Людина та довкілля. Проблеми неоекології https://periodicals.karazin.ua/humanenviron <p>Наукове фахове видання України Категорії «Б» в&nbsp;галузях наук:&nbsp;10 Природничі науки за спеціальностями&nbsp;<strong>101 Екологія</strong>,&nbsp;<strong>103 Науки про Землю </strong>; 20 Аграрні науки та продовольство за спеціальностями&nbsp;<strong>201 Агрономія,&nbsp; 205 Лісове господарство</strong>.</p> <p>Надаються результати фундаментальних і прикладних досліджень в різних галузях географії, агрономії, лісового господарства та екології.</p> <p>Розглядаються шляхи вирішення сучасних проблем географічної науки, висвітлюються питання земельної політики, &nbsp;загального землеробства, сільськогосподарських та фіто меліорацій, агрофізики, агроґрунтознавства, агрохімії, рослинництва, лісовпорядкування, лісової таксації, лісознавства і лісівництва, екології людини, заповідної справи, оцінки і оптимізації стану навколишнього середовища, теорії й практики екологічного моніторингу, ГІС-технологій, моделювання стану довкілля.</p> <div id="maintext"> <p>Для науковців і фахівців-екологів, а також викладачів, аспірантів, магістрів і студентів вищих навчальних закладів без будь-яких обмежень.</p> </div> Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна uk-UA Людина та довкілля. Проблеми неоекології 1992-4224 <p><span lang="uk"><span lang="uk">Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:</span></span></p> <ol type="a"> <li class="show">Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution License&nbsp;4.0 International (CC BY 4.0)</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.</li> <li class="show">Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.</li> </ol> <ol type="a"> <li class="show">Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. <a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).</li> </ol> <p><span id="result_box" lang="uk">&nbsp;</span></p> Тенденції змін максимальної температури повітря в Україні як фактор впливу на здоров′я населення https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15783 <p><strong>Мета</strong>. Виявлення тенденцій&nbsp; зміни (по фактичних і сценарних даних) екстремальної температури повітря, як складової температурного режиму, в різних регіонах України в умовах глобальних змін клімату.</p> <p><strong>Методи</strong>. Системний аналіз, статистичні методи.</p> <p><strong>Результати.</strong> Часовий розподіл характеристик режиму максимальної температури повітря&nbsp; досліджено на основі результатів спостережень на станціях, розташованих у різних регіонах України, за певні доступні періоди: Ужгород (1946-2018 рр.), Харків (1936-2005 рр.), Одеса (1894-2005 рр.), а також за сценаріями низького (RCP2.6), середнього (RCP4.5) та високого (RCP8.5) рівнів викидів парникових газів. При цьому температура повітря ≥ 25°С вважалась високою (дні з максимальною температурою в межах 25,0-29,9°С – жаркі), ≥ 30°С – дуже високою (дні з такою температурою – аномально жаркі). Виявлено тенденції зміни екстремальної температури повітря, як складової температурного режиму, в різних регіонах України в умовах глобальних змін клімату. Досліджено динаміку максимальної температури повітря та її характеристик у ХХ і початку ХХІ століть. Проаналізовано очікувані часові зміни максимальної температури повітря та кількості днів з високою температурою з 2021 по 2050 рр. за сценаріями RCP2.6, RCP4.5 та RCP8.5. Визначено найвищі добові температури повітря, можливі 1 раз у 100&nbsp; років, а також ймовірність максимальної добової температури вище 30°С за сценарієм RCP4.5. Своєчасне передбачення змін клімату допоможе оцінити їх вплив на людину і природні системи, що буде сприяти розробці та прийняттю превентивних заходів, спрямованих на мінімізацію&nbsp; негативного впливу таких змін.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Процеси потепління клімату в Україні активізуються. Виявлено чітку тенденцію на зростання&nbsp;&nbsp; середнього&nbsp;&nbsp; максимуму&nbsp; температури&nbsp; повітря&nbsp; взимку&nbsp; зі&nbsp; швидкістю&nbsp; 0,17-0,39ºС/10 років. Відносно кліматичної норми цей показник в основному підвищився, найбільше (до 3,3ºС) у січні на північному сході країни. У майбутньому такі аномалії будуть зростати.&nbsp; Виявлення&nbsp; взаємозв’язку між кліматом і здоров’ям є основою для прийняття захисних заходів стосовно ризиків для здоров’я населення, пов’язаних з кліматом.&nbsp;</p> G. P. Katerusha T. A. Safranov O. V. Katerusha ##submission.copyrightStatement## 2020-05-29 2020-05-29 33 8 21 10.26565/1992-4224-2020-33-01 Будівництво та експлуатація об’єктів малої гідроенергетики в Українських Карпатах: нові виклики для довкілля https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15792 <p><strong>Мета.</strong> Аналіз спектру екологічних проблем і ризиків, пов’язаних із будівництвом та експлуатацією малих гідроелектростанцій (МГЕС) в Українських Карпатах.</p> <p><strong>Методи.</strong> Польові, статистичні, гідрологічні, гідроекологічні, аналіз та синтез.</p> <p><strong>Результати.</strong> Розглянуто потенційні екологічні ризики, що виникають при будівництві та експлуатації МГЕС в Українських Карпатах. Досліджено вплив Явірської МГЕС на витрати води у р. Стрий. Проаналізовано щоденні витрати води на двох гідростворах, що розташовані вище і нижче за течією від станції для маловодного (2003) і багатоводного (2008) років. Вказано основні можливі ризики при будівництві та експлуатації МГЕС для руху паводкових вод, річкових наносів, розвитку руслових деформацій тощо. Представлено різницю у витратах води між двома гідростворами і підтверджено, що у весняний період 2008 і 2003 року та осінньо-зимовий період 2003 і 2008 років спостерігали мінімальну різницю у витратах води, що пов’язано із затриманням води у водосховищі вище греблі Явірської МГЕС для максимальної генерації електроенергії. Проаналізовано вплив Явірської МГЕС на біоту р. Стрий упродовж 2014‒2015 років. Отримані результати вказують, що основними негативними чинниками впливу на угруповання гідробіонтів р. Стрий є створення водосховищем лімнічних умов у континуумі річкової екосистеми, накопичення наносів і відмерлої органіки на його дні та берегах і знесення цих осадів на нижчі ділянки русла, різке обміління русла Стрия нижче греблі після закриття шлюзів у червні та гідроземельні роботи нижче греблі. Аналіз звітів з оцінки впливу на довкілля дав змогу проаналізувати основні екологічні ризики, які можливі при будівництві та експлуатації малої гідроелектростанції на р. Стрий у с. Довге Дрогобицького району Львівської області.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Варто прописати механізм проведення оцінки впливу на довкілля, зазначити природно-географічні, гідрологічні і гідроекологічні обмеження щодо будівництва та експлуатації МГЕС. Визначити ділянки гірських («диких») річок із високими показниками цінності природних ландшафтів та заборонити на них спорудження обʼєктів малої гідроенергетики.</p> O. V. Pylypovych E. A. Ivanov T. I. Mykitchak V. P. Shtupun ##submission.copyrightStatement## 2020-05-31 2020-05-31 33 22 33 10.26565/1992-4224-2020-33-02 Особливості геоекологічного стану басейнової системи озера Озерянське (Волинське Полісся) https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15647 <p><strong>Мета</strong>. Розкрити особливості геоекологічного стану озерно-басейнової системи (ОБС) оз. Озерянське для потреб збалансованого природокористування.</p> <p><strong>Методи.</strong> Польові інструментальні, ландшафтно-геохімічні, геоінформаційні, лабораторно-аналітична діагностика проб ґрунтів, води та донних відкладів озера.</p> <p><strong>Результати.</strong> З’ясовано сучасний стан господарського освоєння водозбору оз. Озерянське. Представлено результати дослідження гідрохімічного складу води озера. Проаналізовано результати експериментів з визначенням вмісту та особливостей радіальної та латеральної міграції рухомих форм біогенних елементів (<em>N</em><em>, </em><em>P</em><em><sub>2</sub></em><em>O</em><em><sub>5</sub></em><em>, </em><em>K</em><em><sub>2</sub></em><em>O</em>), важких металів (<em>Со, </em><em>Pb</em><em>, </em><em>Cd</em><em>, </em><em>Cu</em><em>, </em><em>Zn</em><em>, </em><em>Mn</em>) на ландшафтній ґрунтово-геохімічній мікрокатені в межах водозбору озера. Зафіксовано незначне перевищення ГДК за вмістом <em>Mn</em> і <em>Cd</em> в ґрунтах мікрокатени. Особливістю латеральної міграції біогенних елементів є збільшення їх концентрації від елювіальної до супераквальної фації геохімічної мікрокатени, а радіальною – зменшення їх вмісту з глибиною ґрунтового профілю. Для рухомих форм важких металів (<em>Со, </em><em>Pb</em><em>, </em><em>Cd</em>, <em>Cu</em><em>, </em><em>Mn</em>) характерною особливістю є радіальна міграція – підвищення їхнього вмісту з глибиною ґрунтового профілю в горизонті (20-40 см), а далі в напрямку до материнської породи їх концентрація переважно зменшується.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Встановлено, що водозбір оз. Озерянське відноситься до антропогенно-природного (ІV) типу та має незадовільний геоекологічний стан. Для покращення геоекологічного стану водозбору доцільно поступово збільшувати площі екостабілізуючих угідь (луки, ліси, кормові угіддя); контролювати норми внесення мінеральних добрив та використання пестицидів, а також заборонити розорювання земель 50-100-метрової прибережної захисної смуги навколо озера.</p> I. V. Zubkovych ##submission.copyrightStatement## 2020-06-01 2020-06-01 33 34 47 10.26565/1992-4224-2020-33-03 Оцінка якості поверхневих вод у басейні річки Уди https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15793 <p>Відповідно Водної Рамкової Директиви Європарламента і Ради ЄС, особливу актуальність мають роботи, які у практичних діях направлені на охорону, відновлення і раціональне використання водних ресурсів в Україні.</p> <p><strong>Мета.</strong> Визначення та встановлення закономірностей у часових та просторових змінах якості води у басейні річки Уди.</p> <p><strong>Методи.</strong> Статистичні, системний аналіз.</p> <p><strong>Результати</strong>. На всіх постах спостережень найбільше співвідношення концентрації до ГДК у таких сполук як: нітрити нафтопродукти, нітрити, мідь, залізо, заг., марганець, хром 6+, БСК-5, сульфати, цинк 2+. Найгірша якість води у басейні р. Уди у с. Хорошеве і с. Есхар, де ІЗВ відповідає V класу «брудна» вода. Відповідно до ІЗВ мод. якість води на більшості постів дорівнює ІІІ класу «помірне забруднення». Якість води, у гирловій ділянці р. Лопань та р. Немишлі за ІЗВ мод. відповідає IV класу «дуже забруднена». Високе значення ІЗВ мод. спостерігається на р. Уди у с. Хорошеве і с. Есхар – V клас «брудна» вода. За коефіцієнтом забрудненості χ, з використанням пріоритетів, якість води на більшості постів річкової мережі Уди відповідає ІІ класу «мале». На р.Уди, близь с. М. Данилівка, ІІІ клас «припустиме» забруднення. Гирлова ділянка річок Лопань та Уди, характеризується як «істотне» забруднення. Найгірша якість води спостерігається на посту р. Уди – с. Хорошеве «інтенсивне» забруднення. Без пріоритетів розрахунок коефіцієнта χ показав значно гірші показники якості води. На більшості постів «припустиме» забруднення. Гирлова ділянка р. Немишлі характеризується як «істотне» забруднення. Якісний стан води р. Лопань можливо визначити як «інтенсивне» забруднення. Очікувано на постах на р. Уди у с. Хорошеве і с. Есхар, якість води V класу «катастрофічна».</p> <p><strong>Висновки. </strong>Встановлена якість води, за трьома методами ІЗВ, ІЗВ мод. та коефіцієнта забрудненості χ за багаторічний період, свідчить про негативний вплив міста Харкова на гідроекологічний стан річкової системи р. Уди. Зміни показників якості води відбуваються без будь яких часових закономірностей. Згідно із коефіцієнтом забрудненості χ, якість води погіршується по довжині річок, крім ділянки на р. Уди – с. Хорошеве, де χ кваліфікують як «катастрофічне». Далі по довжині річки с. Есхар, де якість води покращується, що обумовлено самоочищенням річки.</p> A. V. Biryukov ##submission.copyrightStatement## 2020-06-01 2020-06-01 33 48 56 10.26565/1992-4224-2020-33-04 Відновлювальні території екомережі Жмеринського району Вінницької області https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15794 <p>&nbsp;</p> <p><strong>Мета.</strong> Виявити особливості відновлювальних територій екомережі Жмеринського району Вінницької області.</p> <p><strong>Методи: </strong>польові, картографічні, системний аналіз.</p> <p><strong>Результати.</strong> Загальна площа відновлювальних територій екомережі Жмеринського району – 5449,61 га, що становить 4,8&nbsp;% від його площі. У Жмеринському району виділено такі відновлювальні території: Дубовська, Зоринцівська, Лисогірківська, Петранівська, Слобода-Межирівська, Кармалюковська, Василівківська, Пултівцівська, Людавська, Демидівська, Потоківська, Рижавська, Жмеринська, Петрівківська, Кичманська, Ярошенківська, Тарасівківська, Травневська, Носківецька,&nbsp; Лука-Мовчанська, Мурашківська, Чапаївська, Олександрівська. Вони охоплюють руслові, заплавні, схилові та вододільні місцевості. Домінуючими є урочища балок на схилах річкових долин з лісовою та лучною рослинністю. Виявлено, що основними антропогенними чинниками деградації природи відновлювальних територій є випасання худоби, заготівля сіна, збір грибів, ягід, квітів, незаконне вирубування дерев, забруднення побутовими відходами, скидання господарсько-побутових стоків у річки та струмки. Головними природоохоронними заходами мають бути припинення ерозійних процесів, відновлення різноманіття та охорона рослинності й тваринного світу, ліквідація стихійних звалищ побутових відходів.</p> <p><strong>Висновки.</strong> У структурі локальної екомережі Жмеринського району виділено 23 відновлювальних території: Для компенсації у майбутньому незначної кількості біоцентрів, найбільше відновлювальних територій виділено у північно-західній, південній та південно-східній частинах району. Проаналізовано їх характерні риси, запропоновано заходи ренатуралізації. За допомогою цих заходів можна буде відновити деградовані ділянки природи, збільшити кількість та площі ключових, сполучних і буферних територій. У результаті поліпшаться стан навколишнього середовища, умови існування флори, фауни та життєдіяльності населення.</p> Yu. V. Yatsentyuk V. S. Kanskyy L. V. Ataman ##submission.copyrightStatement## 2020-06-01 2020-06-01 33 57 67 10.26565/1992-4224-2020-33-05 Детермінанти сталого розвитку: національний вимір галузевої кривої Кузнеця https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15798 <p><strong>Мета.</strong> Моделювання умов досягнення «поворотної точки» в моделі екологічної кривої Кузнеця (ЕКК) для умов економіки України.</p> <p><strong>Методи.</strong> Використані загальнонаукові (аналіз та синтез, індукція та дедукція, аналітичне групування) та спеціальні (абстрагування, моделювання і т. ін.) методи вивчення економічних явищ і процесів.</p> <p><strong>Результати.</strong> Задля визначення умов сталого розвитку національного господарства запропоновано використати галузевий підхід. В його основу покладено ідею, що досягти стійкого поворотного моменту у моделі ЕКК для України можливо шляхом управління її параметрами на рівні провідних галузей економіки. Такими галузями для України є такі: переробна; добувна і розроблення кар’єрів; сільське, лісове та рибне господарство; постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря; транспорт, складське господарство, пошта та кур’єрська служба. Доведено, що причини недосягнення стійкого поворотного моменту полягають в тому, що гальмуючий вплив здійснює добувна галузь; транспорт, складське господарство, пошта та кур’єрська служба й сільське, лісове та рибне господарство. Показано, що пріоритетними для розвитку економіки України є переробна галузь та енергетика, оскільки саме в них є переважні економічні умови отримання вищого рівня доданої вартості в порівнянні з добувною галуззю, а сільськогосподарський потенціал України можливо використати в разі підвищення рівня оплати праці персоналу галузі. Встановлено, що негативні тенденції у транспортній галузі пов’язані із низькою екологічністю транспортних засобів, що використовуються в Україні і, як наслідок, збільшення останніми роками обсягів викидів шкідливих речовин.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Доведено, що ЕКК для України може бути побудована на основі взаємозв’язку між обсягами викидів діоксида сірки, діоксида азоту, оксида, діоксида вуглецю й доходом на душу населення України. Встановлено, що крива Кузнеця в умовах України має «точковий» характер. Запропоновано ЕКК, побудовану на основі взаємозв’язку між обсягами викидів шкідливих речовин та величиною середнього номінального доходу на одного працюючого у провідних галузях національного господарства. Доведено, що забезпечити сталий розвиток економіки України можливо шляхом екологізації виробництва в межах наявної структури національної економіки на основі використання галузевих капітальних інвестицій та активізації державної підтримки природоохоронних заходів.</p> L. A. Horoshkova I. V. Khlobystov O. V. Maslova ##submission.copyrightStatement## 2020-06-02 2020-06-02 33 68 79 10.26565/1992-4224-2020-33-06 Оцінка візуального середовища міста (на прикладі Холодногірського району м. Харків) https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15799 <p>У зв’язку зі стрімким розвитком урбанізовних територій, довкілля зазнає значних видозмін. Це стосується й візуального середовища. Людина деформує зовнішній вигляд природного оточення, підлаштовує під себе, постійно привносячи все нові та нові архітектурні споруди та елементи. Однак, вирішення проблем міської інфраструктури, призвело до загострення проблем візуального комфорту. Тому виникає необхідність в чіткій оцінці стану візуального навколишнього середовища.</p> <p><strong>Мета</strong><strong>. </strong>Визначення якісних характеристик відеоекологічної ситуації Холодногірського адміністра-тивного району міста Харкова.</p> <p><strong>Методи</strong>. Польові дослідження та оцінка візуального середовища району міста; метод об’єктивної оцінки за допомогою фотофіксації; кількісний метод оцінки агресивності візуального міського середовища<strong>; </strong>методика розрахунку індексу серйозності ураження та ступіня ураження Омелою білою.</p> <p><strong>Результати</strong>. Досліджено та визначено різні&nbsp; візуальні поля міського середовища- гомогенні та агресивні. Найменший показник гомогенності візуального навколишнього середовища у Холодногірському районі м. Харкова спостерігається навколо території парку Юність – 3%, найбільший – навколо парку на вул. Волонтерська – 55%. Визначено, що показник агресивності візуального середовища варіюється від 0,66 до максимально можливого 1. Встановлено ступінь озеленення Холодногірського району міста Харків. Максимальний показник озеленення – 37%, визначено на території парку на вул. Волонтерській й мінімальний – 6% на Привокзальній площі. Результати розрахунків індексу серйозності ураження та ступіня ураження дерев рекреаційнихзон району Омелою білою (Viscum album L.) показали – індекс серйозності – 10,5% та ступінь ураження – 27,3%,спостерігаються у саду Тіволі, найменші – на території парку Юність – 3,4% (за індексом серйозності) та у сквері імені О. І Мещанінова – 8% (ступінь ураження деревних порід).</p> <p><strong>Висновки</strong>. За останні роки відбулося суттєве погіршення візуального середовища в містах, де&nbsp; проживає більша кількість населення. Виявлено, що для території Холодногірського району міста Харків найбільші показники гомогенності притаманні локаціям з будинками старої забудови, а агресивності - саме новобудові. Це свідчить про необхідність створення добре облаштованих рекреаційних зон, що здатні «замаскувати» візуальний дискомфорт урбогеосистем. Важливий компонент комфортного візуального середовища міста – озеленення, для Холодногірського району м. Харків, відповідно до стандартів, не є достатнім. Одним з найбільш вагомих факторів зниження кількості зелених насаджень є інвазія деревних порід Омелою білою <em>(Viscum album L.)</em>. Необхідно акцентувати увагу місцевих органів влади на відеоекологічних проблемах, що потребують &nbsp;комплексного вирішення.</p> A. N. Nekos V. S. Gladir A. V. Sapun ##submission.copyrightStatement## 2020-06-02 2020-06-02 33 80 90 10.26565/1992-4224-2020-33-07 Просторово-часова варіація забруднення атмосферного повітря м. Харків дрібнодисперсним пилом фракції РМ2,5 https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15800 <p><strong>Мета</strong>. Виявлення просторових і часових варіацій забруднення атмосферного повітря урбогеосистем з високим ступенем антропогенного навантаження дрібнодисперсним пилом фракції РМ<sub>2,5</sub> (на прикладі м.&nbsp;Харків).</p> <p><strong>Методи</strong>. Відкрита платформа онлайн-моніторингу «Air Pollution», вимірювання РМ<sub>2,5</sub> здійснювалося пиломірами «7bit Pollution Monitor», статистичні.</p> <p><strong>Результати</strong>. Моніторинг РМ<sub>2,5</sub> в атмосферному повітрі м. Харкова проводився у період з 01.08.2019 до 01.04.2020 на 6 контрольних точках у різних районах міста. Було опрацьовано 28119 проб. Джерелом отримання даних щодо масової концентрації РМ<sub>2,5</sub> у повітрі слугувала відкрита платформа онлайн-моніторингу «Air Pollution». Для визначення дотримання гігієнічних норм вмісту дрібнодисперсного пилу фракції менше 2,5&nbsp;мкм були використані порогові концентрації, рекомендовані ВООЗ. Оцінка рівня запиленості повітря та його небезпеки для здоров’я населення проводилася відповідно до міжнародної шкали рівня забруднення повітря РМ<sub>2,5</sub> за Індексом якості повітря (Air Quality Index, AQI). Із загального обсягу досліджуваної вибірки для 17,4% випадків (4905 із 28119 значень масової концентрації РМ<sub>2,5</sub>) зафіксовано перевищення ГДК за ВООЗ. Загалом відповідно до шкали AQI, у переважній кількості випадків вміст РМ<sub>2,5 </sub>в повітрі варіюється від низького до помірного. Найвищий рівень запиленості повітря характерний для точки №1 (Аптекарський провулок, 9), що може бути обумовлено її розташуванням на територій із високою інтенсивністю руху автотранспорту. У ході аналізу простежено добову, тижневу та сезонну динаміку вмісту PM<sub>2,5.</sub> Сезонні та добові варіації вмісту РМ<sub>2,5 </sub>у повітрі м.&nbsp;Харкова залежать від зміни погодних умов (кількості опадів, швидкості вітру та ін.), рівня завантаженості автомобільних доріг і режиму роботи потенційних стаціонарних джерел забруднення.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Отримані результати дають основу для подальшого дослідження кореляції вмісту РМ<sub>2,5</sub> у повітрі зі ступенем впливу різних природних і соціально-економічних факторів території, а також із рівнем захворюваності населення.</p> I. V. Bodak K. V. Dyadechko ##submission.copyrightStatement## 2020-06-02 2020-06-02 33 91 101 10.26565/1992-4224-2020-33-08 Нормативно-правове регулювання поводження з відходами: аналіз, проблеми та напрями вирішення https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15801 <p>Розробка заходів, пов’язаних зі скороченням обсягів відходів, та вдосконалення норм щодо поводження з відходами займають важливе місце серед питань екологічної безпеки та підтримання сприятливого стану довкілля.</p> <p><strong>Мета. </strong>Аналіз нормативно-правового регулювання поводження з відходами, виділення основних проблем та формування сучасних напрямів вирішення проблем, які стосуються питання відходів, на основі міжнародного досвіду та актуальної практики Європейського Суду з прав людини.</p> <p><strong>Методи. </strong>Теоретичні та загальнонаукові (аналіз, синтез, систематизація), емпіричний метод (метод порівняння).</p> <p><strong>Результати. </strong>На основі результатів дослідження нормативно-правового регулювання поводження з відходами в Україні виявлено основні проблеми та запропоновано варіанти їх вирішення на підставі аналізу рішення Європейського Суду з прав людини та за допомогою вивчення досвіду європейських країн. Виявлено, що Україна обрала шлях унормування питань щодо відходів на основі усталених норм Європейського Союзу, зокрема Директиви про відходи та низки інших нормативно-правових актів у цій сфері.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Задля врегулювання сфери поводження з відходами в Україні потрібно забезпечити поступове та ефективне впровадження заходів, які закріплено в Національній стратегії управління відходами в Україні до 2030 року, систематизувати ряд нормативно-правових актів України щодо поводження з відходами та розпочати їх реалізацію на практиці.</p> Ye. P. Suietnov A. V. Lazebna ##submission.copyrightStatement## 2020-06-02 2020-06-02 33 102 108 10.26565/1992-4224-2020-33-09 Екологічна крива Кузнеця: галузеве застосування для прогнозування утворення відходів та викидів шкідливих речовин https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15797 <p><strong>Мета.</strong> Визначення умов забезпечення сталого розвитку за критеріями викидів шкідливих речовин та утворення відходів із моделюванням факторів впливу на ці параметри та загальну екологічну ситуацію в Україні.&nbsp;</p> <p><strong>Методи.</strong> Використані загальнонаукові (аналіз та синтез, індукція та дедукція, аналітичне групування) та спеціальні (абстрагування, моделювання і т. ін.) методи вивчення економічних явищ і процесів.</p> <p><strong>Результати.</strong> Моделювання параметрів сталого розвитку національного господарства за параметрами викидів шкідливих речовин та утворення відходів запропоновано використати галузевий підхід та модель екологічної кривої Кузнеця (ЕКК). Доведено, що модель ЕКК доцільно використовувати не тільки для моделювання параметрів викидів шкідливих речовин, а й для обсягів утворення відходів. Крім того, доведено, що необхідно враховувати показники не тільки на рівні країни, а й з урахуванням внеску провідних галузей національного господарства. Моделювання здійснене для таких галузей: переробна; добувна і розроблення кар’єрів; сільське, лісове та рибне господарство; постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря; транспорт, складське господарство, пошта та кур’єрська служба. Моделі будувались на основі взаємозв’язку між ВВП, середнім номінальним доходом на одного працюючого, витратами на охорону навколишнього середовища та обсягами утворення відходів та кількістю шкідливих речових на рівні національної економіки та її провідних галузей. Встановлено, що у досягнення «поворотної точки» на галузевих ЕКК для утворення відходів та викидів шкідливих речовин залежить від рівня оплати праці в галузі, величини доданої вартості (галузевого ВВП) та обсягів галузевих інвестицій в охорону навколишнього середовища і залежить від специфіки галузі. Доведено, що в Україні «поворотна точка» на ЕКК була забезпечена 20% працюючого населення країни у галузях, що створюють 46% викидів шкідливих речовин за умови досягнення середнього по країні рівня номінальних доходів на одного працюючого та стійкого підвищення темпів зростання видатків на охорону навколишнього середовища впродовж як мінімум двох років.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Доведено, що ЕКК для України необхідно аналізувати с позиції галузей національного господарства. Задля побудови ефективної екологічної політики у країні необхідно доцільно використовувати галузеві ЕКК як для визначення обсягів викидів шкідливих речовин, так і для утворення відходів. Доведено, що важливим фактором щодо забезпечення сталого розвитку країни є інвестиції у природоохоронні заходи як на рівні країни, так і на рівні провідних галузей національного господарства. Таким чином, галузева ЕКК відбиває прогрес на шляху до сталого розвитку галузей, які формують основні надходження до бюджету та визначають рівень оплати праці в реальному секторі економіки. Моделювання параметрів ЕКК для відходів та викидів шкідливих речовин повною мірою відповідають тенденціям сталого зростання економіки та переходу її на інноваційний шлях розвитку.</p> L. A. Horoshkova I. V. Khlobystov ##submission.copyrightStatement## 2020-06-02 2020-06-02 33 68 79 10.26565/1992-4224-2020-33-10 Тютютнопаління як соціально-екологічна проблема людства https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15802 <p>Проблема тютюнопаління є майже найпоширенішою серед залежностей людства, від якої дуже важко відмовитися. Людина все життя, нехтуючи своїм здоров’ям, витрачає значні кошти на придбання цигарок та отримання тимчасового задоволення. Питання якості та екологічної&nbsp; безпеки складових цигарок – тютюну, цигаркового паперу та фільтрів непокоїть як самих споживачів цигарок, так і екологів, медиків і інших фахівців. Звісно, використання неякісного продукту від виробників цигарок шкодить не тільки організму людини, а й довкіллю.</p> <p><strong>Мета.</strong> Визначити якість та екологічну безпеку (наявність концентрацій&nbsp; важких металів) у тютюні, цигарковому папері та фільтрах цигарок вітчизняних і зарубіжних брендів.</p> <p><strong>Методи.</strong> Меоди атомно-абсорбційної спектрометрії за допомогою атомно-абсорбційного спектрометра&nbsp; МГА 915 МД.</p> <p><strong>Результати</strong>. Експериментальні дослідження методами атомно-абсорбційного аналізу щодо концентрацій важких металів у тютюні, цигаркових фільтрах та папері показали наявність важких металів: Mn, Zn, Cu, Cr, Cd, Pb. Дослідження різних тютюнових брендів визначили, що найбільші концентрації важких металів – в тютюні найдешевших цигарок (до 150 мг/кг), у цигарковому&nbsp; папері виявлено лише Mn, Zn. При порівнянні вмісту найбільш токсичних важких металів Cd та Pb у цигарках «Parliament» та «Київ» і «LM» визначено, що у тютюні цигарок «Parliament» концентрації ВМ у 7–10 разів менші.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Виявлено тенденцію до зменшення концентрації важких металів у складових цигарок у залежності від цінової категорії тютюнового продукту. За більшістю показників у складових цигарок вітчизняних брендів концентрації важких металів у десятки разів вище, ніж у цигарках американського виробника.</p> A. N. Nekos K. K. Mishkin O. V. Vasyukha ##submission.copyrightStatement## 2020-06-03 2020-06-03 33 124 132 10.26565/1992-4224-2020-33-11 Агроекологічне обґрунтування технології переробки та застосування осадів стічних вод https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15803 <p>Екологізація землеробства стає пріоритетним напрямком його розвитку в Україні та у багатьох країнах світу. Відомо, що надмірна кількість у ґрунті важких металів погіршує родючість та несе ризик транслокації у рослинницьку продукцію. Вкрай недостатньо досліджень, спрямованих на одержання та застосування органо-мінеральних добрив, які мають агроекологічний ефект.&nbsp;</p> <p><strong>Мета.</strong>&nbsp;Визначити можливості одержання нових органо-мінеральних добрив на основі&nbsp;осадів стічних вод з підвищеними адсорбуючими властивостями, встановити їхню агроекологічну ефективність та надати рекомендації щодо екологобезпечного застосування у сільському господарстві.&nbsp;</p> <p><strong>Методи.</strong>&nbsp;Польовий, лабораторно-аналітичний, статистично-математичний.&nbsp;</p> <p><strong>Результати.</strong>&nbsp;З агроекологічної точки обґрунтовано зору процес виробництва органо-мінеральних добрив на основі осадів стічних вод м. Харкова, який дає змогу розширити функціональні можливості реагентів з посиленням адсорбуючих властивостей до важких металів. На чорноземі типовому встановлено агроекологічну та агрохімічну ефективність органо-мінеральних добрив. Доведено перевагу органо-мінеральних добрив перед традиційними добривами.&nbsp;Після внесення добрив збільшився вміст загального вуглецю в ґрунті, вміст гумінових кислот збільшився у 1,5 - 2,8 рази, фульвокислот – у 1,1 – 1,7 рази, сума гумусових речовин – у 1,3 – 2,1 разі порівняно з варіантом без внесення добрив. Після внесення органо-мінеральних добрив розширюється співвідношення Сгк/Сфк і зростає ступінь гуміфікації.&nbsp;Встановлено, що внесення органо-мінеральних добрив, завдяки підвищеному вмісту в їхньому складі гумінових і фульвокислот, сприяє блокуванню важких металів у ґрунті та перешкоджає транслокації у рослинницьку продукцію. Максимальні врожаї кукурудзи одержано після локального внесення гранульованих органо-мінеральних добрив – приріст урожаю становив 41 % порівняно з контролем, після внесення сипучої форми добрив – 32 % порівняно з контролем Чистий прибуток становив від 534 до 848 грн. з 1 га. Розроблені рекомендації щодо виробництва органо-мінеральних добрив та їх застосування у сільському господарстві, важливо, у першу чергу, впровадити на комплексі біологічної очистки «Безлюдівський».</p> <p><strong>Висновки</strong>. Обґрунтовано з агроекологічної точки зору процес виробництва органо-мінеральних добрив на основі осадів стічних вод м. Харкова. На чорноземі типовому важкосуглинковому встановлено агроекологічну та агрохімічну ефективність застосування органо-мінеральних добрив порівняно з органічними і мінеральними добривами, які вносили в еквівалентних дозах окремо. Доведено перевагу органо-мінеральних добрив перед традиційними добривами. Встановлено, що внесення органо-мінеральних добрив, завдяки підвищеному вмісту у їх складі гумінових і фульвокислот і органічної речовини, сприяє блокуванню важких металів у ґрунті та перешкоджає їхньому накопиченню у рослинницької продукції. За рахунок стабілізованого складу інноваційного добрива очікується підвищення родючості ґрунту, урожайності культур та отримання екологічно чистої і безпечної продукції, тобто мають агроекологічний ефект.</p> Ye. V. Skrylnyk N. V. Maksymenko Ya. S. Ryzhkova N. I. Cherkashyna P. A. Dobronos ##submission.copyrightStatement## 2020-06-03 2020-06-03 33 133 144 10.26565/1992-4224-2020-33-12 Особливості візуального дешифрування проявів водної ерозії за даними дистанційного зондування https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15804 <p><strong>Мета</strong><strong>. </strong>Ааналіз особливостей візуального дешифрування еродованих ґрунтів та ерозійних процесів за даними дистанційного зондування.</p> <p><strong>Методи</strong>. Дистанційні дослідження, польовий, порівняльно-географічний, історичний, картографічний, ГІС-аналіз.</p> <p><strong>Результати</strong>.&nbsp; Основна увага в статті приділяється особливостям візуального дешифрування лінійних форм ерозії. Як показує порівняльний аналіз аерофотознімків 1943р та сучасних космічних знімків для території Харківського району, в другій половині ХХ сторіччя ріст ярів на території&nbsp; України був майже зупинений завдяки масштабним протиерозійним заходам, що проводилися. Зараз основні ерозійні втрати припадають на невеликі лінійні форми. В статті наведений перелік дешифрувальних ознак, за якими визначають лінійні форми ерозії на знімках. Та показано, які складнощі можуть виникати при автоматичному дешифруванні.&nbsp; Як приклад артефактних утворень, що потребує участі людини-аналітика при дешифруванні, показаний так званий «Турецький вал», сліди якого можуть похибково діагностуватися, як прояв лінійної ерозії</p> <p><strong>Висновки</strong>. Автоматичне дешифрування процесів водної ерозії та інвентаризація ерозійних форм рельєфу потребує обов’язкового контролю кваліфікованого аналітика для виключення похибок ідентифікації об’єктів.</p> A. B. Achasov A. O. Achasova ##submission.copyrightStatement## 2020-06-03 2020-06-03 33 145 154 10.26565/1992-4224-2020-33-13 Біоіндикація антропогенного тиску на агробіорізноманіття в умовах Північного Приазов’я України https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15805 <p><strong>Мета. </strong>Визначення інформаційної цінності видів-біоіндикаторів з числа мисливських тварин для оцінки екологічного стану агроландшафтів та рівня трансформації в них біологічного різноманіття.</p> <p><strong>Методи</strong>. Польові (шумового прогону, маршрутний); еколого-аналітичні, статистичні, методи матричної алгебри).</p> <p><strong>Результати</strong>. В умовах Північного Приазов’я України ключовими антропогенними факторами, які визначають чисельність популяції: для куріпки сірої &nbsp;̶ &nbsp;структура агроландшафту; для зайця-русака &nbsp;̶ &nbsp;&nbsp;структури посівних площ, чисельності хижаків та стан сонячної активності. Вперше встановлено значний кореляційний зв’язок між чисельністю популяцій індикаторних видів та пестицидним навантаженням на територію як на регіональному, так и локальному рівнях. В динаміці популяцій індикаторних видів виявлено короткі та довгі хвилі чисельності. В умовах пестицидного пресингу найбільш вразливим є регулюючий вплив зоофагів на консументів нижчих порядків. Тому при збільшені пестицидного навантаження регулюючий вплив хижаків на ряд представників фітофагів буде зменшуватися, що пояснює явище збільшення чисельності деяких фітофагів при загальному токсичному впливі пестицидів.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Висока щільність населення та густа інфраструктурна мережа є істотними факторами трансформації біорізноманіття у межах регіону. Загальний стан біологічного різноманіття в регіоні визнано як дуже напружений. Екологічне обґрунтування потенційних видів-індикаторів дозволяє на основі досліджених закономірностей динаміки їх популяцій різного рівня просторової організації запропонувати метод біоіндикації екологічних порушень в агроландшафтах. При цьому інформативним показником антропогенного тиску є поточна чисельність популяції індикаторного виду польової дичини.</p> M. P. Fedyushko Y. M. Fedyushko D. V. Kovalenko ##submission.copyrightStatement## 2020-06-03 2020-06-03 33 156 167 10.26565/1992-4224-2020-33-14 Рецензія на монографію Кучера А. В. «Стратегічні напрями розвитку низьковуглецевого землекористування як запоруки стійкості до змін клімату» https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15806 <p>&nbsp;Представлена монографія є актуальною та ґрунтовною завершеною науковою роботою, що спирається на сучасні теоретичні розробки, економіко-математичну обробку емпіричних даних, комплексний аналіз та узагальнення кращого вітчизняного й зарубіжного досвіду з проблеми адаптації аграрного землекористування до змін клімату. Монографія може бути корисною для політиків, учених, фахівців-практиків, науково-педагогічних працівників, здобувачів вищої освіти й усім, хто цікавиться еколого-економічними питаннями розвитку низьковуглецевого аграрного землекористування.</p> S. A. Baliuk ##submission.copyrightStatement## 2020-06-03 2020-06-03 33 168 169 10.26565/1992-4224-2020-33-15