Перекладацька Освіта у Часи Змін: Компетентності, Технології та Очікування Ринку

Анотація

Дослідження пропонує аналіз сучасного стану спеціалізованої підготовки перекладачів в Україні, розглядаючи структуру навчальних програм, ступінь спеціалізації, інтеграцію цифрових і перекладацьких технологій та узгодженість із динамічними вимогами професійного ринку. Метою є виявлення та характеристика розриву між університетською підготовкою і реальними потребами ринку праці шляхом аналізу оцінок релевантності дисциплін, рівня задоволеності навчанням та самооцінки готовності до професійної діяльності. Емпіричну базу становить стратифіковане анонімне опитування 226 студентів бакалаврату й магістратури з шести українських університетів. Застосовано змішаний підхід для виявлення кореляцій між характеристиками програм і показниками задоволеності. Результати свідчать, що вищі рівні задоволеності пов’язані з більшою спеціалізацією, практичною спрямованістю та можливістю виконання автентичних проєктів; водночас виявлено недостатнє охоплення вузькогалузевих дисциплін, обмежене використання інструментів комп’ютеризованого перекладу (CAT), застосувань штучного інтелекту, бізнес- і правових аспектів, а також відсутність системної кар’єрної орієнтації. Респонденти відзначають потребу у посиленій підготовці з соціального та конференційного перекладу, аудіовізуального перекладу й локалізації, а також у розвитку «м’яких» навичок. Отримані результати підтверджують доцільність адаптації навчальних програм до міжнародних моделей компетентностей, налагодження тіснішої співпраці між університетами та роботодавцями, балансування теоретичних знань і практичних умінь, а також впровадження студентоцентричних методів навчання для підвищення конкурентоспроможності випускників.