Людина та довкілля. Проблеми неоекології

Використання та оптимізація природно-ресурсного потенціалу ландшафтів Рівненського району Рівненської області

2025-08-18T18:25:16+00:00

Мета. Аналіз сучасного стану природно-ресурсного потенціалу Рівненського району Рівненської області для визначення можливостей його використання.

Методи. Статистичний, картографічний, системний аналіз, SWOT-аналізу.

Результати. У Рівненському районі сформовано розмаїття природних умов та ресурсів, які можуть використовуватися/використовуються для розвитку будівельної, енергетичної промисловостей та сільського господарства. Гідрогеологічні умови території забезпечують невеликі обсяги видобутку як лікувально-столової так і мінеральної води. Водні ресурси у поєднанні із оптимальними кліматичними умовами дають змогу створювати мережу рекреаційних комплексів. Більшість громад, які розміщені на півдні району, мають нестабільний стан ландшафту через переважання нестійких елементів природного середовища, інтенсивне господарське освоєння та розвиток аграрного виробництва. Така ситуація зумовлена невисокими показниками залісненості та заповідності цих територій. Проведений SWOT-аналіз окреслив слабкі, сильні сторони, можливості та загрози розвитку природно-ресурсного потенціалу Рівненського району.

Висновки. Рівненський район Рівненської області має потужний та різноманітний природний ресурсний потенціал, який за умови раціонального використання може стати основою сталого розвитку територій. Можливості району пов’язані з розвитком відновлюваної енергетики, впровадженням міжнародних та державних природоохоронних програм. Загрози – зміни клімату, порушення екологічного балансу, нераціональне природокористування.

Якість підземних вод з різних джерел водопостачання Хоростківської територіальної громади Тернопільської області

2025-07-03T22:21:52+00:00

Мета. Проаналізувати якість підземних вод різних джерел водопостачання Хоростківської міської територіальної громади.

Методи. Системний та статистичний аналіз, метод геохімічної оцінки якості підземних вод та метод титрування.

Результати. Встановлено, що у структурі водокористування Хоростківської громади переважає використання води на питні, санітарно-гігієнічні потреби та виробничі потреби. Основними джерелами водопостачання є поверхневі і підземні води. Досліджено якісні параметри проб водопровідної води міста Хоростків, трьох приватних свердловин і трьох громадських криниць в межах громади та п’яти колодязів приватних домогосподарств с. Верхівці Хоростківської територіальної громади. Встановлено, що у джерелах централізованого водопостачання міста Хоростків фіксується невідповідність вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 за показниками азоту амонійного та кольоровості. Перевищення параметрів азоту нітратного та загальної твердості спостерігається у відібраних пробах води із громадської криниці міста Хоростків по вул. Музейна, 4. Визначено перевищення показника загальної твердості води у криницях приватних домогосподарств села Верхівці у двох із п’яти відібраних проб.

Висновки. Якість води основних джерел водопостачання громади загалом відповідає санітарно-гігієнічним та екологічним нормам, проте існують ризики для якості та безпечності поверхневих і підземних вод. З метою недопущення забруднення вод підземних горизонтів, пропонується відновити роботу очисних споруд у місті Хоростків, забезпечити сільські населені пункти системою централізованого водопостачання, контролювати вивіз стоків приватних домогосподарств

Удосконалення оцінки і прогнозу якості іригаційних вод

2025-07-01T06:57:31+00:00

Мета. Удосконалення методичних підходів до оцінювання і прогнозування якості поливних вод з врахуванням їх часової мінливості на основі аналізу іригаційних властивостей річкових вод Одеської області.

Методи. Статистичні, математичне моделювання і прогнозування.

Результати. Запропоновано: методику оцінювання ризику погіршення якості вод і його прогнозування при майбутніх поливах, детальну типізацію іригаційних вод, удосконалення методики оцінки небезпеки засолення ґрунтів при поливі (ДСТУ 2730:2015). Встановлено, що оцінку і прогноз якості іригаційних вод необхідно виконувати з урахуванням мінливості їх складу і властивостей у часі. Показано, що використання середніх значень показників за попередній період часу може призвести до помилок при оцінці якості іригаційних вод. Рекомендовано ризик погіршення якості вод за окремим показником розглядати, як забезпеченість нормативу цього показника. Пропонується, спираючись на досвід країн ЄС, обмежити ризик погіршення якості вод на рівні 10%. Вказується, що суттєвим недоліком методики оцінки небезпеки засолення ґрунту в ДСТУ 2730:2015 є необхідність аналізу гіпотетичних токсичних солей у поливних водах при кожному розрахунку класифікаційного показника, що є дуже незручним при аналізі даних спостережень за тривалі періоди часу. Пропонується усунути цей недолік за рахунок використання детальної типізації іригаційних вод із специфічним набором гіпотетичних солей у кожному їх підтипі, що дозволяє надати формули розрахунку показника е(rCl^–) для цих підтипів вод. Вказується, що спрощення масових розрахунків дозволяє визначити параметри закону розподілу показника е(rCl^–) і оцінити ризик погіршення якості вод для різних типів ґрунтів. Встановлено, що в умовах Одеської області оцінку ризику натрієвого осолонцювання ґрунту при поливах можливо виконувати за показником співвідношення концентрацій натрію і кальцію (k_Na₁). Значна частина дослідження присвячена апробації і уточненню запропонованих методик оцінювання і прогнозу іригаційних характеристик вод. Основні результати роботи вперше отримані у вітчизняній практиці екологічних досліджень.

Висновки. Вітчизняні методичні підходи оцінки і прогнозу якості іригаційних вод потребують подальшого розвитку особливо в частині врахування мінливості у часі цих вод. Подальші дослідження також необхідне спрямувати на обґрунтування обмеження ризиків погіршення якості вод, оскільки прийнятий у статті європейський рівень 10% є орієнтовним.

Екологічна оцінка та прогнозування стану поверхневих вод річки Дніпро у Запоріжжі

2025-08-18T18:28:08+00:00

Мета. Надати комплексну екологічну оцінку та прогнозування стану поверхневих вод річки Дніпро в межах Запорізької області з акцентом на динаміку основних показників якості води у 2013–2024 роках. Особлива увага приділяється антропогенним факторам, зокрема наслідкам військових дій і руйнування Каховської гідроелектростанції, що суттєво змінили гідрологічний режим і вплинули на екологічну рівновагу річки.

Методи. Системний аналіз, методи статистичної обробки, аналіз розподілу та регресійне моделювання для оцінки динаміки у ретроспективі та прогнозування майбутніх тенденцій.

Результати. Використано багаторічні дані моніторингу, отриманих з Лабораторії моніторингу вод Басейнового управління водних ресурсів річок Приазов’я. Основна увага приділялася оцінці шести ключових показників якості води: фосфатів, амонійних, сульфатних і хлоридних іонів, біохімічного споживання кисню протягом п’яти діб (БСК₅) та концентрації розчиненого кисню для оцінки екологічного стану поверхневих вод річки Дніпро в межах Запорізької області, зокрема у районі водозабору питної води (ДВС №1) у верхньому б'єфі Дніпровської ГЕС. Концентрації фосфатів і амонію демонструють періодичні коливання, зумовлені сезонними чинниками та використанням добрив. Рівень сульфатів відзначається високою мінливістю як природного, так і техногенного походження, тоді як концентрації хлоридів залишаються порівняно стабільними. Дані про розчинений кисень і БСК₅ свідчать про сезонну динаміку, яка порушується з 2023 року внаслідок руйнування Каховської дамби. Аналіз підтвердив здатність річки до часткового самовідновлення, особливо за умов зниженого антропогенного навантаження в період війни. Для прогнозної оцінки рівнів забруднення та екологічних ризиків було розроблено регресійні моделі.

Висновки. Визначено основні екологічні проблеми річки Дніпро, зокрема органічне й мінеральне забруднення, порушення гідрологічного режиму та зниження рівня кисню. Руйнування гідротехнічної інфраструктури, пов'язане з війною, загострило ці проблеми. Попри це, річка демонструє здатність до природного самовідновлення, особливо завдяки зменшенню навантаження фосфатами та амонієм. Відновлення екологічного балансу потребуватиме системного моніторингу, реконструкції водогосподарської інфраструктури та контролю за джерелами забруднення. Розроблені моделі можуть бути використані для прогнозування та управління якістю поверхневих вод як у мирний час, так і в період повоєнного відновлення.

Промислове будівництво, як чинник деструкції природних ландшафтів і втрати потенціалу екосистемних послуг

2025-08-18T18:29:18+00:00

Мета. Виявлення геопросторових закономірностей деструкції ландшафтів під впливом будівництва швидко-монтованих метало-каркасних об’єктів, кількісна оцінка втрат екосистемних послуг та формулювання рекомендацій із застосування інтегрованого екосистемного підходу й геоінформаційного моніторингу для мінімізації екологічних ризиків при подальшому розвитку інфраструктури.

Методи. Системний аналіз, ретроспективно-оціночний аналіз, лабораторний метод, інженерно-картографічний метод, статистичний метод

Результати. Розглянуто деструкцію ландшафтів під впливом промислового будівництва та логістичних комплексів в умовах швидкої відбудови в різних ландшафтних зонах України. Основна увага зосереджена на дослідженні порушення зв’язків між живими та інертними компонентами ландшафту. Активне будівництво уздовж транспортних коридорів М‑06 та М‑05 у 50‑км зоні Києва призвело до порушення зв’язків між інертними та живими компонентами ландшафту, що проявляється в трансформаціях територій, а саме – агроландшафтів (–1,5 %) і лісових ландшафтів (–0,5 %) та відповідному збільшенні забудованих територій (+30 %). Акцентовано увагу на порушенні структурно‑функціональної цілісності ландшафтних комплексів внаслідок урбанізаційного тиску та втрати ландшафтної стабільності. Визначено трансформаційні вектори ландшафтної деструкції, зокрема фрагментацію, редукцію біотичних зв’язків і порушення екосистемної регуляції.

Висновки. Промислове будівництво спричинило одночасну втрату екосистемних послуг (зниження обсягів продовольства й прісної води), регуляційних функцій (послаблення кліматичного й гідрологічного саморегулювання, зростання ерозії), культурних вигод (скорочення рекреаційного, освітнього та естетичного потенціалу) і підтримувальних процесів (порушення ґрунтоутворення й біогеохімічних циклів).

Радіальний приріст каштана звичайного в зелених насадженнях Львова та Харкова

2025-08-18T18:30:14+00:00

Мета. Виявлення наслідків впливу зміни клімату та інвазії каштанового мінера на радіальний приріст гіркокаштана звичайного в зелених насадженнях міст Львова та Харкова.

Методи. Системний аналіз, дендрохронологічні та статистичні методи.

Результати. Порівняно радіальний приріст дерев в середньовікових насадженнях для періоду перед початком спалаху каштанового мінера (1982-2001 рр.) та після нього (2002-2021) для Львова та для 1990-2006 та 2007-2023 рр. для Харкова. Також порівняно температури за гідрологічний рік за ці періоди за даними Львівської та Харківської метеостанцій. Встановлено, що у другому періоді для Харкова відбулося зменшення приросту на 57%. Для першого періоду (до спалаху) відхилення від норми радіального приросту гіркокаштана звичайного у зеленому насадженні Львова склали 12-23%, відповідні значення для другого періоду – 17-72%. Встановлено, що у другому періоді у Львівському насадженні вплив температур на радіальний приріст гіркокаштана звичайного, в основному, став більш позитивним за різні періоди гідрологічного року. Також збільшилася кількість позитивних коефіцієнтів кореляції між радіальним приростом та кліматичними чинниками, що свідчить про збільшення чутливості дерев. В зеленому насадженні м. Харкова при порівнянні впливу клімату на радіальний приріст гіркокаштана звичайного у 1986-2004 рр. та 2005-2022 рр. встановлено, що опади позитивно впливали на приріст на відміну від температури, яка впливала на радіальний приріст негативно. Це є характерним для обох періодів.

Висновки. При порівнянні радіального приросту гіркокаштана звичайного для періодів до початку інвазії каштанового мінера (1982-2001 рр.) та після нього (2002–2021 рр.) у Львові та відповідно для Харкова для 1986-2004 та 2005-2023 рр., зниження приросту було удвічі меншим у другому періоді в порівнянні з першим, незважаючи на те, що каштановий мінер прийшов у Харків на 5 років пізніше, ніж у Львів. Незважаючи на значне зменшення радіального приросту внаслідок зміни клімату та впливу інвазії каштанового мінера, відбулася стабілізація радіального приросту гіркокаштана звичайного у насадженні Львова упродовж 2017–2021 рр. та у насадженні Харкова упродовж 2016–2023 рр. Це свідчить про адаптацію гіркокаштана звичайного до екологічних змін на даному етапі.

Аналіз альтернатив сортування побутових відходів у сільських районах: вдома чи на сміттєзвалищі

2025-08-18T18:31:03+00:00

Мета. Оцінка економічної та екологічної доцільності різних сценаріїв сортування твердих побутових відходів (завчасне сортування в оселі та сортування на сміттєзвалищах) та визначення оптимального рішення для сільської громади з урахуванням специфіки місцевих умов.

Методи. Розрахунок економічного ефекту від реалізації кожного сценарію збору відходів, а також аналіз нормативно-правової бази управління відходами.

Результати. Дослідження базується на оцінюванні складу відходів і визначенні економічного потенціалу вторинної сировини у с. Липкуватівка Нововодолазької громади Харківської області. Виконано порівняльний аналіз економічних і екологічних аспектів двох підходів до сортування відходів у сільській місцевості України: завчасного сортування в домогосподарствах та сортування змішаних відходів безпосередньо на сміттєзвалищах. Виявлено, що завчасне сортування забезпечує вищу якість вторинної сировини й підвищує дохід громади за рахунок продажу відсортованих ресурсів, а також зменшує обсяг захоронюваного сміття. Сортування змішаних відходів на сміттєзвалищі є менш ефективним через високу забрудненість органічною фракцією, що знижує придатність вторсировини до переробки.

Висновки. Запровадження завчасного сортування відходів у сільській місцевості України є економічно й екологічно доцільнішим, хоч і потребує первинних інвестицій у контейнери для роздільного збору. Крім того, необхідно вести інформаційно-просвітницьку роботу з населенням.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: управління відходами, сортування, вторинна сировина, сільська громада, економічна вигода, екологічний вплив

Політика, стратегії та нормативні акти щодо мікрокредитів та навчання впродовж життя: європейські та естонські рамки

2025-08-18T18:31:48+00:00

Мета. Аналіз ключових політик на рівні ЄС та Естонії, включаючи нормативно-правову базу, що регулює визнання, акредитацію та забезпечення якості мікрокредитівок.

Методи. Аналіз посилається на загальноєвропейські стратегії та національну політику Естонії, забезпечуючи комплексне розуміння того, як мікрокредитування інтегрується та управляється.

Результати. Мікрокредитівки - короткі навчальні одиниці, що базуються на компетентностях - стали перспективним рішенням для підвищення кваліфікації та перекваліфікації працівників різних секторів. Мікрокредити стали ключовим інструментом сучасної освіти, особливо в Європейському Союзі (ЄС) та Естонії, надаючи гнучкі, модульні можливості навчання, які відповідають потребам окремих осіб та галузей, що постійно змінюються. Вони слугують мостом між формальною освітою та вимогами до навичок робочої сили, пропонуючи засоби для безперервного професійного розвитку та навчання впродовж життя. У міру того, як розвивається політика і регулювання, структурована система визнання, акредитації та забезпечення якості мікрокредитів забезпечує їхню мобільність, надійність і узгодженість з існуючими кваліфікаційними системами.

Висновки. Мікрокредитівки у вищих навчальних закладах ЄС слугують важливим інструментом для розвитку навичок, кар'єрного зростання та академічного просування.. При їх розробці пріоритетами є гнучкість, галузева релевантність та суворе забезпечення якості. Майбутні розробки будуть зосереджені на підвищенні сумісності, покращенні залучення роботодавців та розширенні систем цифрової сертифікації для сприяння мобільності та визнанню кваліфікацій у різних галузях.

Перспективні регіональні ландшафтні парки – резерви оптимізації заповідної та екологічної мереж Тернопільщини

2025-08-18T18:32:47+00:00

Мета. Розробка шляхів функціонально-просторового удосконалення заповідної і екологічної мереж за рахунок залучення перспективних до заповідання регіональних ландшафтних парків Тернопільської області.

Методи. Методологічною основою дослідження є концептуальні положення функціонально- просторових особливостей функціонування регіональних заповідної та екологічної мереж, з визначенням заповідного та рекреаційного потенціалу природних комплексів та людських потенціалів міських населених пунктів, з урахуванням особливості їх спорідненості з міськими поселеннями, транспортною мережею, рекреаційною інфраструктурою, функціональною наповненістю, завершеністю, ступеню зв’язаності з використанням методу графів.

Результати. Створення запропонованої мережі регіональних ландшафтних парків істотно покращить заповідність 21 територіальної громади, що складає 38% територіальних громад області. Із 21 територіальних громад 16 мають низький показник заповідності. Після врахування потенційної заповідності цей показник зростає у дев’ять, а подекуди в десять і більше разів (Вишнівецька, Скала-Подільська, Білобожницька, Микулинецька, Нараївська, Зборівська територіальні громади). Три територіальні громади матимуть показник заповідності європейського рівня (Залозецька, Бережанська, Чортківська). Враховуючи наявність у них значних природних та історико-культурних рекреаційних ресурсів, є усі передумови розвивати різні види рекреації і туризму. Наведені картосхеми заповідності територіальних громад демонструють, що створення перспективних 20 регіональних ландшафтних парків істотно диференціює їх за показником заповідності. При цьому заповідна площа в області збільшиться і зросте заповідність області з 8,95% до 14,21%.

Висновки. Запропоновані заходи сприятимуть покращенню сприяє покращенню територіальної організації заповідної та екологічної мереж від локального до регіонального рівнів, активізації туристсько-рекреаційної діяльності господарського сектора, долучивши до цієї сфери потенціали територіальних громад

Дослідження впливу війни на заповідні території півдня України

2025-08-18T18:33:39+00:00

Мета. Провести комплексний аналіз динаміки та екологічних наслідків лісових пожеж на території Бірючого півострова (Азово-Сиваський національний природний парк) за період з 2014 по 2024 роки з використанням інструментів супутникового моніторингу. Дослідження спрямоване на виявлення просторово-часових закономірностей виникнення пожеж, оцінку їхнього впливу на рослинність і тваринний світ, а також виявлення екологічних загроз, що посилюються окупацією та відсутністю протипожежного менеджменту.

Методи. Для виявлення та картографування пожежних аномалій були використані дані супутників NASA FIRMS (датчики MODIS та VIIRS), Sentinel-2, Google Earth Engine та погодні архіви (RP5). Просторово-часовий аналіз проводився на основі радіаційної потужності пожежі (FRP), теплової яскравості, координат пожежі та погодних параметрів. Дані з різних джерел були інтегровані для підтвердження пожежних подій, а зміни NDVI на основі Sentinel були проаналізовані для оцінки пошкодження рослинності.

Результати: Встановлено, що пожежі на Бірючому півострові мали кластерний характер і демонстрували чітку добову та сезонну динаміку. Виявлено два основні піки пожеж: Червень і серпень 2024 року. Найвищі значення ПРП (35,15 МВт) і температури (367 К) були зафіксовані 10 червня. Пожежі мали чіткі добові закономірності - вища інтенсивність вдень і більша кількість загорянь вночі. Втрата рослинності та пожежні шрами були підтверджені за допомогою знімків Sentinel. Географічний аналіз показав зміщення осередків горіння з північного сходу на південь півострова. Метеоаналіз підтвердив, що більшість пожеж виникали в умовах помірної або високої температури при відсутності опадів, що свідчить про вірогідну участь антропогенного чинника у виникненні загорянь. Фактори, пов'язані з окупацією (недостатнє гасіння, військові дії), були пов'язані зі збільшенням поширення пожеж. Супутникові дані після пожежі показали значну деградацію природної рослинності та фрагментацію середовищ існування оленів, земноводних і перелітних птахів, що виявляється за зниженими значеннями NDVI після пожеж

Висновки. Пожежі на Бірючому півострові в умовах окупації стали частішими, масштабнішими та менш контрольованими. Втрата природоохоронного режиму, припинення пожежогасіння та зменшення антропогенного догляду за територією стали критичними чинниками загострення екологічної ситуації. Наслідки включають серйозні порушення екосистем через ерозію ґрунту, втрату рослинності та трофічний дисбаланс. Відновлення вимагає невідкладних заходів: моніторингу популяцій диких тварин, відновлення лісів місцевими видами, боротьби з ерозією та регулювання чисельності копитних. Використання супутникових інструментів виявилося дуже важливим для виявлення невеликих пожеж та моніторингу екологічної динаміки на важкодоступних територіях. Без активного втручання можлива каскадна деградація, включаючи мікрокліматичні зміни та вторгнення чужорідних видів. Для відновлення та захисту цієї унікальної екологічної території необхідний довгостроковий план управління.

Вплив проективного покриття післяжнивними рештками на мікробіологічні показники ґрунту в умовах Лівобережного лісостепу України

2025-08-18T18:34:21+00:00

Трансформація рослинних решток є важливим фактором формування просторово-функціональної структури мікробного біому ґрунту, що має значення для підвищення його родючості та екологічної стабільності. Їх використання як елемента агротехнологій сприяє формуванню стабільної, активної й різноманітної мікробної спільноти.

Мета. Визначити вплив проективного покриття рослинними рештками сільськогосподарських культур на чисельність актиноміцетів у ґрунті.

Методи. Польові, лабораторно-аналітичні, статистичний.

Результати. Представлено результати дослідження впливу різних видів рослинних решток на чисельність актиноміцетів у ґрунті. Доведено, що рослинні залишки соняшника, кукурудзи та сої значно підвищують мікробіологічну активність, зокрема кількість актиноміцетів, порівняно з варіантом без решток. Найвищий рівень актиноміцетів зафіксовано у ґрунті з рештками соняшника, що свідчить про високий потенціал цих решток у покращенні біологічного стану ґрунту. Результати показали наявність зворотної залежності між чисельністю актиноміцетів і вологістю та температурою ґрунту: оптимальні умови спостерігались при середній вологості (18,3 %) та температурі 26,0 °C. Побудована регресійна модель вказує на помірну силу зв’язку між вологістю ґрунту та чисельністю актиноміцетів. У дослідженні підкреслено важливу роль хімічного складу рослинних решток, зокрема співвідношення C:N, у формуванні умов для розвитку ґрунтової мікрофлори.

Висновки. Використання рослинних решток у системах енергоощадного землеробства є ефективним заходом для активізації мікробіологічних процесів і підвищення родючості ґрунту. Встановлення залежності мікробіологічної активності від вологості й температури ґрунту дає змогу оптимізувати режим зволоження, зменшити енергозатрати на обробіток і забезпечити сталий розвиток мікрофлори в умовах зміни клімату.

Вплив пестицидів на мікрофлору ґрунту в аспекті збалансованого природокористування

2025-07-03T22:35:51+00:00

Мета. Дослідження впливу пестицидів Pesticol та KarateGold на мікрофлору ґрунту, зокрема на бактеріальні угруповання родів Sphingomonas, Streptomyces, Bacillus та Micrococcus в аспекті збалансованого природокористування.

Методи. Метод серійних розведень, Дригальського, метод Грама та мікроскопії, методи дифузії в агар, методи статистичного опрацювання даних..

Результати. Відібрано проби ґрунту в різних локаціях міста Луцьк: 1 – ботанічний заказник «Воротнів», лісова зона; 2 – ділянка автошляху Е85 на вулиці Окружній, 37; 3 – квітник біля гуртожитку № 2 ВНУ імені Лесі Українки на вулиці Винниченка, 22. Для дослідження обрано два види найбільш вживаних пестицидів Pesticol (концентрація діючої речовини 6,0 %) та KarateGold (концентрація діючої речовини 0,075 %). Аналіз впливу пестицидів на мікроорганізми показав, що обрані препарати, такі як Pesticol і KarateGold, мають різний ефект на різні види ґрунтових бактерій, що підкреслює важливість вивчення їх дії на мікробіоту. Отримані результати досліджень чітко показують, що препарат із меншою концентрацією діючої речовини є менш агресивним та екологічнішим порівняно з іншим. Визначено, що для бактерій Streptomyces мінімальна інгібуюча концентрація (МІК) пестициду Pesticol становить 16 мкг/мл, тоді як KarateGold – 2 мкг/мл, що свідчить про високу чутливість до першого пестициду. У випадку бактерій Micrococcus, МІК для Pesticol становить 2 мкг/мл, тоді як до KarateGold бактерії виявили високу стійкість, що підтверджується їх присутністю в усіх пробірках, окрім першої.

Висновки. Негативний вплив використання пестицидів на зазначені мікроорганізми може спричинити порушення ґрунтової екосистеми. Врахування впливу пестицидів на мікрофлору має велике значення при розробці стратегії захисту рослин для забезпечення збалансованого використання хімічних засобів захисту. Дослідження можуть сприяти кращому розумінню дії пестицидів на мікроорганізми в ґрунті, що важливо для збалансованого природокористування та забезпечення сталого розвитку агросфери.

Оцінювання фітотоксичності ґрунтів з різними видами антропогенного забруднення

2025-08-18T18:35:46+00:00

Мета. Визначення фітотоксичності ґрунтів, відібраних на різних ділянках шляхом біотестування з використанням насіння капусти білоголової (Brassica oleracea L.), перцю солодкого (Capsicum annuum L.) та редису посівного (Raphanus sativus L.).

Методи. Аналітичний, польових досліджень, біотестування, статистичний.

Результати. Визначено, що пробна ділянка поблизу сміттєзвалища значно забруднена: фітотоксичний ефект (ФЕ) сягає 69,6%, що свідчить про істотне пригнічення росту, pH ґрунтового розчину – 4,9. Ґрунт на узбіччі автомобільної дороги забруднений вище середнього рівня, спостерігається максимальний ФЕ – 53,4 % для проростання насіння перцю солодкого, pH – 4,9. Зразок ґрунту з сільськогосподарського поля виявив середню фітотоксичну дію, pH – 5,4. Контрольна ділянка показала високий відсоток проростання насіння без ознак фітотоксичності, pH – 4,9. На всіх забруднених ділянках у шарі 0–20 см сформувалося кисле ґрунтове середовище рН 4,5–5,4. При таких показниках більшість поживних елементів стають важкодоступними для рослин. Спостерігаються характерні морфологічні ознаки токсичного стресу: скручування листя, побіління країв, деформація кореня. Найбільшу чутливість до забруднення проявило насіння перцю солодкого (Capsicum annuum L.).

Висновки: Визначено, що техногенно навантажені ґрунти чинять негативний вплив на проростання насіння та його подальший розвиток. Біотестування виявилося ефективним методом первинного біоіндикаційного моніторингу стану ґрунтів і може бути рекомендоване для використання у громадах та закладах освіти для виявлення прихованих екологічних загроз.

Круглі столи як початковий етап реалізації міжнародних проектів Erasmus+ SUNRISE та DOMANI

2025-07-01T06:57:56+00:00

У сучасному академічному середовищі міжнародна співпраця відіграє ключову роль у розвитку освіти, науки та інновацій. Участь у міжнародних програмах, таких як Erasmus+, відкриває широкі можливості для налагодження міжуніверситетських зв’язків, обміну досвідом, розвитку наукових компетентностей та вдосконалення освітніх програм. Одними з таких ініціатив є проєкти SUNRISE - Підтримка наступного покоління українських науковців: проект з підвищення потенціалу університетів та покращення підготовки докторантів та DOMANI - Розвиток мікро-кредитних екосистем в Україні та Монголії для конкурентоспроможної та стійкої зеленої економіки, що реалізуються в межах програми Erasmus+ за участі провідних європейських та українських університетів.