https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/issue/feed Людина та довкілля. Проблеми неоекології 2021-07-05T20:10:50+00:00 Максименко Надія Василівна ( Maksymenko Nadija V.) maksymenko@karazin.ua Open Journal Systems <p>Наукове фахове видання України Категорії «Б» в&nbsp;галузях наук:&nbsp;10 Природничі науки за спеціальностями&nbsp;<strong>101 Екологія</strong>,&nbsp;<strong>103 Науки про Землю </strong>; 20 Аграрні науки та продовольство за спеціальностями&nbsp;<strong>201 Агрономія,&nbsp; 205 Лісове господарство</strong>.</p> <p>Надаються результати фундаментальних і прикладних досліджень в різних галузях географії, агрономії, лісового господарства та екології.</p> <p>Реєстрація і ДАК України: Постанова № 1-05/5 від 18.11.2009; Постанова № 747 від 13.07.2015; Наказ МОН України № 409 від 17.03.2020.</p> <p>Розглядаються шляхи вирішення сучасних проблем географічної науки, висвітлюються питання земельної політики, &nbsp;загального землеробства, сільськогосподарських та фіто меліорацій, агрофізики, агроґрунтознавства, агрохімії, рослинництва, лісовпорядкування, лісової таксації, лісознавства і лісівництва, екології людини, заповідної справи, оцінки і оптимізації стану навколишнього середовища, теорії й практики екологічного моніторингу, ГІС-технологій, моделювання стану довкілля.</p> <div id="maintext"> <p>Для науковців і фахівців-екологів, а також викладачів, аспірантів, магістрів і студентів вищих навчальних закладів без будь-яких обмежень.</p> </div> https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/17382 Вплив геології і рельєфу на еволюцію соціуму 2021-07-05T19:31:07+00:00 М. М. Назарук mm.nazaruk@gmail.com Н. В. Максименко maksymenko@karazin.ua <p><strong>Головна мета.</strong> Розглянути як геологічні та геоморфологічні процеси на планеті Земля вплинули на інтелект, мову, майстерність у використанні знарядь праці, соціальне навчання і кооперативну поведінку, яка допомогла соціуму розвинути сільське господарство, жити в містах і будувати цивілізацію. Формування соціуму пройшло тривалий і складний шлях на планеті Земля.</p> <p><strong>Результати.</strong> Сьогодні соціум розглядається як людське буття, обумовлене діяльністю і спілкуванням, система суспільного співжиття людей, під час якого формується людина та її духовність, яка внаслідок трансформації суспільства формується в певну форму свого соціального існування. У центрі суспільства – людина. Без неї воно не існує. Соціум – це система суспільного співжиття людей, яка&nbsp;походить від латинського слова «соціо», означає з’єднати, поєднати, розпочинати спільну справу. Суспільство виникло внаслідок еволюції природи і з самого початку мало свої характерні риси. Попри всю широту інтерпретації проблеми взаємодії природи і соціуму, слід погодитися з тим, що фундаментальне співвідношення біологічного і соціального в нашій науці розглядається занадто спрощено. Біологічне ототожнюється з тваринним, геологічне з неживою природою, а соціальне з людським. Зосередження давніх цивілізацій на стиках літосферних плит підтверджує, що квінтесенцією розвитку неживого (геологічних процесів) є саме сплеск живого – людського соціуму. Особливо висока концентрація розвинути давніх цивілізацій приурочена до Середземноморсько-Гімалайсько-Індонезійського сейсмічного поясу, де стикується мережа літосферних плит.&nbsp;&nbsp;Надалі, в процесі еволюції соціуму все частіше проявляється вплив «неживого» на кількісні та якісні характеристики «живого». Доведено, що суттєвим важелем в цьому виступає саме рельєф, як результат «роботи» геологічних чинників. Виокремлено ізольований розвиток давніх соціумів, що зумовлений, у першу чергу, оточенням гірськими системами.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Відмічаємо, що важливого методологічного та світоглядного значення набуває уявлення про соціоприродний характер світу принцип коеволюції як продуктивний засіб пізнання і розв’язання проблем взаємодії соціуму і планети Земля.&nbsp;&nbsp;</p> 2021-06-02T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 Назарук М. М., Максименко Н. В. https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/17414 Гірничопромислові ландшафти Криворізької ландшафтно-технічної системи 2021-07-05T19:33:55+00:00 Т. С. Коптева koptevatania36@gmail.com <p><strong>Мета.</strong> Виявлення основних ландшафтних структур гірничопромислових ландшафтів Криворізької ландшафтно-технічної системи.</p> <p><strong>Методи.</strong> Історичний аналіз, картографічний, метод просторового аналізу, метод прогнозування.</p> <p><strong>Результати. </strong>На підставі аналізу наукових праць, розглянуто ландшафтні чинники, які обумовлюють виникнення гірничопромислових ландшафтів на території Криворізької ландшафтно-технічної системи. Гірничопромислові ландшафти утворилися в результаті взаємодії техніки і природи. Провідну роль у формуванні і розвитку гірничопромислових ландшафтів відіграють ландшафтоутворюючі процеси та явища. Криворізька ландшафтно-технічна система упродовж 1880-х­–2019-х рр. зазнала значних змін. Найбільші зміни відбулися в результаті видобутку залізної руди та складування відходів виробництва. Зокрема, уздовж простягання покладів залізної руди Криворізької структури повністю знищені північно-степові ландшафти, русло р. Саксагань та р. Інгулець. Проаналізовано структуру гірничопромислових ландшафтів, розроблено їх класифікацію та наведено детальну характеристику кожного із типів гірничопромислових ландшафтів. Розроблена карта, яка відображає територіальну організацію основних ландшафтних комплексів гірничопромислових ландшафтів Криворізької ландшафтно-технічної системи.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Утворилися та розвиваються гірничопромислові ландшафти, які сьогодні є провідними у ландшафтній структурі Кривбасу. Акцентована увага на кар’єрно-відвальному типі гірничопромислових ландшафтів. Обґрунтовано рекомендації, щодо оптимізації ландшафтних структур гірничопромислових ландшафтів Криворізької ландшафтно-технічної системи.</p> 2021-06-02T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 Коптєва Т. С. https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/17412 Географія захворюваності населення хворобами кровеносної системи в регіонах старого сільськогосподарського освоєння (Черкаська область) 2021-06-26T17:24:01+00:00 В. Ю. Чорноморець viktoriayurivna@gmail.com <p><strong>Мета.</strong> Виявлення головних просторових тенденцій розповсюдження захворюваності хвороб кровоносної системи у регіонах старого сільськогосподарського освоєння на прикладі Черкаської області.</p> <p><strong>Методи.</strong> &nbsp;Картографічні.</p> <p><strong>Результати.</strong> Дані, на основі яких проведено аналіз захворюваності, зібрано у 20 районах за 2018 рік. Вихідними даними для проведення досліджень послугувала інформація з медичної статистики щодо захворюваності сільського населення (в розрізі адміністративних районів за 2018 р.), дві авторські ЕГІС «Виробничі типи сільськогосподарських підприємств Черкаської області у 2015 році» та «Оцінка екологічного впливу сільського господарства на ландшафти Черкаської області». На основі даних по захворюваності населення Черкаської області хворобами системи кровообігу та&nbsp; картограми поширеності цієї ж захворюваності визначено, що найвищі показники по захворюваності мають Канівський, Шполянський та Христинівський райони, які спеціалізують переважно свою сільськогосподарську діяльність на зерновому господарстві в поєднанні з технічними культурами, використовуючи пестициди, отрутохімікати, нітрати, мінеральні добрива, і можуть викликати не тільки забруднення ґрунтів і ґрунтових вод та суттєве зменшення ландшафтного та біорізноманіття, а й призвести до виникнення хвороб системи кровообігу.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Встановлено загальну залежність між погіршенням динаміки захворюваності та станом агроландшафтів, порушених тривалою сільськогосподарською діяльністю. Головною просторовою відмінністю поширення хвороб системи кровообігу на території Черкаської області є концентрація абсолютних показників захворюваності на сході області</p> 2021-06-02T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 Чорноморець В. Ю https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/17415 Екологічна оцінка стану питної води у межах об’єднаних територіальних громад укрупненого Житомирського району 2021-07-05T19:38:48+00:00 Р. А. Валерко valerko_ruslana@ukr.net Л. О. Герасимчук gerasim4uk@ukr.net <p><strong>Мета.</strong> Оцінити якість питної води джерел нецентралізованого водопостачання сільських населених пунктів Березівської об’єднаної територіальної громади укрупненого Житомирського району.</p> <p><strong>Методи.</strong> Польові, лабораторно-аналітичні, статистичні.</p> <p><strong>Результати.</strong> Установлено, що найбільший внесок у забруднення питної води здійснюють нітрати, перевищення вмісту яких у середньому було зафіксовано у 50,7 % відібраних зразків, а у 57 % досліджуваних населених пунктів вода відноситься до 4 класу якості, що визначається як «посередня», «обмежено придатна» небажаної якості. Критична ситуація зафіксована у селах Болярка, Бондарці, Дубовець та Черемошне, у колодязній воді яких зафіксовано перевищення вмісту нітратів у всіх відібраних зразках. У середньому 34 % відібраних проб води не відповідають стандарту стосовно величини рН у сторону її зниження. За показником рН класи якості варіюють у межах від «відмінної», дуже чистої до «доброї», чистої води з ухилом до класу «задовільної», слабко забрудненої прийнятної якості. Вміст заліза загального перевищував норматив у 6,6 % відібраних зразків.</p> <p><strong>Висновки.</strong> На формування загального класу якості води суттєвий вплив чинить група загально-санітарних показників, що, в першу чергу, пов’язано з високим вмістом нітратів у досліджуваних джерелах нецентралізованого водопостачання. Розрахунок інтегрального екологічного індексу розвитку сільських населених пунктів за окремими показниками якості питної води показав, що у першу чергу потребують уваги такі населені пункти, як: Заможне та Садки; 11 населених пунктів потребують покращення і лише с. Василівка потребує підтримки на тому ж рівні.</p> 2021-06-02T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 Валерко Р. А., Герасимчук Л. О., https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/17416 Інтегральна оцінка якості води річок басейну р.Південний Буг та розрахунок їх самоочисної здатності 2021-07-05T19:40:28+00:00 О. О. Ухань ukhan_o@ukr.net Ю. А. Лузовіцька luzovitska@ukr.net <p><strong>Мета.</strong> Провести інтегральну оцінку якості річок басейну р. Південний та дослідити здатність річок басейну до самоочищення.</p> <p><strong>Методи</strong>. Статистичні, системний аналіз.</p> <p><strong>Результати. </strong>Багаторічна динаміка значень інтегрального індексу (І<sub>Е</sub>) для річок Південного Бугу протягом&nbsp; періоду 2000-2016 рр. носила неоднорідний характер, проте загальна тенденція свідчила про незначне зростання його величин за рахунок санітарно-екологічного індексу (І<sub>2</sub>) та індексу забруднення специфічними показниками (І<sub>3</sub>). Найбільше забруднення води (за І<sub>Е</sub>) зафіксовано у пунктах спостережень м. Хмельницький та смт. Олександрівка. Для оцінки самоочисної здатності враховувалося гідрологічне районування басейну, згідно якого виділено три райони за типами внутрішньорічного розподілу стоку: Верхньобузький, Середньобузький та Нижньобузький. Отримані результати розрахунків коефіцієнту Ес для сполук неорганічного нітрогену для Верхньобузького та Середньобузького районів свідчать про неспроможність річок басейну Південного Бугу до самоочищення. Натомість, для сполук мінерального фосфору зберігається здатність до самоочищення. Використання непараметричного тесту Манна – Кендалла дозволило оцінити тенденцію багаторічної динаміки вмісту біогенних елементів для Нижньобузького гідрологічного району. Тренди сполук N-NО<sub>3</sub><sup>-</sup>, N-NН<sub>4</sub><sup>+</sup> та Р-РО<sub>4</sub><sup>3-</sup> характеризуються позитивними значеннями статистичного параметру, що є свідченням зростання концентрацій зазначених елементів.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Річки басейну Південного Бугу відповідають "доброму" стану та є "досить чистими". Основні еколого-гідрохімічні проблеми річки: забруднення біогенними елементами та показниками токсичної дії. Результати розрахунків коефіцієнта Ес свідчать про неспроможність річки Південний Буг (у верхній та середній частинах) до самоочищення. Оцінка тенденції щодо динаміки концентрацій біогенних елементів у межах нижньої ділянки р. Південний Буг визначено наявність висхідного тренду, тобто зростання їх концентрацій.</p> 2021-06-02T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 Ухань О. О., Лузовіцька Ю. А., https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/17417 Впровадження стійких рослинних компонентів в зелену інфраструктуру в контексті природоорієнтованих рішень 2021-07-05T19:49:29+00:00 Н. В. Максименко maksymenko@karazin.ua О. О. Гололобова elena.gololobova@karazin.ua В. І. Щербань vikascherban70@gmail.com М. В. Погоріла М. В. mariapogorelaa08@gmail.com <p><strong>Мета.</strong> Обґрунтування впровадження стійких рослинних компонентів в зелену інфраструктуру міського середовища в контексті природоорієнтованих рішень (на прикладі Слобідського району м. Харкова).</p> <p><strong>Методи.</strong> Для розробки інвентаризаційних карт відкритих міських ландшафтів Слобідського району м. Харкова, зайнятих газонами та травостоями газонного типу використано програмний продукт ArcGIS та методи традиційних економічних розрахунків.</p> <p><strong>Результати. </strong>Обґрунтовано впровадження у зелену інфраструктуру міста альтернативного виду газону – ялівцевого. Його створення пропонується за допомогою культиварів ялівцю горизонтального (Juniperus horizontalis), зокрема культивару 'Prince of Wales'. Це пластична рослина, що є стійкою до посухи, високих і низьких температур, має високу естетичну виразність, формує нові стандарти дизайну міського ландшафту. На підставі проведеної інвентаризації газонів та травостоїв газонного типу Слобідського району м. Харкова визначено площу газонного покриття, що знаходиться у незадовільному стані (36478 м<sup>2</sup>), й яку пропонується реконструювати за допомогою зазначеного культивару. Виконання робіт з реконструкції 36478 м<sup>2</sup> площі травостоїв газонного типу саме за рахунок створення ялівцевих газонів буде коштувати щорічно для місцевого бюджету 802516 грн. При цьому використання традиційного рулонного газону буде коштувати місцевому бюджету 8244028 грн щорічно, тобто приблизно на 7,5 млн грн дорожче. За повний цикл, тобто за 30 років економія коштів складатиме 225 млн грн. Використання посадкового матеріалу, що може вирощуватись на комунальних підприємствах міста, які займаються благоустроїм, дозволить ще значно знизити вартість створення ялівцевих газонів.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Зелена інфраструктура володіє дієвим набором інструментів для впровадження ефективних природоорієнтованих рішень інвайроментального менеджменту. Впровадження культивару ялівцю горизонтального 'Prince of Wales' у зелену інфраструктури сприятиме забезпеченню екологічної стійкості міст та оновленню стандартів екологічного міського ландшафтного дизайну. Збільшення площ міських відкритих ландшафтів під ялівцевим газоном дозволяє не тільки ефективно посилювати екологічні та естетичні функції зеленої інфраструктури міста, але й значно зберігати кошти місцевих бюджетів.</p> 2021-06-02T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 Максименко Н. В., Гололобова О. О., Щербань В. І., Погоріла М. В., https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/17418 Соціально-екологічні умови відновлення рекреаційної зони міста Харкова 2021-06-26T17:27:00+00:00 Н. Б. Кравченко nbk75757@gmail.com В. В. Карцева kartsev.val@gmail.com <p><strong>Мета.</strong> Дослідити соціально-екологічні умови існування рекреаційної зони – Карпівського саду у Новобаварському районі міста Харкова для подальшого його відновлення та благоустрою.</p> <p><strong>Методи.</strong> Польовий, атомно-абсорбційної спектрофотометрії, математичний та аналітичний методи обробки інформації, умовно-опитувальний метод.</p> <p><strong>Результати. </strong>Польові дослідження полягали у відборі проб питної води з підземного джерела на території сада, відборі проб ґрунту та рослинності. Дослідження питної води з підземного джерела на території Карпівського саду проведено за хімічним складом, за показниками якості, за органолептичними показниками. Визначено, що якість питної води відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10. Найбільші показники у пробах ґрунту та листя&nbsp; визначені у містах з великою кількістю транспорту Аналіз акумулятивних рядів показав, що пріоритетними асоціаціями ВМ у пробах ґрунту та листя виявились Zn, Cu і Cr, вміст мікроелементів в пробах не перевищує ГДК. За фоновими концентраціями перевищень також не спостерігається. Проведено соціологічне опитування мешканців району, які і є відвідувачами саду з метою виявлення їх бажання щодо відновлення та облаштування Карпівського саду. Анкета складалася з 12 запитань. Загалом, опитано 20 осіб. Опитування показало зацікавленість населення району у відновленні та благоустрою Карпівського саду. Запропоновано варіант організації функціональних зон саду</p> <p><strong>Висновки</strong>. Карпівський сад, який розташований у Новобаварському районі міста Харкова, має на наш час усі екологічні та соціальні передумови для відновлення та подальшого використання його для відпочинку мешканців району у разі благоустрою – встановлення садово-паркового обладнання та реконструкції джерела питної води.</p> 2021-06-02T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 Кравченко Н. Б., Карцева В. В. https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/17391 Природно-заповідний фонд Сколівських Бескид: ландшафтна диференціація, структура та перспективи 2021-07-05T19:53:39+00:00 О. О. Буряник olesya.buryanyk@lnu.edu.ua М. М. Карабінюк mykola.karabiniuk@uzhnu.edu.ua З. В. Гостюк zorjanag1@gmail.com <p><strong>Мета. </strong>Здійснити ландшафтний аналіз природно-заповідних територій та об’єктів Сколівських Бескид, а також встановити особливості сучасного стану заповідності досліджуваної території на основі обчислення низки показників.</p> <p><strong>Методи</strong>. Польові ландшафтні дослідження, картографічний аналіз.</p> <p><strong>Результати</strong>. Провівши детальний аналіз природо-заповідного фонду Сколівських Бескид, загальна площа яких становить 1&nbsp;149,5&nbsp;км², з’ясували що станом на сьогоднішній день зареєстровано 21 об'єкт ПЗФ, які в сукупності займають 33,6&nbsp;% (386,5&nbsp;км²) досліджуваного фізико-географічного району. Обчислено низку основних показників, які характеризують стан заповідності досліджуваної території, зокрема: відсоток заповідності (<strong><em>Sзаг&nbsp;</em></strong>=&nbsp;&nbsp;33,6&nbsp;%); індекс суворої заповідності (<strong><em>S</em></strong><strong><em>с.з </em></strong>– 4,5&nbsp;%); показник щільності об'єктів ПЗФ (<strong><em>Н</em>&nbsp;</strong>=&nbsp;1,8&nbsp;об/100км²); коефіцієнт інсуляризованості (Іт&nbsp;=&nbsp;0,002; ІN&nbsp;=&nbsp;&nbsp;0,3; <strong><em>І&nbsp;</em></strong>=&nbsp;0,2).</p> <p>Укладено карту, яка відображає розподіл природно-заповідних територій та об'єктів у гірських ландшафтах Сколівських Бескид, що дозволило встановити заповідність кожного із цих ландшафтів. Запропоновано рекомендації щодо оптимізації структури і функціонування наявних природоохоронних об’єктів у Сколівських Бескидах, а також виокремлено унікальні та цікаві, з точки зору природоохоронної діяльності, території, які у перспективі першочергово повинні бути включені до ПЗФ району.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Для поліпшення екологічної ситуації у Сколівських Бескидах актуальним є розвиток мережі природоохоронних об’єктів. Існуюча мережа природоохоронних об’єктів не може у повному обсязі забезпечити збереження ландшафтного і біологічного різноманіття Сколівських Бескид. Пропонується збільшити кількість об’єктів ПЗФ, за рахунок створення нових та включення полонинських природних територіальних комплексів до НПП “Сколівські Бескиди”.</p> 2021-06-02T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 Буряник О. О., Карабінюк М. М., Гостюк З. В., https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/17410 Ландшафтні комплекси регіонального ландшафтного парку «Мурафа» 2021-07-05T19:56:29+00:00 Ю. В. Яцентюк yatsentuky@gmail.com В. П. Воровка geofak_mgpu@ukr.net С. В. Гришко gryshko245@gmail.com <p><strong>Мета. </strong>Виявити особливості ландшафтних комплексів регіонального ландшафтного парку (РЛП) „Мурафа”.</p> <p><strong>Методи: </strong>теоретичного узагальнення, систематизації фактів, знаходження емпіричних залежностей, картографічний, аналітико-картографічного аналізу, логічні, польові.</p> <p><strong>Результати. </strong>На території РЛП «Мурафа» поширені лісостепові височинні ландшафти. У їх межах добре виражені схилові, заплавні, надзаплавно-терасові, руслові та плакорні місцевості. У схилових місцевостях збереглись урочища схилів різної крутизни з дубово-грабовими лісами на чорноземах опідзолених і темно-сірих опідзолених ґрунтах, із лучними степами на чорноземах глибоких малогумусних, урочища вапнякових і гранітних відслонень. Характерними урочищами заплавних місцевостей є луки різного рівня та зволоженості, чорновільшаники, вербняки, зарості осок. У структурі надзаплавно-терасових місцевостей у минулому були поширені урочища рівних поверхонь з дубово-грабовими лісами на темно-сірих опідзолених ґрунтах і чорноземах опідзолених. У руслових місцевостях виділено аквальні ділянки перекатів і плес. На перекатах сформувались аквальні урочища островів, порогів, шивер, центрального русла, мілководних русел і рукавів, заток, на плесах – урочища центрального глибоководдя, центрального мілководдя і прибережних відмілин. На плакорах виділяються урочища випуклих ділянок власне вододілів із лучностеповими угрупованнями на чорноземах типових неглибоких малогумусних. У минулому тут були поширені також урочища слабо нахилених поверхонь вододілів і лощин із темно-сірими опідзоленими ґрунтами під дубово-грабовими лісами.</p> <p><strong>Висновки</strong>. При створенні РЛП «Мурафа» до його складу включені переважно цілісні природні комплекси річкових долин. Виявлено, що у ландшафтній структурі на локальному рівні домінують схилові місцевості. Найменш поширеними є плакорні місцевості. Встановлено, що у процесі антропогенізації на місці натуральних урочищ парку сформувались сільські селитебні, лучно-пасовищні сільськогосподарські, гірничопромислові, лісові та водні антропогенні ландшафти.</p> 2021-06-02T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 Яцентюк Ю. В., Воровка В. П., Гришко С. В., https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/17411 Рекреаційна ємність територій деяких національних природних парків України 2021-07-05T19:58:30+00:00 Л. М. Полетаєва l.poletayeva555@gmail.com Т. А. Сафранов safranov@ukr.net <p><strong>Мета</strong>. Визначення рекреаційної ємності територій окремих національних природних парків (НПП) України, та рекреаційної ємності туристичних маршрутів цих парків.</p> <p><strong>Методи.</strong> Методологічною основою дослідження є критичний аналіз існуючих підходів до оцінки рекреаційної ємності територій окремих НПП України. При виконанні роботи були використані опубліковані дані, а також матеріали власних доробок, присвячених дослідженню оцінки рекреаційного навантаження&nbsp; на території&nbsp; НПП України.&nbsp;</p> <p><strong>Результати.</strong> Лише в деяких НПП площа заповідного ядра складає більше третини від усієї площі парку. Більша&nbsp; частина&nbsp; НПП мають недостатній розмір заповідних зон, що&nbsp; свідчить про нестабільні&nbsp; і&nbsp; сильно порушені&nbsp; екологічні&nbsp; умови, і&nbsp; ставить під загрозу збереження біологічного різноманіття в цих парках. Тому доцільно збільшення&nbsp;&nbsp; площ заповідних&nbsp; зон цих НПП.&nbsp; Крім того,&nbsp; площа господарської зони НПП має бути меншою за площу зони регульованої рекреації, яка відіграє певну природоохоронну роль;&nbsp;&nbsp; вона може зменшуватися на користь зони стаціонарної рекреації. Але ці умови&nbsp; не виконуються для більшості розглянутих НПП. Тому доцільно оптимізувати функціональне зонування НПП, що дасть&nbsp; можливість ефективно&nbsp; охороняти унікальні природні&nbsp; комплекси&nbsp; і&nbsp; використовувати їх в рекреаційних цілях. Проаналізовані місткість, ступінь стійкості до рекреаційних&nbsp; навантажень, рівень благоустрою та ємність туристичних&nbsp; маршрутів&nbsp; у кожному з&nbsp; розглянутих НПП. Головними критеріями вибору досліджуваних НПП була їх репрезентативність або представництво щодо різноманіття регіонів розміщення,&nbsp; наявність даних про фізико-географічні характеристики, довжини&nbsp; туристичних&nbsp; маршрутів, статистичних даних про кількість відвідувачів за рік. Розрахована рекреаційна місткість для літнього сезону деяких НПП України з врахуванням нормативів для кожного типу природного комплексу для&nbsp; зон стаціонарної та регульованої рекреації. Потенційно ці зони можливо розширити за рахунок території господарської зони.&nbsp; Надана оцінка ємності деяких туристичних маршрутів в НПП в умовах низького рівня благоустрою для варіантів нестійкої та стійкої категорії природно-ландшафтних комплексів.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Рекреаційний потенціал НПП України в даний час використовується недостатньо, але при збільшенні потоку рекреантів слабо облаштовані зони відпочинку та зелені маршрути можуть призвести до погіршення стану природних екосистем. Функціональні зони стаціонарної та регульованої рекреації НПП для прийому рекреантів можуть бути розширені за рахунок проведення деяких видів рекреаційної діяльності&nbsp; у господарській зоні парків. Необхідно розширювати перелік рекреаційних послуг рекреантам, прагнути до підвищення рівня благоустрою туристичних маршрутів НПП.&nbsp; При наявності природних лікувальних ресурсів на територіях НПП доцільно організовувати центри санаторного лікування, медичної та соціально-психологічної реабілітації, що сприятиме створенню та вдосконаленню лікувально-оздоровчої інфраструктури, активізації рекреаційної діяльності і підвищенню ефективності функціонування НПП.</p> 2021-06-02T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 Полетаєва Л. М., Сафранов Т. А., https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/17419 Рекреаційно-туристична діяльність у Карпатському біосферному заповіднику: динаміка, сучасний стан та проблеми розвитку 2021-07-05T20:05:08+00:00 М. М. Карабінюк mykola.karabiniuk@uzhnu.edu.ua О. О. Буряник olesya.buryanyk@lnu.edu.ua Л. Роман roman.larysa@student.uzhnu.edu.ua Я. В. Карабінюк yana.markanych@uzhnu.edu.ua <p><strong>Мета. </strong>Проаналізувати особливості організації і проблеми розвитку рекреаційно-туристичної діяльності та динаміку чисельності відвідувачів Карпатського біосферного заповідника, визначити осередки найбільшого рекреаційного навантаження та їх сучасний стан.&nbsp;</p> <p><strong>Методи. </strong>Геопросторовий аналіз, статистично-математичні, картографічні та ін.</p> <p><strong>Результати. </strong>Вивчено сучасний стан та особливості організації рекреації та туризму у Карпатському біосферному заповіднику у поєднанні із природоохоронною діяльністю, яка передбачає максимальну екологізацію господарювання та раціональне використання рекреаційних ресурсів. Також проаналізовано динаміку та сучасну структуру чисельності відвідувачів біосферного заповідника у розрізі заповідних масивів та природоохоронних науково-дослідних відділень. У результаті встановлено, що за останній десятирічний період з 2011 по 2020 роки чисельність відвідувачів Карпатського біосферного заповідника суттєво зросла, а її максимум був зафіксований у 2017 році – 37 443 осіб. Найбільшого рекреаційного навантаження зазнає заповідний масив «Долина нарцисів», який щорічно головно у весняний період відвідують близько 40&nbsp;% туристів та рекреантів заповідника. Суттєвий вплив на рекреаційно-туристичну діяльність у заповіднику має пандемія COVID-19, яка у 2020 році спричинила різке зменшення чисельності відвідувачів, за виключенням Трибушанського та Петрос-Говерлянського природоохоронного науково-дослідних відділень, що характеризуються додатнім приростом чисельності відвідувачів.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Інтенсивність рекреаційно-туристичної діяльності у заповіднику територіально суттєво відрізняється, що зумовлює нерівномірне рекреаційне навантаження на екотуристичні маршрути, рекреаційні об’єкти та заповідні масиви. Найбільше навантаження на рекреаційні ресурси рівнинної частини Карпатського біосферного заповідника спостерігається у травні, тоді у Свидовецькому, Чорногірському та ін. гірських заповідних масивах активна фаза рекреаційно-туристичної діяльності зафіксована у літній період – з червня по серпень. У цей час необхідний посилений моніторинг за рекреаційним навантаженням та сучасним станом цінних ландшафтних комплексів заповідника.</p> 2021-06-02T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 Карабінюк М. М. , Буряник О. О., Роман Л. , Карабінюк Я. В https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/17420 Природно-заповідний фонд Хмельницької області в контексті формування Смарагдової мережі 2021-07-05T20:08:23+00:00 О. Ю. Майорова majorova@chem-bio.com.ua І. І. Ковальчук kovalcukivanna3@gmail.com М. З. Прокоп’як mosula@chem-bio.com.ua М. А. Крижановська kryganovska@chem-bio.com.ua <p><strong>М</strong><strong>ета. </strong>Дослідження стану природно-заповідного фонду (ПЗФ) Хмельницької області в контексті формування Смарагдової мережі.</p> <p><strong>Методи.</strong> Вихідним матеріалом для виконання роботи були матеріали Реєстру ПЗФ території Хмельницької області, літературні джерела, картографічні матеріали, державна документація. Оцінку ПЗФ області проводили за допомогою визначених Ю.М. Грищенком критеріїв.</p> <p><strong>Результати</strong>. На території Хмельниччини станом на 1 січня 2021 р. створено 536 об’єктів загальною площею 328 663,98 га: 42 об’єкти загальнодержавного значення, 494 – місцевого значення. ПЗФ представлений усіма категоріями охоронних об’єктів, за винятком природних та біосферних заповідників. Майже 80% площі ПЗФ займає національний природний парк «Подільські Товтри». ПЗФ характеризується високими показниками відсотка заповідності, щільності об’єктів та ландшафтної репрезентативності, а також низьким індексом інсуляризованості. Не зважаючи на розширення ПЗФ протягом 2000–2020 рр., станом на 1 січня 2020 р. відсоток заповідання на 44% менший від закладеного в Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року. До переліку об’єктів Смарагдової мережі Європи включено 8 природних територій. Для усіх смарагдових об’єктів характерні високі показники коефіцієнтів репрезентативності та унікальності флори і фауни. Об’єкти Смарагдової мережі дають змогу зберігати унікальні екосистеми Поділля, які є надбанням Хмельниччини та Європи загалом. Громадською природоохоронною ініціативою “Emerald – Natura 2000 in Ukraine” на Хмельниччині визначено два об’єкти, які включені до «тіньового списку»: Дністровський та Ушицький заказники. Незважаючи на позитивну динаміку формування ПЗФ області, залишається низка проблемних питань: складна процедура погоджень для створення нових природоохоронних територій; недостатнє фінансування ПЗФ як на місцевому, так і державному рівнях; відсутність системи моніторингу за станом наявних природно-заповідних об’єктів та інформації щодо сучасного стану біорізноманіття на їх території; недотримання режиму охоронних територій; недостатня екологічна свідомість і необізнаність громадян щодо необхідності збереження навколишнього середовища.</p> <p><strong>Висновки</strong>. ПЗФ Хмельницької області характеризується високими якісними та кількісними характеристиками: велика кількість природно-заповідних об’єктів, високі відсоток заповідності, щільність об’єктів та ландшафтна репрезентативність, низький індекс інсуляризованості. 8 об’єктів ПЗФ області включені до Смарагдової мережі Європи. Однак, незважаючи на розширення ПЗФ Хмельниччини та його якісні показники, залишається низка проблем у сфері охорони природи, які потребують вирішення як на місцевому, так і на загальнодержавному рівнях.</p> 2021-06-02T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 Майорова О. Ю., Ковальчук І. І., Прокоп’як М. З., Крижановська М. А. https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/17421 Просторово-часові зміни у вирощуванні зернових та зерновобобових культур на Херсонщині 2021-07-05T20:10:50+00:00 С. Г. Мельниченко sofiya.melnichenko.98@gmail.com Л. М. Богадьорова lbohadorova09@gmail.com А. В. Маркелюк nmarkelyuk@gmail.com <p><strong>Мета.</strong> Дослідження просторово-часових змін у спеціалізації зернових та зернобобових культур рослинницького комплексу Херсонщини.</p> <p><strong>Методи.</strong> Системний аналіз, статистичні методи, математичні та картографічні.</p> <p><strong>Результати</strong>. Зібрані та проаналізовані дані щодо посівних площ зернових і зернобобових культур&nbsp; у 2015 – 2019 роках по районах Херсонщини. На основі статистичних даних розраховано коефіцієнти територіальної локалізації. За допомогою ГІС-технологій розроблено картосхеми спеціалізації районів Херсонської області. Проведено просторово-часовий аналіз розвитку сільськогосподарського виробництва зернових і зернобобових культур з використанням аналізу земельних ресурсів. Проведена типізація території Херсонської області, виділено зони спеціалізації на вирощуванні зернових і зернобобових культур в розрізі адміністративних районів області, що дало змогу виявити фактори впливу на спеціалізацію регіону. Серед усіх рослинницьких галузей Херсонщини, зернове виробництво набуло найбільшого розвитку.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Визначено такі тенденції як: зменшення загальної площі посівів; зміна районів спеціалізації на вирощуванні; підвищення урожайності зернових культур та підвищення зерновиробництва, позитивно вплинули на розвиток зернового виробництва. Запропоновано напрямки інтенсифікації зерновиробництва для його оптимізації: запровадження новітніх технологій вирощування; інвестиційна діяльність; біологізація виробництва, селекційна діяльність та відтворення родючості ґрунтів.</p> 2021-06-02T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 Мельниченко С. Г., Богадьорова Л. М., Маркелюк А. В. https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/17422 Про проведення І міжнародної інтернет-конференції «Актуальні проблеми формальної і неформальної освіти з моніторингу довкілля та заповідної справи» 2021-06-26T17:35:18+00:00 А. А. Гречко alinkaandreevna23@gmail.com Ю. В. Мірошник miroshnik1993@gmail.com <p>Про проведення І міжнародної інтернет-конференції «Актуальні проблеми формальної і неформальної освіти з моніторингу довкілля та заповідної справи»</p> 2021-06-02T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 Гречко А. А., Мірошник Ю. В.