Мала Вірменія у другій половині ІІ — першій половині І ст. до н. е.: незалежність та понтійський етап
Анотація
За декілька століть, які налічують наукові дослідження елліністичної Малої Азії, історія Малої Вірменії залишалася, як правило, поза увагою науковців. Це було спричинено як лише епізодичним згадуванням цієї країни в античних джерелах, так і незначністю ролі Малої Вірменії у швидкоплинних малоазійських подіях. Лише останнім часом, коли стало очевидно, що історичні реконструкції, які базуються виключно на греко-римському наративі, страждають на однобічність, історія Малої Вірменії почала привертати більш пильну увагу фахівців з історії, насамперед римської зовнішньої політики та Мітрідатових війн. Однак і в цьому випадку йдеться не про дослідження власне маловірменської історії, а лише про використання деяких епізодів, пов’язаних з Малою Вірменією. Що, своєю чергою, призводить до виникнення кількох, найчастіше суперечливих, версій подій. Аналіз безпосередньо історії Малої Вірменії дозволить, на наш погляд, уникнути подібних протиріч, а також повернути суб’єктність маловірменській державі, якій іноді відмовляють у державності, іноді в території, а іноді й в етнічній належності. Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що більшу частину II ст. до н. е. Мала Вірменія зберігала незалежність, лише іноді (ймовірно, двічі) опиняючись у залежності від сусідньої Великої Вірменії. При цьому повного приєднання до найбільшого вірменського царства не відбувалося і місцева династія зберігала свою владу. Лише наприкінці ІІ ст. до н. е. Мала Вірменія потрапила до складу держави Мітрідата VI Євпатора. Однак як частина Понтійського царства Мала Вірменія зберігала певну суб’єктність, принаймні маловірменські війська певний час використовувалися як окремі етнотериторіальні підрозділи. Можливо, саме тому, попри досить тривалий період втрати державності (близько 40 років), Мала Вірменія не була приєднана до нової римської провінції Гнеєм Помпеєм та відновила умовну самостійність.
Завантаження
Посилання
Arutjunjan B. A. K voprosu ob jetnicheskoj prinadlezhnosti naselenija bassejna reki Choroh v VII — IV vv. do n. je. Istoriko-filologicheskij zhurnal [Historical-Philological Journal]. 1998. No. 1–2. S. 233–246. (In Russian)
Ballesteros Pastor L. Dos apuntes sobre Manio Aquilio (Cos. 101 a.C.). Habis. 1999. No. 30. PP. 135–141.
Ballesteros Pastor L. Del Reino Mitridátida al Reino del Ponto: Orígenes de un Término Geográico y un Concepto Político. Orbis Terrarum. 2003-2007. No. 9. PP. 3–10.
Ballesteros Pastor L. Pontus and Sophene in the Late Hellenistic Period: the King Arsaces and the Prince Arcathias”. ZPE. 2023. 226. PP. 104–112.
Ballesteros Pastor L. The Satrapy of Western Armenia in the Mithridatid Kingdom. Mobility in Research on the Black Sea (Iaşi, July 5–10, 2015) / eds. V. Cojocaru, A. Rubel. Cluj-Napoca: Mega, 2016. PP. 288–303.
Bendz G. Frontin Kriegslisten: Lateinisch und Deutsch. Berlin, Boston: De Gruyter, 1963. https://doi.org/10.1515/9783112650387
Callataÿ F. de L’histoire des guerres mithridatiques vue par les monnaies. Louvain-la-Neuve: Département d’archéologie et d’histoire de l'art, 1997. 480 p.
Corey Brennan T. Sulla’s Career in the Nineties: Some Reconsiderations. Chiron. 1992. Vol. 22. PP. 103–158.
Coşkun A. Die Teilung ‚Armeniens‘ durch Caesar und die Entstehung ‚Kleinarmeniens‘. Orbis Terrarum. 2021. Vol. 19. S. 65–88.
Coşkun A. Philologische, genealogische und politische Überlegungen zu Ardys und Mithradates, zwei Söhnen des Antiochos Megas (Liv. 33,19,9). Latomus. 2016. Vol. 75. Iss. 4. S. 849–861.
Coşkun A. Von Mithradates von Kios bis Mithradates V. Euergetes. Kritische Bemerkungen zu Duane Rollers „Empire of the Black Sea“. Frankfurter elektronische Rundschau zur Altertumskunde. 2021. Nr. 44. S. 1–36.
Gabelko O. L. Istorija Vifinskogo carstva. Sankt-Peterburg: IC «Gumanitarnaja. Akademija», 2005. 576 s. (In Russian)
Goukowsky P. Notice. Appien. Histoire romaine / ed. P. Goukowsky. T. VII. Paris: Les Belles Lettres, 2001. PP. VII–CLXXXIV.
Heinen H. Die Anfänge der Beziehungen Roms zum nördlichen Schwarzmeerraum. Die Romfreundschaft der Chersonesiten (IOSPE I2 402). Roms auswärtige Freunde in der späten Republik und im frühen Prinzipat / ed. A. Coşkun. Göttingen: Duehrkohp & Radicke, 2005. S. 31–54.
Hewsen R. H. Armenia: A Historical Atlas. Chicago: University of Chicago Press, 2001. 341 p.
Højte J. M. The Administrative Organisation of the Pontic Kingdom. Mithridates VI and the Pontic Kingdom / ed. J. M. Højte. Aarhus University Press, 2009. 375 p.
Kallet-Marx R. Hegemony to Empire: The Development of the Roman Imperium in the East from 148 to 62 BC. Berkeley: University of California. 1996. 430 p.
Klinkott H. Mithridates VI and the Formation of an Empire. Societies at War. Proceedings of the Tenth Symposium of the Melammu Project held in Kassel September 26–28, 2016 & Proceedings of the Eight Symposium of the Melammu Project held in Kiel November 11–15, 2014 / eds. K. Ruffing, R. Rollinger, S. Fink, K. Droß-Krüpe. Wien: Austrian Academy of Sciences Press 2020, PP. 421–454.
Kobes J. Kleine Könige: Untersuchungen zu den Lokaldynasten im hellenistischen Kleinasien (323–188 v.Chr.). St. Katharinen: Scripta Mercaturae, 1996. 320 S.
Litovchenko S. D. Malaja Armenija i kappadokijskie sobytija 90-h gg. І v. do n. je. Laurea. K 80-letiju professora Vladimira Ivanovicha Kadeeva. Har'kov: Konstanta, 2007. S. 48–56. (In Russian)
Lytovchenko S. D. Mala Virmeniia u pershij polovyni II st. do n.e.: zabuta derzhava. Visnyk L'vivs'koho universytetu. Seriia istorychna [Visnyk of the Lviv University. Historical Series]. 2025. Vyp. 58. S. 205–214. http://dx.doi.org/10.30970/his.2025.58.13698 (In Ukrainian)
Magie D. Roman Rule in Asia Minor to the End of the Third Century After Christ. V. 1. Text. Princeton, New Jersey: Princeton University Press, 1950. 1661 p.
Makarov I.A. Jepitafija komandira armjanskih luchnikov iz Hersonesa Tavricheskogo. Hersonesskij sbornik. Vypusk XIV. Sevastopol’: Izdatel’skij dom «Maksim», 2005. S. 239–248. (In Russian)
McGing B. The Foreign Policy of Mithridates VI Eupator King of Pontus. Leiden: Brill, 1986. 204 p.
Molev E. A. Bospor v period jellinizma. Nizhnij Novgorod: Izd-vo Nizhegorodskogo un-ta, 1994. 140 s. (In Russian)
Molev E. A. Malaja Armenija i Mitridat Evpator. Problemy antichnoj istorii i kul'tury. Ch. 1. Erevan: Izd-vo AN ArmSSR, 1979. S. 185–190. (In Russian)
Molev Ε. Α. Vlastitel' Ponta. Nizhnij Novgorod: Izd-vo NNGU, 1995. 144 s. (In Russian)
Pape W. Wörterbuch der griechischen Eigennamen. Braunschweig: F. Vieweg, 1875. S. 754–1710.
Patterson L. Rome’s Relationship with Artaxias I of Armenia. The Ancient History Bulletin. 2001. Vol. 15. Iss. 4. PP. 154–162.
Payaslian S. The History of Armenia: From the Origins to the Present. New York: Palgrave Macmillan, 2008. 305 p.
Payen G. Dans l’ombre des empires. Les suites géopolitiques du traité d’Apamée en Anatolie. Québec: Presses de l’Université Laval, 2020. 516 p.
Payen G. La guerre d’Eumène II et ses alliés contre Pharnace (182–179 av. J.-C.). Problèmes et lectures géopolitiques des suites du traité d’Apamée. Dialogues d’histoire ancienne. 2021. Suppl. 22. PP. 157–181.
Reinach T. Mithridate Eupator, roi de Pont. Рaris: Firmin-Didot et Cie., 1896. 494 p.
Roller D. W. Empire of the Black Sea. The Rise and Fall of the Mithridatic World. New York: Oxford University Press, 2020. 296 p.
Saprykin S. Ju. Pontijskoe carstvo: Gosudarstvo grekov i varvarov v Prichernomor’e. Moskva: Nauka, 1996. 348 s. (In Russian)
Šelov D. B. Le royaume Pontique de Mithridate Eupator. Journal des savants, 1982. No. 2–3. PP. 243–266. https://doi.org/10.3406/jds.1982.1453
Sundwall J. Die einheimischen Namen der Lykier nebst einem Verzeichnisse kleinasiatischer Namenstämme. Leipzig: Dieterich, 1913. 309 S.
Syme R. Anatolica. Studies in Strabo / ed. A. Birley. Oxford: Clarendon Press, 1995. 396 p.
Traina G. Rois ou dynastes? Les territoires arméniens à l’époque d'Antiochos III. Antiochos III et l'Orient: journées d'études franco-allemandes, Nancy 6–8 juin 2016 / ed. Ch. Feyel, L. GraslinThomé. Nancy: ADRA; Paris: De Boccard, 2017. PP. 377–388.
Vinogradov Ju. G. Politicheskaja istorija Ol'vijskogo polisa VII – I vv. do n. je. Istorikojepigraficheskoe issledovanie. Moskva: Nauka, 1989. 288 s. (In Russian)
Vinogradov J. G. Pontische Studien. Kleine Schriften zur Geschichte und Epigraphik des Schwarzmeerraumes. Mainz: von Zabern. 1997. 703 S.
Walbank F. W. A Historical Commentary on Polybius. v. 3. Oxford: The Clarendon Press, 1979. 834 p.
Wilkinson R. Contacts between Armenia and Pontus in the Pre-Christian Period. Armenian Pontus: the Trebizond-Black Sea communities / ed. R. G. Hovannisian. Costa Mesa, California: Mazda Publishers, 2009. PP. 79–92.
Will E. Histoire politique du monde Hellenistique (323–30 av. J.-C.). Tome II: Des avenements d’Antiochos III et de Philippe V a la fin des Lagides. Nancy: l’Université de Nancy II, 1967. 564 p.
Авторське право (c) 2026 Сергій Литовченко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
