Людина та довкілля. Проблеми неоекології https://periodicals.karazin.ua/humanenviron <p>Фахове видання з географічних наук.</p> <p>Надаються результати&nbsp; фундаментальних і прикладних наукових досліджень в різних галузях географії, екології, сільського господарства. Висвітлюються питання вирішення проблем земельної політики, використання земельних ресурсів, рослинництва, агрохімії та охорони ґрунтів, тваринництва, теорії й практики екологічного моніторингу, екології людини, заповідної справи, ГІС-технологій, моделювання стану довкілля, сучасних агротехнологій, оцінки і оптимізації стану навколишнього середовища.</p> <div id="maintext"> <p>Для науковців і фахівців-екологів, а також викладачів, аспірантів, магістрів і студентів вищих навчальних закладів без будь-яких обмежень.</p> </div> uk-UA <p><span lang="uk"><span lang="uk">Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:</span></span></p> <ol type="a"> <li class="show">Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution License&nbsp;4.0 International (CC BY 4.0)</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.</li> <li class="show">Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.</li> </ol> <ol type="a"> <li class="show">Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. <a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).</li> </ol> <p><span id="result_box" lang="uk">&nbsp;</span></p> nadezdav08@gmail.com (Максименко Надія Василівна) ecology.journal@karazin.ua (Баскакова Людмила Валентиновна) Fri, 03 Jan 2020 00:00:00 +0200 OJS 3.1.1.4 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 Водойми міста Львова: сучасний геоекологічний стан та можливості його покращення https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15045 <p><strong>Мета.</strong> Характеристика геоекологічного стану водойм у місті Львові для розробки рекомендацій щодо охорони, збереження та підвищення їх функціонального використання.</p> <p><strong>Методи. </strong>Польові, картографічні, історичні, аналіз та синтез.</p> <p><strong>Результати</strong>. За даними фондових, статистичних матеріалів проведений аналіз забруднення води репрезентативних водойм.&nbsp; Під час польових досліджень здійснений аналіз фізичних параметрів стану води, виявлені джерела забруднення водойм, засмічення та загальна оцінка прибережних водозахисних смуг. Для більшості водойм Львова характерні засмічення прибережної природоохоронної смуги, рекреаційний вплив, близькість до автомобільних доріг та житлових будинків. Колір води у переважній кількості водойм сірувато-жовтуватий, прозорість води низька, запах болотистий або землянисто-трав’янистий. Десять з двадцяти трьох досліджуваних водойм мають сильну і надсильну евтрофікацію. Влітку деякі повністю заростають водоростями. Стан улоговини у 70% водойм Львова природний. Це сприяє додатковому надходженню у воду забруднюючих речовин з водозбірного басейну. Стави, де улоговина вкрита штучним покриттям (переважно бетоном) мають кращі якісні показники води. Зокрема став Левандівський, єдиний на початок 2019 р., має чисту воду. Останні роки водойми міста значно обміліли, через забудову водозбірних басейнів та відведення дощових вод у загальну каналізацію. У найкращому стані знаходяться водойми поблизу ресторанів та закладів відпочинку, що здані в оренду. Задовільний геоекологічний стан у ставків, що знаходяться у паркових зонах (у парках Стрийському, Погулянка, Шевченківський гай, Піскові озера). Найбільше занедбаними є водоймами колишніх промислових підприємств, якими опікуються районні адміністрації.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Нераціональне використання водойм міста призводить до забруднення води; замулення і заростання мілких водойм; пришвидшеної евтрофікації, засмічення тощо. Враховуючи поліфункціональне значення водойм для міста, розроблені рекомендації щодо покращення їх геоекологічного стану, переважно це організаційні (моніторинг стану водойм, ведення екологічного паспорту водойми, підвищення контролю), технічні (роз’єднання дощової та комунальної каналізації, технічний догляд), просвітницькі (стенди, екоакції, фестивалі) заходи.</p> I. B. Koinova, A-K. Chorna ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15045 Tue, 24 Dec 2019 00:00:00 +0200 Туристична ГІС як результат туризмознавчого прикладного дослідження адміністративної області: методичні аспекти https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15051 <p><strong>Мета.</strong> Оцінка існуючих та потенційних природних заповідних територій Черкащини за екологічними, культурно-історичними ознаками, а також для організації відпочинку і розвитку туризму на даних територіях. Створення універсальної бази даних екологічного туризму за допомогою ГІС шляхом підключення в режимі on-line цифрові карти Черкаської області для інтерактивного обміну інформацією. Ця система передбачає інтеграцію даних для користувачів з різними інтересами та за різними віковими групами (школярі, іноземці, спортсмени, відпочиваючі, науковці та ін.).</p> <p><strong>Методи.</strong> Векторизація растрових зображень; корегування, використання і зберігання матеріалів та результатів дистанційного зондування; збирання та прив’язки даних польових досліджень, побудова, оформлення і подання картографічного зображення.</p> <p><strong>Результати.</strong> Географічні інформаційні технології це засіб, який допомагає детальніше вивчати природні ресурси, раціонально їх використовувати, проводити детальний моніторинг стану довкілля, а також геоінформаційні технології дозволяють створювати бази даних з потрібною та корисною для споживача географічною інформацією. Отже, мають бути створені такі бази даних у сфері туризму, які будуть нести в собі всю інформацію про туристичний продукт. Розглянуто зміст і структуру туристичної ГІС, визначено основні етапи її створення. Показано роль туристичної ГІС у прикладних туристичних дослідженнях на рівні адміністративної області. Методологічною основою створення туристичної ГІС для екологічного туризму в частині застосування комп’ютерних технологій є загальні основи створення і функціонування геоінформаційних систем.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Дослідження які проводитимуться в подальшому, будуть зв'язані з роботою над розробкою та створенням бази даних об'єктів природно-заповідного фонду за типом та затребуваністю їх використання у сфері екологічного туризму. Для окремих сільських громад на основі цієї бази даних буде прораховано стратегію раціонального використання природних ресурсів в межах обєктів природно-заповідного фонду.</p> U. U. Kosenko ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15051 Thu, 10 Oct 2019 00:00:00 +0300 Аналіз конфліктів природокористування, як основа ландшафтно-екологічногого планування лісових екосистем https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15135 <p><strong>Актуальність. </strong>Розробка заходів по недопущенню можливих негативних&nbsp; екологічних, економічних&nbsp; та соціальних проблем на території лісових екосистем повинна ґрунтуватись на об’єктивній інформації, яку може надати процедура ландшафтно-екологічного планування.</p> <p><strong>Мета.</strong> Аналіз конфліктів природокористування, що спричиняє антропогенна діяльність в лісових екосистемах для розробки заходів з оптимізації природокористування в процесі ландшафтно-екологічного планування.</p> <p>&nbsp;<strong>Методи. </strong>Оцінка конфліктів природокористування в лісових екосистемах проведено на тестовій ділянці урочища «Зарудська Дача» Любовицького лісництва Малинського району Житомирської області згідно авторської методики ландшафтно-екологічного планування.</p> <p><strong>Результати.</strong> На основі результатів інвентаризаційного та оціночного етапу ландшафтно-екологічного планування отримано інформацію щодо ландшафтної диференціації території тестової ділянки, внутрішніх і зовнішніх джерел конфліктів природокористування, їх меж та інтенсивності. Дослідження структури лісництва засвідчило, що джерелами конфліктів є переважно території лісогосподарського призначення та ландшафти поселень. Розглядаючи внутрішні конфлікти за інтенсивністю, встановили, що на території переважають конфлікти середньої інтенсивності. Ґрунтуючись на інформації матриць конфліктів, розроблено основні заходи, спрямовані на оптимізацію природокористування в лісових екосистемах.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Для оптимізації природокористування в лісових екосистемах рекомендовано: відновлення насаджень, контроль раціонального використання лісових ресурсів, зниження обсягів використання засобів хімізації на прилеглих до лісу полях, організоване збирання сміття, контрольована рекреація тощо.</p> N. V. Maksymenko, V. V. Dorogan, K. M. Karpets ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15135 Thu, 02 Jan 2020 00:00:00 +0200 Сучасні підходи до екологізації міського середовища (на прикладі Шевченківського району м. Харкова) https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15136 <p><strong>Мета.</strong> Науково-практичне обґрунтування впровадження насаджень декоративних багаторічних злаків й троянд ландшафтної групи в умовах урбосистеми Шевченківського району м. Харкова.</p> <p><strong>Методи. </strong>Для інвентаризації газонних насаджень використано програмний продукт ArcGIS. Основою створення інвентаризаційної карти газонних насаджень були дві базові карти – «Basemap Imagery» та «OpenStreetMap. Обчислення загальної площі об’єктів дослідження проводилося з використанням Attribute Table. Оцінку проектного покриття та конституційної структури видового складу газонних насаджень проводили за&nbsp; О. О. Лаптєвим та за Е. В. Авдеєвою. Спостереження екологічного стану міських розаріїв проводили маршрутним обстеженням, наявність патологій визначали візуально. Для визначення оптимізаційних заходів використано метод SWOT-аналізу.</p> <p><strong>Результати. </strong>В результаті проведення інвентаризації розроблено інвентаризаційну карту міських газонних насаджень. За результатами візуальної оцінки міський сад імені Т. Г. Шевченка є еталоном озеленення міських територій та має високий рівень якості газонних насаджень. Сквер «23 Серпня», ділянки газонних насаджень біля ст. метро Ботанічний сад, Сквер на вул. Клочківській включають ділянки газонних насаджень, які мають відмінний, добрий, задовільний та незадовільний рівні якості. Поверхня Саржиного Яру добре спланована, ділянки мають відмінний, добрий та задовільний рівні якості. На підставі результатів комплексної оцінки газонних насаджень розроблено карти рівнів якості міських газонних насаджень для основних рекреаційних зон Шевченківського району. Пропонується використання декоративних злаків зокрема, імперати циліндричної, міскантусу китайського, ковили перистої, фалярісу тростинного, молінії блакитної. За допомогою методу SWOT-аналізу визначено сильні й слабкі сторони газонних насаджень Шевченківського району, можливості і ризики їх створення. За результатами інтегрованої екологічної оцінки сортів ландшафтних троянд «Cordula» й «Tornado» показана доцільність їх використовувати в міському озелененні. Утримання цих сортів в контейнерній культурі здатне позитивно впливати на художню виразність міського середовища, забезпечить «високу концентрацію красоти» й вирішити проблеми перезимівлі.</p> <p><strong>Висновки.</strong> З урахуванням принципу доречності з метою мінімізації витрат на подальшу підтримку міського ландшафту можливе розроблення економічно вигідних проектів із озеленення ділянок з незадовільним рівнем якості газонного покриття з використанням декоративних злаків. Запропоновані види злакових рослин стійкі до факторів навколишнього середовища, невибагливі, потребують мінімального догляду, мають високу естетичну привабливість та декоративність, низьку вартість створення.</p> O. O. Gololobova, V. V. Dorogan, A. V. Syrova ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15136 Sat, 10 Oct 2020 00:00:00 +0300 Сучасний стан сфери управління та поводження з твердими побутовими відходами в Україні https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15137 <p><strong>Мета</strong>. Огляд сучасної ситуації у сфері управління та поводження з твердими побутовими відходами в Україні та окреслення можливого напрямку створення ефективної системи управління відходами на регіональному рівні.</p> <p><strong>Метод</strong><strong>и</strong>. Системний аналіз, метод масового балансу, узагальнення та інтерпретації. <strong>Результат</strong><strong>и</strong><strong>.</strong> З початком процесу євроінтеграції Україні розпочато низку реформ у законодавчо-нормативній сфері поводження з відходами. Зокрема, схвалена Національна стратегія управління відходами в Україні до 2030 року, розроблений проект Закону України «Про управління відходами» та інші. В Україні є потужності з переробки окремих видів вторинної сировини, що зазнають дефіциту. Модель ефективного поводження з твердими побутовими відходами на регіональному рівні має ґрунтуватися на вихідних умовах: морфологічному складі та наявних потужностей з переробки. Показано, що майже половину маси твердих побутових відходів складають харчові та садово-паркові відходи. Це означає, що ефективна система поводження з твердими побутовими відходами має базуватися на виокремленні та подальшій утилізації таких відходів, що дозволить досягти цільових показників Національної Стратегії.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Проблема твердих побутових відходів є надзвичайно актуальною для України, оскільки в умовах зростання кількості і ускладнення морфологічного складу основним методом поводження з ними залишається захоронення. Зміни у законодавстві та наявна інфраструктура з переробки найбільш поширених і ресурсоцінних категорій вторинної сировини вимагають впровадження ефективних систем поводження з твердими побутовими відходами. Вважаємо, що для досягнення суттєвого результату необхідно звернути увагу на органічні відходи, які легко розкладаються. Створення системи правильного збору та подальшого використання таких відходів дозволить досягти вагомих показників ефективності використання потенціалу побутових відходів.</p> V. Y. Prykhodko, T. A. Safranov, T. P. Shanina ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15137 Thu, 10 Oct 2019 00:00:00 +0300 Спеціалізація сільського господарства як рушійна сила еволюційного перетворення неоекології в нооекологію https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15138 <p>Спеціалізація сільського господарства, яка впродовж тривалого часу розглядалась як економічна категорія, сьогодні набуває нового – екологічного змісту, стаючи зв’язковою ланкою між харчовими потребами людини і можливістю природних екосистем забезпечувати ці проблеми.</p> <p><strong>Метою</strong> є наукове обґрунтування необхідності «вписання» спеціалізації сільського господарства у динаміку природних екосистем на складному шляху їх трансформації у агроекосистеми.</p> <p><strong>Результати. </strong>Взаємовідносини суспільства з природою в біосфері планети розвиваються як дві складові частини більш генерального процесу – еволюції природи і суспільства. Загострення глобальної екологічної проблеми спричинене суттєвою різницею швидкостей з якими вони розвиваються. При цьому, відповідно до ідеї взаємозв’язку простору і часу цей процес (взаємодії природи і суспільства) робить відповідні «відбитки» на будь якій території. Такі «відбитки» знайдені на території Харківської області, на якій досліджувалась динаміка агроекосистем. Оскільки кордони агроекосистем є конструктивними, тобто тими, що весь час змінюються, вони формують свої, відмінні від адміністративних кордонів просторові утворення. Але у природних екосистемах механізми пристосування набагато розвинутіші, передусім через багатоярусність природних угруповань на відміну від монокультури, яка практикується в агроекосистемх. Вирішити екологічні проблеми сучасного сільського господарства можливо завдяки впровадженню адаптивних агроекосистем, в яких головні речовинно-енергетичні механізми за своїм типом максимально наближені до тих, що мають місце у природних екосистемах. Таке «наближення» здійснюється за рахунок збільшення біорізноманіття, значного посилення органічної складової землеробства, повноцінних сівозмін,&nbsp; біодинаміки та вермикультури. Взагалі, адаптація покликана максимально наблизити сучасні напрямки розвитку сільського господарства до тих потенційних можливостей, якими володіє кожний природний ландшафт.</p> <p><strong>Висновки. </strong>В процесі ноосферогенезу вид «Homo Sapiens» сформував свою, не менш природну, екосистему – агроекосистему, яка пройшла складну еволюцію. Згідно з припущенням, що сільське господарство за типом речовинно-енергетичних відносин найбільш наближене до природних екосистем, наукове обґрунтування його спеціалізації, яка б відповідала наявному агро-кліматичному потенціалу певного природного ландшафту, вважається нам головним завданням, виконання якого забезпечить збалансоване природокористування у агросфері. З точки зору теорії і методології екологічної науки ноосферні екосистеми, серед яких найбільш наближеними до природних є агроекосистеми, вже сформовані і можуть стати тим об’єктом і предметом дослідження, який виведе знайому вітчизняним екологам але не помічену науковим загалом неоекологію на зовсім інші обрії.</p> S. P. Sonko, S. P. Poltoretsky, O. V. Vasylenko, N. O. Shevchenko ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15138 Thu, 10 Oct 2019 00:00:00 +0300 Дендрокліматологія як складова частина дендрохронології https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15154 <p>Як підрозділ дендрохронології, дендрокліматологія оцінює клімат в минулому і для оцінки кліматичних змін в майбутньому використовує шари деревини та метеорологічні дані, в основному опади та температури. Швидкість публікації праць з дендрокліматології була повільною протягом першої половини XX століття, але вона зросла експоненціально після 1960 року. Більше 3000 з 12000 наукових публікацій, перелічених зараз в інтернет-бібліографії дендрохронології, містять слово «клімат». Дендрокліматологія зробила великий внесок у вивчення минулого клімату та зміни клімату.</p> <p><strong>Мета.</strong> Розглянути історію дендрокліматології та її основні&nbsp; положення. Американський астроном А.І. Дуглас на початку 20-сторіччя розробив методи та принципи, які лежать в основі дендрохронологічних досліджень, що застосовуються сьогодні.</p> <p><strong>Основні принципи дендрохронології</strong> запозичені із загальної екології. Основними з них є уніформізм, закон лімітуючих факторів, відбір районів і місць місцезростання,&nbsp; перехресне датування, повторність. Розглянуто основні методи в дендрохронології: відбір ділянок досліджень, відбір кернів, перехресне датування, індексація деревно-кільцевих хронологій. Коротко розглянуто статистичні методи для кількісної оцінки даних співвідношення між кільцями дерев і кліматом – кореляційний аналіз і функцію відгуку.</p> <p>Наведено <strong>приклади дендрокліматологічних досліджень</strong>.&nbsp; Ф. Г. Коліщук запропонував оригінальну методику для дослідження радіального приросту сосни в умовах Карпатських гір. Він виявив, що протягом останніх 200 - 230 років різні види сосни (<em>Pinus mughus</em> Scop., <em>С</em><em>embra</em> L.), які ростуть у високогір'ях та на міжлісових верхових болотах (P. <em>Silvestris</em> L., P. <em>Mughus</em> Scop.) Українських Карпат, мають подібний хід приросту за товщиною, що може бути доказом кліматичної обумовленості динаміки приросту та однакової реакції цих видів сосни на зміни клімату. На прикладі дослідження відгуку радіального приросту сосни звичайної (<em>Pinus</em> <em>Sylvestris</em> L.) до варіацій клімату в Лісостеповій зоні показано збільшення чутливості насаджень в зв’язку з потеплінням клімату.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Дендрокліматологія – міждисциплінарна наука, яка допомагає встановити наскільки схожий клімат сьогодні відносно минулого та продовжує грати надзвичайно важливу роль в дослідженні реакції лісових екосистем на зміни клімату.</p> I. M. Koval, V. O. Voronin ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15154 Thu, 10 Oct 2019 00:00:00 +0300 До Ювілею Віталія Володимировича Медведєва https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15375 <p>У 2019 році наукова спільнота України відзначає ювілей одного з найвидатніших ґрунтознавців України <strong><em>Віталія Володимировича Медведєва</em></strong>. Завідувачу кафедри екології та неоекології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, доктору біологічних наук, професору, головному науковому співробітнику Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», заслуженому діячу науки і техніки України, академіку Національної академії аграрних наук України В.В. Медведєву 7 грудня виповнюється 80 років.</p> Колектив Каразінського ННІ екології ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15375 Fri, 03 Jan 2020 00:00:00 +0200 Проект ERASMUS + «Інтегрована докторська програма з екологічної політики, управління та технології − Intense»: інформація про програму і планова діяльність https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15400 <p><span class="tlid-translation translation" lang="uk"><span class="" title="">Проект Erasmus + "Комплексна докторська програма з екологічної політики, управління та технологій - INTENSE" (586471-EPP-1-2017-1-EE-EPPKA2-CBHE-JP), заявлений у 2017 році. Проект стосується таких першопричин екологічних проблем у Монголії</span> <span title="">, Україні та В'єтнаму, як погано сформульована політика, недостатній вибір управлінських дій та відсутність відповідної технології шляхом нарощування потенціалу для здобуття академічної майстерності докторської підготовки з екологічних досліджень в країнах-партнерах (ПК) та за її межами.</span> <span title="">Консорціум складається з університетів та науково-дослідних установ з України, Естонії, Австрії, Латвії, Монголії та В'єтнаму.</span></span></p> G. V. Titenko, K. B. Utkina, N. V. Maksymenko, A. N. Nekos, A. Shkaruba ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15400 Fri, 03 Jan 2020 00:00:00 +0200