Геоінформаційні системи як основа сучасного картографування грунтів
Ключові слова:
ґрунт, картографування, дистанційне зондування, цифрова модель рельєфу, геоінформаціна система
Анотація
Запропоновано шляхи удосконалення методики ґрунтового картографування за рахунок використання геоінформаційних технологій. Наведені результати сумісного використання даних дистанційного зондування та цифрових моделей рельєфу для великомасштабного картографування ґрунтів. Показано, що інтегральне дешифрування цих даних значно підвищує якість створюваних ґрунтових карт за рахунок об'єктивізації одержуваної інформації.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2014-05-30
Як цитувати
Ачасов, А. Б., Тітенко, Г. В., Власов, О. В., & Курілов, В. І. (2014). Геоінформаційні системи як основа сучасного картографування грунтів. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (1-2(21), 9-14. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/872
Розділ
Сучасні географічні та екологічні дослідження компонентів довкілля
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
