за його межами. Вона, навіть, поставила під загрозу проведення ХХІХ Олімпійських ігор у 2008 році. Мета роботи: на основі оцінки забруднення атмосферного повітря міст Пекін, Ченду і Санья (КНР) визначити екологічні ризики для населення. Робота виконувалась на основі даних китайської он-лайн платформи «PM2.5 lishishuju» щодо стану забруднення атмосферного повітря міст Китаю. Проведено порівняльну оцінку вмісту забруднюючих речовин у повітрі та розраховано екологічний ризик для населення цих міст. Розрахунок екологічного ризику зроблено у відповідності до методики, яка використовується для оцінки ризику для здоров’я населення, що зазнає впливу хімічних речовин, забруднюючих довкілля при інгаляційному надходженні речовин до організму людини. Обраховано ризик шляхом порівняння фактичного рівня експозиції з безпечним рівнем впливу та визначення коефіцієнту небезпеки впливу речовини. За результатами розрахунків здійснено ранжування речовини, що забруднюють повітря за величиною коефіцієнту небезпеки для визначення найбільш пріоритетних забруднювачів. Результати дослідження показали, що рівень загального ризику для м. Пекін складає 11,6; для м. Ченду – 26,4; для м. Санья – 4,5. В усіх досліджуваних містах загальний рівень неканцерогенного ризику перевищує граничну прийнятну величину – 1. Найбільший внесок у сумарний неканцерогенний ризик вносять такі елементи: у м. Пекін − завислі речовини (PM&nbsp;2,5)&nbsp;– 40%, у м. Ченду − завислі речовини (PM 2,5) –&nbsp; 73%, у м. Санья - озон (O<sub>3</sub>) – 52%. Зазначені речовини обумовлюють імовірність розвитку негативних ефектів у різних органах і системах організму людини. Тому необхідно розглядати окрім загального рівня ризику, ще й вплив на критичні органи&nbsp; і&nbsp; системи. Результати дослідження показали, що найбільш уразливими в умовах забруднення атмосферного повітря досліджуваних міст є органи дихання. Найнебезпечніше перевищення спостерігається в м.&nbsp;Ченду&nbsp; – 26,11. Негативний вплив на серцево-судинну систему відбувається в двох містах: Ченду – 2,35 та Пекіні – 2,30; на розвиток людини діапазон значення ризику розвитку неканцерогенних ефектів складає від 2,30 до 2,35 у м.&nbsp;Пекін та м.&nbsp;Ченду, в м.Санья значення ризику не перевищують допустимий рівень.</p> 2019-01-05T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/12158 Дослідження фітопланктону у прибережних водах острова Зміїний в 2016-2017 рр 2019-01-10T14:06:30+02:00 Н. В. Дерезюк n.derezyuk@onu.edu.ua В. І. Мідінець n.derezyuk@onu.edu.ua Є. І. Газєтов gazetov@gmail.com <p><strong>Мета.</strong> Вивчення сезонних змін кількісних характеристик фітопланктону та біорізноманіття угрупувань, зокрема видового складу потенційно небезпечних (токсичних) видів. <strong>Методи. </strong>Збір та аналіз зразків фітопланктону в прибережних водах о.&nbsp;Зміїний виконували за стандартними методами. Консервацію зразків здійснювали з використанням формаліну. Для обробки зразків використовували мікроскопи HUND-H600 та OLIMPUS-BH2. Систематика мікроводоростей і ціанобактерій застосована у відповідності до стандартів міжнародних баз. <strong>Результати. </strong>Проведений аналіз основних абіотичних факторів, які впливають на стан фітоцену. У видовому складі зареєстровано 238 видів фітопланктону з 11 класів: діатомові − Bacillariophyceae, дінофітові − Dinophyceae, зелені Ґ Chlorophyceae, ціанобактерії − Cyanobacteria, примнезієві − Prymnesiophyceae, євгленові − Euglenoidea, золотисті − Chrysophyceae, криптофітові − Cryptophyceae, діктіохові − Dictyochophyceae, хоанофлагеляти − Choanoflagellatea. Показано, що головними таксонами фітопланктону були Bacillariophyceae, Dinophyceae, Chlorophyceae і Cyanobacteria. Вперше в районі острова Зміїний було зареєстровано 11 прісноводних динофітових видів. Проаналізовані статистичні взаємозв’язки метрик фітопланктону і абіотичних характеристик. Було зафіксовано розвиток 54 видів фітопланктону, що відносяться до групи потенційно небезпечних (токсичних), серед яких 21 вид сягав рівню цвітіння. <strong>Висновки. </strong>Основними абіотичними факторами, які визначають стан фітопланктону та його сезонні зміни, є солоність та прозорість. Впродовж 2016−2017&nbsp;рр. у фотичному шарі прибережних вод острова Зміїний зареєстровано 4 сезонних максимуми розвитку мікроводоростей: навесні, влітку, восени та взимку, які відповідали термінам нормальної циклічності вегетації чорноморського фітопланктону. Порівняння сучасних максимальних величин з аналогічними даними, отриманими у попередні роки, дозволяє зробити висновок про значне збільшення кількісних характеристик фітопланктону в 2016−2017&nbsp;рр.&nbsp; Якість води в поверхневих шарах води в районі острова Зміїний, яку оцінено за основними метриками фітопланктону, була значно гіршою, ніж для придонних шарів води, що обумовлено впливом річкового стоку Дунаю, який спостерігається, насамперед, в поверхневих шарах води.</p> 2019-01-05T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/12159 Дослідження гідрологічних характеристик морських вод в Одеській затоці у 2016-2017 рр 2019-01-10T14:06:48+02:00 Є. І. Газєтов gazetov@gmail.com В. І. Медінець medinets@te.net.ua С. М. Снігірьов medinets@te.net.ua О. П. Конарева medinets@te.net.ua П. М. Снігірьов medinets@te.net.ua С. В. Медінець medinets@te.net.ua О. М. Абакумов medinets@te.net.ua В. З. Піцик medinets@te.net.ua Н. В. Ковальова medinets@te.net.ua І. Є. Солтис medinets@te.net.ua <p>Узагальнення результатів пілотного проекту моніторингу гідрологічних характеристик прибережних вод Одеської затоки, який виконувався в рамках міжнародного проекту EMBLAS II науковою групою Регіонального центру інтегрованого моніторингу та екологічних досліджень Одеського національного університету імені І. І. Мечникова в 2016-2017 рр. <strong>Методи.</strong> Збір первинних даних з прозорості, температури і солоності води виконувався стандартними методами. Обробка даних, розрахунок статистики, побудова графіків і карт проводилися з використанням програмного забезпечення ArcGIS і Excel. <strong>Результати.</strong> Представлені і проаналізовані часові та просторові розподіли прозорості, температури і солоності прибережних вод Одеської затоки в районі морської гідробіологічної станції університету в період з квітня 2016 по серпень 2017 р. За результатами аналізу накопиченої експериментальної інформації про прозорість, температуру і солоність морської води виявлені особливості сезонних змін цих характеристик. Показано, що прозорість морської води була мінімальною в травні та червні 2016 року (2,2-2,8 м), максимальні за весь період спостережень значення прозорості (7,0 м) реєструвались в травні 2017 р. В розподілі температур морської води в Одеській затоці в 2016-2017 рр. виявлено ярко виражений сезонний хід, що визначався весняно-літнім прогрівом / осіннє-зимовим охолодженням, а також прибережним апвелінгом, адвекцією водних мас з інших районів моря. Показано, що при проведенні щодекадних спостережень розпріснені водні маси фіксувались в 13,5% випадків спостережень, а при&nbsp; щомісячних зйомках на 13 станціях мікрополігону − жодного разу. Тобто при проведені щомісячних детальних зйомок прибережних вод Одеської затоки всі випадки адвекції розпріснених вод залишились незареєстрованими. <strong>Висновки.</strong> Встановлено вплив на сезонні цикли гідрологічних характеристик вод Одеської затоки в 2016-2017 рр. трансформованих водних мас, принесених від Дніпро-Бузького гирла. Зафіксовані порушення сезонності формування термохалинної структури вод в Одеській затоці в 2016-2017 рр. внаслідок впливу вздовж берегової циклонічної і компенсаційних течій в прибережній зоні затоки. Простежено формування стійкої двошарової вертикальної щільнісної стратифікації прибережних вод в Одеській затоці у весняно-літні періоди 2016-2017 рр.</p> 2019-01-05T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/12161 Дослідження змін трофічного статусу вод Кучурганського водосховища у 2006-2018 рр 2019-01-10T14:07:09+02:00 Н. В. Ковальова n.kovaleva@onu.edu.ua В. І. Медінець n.kovaleva@onu.edu.ua С. М. Снігірьов n.kovaleva@onu.edu.ua О. П. Конарева n.kovaleva@onu.edu.ua Є. І. Газєтов n.kovaleva@onu.edu.ua А. М. Мілева n.kovaleva@onu.edu.ua І. Л. Грузова n.kovaleva@onu.edu.ua І. Є. Солтис n.kovaleva@onu.edu.ua П. М. Снігірьов n.kovaleva@onu.edu.ua Х. О. Світлична n.kovaleva@onu.edu.ua С. В. Медінець n.kovaleva@onu.edu.ua <p><strong>Мета.</strong> Оцінка трофічного статусу вод Кучурганського водосховища у 2006-2018 рр. <strong>Методи.</strong> Визначення гідрологічних, гідрохімічних і гідробіологічних характеристик водного середовища водойми проводилися за стандартними методиками. Використані чотири індикатори евтрофікації вод: концентрація хлорофілу <strong><em>а</em></strong>, чисельність бактеріопланктону, трофічні індекси TSI і TRIX. <strong>Результати.</strong> Проаналізовано особливості фізико-хімічних характеристик вод водосховища. Зафіксована підвищена температура води в середині і пониззі водосховища порівняно з верхів’ям. Виявлено зростання мінералізації вод в напрямку від пониззя до верхів’я, де найчастіше фіксувалося критичне для життя гідробіонтів зниження концентрацій кисню. Проведений аналіз довгострокових змін хлорофілу <em>а</em> і бактеріопланктону. На основі результатів комплексних досліджень влітку&nbsp; 2006-2019 рр. проведено оцінку трофічного стану вод різних ділянок водосховища. Виявлені статистичні взаємозв’язки між показниками трофічного стану і фізико-хімічними характеристиками водойми. Зареєстрований тісний позитивний кореляційний зв’язок між вмістом хлорофілу <strong><em>а</em></strong> і чисельністю бактеріопланктону, що обумовлено функціональною залежністю бактерій від органічної речовини, яка продукується фітопланктоном. Показано, що зі збільшенням обсягів води у водосховищі значення цих індикаторів трофічного стану зменшувалися, що підтверджено тісним негативним кореляційним зв’язком між ними і глибиною водойми. Вперше показано, що прозорість води виявила тісні значимі негативні кореляційні зв'язки з усіма індексами і індикаторами трофічного статусу вод, що свідчить про можливість використання прозорості в якості простого індикатора трофічного стану вод, оскільки чим прозоріше води, тим нижче трофність вод і вище якість водного середовища. <strong>Висновки.</strong> Встановлено, що оцінки трофічного статусу Кучурганського водосховища за хлорофілом <em>а</em>, бактеріопланктоном і трофічним індексом TSI практично співпадають і свідчать про зростання трофічного статусу водойми з евтрофного до гіпертрофного в останні&nbsp; 2016-2018 рр. Верхів’я водосховища характеризувалося підвищеною трофністю вод у порівнянні з центральною ділянкою та пониззям. Значення трофічного індексу TRIX, який був розроблений для оцінки морських вод, практично завжди указували на більш високий трофічний статус, ніж інші індикатори.</p> 2019-01-05T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/12164 Ландшафтно-географічна оцінка ресурсного потенціалу сапропелю озера Любитівське (Волинське Полісся) 2019-01-10T14:07:32+02:00 В. О. Мартинюк kg_05@ukr.net І. В. Зубкович kg_05@ukr.net С. В. Андрійчук kg_05@ukr.net <p><strong>Мета.</strong> Здійснити ландшафтно-географічну оцінку ресурсів сапропелю оз. Любитівське (Волинське Полісся) для потреб збалансованого природокористування локальних територій. Дослідження ґрунтується на комплексних фізико-географічних <strong>методах</strong>, конструктивно-географічному моделюванні та ландшафтно-лімнологічному аналізі з оцінки природних аквальних комплексів (ПАК) озер. <strong>Результати</strong> дослідження представлені у вигляді батиметричної моделі озера, стратиграфічного розрізу донних відкладів водойми, блоку гідрологічних, гідрохімічних та геохімічних параметрів ПАК. Розкрито особливості складу, потужності, кількісної та якісної характеристики сапропелю оз. Любитівське. Із застосуванням ГІС-технологій та урахуванням особливостей мікрорельєфу озерної улоговини, літології й потужності донних осадів, гідролого-морфометричних параметрів водойми, видового складу надводних і підводних рослинних угруповань та сезонного стану температурного режиму побудовано ландшафтну карту ПАК оз. Любитівське. У складному урочищі озера виділено три аквапідурочища, зокрема літоральне, літорально-субліторальне та профундальне, а також вісім видів аквафацій. Здійснено ландшафто-метричну оцінку морфологічної будови ПАК озера й наведено площі аквафацій та акваурочищ, а також їх співвідношення у відсотках. Акцентовано увагу на літоральному акваурочищі озера, яке зазнає найбільших антропогенних трансформацій у результаті господарської діяльності (стоки біогенних речовин із городніх ділянок, рекреаційне рибальство, вигул свійської птиці тощо) та зниження рівня ґрунтових вод й суттєвого заболочування. <strong>Висновки</strong>. Понад 70,0% улоговини оз. Любитівське заповнена органо-мінеральними корисними копалинами, які можна використовувати в якості добрив у аграрному секторі. Ресурсна експлуатація із видобутку сапропелю дозволить поглибити водойму й сповільнить ландшафтно-сукцесійні процеси старіння озера, а також створить сприятливі умови для рекреаційної діяльності. Оцінка ресурсів озерного сапропелю повинна бути покладена в основу стратегії розвитку збалансованого природокористування Любитівської об’єднаної територіальної громади.</p> 2019-01-05T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/12169 Структурний аналіз вищих водних та прибережно-водних рослин річки Вижівка 2019-01-10T14:07:57+02:00 О. О. Цьось oksana.tsos@ukr.net О. С. Музиченко oksana.tsos@ukr.net М. В. Боярин oksana.tsos@ukr.net <p><strong>Мета. </strong>Встановлення видового складу та визначення систематичної та екологічної структури вищої водної та прибережно-водної флори р. Вижівка. <strong>Методи. </strong>Морфологічні, ботанічні, порівняльної екології, статистичні. Екологічна класифікація видів подана за В. Г. Папченковим. <strong>Результати. </strong>&nbsp;Флора річки Вижівка нараховує 36 видів вищих водних та прибережно-водних рослин, що належать до 31 роду, 20 родин, 14 порядків, 3 класів (<em>Equisetopsida, Liliopsida </em>та <em>Magnoliopsida</em>) та 2 відділів (<em>Equisetophyta</em> та <em>Magnoliophyta).</em> Відділ <em>Magnoliophyta</em> включає 35 видів, або 97,22% від загальної кількості видів. За видовим складом переважають представники класу <em>Liliopsida.</em> До 4 провідних родин флори (<em>Alismataceae</em>, <em>Hydrocharitaceae</em>, <em>Cyperaceae, </em><em>Lemnaceae</em>) належить 41,66% усіх видів. Екологічна структура водних та прибережно-водних рослин р. Вижівка включає чотири екотипи. Перше місце за кількістю видів займають гідрофіти, до яких належить 33,33% від загальної кількості видів, гігрогелофіти представлені 30,56 %. Частка гелофітів та гігрофітів відповідно становить 19,44 % та 16,67%. <strong>Висновки. </strong>В результаті проведених досліджень було встановлено видовий склад та особливості екологічної структури вищої водної та прибережно-водної флори річки Вижівка. Найбільше видове різноманіття характерне для ділянки №1 – 24 види. На другій ділянці виявлено 21 вид водних та прибережно-водних рослин. Найменша кількість –&nbsp; 18 видів, знаходиться на третій ділянці.&nbsp; Найбільший вплив на біорізноманіття мають антропогенні фактори: наявність осушувальної системи, спрямлення русла, використання басейну річки для потреб сільського господарства, скидання недоочищених стоків житлово-комунального господарства.</p> 2019-01-08T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/12170 Вплив урболадшафтної геосистеми на сольовий склад річкових вод 2019-01-10T14:08:33+02:00 Н. Л. Ричак rychak@karazin.ua В. О. Богатир rychak@karazin.ua <p><strong>Мета. </strong>Дослідити сольовий склад у водах річок &nbsp;м. Харкова, які є складовою урболандшафтної геосистеми. <strong>Методи.</strong> Потенціалометричний, графіметричний, титрування. <strong>Результати</strong>. На основі аналізу 42 проб &nbsp;поверхневих вод, відібраних у різні гідрологічні режими із&nbsp; трьох річок, що протікають через м. Харків, виявлено, що концентрація хлоридів у воді &nbsp;у різних гідрологічних режимах є надзвичайно мінливою, спостерігається тенденція до їх зростання; &nbsp;але встановлений &nbsp;вміст&nbsp; не перевищує екологічні нормативи. Визначено, що &nbsp;концентрації кальцію і магнію &nbsp;у річкових вода є низькі та &nbsp;спостерігається &nbsp;стійка тенденція до зниження їх&nbsp; вмісту. Загальний приріст хлоридів р. Харків&nbsp; на кінець водопілля становив 158,31 %, під час осіннього паводку – 105,26 % і на початку водопілля – 37,14 %. У водах р. Лопань загальний приріст хлоридів на кінець водопілля становив 86,67 %, під час осіннього паводку – 56,69 %, на початку водопілля – 72,22 %. Загальний приріст хлоридів у р. Уди на кінець водопілля становив 42,05 %, під час осіннього паводку лише 0,89 %, а на початку водопілля – 12,5 %. Стосовно сульфатів: на кінець водопілля у&nbsp; р. Харків, знизився на 7,46 % а під час осіннього паводку майже не змінився ( збільшився на 0,27 %); у р. Лопань вміст сульфатів на кінець водопілля знизився&nbsp; на 1,13 %, а під час осіннього паводку – на 10,03%; у р. Уди, в межах м. Харкова, на кінець водопілля вміст &nbsp;збільшився на 55,95 %, а під час осіннього паводку на 31,43 %. <strong>Висновки.</strong> Виявлено, що концентрація хлоридів у воді в різних гідрологічних режимах надзвичайно мінлива, спостерігається тенденція до їх зростання, їх зміст не перевищує екологічні нормативи; визначено, що концентрації кальцію і магнію в річкових вода низькі і спостерігається стійка тенденція до зниження їх вмісту</p> 2019-01-08T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/12171 Післяпірогенний розвиток молодого соснового насадження в Лісостепу 2019-01-10T14:08:56+02:00 І. М. Коваль Koval_Iryna@ukr.net С. Г. Сидоренко Koval_Iryna@ukr.net М. О. Невмивака Koval_Iryna@ukr.net <p><strong>Мета.</strong> Вивчення відгуку радіального приросту сосни в молодняках до впливу пожеж. <strong>Методи. </strong>&nbsp;Використано порівняльно-екологічні методи, таксаційні, стандартні дендрохронологічні методи, статистичний, кореляційний та регресійний аналізи. <strong>Результати.</strong> Дослідження проведено в чистому молодому сосновому насадженні, яке було пошкоджене низовою пожежею 2011 році<strong>.</strong> Пожежа сталася на фоні сприятливих погодних умов (вегетаційний сезон був теплим і вологим), що призвело до&nbsp; пом’якшення впливу пожежі на насадження. Виявлено, що радіальний приріст у пошкоджених дерев в рік пожежі (2011) поступався контролю на 20&nbsp;%. В наступні 2012-2017 рр. спостерігалося перевищення радіального приросту пошкоджених дерев в порівнянні з контролем внаслідок збільшення площі живлення дерев, які залишилися живими. Радіальний приріст дерев, які вижили, досяг передпожежного рівня. Найшвидше зреагувала на пошкодження пожежею пізня деревина. <strong>Висновки. </strong>Пожежа призвела до загибелі ослаблених та відсталих у рості дерев, значно пришвидшивши процес природного зрідження насадження. Відновлення радіального приросту дерев, які залишилися живими відбулося в 2014 році</p> 2019-01-08T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/12172 Агроекологічне обґрунтування поводження з органічними відходами при виробництві гуматів 2019-01-10T14:09:12+02:00 О. О. Гололобова valeo.elena@gmail.com Я. С. Василець valeo.elena@gmail.com <p><strong>Мета</strong>. Вивчення агроекологічного обґрунтування можливості використання органічних відходів при виробництві гуматов як добрива основного внесення під овочеві культури. <strong>Методи.</strong> Польовий, хімічний, атомно-абсорбційної спектрометрії. <strong>Результати</strong>. Розрахунок сумарного показника забруднення показав, що ґрунт удобреної дослідної ділянки відноситься до слабо забруднених ґрунтів. За ґрунтово-агрохімічними критеріями, а саме, за змістом органічної речовини, рухомого фосфору і калію, реакції ґрунтового розчину, ґрунт на контролі і на варіанті з внесенням органічних відходів є придатним для органічного землеробства. Оцінка придатності ґрунту за змістом важких металів виявила, що на варіанті з внесенням органічних відходів вміст цинку, міді, свинцю, кобальту, марганцю, нікелю, ґрунт є придатним для органічного землеробства, в той час як на контролі за вмістом цинку (0,31 мг / кг) і марганцю (4,98 мг / кг) умовно придатним. Аналіз вмісту мікроелементів в органічних відходах показав, що він містить марганець, мідь, цинк в кількостях, відповідаючи нижньої границі інтервалу значень, притаманної необробленому гною. Так, кількість марганцю у гною складає 75 – 549, в досліджуваному зразку – 60 мг/кг, міді – 7,6-40,8, цинку 0,84-4,18, в зразку – 5,88, 44,95 мг/кг відповідно. Тобто, за своїм мікроелементним статусом він відповідає складу гною. Оцінка екологічної якості овочевої продукції, яка вирощувалася при внесенні органічних відходів виробництва гуматів в якості добрива основного внесення показав, що жодний елемент не перевищує гранично допустимі концентрації. Аналіз коефіцієнтів біоакумуляції для овочевої продукції, яка вирощувалася при внесенні органічних відходів показав, що жоден з овочів не накопичує в господарській частині урожаю важких металів. <strong>Висновки</strong>. Дослідження показали високу агроекологічну ефективність використання органічних відходів виробництва гуматів в якості добрива основного внесення для отримання екологічно безпечної високоякісної овочевої продукції.</p> 2019-01-08T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/12173 Порівняльна екологічна оцінка вітроенергетичних проектів: акустичне навантаження 2019-01-10T14:09:52+02:00 О. О. Волковая volkovaia@karazin.ua <p><strong>Мета</strong>. Порівняльна екологічна оцінка вітроенергетичних проектів з позиції потенційного акустичного навантаження на навколишнє середовище: відповідність допустимим значенням, специфіка поширення та оптимізація розташування. <strong>Методи. </strong>Аналіз і синтез інформації, польові дослідження, картографічне та математичне моделювання. <strong>Результати. </strong>На більшій частині досліджуваної території рівень фонового шуму досягав досить високих значень, більших за рівень «комфорту» у 45 дБ. Моделювання поширення звуку від вітрогенератора показало затухання до значення менше 20 дБ на відстані 2 кілометрів. Встановлене результуюче акустичне навантаження поблизу будівель найближчих населених пунктів (в разі встановлення агрегатів Enercon E-40 та Enercon E-115). Результати розрахунків результуючих рівнів звуку дають можливість стверджувати, що акустичний вплив агрегатів за обома стратегіями розташування на 15-20 дБ нижчий у порівнянні з фоновими рівнями шуму, основною складовою яких є шум вітру. Перевищення дозволених рівнів шуму у разі використання Enercon E-115 склало 5 дБ, для Enercon E-40 – 8-9 дБ. <strong>Висновки.</strong> Відповідно до типу вітрогенератора, рівень шуму може перекриватися фоновим рівнем і чинити порівняно менший акустичний вплив на населення. Навіть за екстенсивної стратегії розвитку вітроенергетики сумарні рівні шуму не будуть перевищувати фонових рівнів на модельній ділянці.</p> 2019-01-08T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/12199 Вплив на екологічне здоров’я спортсменів холодного атмосферного повітря 2019-01-10T14:10:18+02:00 О. І. Циганенко Sportmedkafedra@gmail.com І. М. Хоменко k_ph@nmapo.edu.ua Я. В. Першегуба k_ph@nmapo.edu.ua Н. А. Склярова Sportmedkafedra@gmail.com Л. М. Авраменко k_ph@nmapo.edu.ua <p>За результатами досліджень визначені основні шляхи вирішення проблеми негативного впливу холодного атмосферного повітря на екологічне здоров’я спортсменів: нормування порядку проведення спортивної діяльності спортсменів в залежності від ступеню низької температури, проведення діагностики наявності у спортсменів гіперчутливості дихальних шляхів до холодного атмосферного повітря, визначення ступеню напруженості процесів терморегуляції організму. Зроблені висновки згідно з якими профілактика негативного впливу екстремальних умов холодного атмосферного повітря на екологічне здоров’я спортсменів повинна носити системний, комплексний характер. Система профілактичних заходів повинна включати проведення ранньої діагностики розвитку гіперчутливості дихальних шляхів спортсменів до впливу холодного повітря, а також оцінку ступеня напруги системи терморегуляції організму до дії холоду. До системи профілактики негативної дії холодного довкілля на організм спортсменів, які займаються зимовими видами спорту на відкритому просторі необхідно включати регламентацію (нормування) температурного режиму холодного атмосферного повітря при визначенні можливості проведення спортивних заходів. У разі необхідності (наявність гіперчутливості дихальних шляхів до дії холодного атмосферного повітря) доцільно використання спеціальних засобів захисту дихальних шляхів спортсменів від негативного впливу холодного атмосферного повітря.</p> 2019-01-09T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/12198 Удосконалення контролю відбору проб рідких, газоподібних та сипучих речовин при дослідженні техногенного впливу на довкілля 2019-01-10T14:11:01+02:00 Є. Д. Слепужніков scct@nuczu.edu.ua О. В. Тарахно scct@nuczu.edu.ua Р. В. Пономаренко scct@nuczu.edu.ua Ю. В. Буц butsyura@ukr.net <p>Робота передбачає надання&nbsp; рекомендацій щодо процедури відбору проб по виявленню небезпечних речовин для підрозділів ДСНС України та вдосконалення ділянки первинної спеціальної обробки. Важливою операцією при проведенні як якісного, так і кількісного аналізу&nbsp;є&nbsp;відбір проби речовини для аналізу. Метою операції є отримання додаткової інформації про надзвичайну ситуацію. Відбір проб здійснюється для отримання інформації про небезпеку речовини, передусім це вивчення зразків у лабораторії. Крім того, кожен зразок відображає реальну оперативну обстановку, так як він дає уяву щодо забруднення та кількості небезпечних речовин. Питання відбору проб під час надзвичайної ситуації для виявлення небезпечних речовин розглянуто не досить ретельно. Тому нами запропоновано удосконалену процедуру з відбору проб та схему первинної деконтамінації. Аварія на хімічно небезпечному об’єкті створює значну небезпеку як для виробничого персоналу, так і для населення. Величина цієї небезпеки тим більша, чим вище ступінь токсичності сильно діючих отруйних речовин. Під час надзвичайної ситуації на хімічно небезпечному об’єкті виконують оцінку хімічної обстановки. На даний час існує схема організації проведення повної спеціальної обробки. Але, дана схема містить недоліки, що впливають на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації на хімічно небезпечному об’єкті. Одним з таких недоліків є тривалий час розгортання району повної спеціальної обробки, що не забезпечує своєчасного зменшення та усунення рівня забруднення і його впливу на потерпілих та мінімізацію наслідків події радіаційного, хімічного та біологічного характеру. Нами була запропонована удосконалена схема організації ділянки первинної деконтамінації, яка дозволяє максимально зменшити рівень забруднення потерпілих. Надані рекомендації та удосконалено схему та процес спеціальної обробки, що дозволяє максимально швидко зменшити рівень забруднення потерпілих, а також зменшити рівень забруднення на межі «теплої» та «холодної» зони та запобігти розповсюдженню забруднення за межі небезпечної зони. Запропонована процедура відбору проб дає можливість провести якісний відбір проб в стислі строки, що дозволяє виявити наявність небезпечної речовини під час виникнення надзвичайної ситуації. Удосконалення схеми первинної спеціальної обробки дозволяє зменшити ризики надзвичайних ситуацій техногенного характеру.</p> 2019-01-09T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement##