Людина та довкілля. Проблеми неоекології https://periodicals.karazin.ua/humanenviron <p>Наукове фахове видання України Категорії «Б» в&nbsp;галузях наук:&nbsp;10 Природничі науки за спеціальностями&nbsp;<strong>101 Екологія</strong>,&nbsp;<strong>103 Науки про Землю </strong>; 20 Аграрні науки та продовольство за спеціальностями&nbsp;<strong>201 Агрономія,&nbsp; 205 Лісове господарство</strong>.</p> <p>Надаються результати фундаментальних і прикладних досліджень в різних галузях географії, агрономії, лісового господарства та екології.</p> <p>Реєстрація і ДАК України: Постанова № 1-05/5 від 18.11.2009; Постанова № 747 від 13.07.2015; Наказ МОН України № 409 від 17.03.2020.</p> <p>Розглядаються шляхи вирішення сучасних проблем географічної науки, висвітлюються питання земельної політики, &nbsp;загального землеробства, сільськогосподарських та фіто меліорацій, агрофізики, агроґрунтознавства, агрохімії, рослинництва, лісовпорядкування, лісової таксації, лісознавства і лісівництва, екології людини, заповідної справи, оцінки і оптимізації стану навколишнього середовища, теорії й практики екологічного моніторингу, ГІС-технологій, моделювання стану довкілля.</p> <div id="maintext"> <p>Для науковців і фахівців-екологів, а також викладачів, аспірантів, магістрів і студентів вищих навчальних закладів без будь-яких обмежень.</p> </div> uk-UA <p><span lang="uk"><span lang="uk">Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:</span></span></p> <ol type="a"> <li class="show">Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution License&nbsp;4.0 International (CC BY 4.0)</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.</li> <li class="show">Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.</li> </ol> <ol type="a"> <li class="show">Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. <a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).</li> </ol> <p><span id="result_box" lang="uk">&nbsp;</span></p> maksymenko@karazin.ua (Максименко Надія Василівна ( Maksymenko Nadija V.)) ecology.journal@karazin.ua (Баскакова Людмила Валентиновна (Baskakova Ludmila V.)) Wed, 29 Dec 2021 22:48:37 +0000 OJS 3.1.2.4 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 Районування басейну річки Південний Буг за умовами формування весняного водопілля річок https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/18198 <p>Басейн р.&nbsp;Південний Буг розташований в трьох природних зонах України та є неоднорідним за фізико-географічними умовами формування стоку річок.</p> <p><strong>Мета</strong>. Здійснити гідрологічне районування басейну р.&nbsp;Південний Буг з виділенням районів з однотипними умовами формування весняних водопіль за комплексом морфометричних характеристик річок і їх басейнів та гідрометеорологічних і агрометеорологічних чинників.</p> <p><strong>Методи</strong>. На основі застосування статистичної моделі факторного аналізу (<em>R</em>-модифікації) виявлені найбільш значущі чинники із сукупності всіх ознак. Виділено два фактори ‒ перший описує 38&nbsp;% сумарної дисперсії всіх факторів (географічна широта центрів водозборів, середня висота водозборів, заболоченість, величини запасів води в сніговому покриві, опади періоду танення снігу та максимальні глибини промерзання ґрунтів), а другий ‒ 21&nbsp;% (довжина річки, площа водозборів та кількість опадів, що випали після сніготанення). Факторні навантаження використані для подальшого угруповання басейнів із застосуванням методу кластерного аналізу.</p> <p><strong>Результати. </strong>В результаті районування території було виділено два гідрологічних райони з підрайонами (район I та район II з підрайонами IIа, IIб, IIв). Район I охоплює територію від витоку до створу на р.&nbsp;Південний Буг – с.&nbsp;Тростянчик. Нижче за течією і до гирла річки територія охоплює район II, який поділився на три підрайони (підрайон IIа, IIб, IIв). До гідрографічної мережі залучені дані малих річок між Дністром і Південним Бугом. Межі гідрологічних районів в басейні р.&nbsp;Південний Буг проведено по вододілах річок, враховуючи фізико-географічне районування території та із залученням до аналізу карт ґрунтового покриву і рослинності на басейні. Здійснене гідрологічне районування басейну р.&nbsp;Південний Буг за умовами формування весняного водопілля річок добре узгоджується з районуванням рівнинної території України, що виконане різними авторами протягом часу.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Застосування у роботі статистичних методів дозволило уточнити межі наявних районів та виділити нові підрайони в басейні р.&nbsp;Південний Буг. Проаналізовані природні умови показали, що в межах гідрологічного районування вони мають певні особливості формування весняних водопіль. Такі особливості буде використано при обґрунтуванні регіональної методики&nbsp; довгострокового прогнозування характеристик весняного водопілля річок в басейні р.&nbsp;Південний Буг.&nbsp;</p> А. О. Докус , Ж. Р. Шакірзанова Авторське право (c) 2021 А. О. Докус , Ж. Р. Шакірзанова https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/18198 Tue, 28 Dec 2021 14:55:14 +0000 Застосування операторної моделі для визначення максимальних модулів стоку весняних водопіль і дощових паводків річок басейну Вісли в межах України https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/18200 <p><strong>&nbsp;</strong><strong>Мета.</strong> Обґрунтування розрахункових характеристик схилового припливу та руслового стоку, а також створення сучасної методичної бази для нормування характеристик максимального стоку весняних водопіль та дощових паводків в басейні р. Вісла в межах України.</p> <p><strong>Методи.</strong> При розрахунках максимального стоку весняних водопіль та дощових паводків виконувалась статистична обробка рядів даних за методами моментів та найбільшої правдоподібності. Три-параметричний гамма-розподіл використаний для розрахунку шарів стоку та витрат води рідкісної імовірності перевищення. Для визначення характеристик максимального стоку річок прийнята, в якості розрахункової, операторна модель, розроблена Гопченко Є. Д. (2001) та удосконалена Овчарук В.А. (2017). Для розрахунку тривалості схилового припливу використаний комплексний метод з використанням програмного комплексу «Caguar», розробленого на кафедрі гідрології суші ОДЕКУ.</p> <p><strong>Результати.</strong> Визначені стандартні статистичні характеристики часових рядів максимального стоку весняних водопіль та дощових паводків, які використані в подальших розрахунках максимальних витрат води та шарів стоку рідкісної імовірності перевищення. Обґрунтовані та узагальнені за територією усі параметри базової операторної моделі формування максимального стоку: визначені коефіцієнти часової нерівномірності схилового припливу та тривалість схилового припливу, розрахована трансформаційна функція і визначені максимальні модулі схилового припливу для дощових паводків і весняних водопіль на річках басейну р. Вісла. Більшість розрахункових параметрів узагальнені за територією з використанням ГІС-технологій або розрахункових рівнянь з мінімальною кількістю необхідних вхідних даних.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Розроблена регіональна методика для визначення максимального стоку весняних водопіль і дощових паводків на річках басейну р. Вісли. На відміну від попередніх розробок вітчизняних авторів, перевагою є те, що використання операторної моделі дозволяє застосовувати єдину формулу, незалежно від генезису максимального стоку та площі водозборів. Отримані результати дослідження можуть бути використані при плануванні гідротехнічного будівництва та протипаводкових заходів в басейні р. Вісла в межах України з метою мінімізації збитків та захисту населення від небезпечної дії вод. Запропонована модель може бути використана і для інших територій.</p> В. А. Овчарук , М. О. Мартинюк Авторське право (c) 2021 В. А. Овчарук , М. О. Мартинюк https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/18200 Tue, 28 Dec 2021 00:00:00 +0000 Географія просторово-часових особливостей колективних засобів розміщення готельного господарства в Україні https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/18201 <p><strong>Актуальність. </strong>Готельне господарство відіграє одну з головних ролей у розвитку української економіки. Колективні засоби розміщення є однією з головних ланок туристичної індустрії, тому дуже важливим є аналіз їх сучасного стану, виявлення проблем та перспектив подальшого розвитку.</p> <p><strong>Мет</strong><strong>а.</strong> Дослідження сучасного стану, актуальних проблем та перспектив розвитку індустрії гостинності України.</p> <p><strong>Методи.</strong> Статистичний, порівняльний, картографічний та системний аналіз.</p> <p><strong>Результати. </strong>З аналізу кількісного складу закладів готельного господарства на території України в регіональному розрізі виявлено регіони з найбільшою та найменшою дислокацією підприємств індустрії гостинності. Кількість колективних засобів розміщення по регіонах України з 2015 по 2020 роки зменшилась майже в 3 рази. Визначено сучасні проблеми розвитку закладів розміщення на території держави. Розраховано територіальну концентрацію та рівень розвитку колективних засобів розміщення за індексом територіальної концентрації та індексом локалізації, проведено групування адміністративних одиниць, що дозволило виявити значні диспропорції у розвитку колективних засобів розміщення по регіонах України.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Найбільшого розвитку набув туристичний сектор економіки – &nbsp;це регіони зі значними історико-культурними та рекреаційними ресурсами. Першочерговим завданням перед сучасними підприємцями (власниками готелів) є оновлення матеріально-технічної бази підприємств. З боку держави ж – врегулювання системи оподаткування як малого, так і великого підприємництва, надання безвідсоткових кредитів для розвитку готельного бізнесу.</p> С. Г. Мельниченко , Л. М. Богадьорова Авторське право (c) 2021 С. Г. Мельниченко , Л. М. Богадьорова https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/18201 Tue, 28 Dec 2021 21:54:27 +0000 Сучасний стан та перспективи розвитку спортивно-оздоровчого туризму на Буковині https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/18202 <p><strong>Мета. </strong>Оцінити сучасний стан та перспективи розвитку спортивно-оздоровчого туризму на Буковині.</p> <p><strong>Методи. </strong>Польові, опитування, статистичні, SWOT-аналіз стану та розвитку туризму.</p> <p><strong>Результати. </strong>На ринку туристичних послуг області працює 156 туристичних організацій. З одинадцяти районів області в шістьох спортивно-оздоровчий туризм розвивається досить стрімко: Вижницький, Кіцманськи, Новоселицький, Путильський, Сторожинецький і Хотинський. В процесі дослідження розроблено низку запитань для опитування та проведено анкетування 365 респондентів. У склад респондентів долучалися учасники усіх видів туристичної діяльності Буковини: туристи, що є членами різних туристичних клубів, учасники стихійних походів, члени стихійних колективів при молодіжних організаціях, при закладах освіти. Також в опитуванні взяли участь працівники обласного управління туризму, а також керівники туристичних клубів, їх заступники, президенти та члени президій Чернівецької обласної та міської федерацій спортивного туризму. Виконаний статистичний аналіз результатів опитування за пропонованою системою запитань визначив, що респонденти єдині у думці щодо складності ситуації з фінансуванням та матеріально-технічним забезпеченням туризму, в тому числі і спортивно-оздоровчого. Визначено недосконалість структури та змісту підготовки професійних кадрів, недосконалість програмно-нормативної і правової бази, а також недостатня увага до цього виду туризму з боку держави і слабка популяризація.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Наявність природних ресурсів в області, попит на відпочинок зумовлюють зацікавленість у поширеному розвитку спортивно-оздоровчого туризму в області при умові створення механізму стимулювання вкладання інвестицій в туристичну інфраструктуру та відповідного&nbsp;рівня інформаційних технологій.</p> А. М. Манько , П. В. Романів , В. Р. Монастирський Авторське право (c) 2021 А. М. Манько , П. В. Романів , В. Р. Монастирський https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/18202 Tue, 28 Dec 2021 21:56:28 +0000 Моніторинг стану зелених насаджень Шевченківського району м. Харків (на прикладі гіркокаштану (Aesculus Hippocastanum L.) https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/18225 <p>У комплексі заходів щодо очищення атмосфери сучасного міста від забруднення та зменшення шуму особливий акцент робиться на вуличних зелених насадженнях, які в першу чергу виконують санітарно-гігієнічну функцію, захищають мешканців та міські об’єкти від шкідливих транспортних викидів, локалізації та частково поглинають їх.</p> <p><strong>Мета. </strong>Проведення моніторингу стану зелених насаджень Шевченківського району м. Харків (на прикладі гіркокаштану (Aesculus hippocastanum L.).</p> <p><strong>Методи. </strong>Аналітико-синтетичний метод, геоінформаційний (картографічне моделювання і обробка &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;даних дистанційного зондування), аналіз інформаційних джерел і методи польових досліджень.</p> <p><strong>Результати. </strong>На основі аналізу літературних і фондових матеріалів та власних польових досліджень отримана інформація про сучасний стан насаджень гіркокаштану звичайного в Шевченківському районі м. Харкова. Проведена візуальна оцінка якості насаджень гіркокаштана звичайного, зокрема визначено ступень пошкодження всіх дерев. Розроблена інвентаризаційна карта міських насаджень гіркокаштана звичайного Шевченківського району з використанням ГІС-технологій. Розроблені рекомендації щодо покращення екологічного стану насаджень гіркокаштана звичайного в межах Шевченківського району м. Харкова. Доведено, що розробка інвентаризаційної карти міських насаджень гіркокаштана звичайного дає можливість&nbsp; дізнатися інформацію про стан зелених насаджень міста (кількість, види, вік, хвороби та ушкодження тощо).</p> <p><strong>Висновки. </strong>Отримані дані про зелені насадження можуть визначити пріоритети розвитку ландшафтного дизайну, план дій розбудови міської зеленої інфраструктури для адаптації до зміни клімату тощо. На основі достовірних даних можна скласти якісний план розвитку міського озеленення.</p> Н. В. Максименко , О. О. Гололобова, І. М. Коваль, О. І. Калиновський Авторське право (c) 2021 Н. В. Максименко , О. О. Гололобова, І. М. Коваль, О. І. Калиновський https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/18225 Wed, 29 Dec 2021 11:47:31 +0000 Система діагностичних показників для малопродуктівних та деградівних ґрунтів для оцінки їх придатності до лісонасадження https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/18226 <p><strong>Мета</strong>. Виявлення ґрунтових індикаторів для оцінювання лісорослинного потенціалу ґрунтів для можливості лісонасадження.</p> <p><strong>Методи</strong>. Індикатори обирали серед ґрунтових показників, що найчастіше використовуються для оцінювання родючості: запаси й потужність лісових підстилок, морфологічні ознаки ґрунтів, гранулометричний склад, кислотність, вміст гумусу та різних форм NPK, склад та вміст обмінних катіонів. Дослідження проводили за загальноприйнятими в лісовій таксації, типології, ґрунтознавстві методиками, аналітичні роботи – за класичними агрохімічними та стандартизованими методиками.</p> <p><strong>Результати.</strong> У статті аналізується проблема лісогосподарської типологічної оцінки малопродуктивних та деградованих ґрунтів (піщаних, укороченого профілю, засолених, еродованих), що вилучені з сільськогосподарського використання. Зібрано та проаналізовано фактичний та теоретичний матеріал, на основі якого узагальнено коло питань оцінки використання лісових земель у різних природних зонах. На основних категоріях малопродуктивних угідь у різних природних зонах рівнинної частини України закладено тимчасові пробні площі, на яких проводилися ґрунтово-типологічні дослідження. Визначено ґрунтові показники та параметри продуктивності лісу низькопродуктивних та деградованих ґрунтів, на основі яких розроблено класифікацію ґрунтів за ступенем їх придатності для заліснення. Придатність ґрунтів до лісонасадження оцінювали за трьома категоріями: придатні для заліснення, обмежено придатні та непридатні для заліснення.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Узагальнено досвід заліснення малопродуктивних та деградованих ґрунтів та запропоновано систему діагностичних показників для їхньої лісотипологічної оцінки за зонально-морфологічною ознакою, а також дано аналіз інформації з проблеми оцінки придатності для заліснення низькопродуктивних земель, виведених із сільськогосподарського обороту. Придатність ґрунтів до лісонасадження описується системою показників ґрунту, зокрема, їх гранулометричним складом, вмістом гумусу, загальних і рухомих форм NPK, обмінних катіонів. Проте серед цих показників можна виділити найінформативніші індикатори рівня продуктивності лісових земель - мінералогічний (хімічний) та гранулометричний склад ґрунтів. При цьому доведено, що гранулометричний склад ґрунту визначає такі найважливіші його характеристики, як вміст обмінних основ, загальних форм фосфору, калію, гумусу.</p> А. А. Лісняк , С. Торма , М. І. Кулик Авторське право (c) 2021 А. А. Лісняк , С. Торма , М. І. Кулик https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/18226 Wed, 29 Dec 2021 12:25:01 +0000 Аналіз обсягів та джерел утворення відходів, які містять стійкі органічні полютанти, на території Одеської області https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/18227 <p><strong>Мета</strong>. Оцінка обсягу накопичення відходів, які містять стійкі органічні полютанти (СОП), та стану системи поводження з даними відходами на території Одеської області</p> <p><strong>Методи.</strong>. Для розрахунку обсягів надходження СОП у довкілля використано оновлену європейську методику по інвентаризації викидів забруднюючих речовин <em>EMEP/EEA air pollutant emission inventory guidebook</em> (2019)</p> <p><strong>Результати.</strong> Виявлено та проаналізовано пріоритетні джерела накопичення відходів, які містять поліхлоровані біфеніли (ПХБ) в Одеській області; проаналізовано наявність та стан виконання програм по ліквідації непридатних СОП-вмісних пестицидів на території Одеської області; визначені питомі маси СОП-вмісних пестицидів на одного жителя кожного окремого району; за величиною питомих мас пестицидів проаранжовано та виявлено пріоритетні райони щодо організації заходів з ліквідації СОП-вмісних пестицидів; з використанням оновленої європейської методики розраховано обсяги витоків ПХБ з ПХБ-вмісного обладнання та обсяги надходження ПХБ у складові довкілля (ґрунтовий покрив та повітряний басейн); отримані результати проранжовано та виявлено пріоритетні районі для знешкодження ПХБ-вмісного обладнання та, як наслідок, ефективної реалізації Стокгольмської конвенції. Найбільша питома маса пестицидів припадає на жителів Савранського (2,660 кг/людину), Біляївського (2,47 кг/людину), Кодимського (2,082 кг/людину) та Любашівського (1,197 кг/людину) районів, які мають стати пріоритетними під час виконання програми по знешкодженню непридатних СОП-вмісних пестицидів</p> <p><strong>Висновки.</strong> Наявної законодавчої та методичної бази недостатньо для ефективного виконання вимог Стокгольмської конвенції. Програма щодо знешкодження непридатних СОП-вмісних пестицидів на 2018 рік не була виконана, тому пестициди, які зберігаються неправильно, фактично у всіх розглянутих випадках, є перспективним джерелом надходження ПХБ у організми жителів окремих районів, в яких пестициди локалізуються.. Найбільший внесок у надходження ПХБ від електричного обладнання припадає на Одесу – 49,2% від загальної маси ПХБ, що надходять у довкілля від даного джерела. Саме тому виконання програми по вилученню з використання обладнання, яке містить ПХБ в Одеській області, має починатися з Одеси.</p> В. І. Михайленко , Т. А. Сафранов Авторське право (c) 2021 В. І. Михайленко , Т. А. Сафранов https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/18227 Wed, 29 Dec 2021 13:27:07 +0000 Екологічні і економічні аспекти безпечного утримання фосфогіпсу на майданчику колишнього уранового виробництва «Придніпровський хімічний завод» https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/18228 <p><strong>Мета: </strong>Визначення можливості безпечного використання і переробки залишків переробки &nbsp;урановмісних руд і фосфогіпсу на майданчику колишнього ВО «Придніпровський хімічний завод» як елемент стратегії приведення його у безпечний стан.</p> <p><strong>Методи. </strong>Польові роботи і аналітичні методи визначення вмісту радіонуклідів уран-торієвих рядів, а також корисних елементів у мінеральних залишках уранового виробництва, оцінка безпечного поводження і можливих напрямків їх переробки.</p> <p><strong>Результати.</strong>&nbsp; За результатами моніторингових досліджень за радіонуклідним&nbsp;та гідрохімічним складом&nbsp;підземних вод промислового майданчика&nbsp;«ПХЗ»&nbsp;за період від 2009 по 2021 рік було виявлено високий вміст сульфатів та підвищений вміст урану у підземних водах під тілом хвостосховища "Дніпровське", яке має фосфогіпсове покриття на його поверхні. Фосфогіпс розглядається з одного боку, як джерело забруднення підземних вод, а з іншого як потенційний ресурс для можливого його повторного використання і переробки.&nbsp;Надаються&nbsp;також&nbsp;результати експериментальних досліджень вмісту природних радіонуклідів і елементного складу мінеральних залишків рудного виробництва на майданчику колишнього заводу з переробки уранових руд «ПХЗ», а також оцінки щодо безпеки поводження з ними і напрямки їх можливої переробки як елементу стратегії приведення майданчика у безпечний стан.</p> <p><strong>Висновки.&nbsp;</strong>Доведено можливість і необхідність безпечної переробки фосфогіпсів на поверхні хвостосховища “Дніпровське” із одночасним заміщенням його на нове ґрунтове покриття</p> К. О. Кориченський , Т. В. Лаврова, О. В. Войцехович Авторське право (c) 2021 К. О. Кориченський , Т. В. Лаврова, О. В. Войцехович https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/18228 Wed, 29 Dec 2021 14:00:49 +0000 IT-технологія встановлення меж заповідних територій в умовах земельної реформи в Україні https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/18231 <p>Існування лише паперової схеми контуру у Проекті створення національного природного парку не дозволяє однозначно трактувати межі об’єкту.</p> <p><strong>Мета. </strong>Розробка технології встановлення меж заповідних територій.</p> <p><strong>Методи. </strong>Картографічні з використанням геоінформаційної системи ArcGIS</p> <p><strong>Результати. </strong>Базовим картографічним документом для здійснення дослідження стала сканована карта масштабу 1:50&nbsp;000 із відображенням меж НПП «Гомільшанські ліси» із Проекту створення національного природного парку (НПП). Основною проблемою була відсутність на карті елементів її математичної основи. ІТ-технологія геоприв’язки сканованої карти меж парку в середовищі ГІС включає наступні дії: &nbsp;прив’язка аркушів топографічної карти масштабу 1:50000 у середовищі геоінформаційної системи ArcGIS, збереження відповідних геоприв’язаних, трансформованих копій зображення; візуалізація цифрових геоданих із геометрією та координатами точок меж лісових ділянок (кварталів); &nbsp;завантаження сканованої карти меж НПП із Проекту створення без географічної прив’язки та виконання процедури послідовного додавання контрольних точок прив’язки; трансформація зображення та збереження результату у форматі geotiff. Після цього створено полігональний векторний шар формату *shp і оцифровано територію парку згідно Проекту НПП. Результатом дослідження стала карта меж НПП «Гомільшанські ліси» у форматі geotiff, географічно прив’язана в середовищі ArcGIS, а також векторний шар території НПП, укладений за нею.</p> <p><strong>Висновки.</strong> &nbsp;Використання розробленої технології дозволяє визначити розташування будь-яких земельних ділянок по відношенню до національного природного парку, знаючи їх координати або підвантажуючи у ГІС-Проект Публічну кадастрову карту України.</p> Н. В. Максименко , В. А. Пересадько , О. І. Сінна , А. А. Клєщ, Л. В. Баскакова Авторське право (c) 2021 Н. В. Максименко , В. А. Пересадько , О. І. Сінна , А. А. Клєщ, Л. В. Баскакова https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/18231 Wed, 29 Dec 2021 21:53:27 +0000