Репрезентація Дональда Трампа в Метафтонімічних Інтернет-Мемах як Засіб Соціально-Політичного Впливу
Анотація
Статтю присвячено вивченню конститутивних рис політичних інтернет-мемів, репрезентуючих 47-го президента США Дональда Трампа. Усі меми є реакцією на пост Трампа в його власній соціальній мережі Truth Social, в якому він стверджує, що був би найкращим у світі Папою. Метою дослідження є виявлення взаємодії візуальних і вербальних компонентів у метафтонімічних інтернет-мемах для досягнення соціально-політичного комунікативного впливу, встановлення внеску цих компонентів і вербальної алюзії у створення гумористичного стимулу як інструменту комунікативного впливу. Для аналізу комунікації було застосовано інструментарій мультимодальної когнітивної лінгвістики, що відкриває нові можливості дослідження комунікації як частини соціально-політичних процесів. Інтернет-мем розглядається як інтерактивний текст, переважно, гумористичного характеру, що розміщається в інтернеті як історично сформованому медіа-ресурсі, який надає можливість використання зображального і вербального семіотичних модусів для досягнення ситуаційно визначених комунікативних цілей. Інтерпретувати інтернет-мем можна лише помістивши його в контекст поточних соціально-політичних подій відповідного соціуму. Гумористичний стимул метафтонімічних мемів створюється присутністю в їхній структурі як мінімум двох несумісних концептуальних структур, які одночасно активуються у свідомості реципієнтів, та двоступінчасту модель подолання інконгруентності. Поширення інструментарію теорії концептуальної метафори та метонімії на мультимодальний аналіз комунікації дозволило встановити і описати візуальну метафтонімію, а також візуально-вербальну метафтонімію, що взаємодіє з алюзією. Обидва типи метафтонімії створюються на основі кількох метонімій, кожна з яких активує концептуальні структури певних доменів досвіду, у той час як метафора встановлює зв’язки між цими структурами, проектуючи ознаки зі структур домену джерела на структури домен цілі. Несумісність активованих концептуальних структур створює гумористичний стимул і висвітлює невідповідність рис Трампа очікуванням світової масової аудиторії від президента США. На цій основі метафтонімічні меми здійснюють соціально-політичний вплив на реципієнтів і функціонують як інструмент формування суспільної думки.
Завантаження
Посилання
Martynyuk, A., & Nabokova, I. (2024). Image and verbal text interfaces of Internet memes: a cognitive analysis. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: Foreign Philology. Methods of Foreign Language Teaching, 99, 16-21.DOI: https://doi.org/10.26565/2786-5312-2024-99-02
Bateman, J., Wildfeuer, J., & Hiippala, T. (2017). Multimodality: Foundations, research and analysis. A problem-oriented introduction. Berlin: De Gruyter Mouton.
Dancygier, B., & Vandelanotte, L. (2017). Internet memes as multimodal constructions. Cognitive Linguistics, 28(3), 565–598. https://doi.org/10.1515/cog-2017-0074
Dawkins, R. (2006). The selfish gene. Oxford: Oxford University Press.
Forceville, C. (1996). Pictorial metaphor in advertising. London: Routledge.
Forceville, C. (2009). Metonymy in visual and audiovisual discourse. In E. Ventola & A. J. Moya Guijarro (Eds.), The world told and the world shown: Multisemiotic issues (pp. 56–74). New York: Palgrave Macmillan.
Forceville, C. (2009a). Non-verbal and multimodal metaphor in a cognitive framework: Agendas for research. In C. Forceville & E. Urios-Aparisi (Eds.), Multimodal metaphor (pp. 19–42). Berlin & New York: Mouton de Gruyter.
Forceville, C. (2021). Multimodality. In X. Wen, J.R. Taylor (Eds.), The Routledge handbook of cognitive linguistics (pp. 674–687). Routledge.
Goossens, L. (1990). Metaphtonymy: The Interaction of metaphor and metonymy in expressions for linguistic action. Cognitive Linguistics, 1(3), 323–342.
Johann, M. (2022). Political participation in transition: Internet memes as a form of political expression in social media. Studies in Communication Sciences, 22(1), 149–164. https://doi.org/10.24434/j.scoms.2022.01.3005
Johann, M., & Bulow, L. (2019). One does not simply create a meme: Conditions for the diffusion of Internet memes. International Journal of Communication, 13, 1720–1742.
Koestler, A. (1964). The act of creation. London: Hutchinson.
Kövecses, Z. (2002). Metaphor: A practical introduction. Oxford: Oxford University Press.
Kövecses, Z., & Radden, G. (1998). Metonymy: Developing a cognitive linguistic view. Cognitive Linguistics, 9, 37–77.
Kress, G. (2010). Multimodality: A social-semiotic approach to contemporary communication. London: Routledge.
Laineste, L., & Voolaid, P. (2016). Laughing across borders: Intertextuality of internet memes. European Journal of Humour Research 4(4), 26–49. https://doi.org/10.7592/EJHR2016.4.4.laineste
Lakoff, G. (1993). The contemporary theory of metaphor. In A. Ortony (Ed.). Metaphor and thought (2nd ed., pp. 202–251). Cambridge: Cambridge University Press.
Lakoff, G., & Johnson, M. (1980). Metaphors we live by. Chicago: University of Chicago Press.
Martynyuk, A., & Meleshchenko, O. (2019). Twitter-based multimodal metaphorical memes portraying Donald Trump. Lege Artis. Language Yesterday, Today, Tomorrow, 4(2), 128–167.
Martynyuk, A., & Meleshchenko, O. (2022). Socio-pragmatic potential of (verbo)-visual metaphtonymy in Internet memes featuring Donald Trump. Metaphor and the Social World, 12(1), 69-91. https://doi.org/10.1075/msw.20010.mar
Pérez-Sobrino, P. (2017). Multimodal metaphor and metonymy in advertising. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins.
Ross, A. S., & Rivers, D. J. (2018). Internet memes as polyvocal political participation. In D. Schill & J. A. Hendricks (Eds.), The presidency and the social media: Discourse, disruption, and digital democracy in the 2016 presidential election (pp. 285–308). New York & London: Routledge.
Shifman, L. (2014). Memes in digital culture. Cambridge: The MIT Press.
Suls, J. M. (1972). A two-stage model for the appreciation of jokes and cartoons: An information processing analysis. In J.H. & McGhee, P.E. (Eds.), The psychology of humor: Theoretical perspectives and empirical issues. Goldstein, New York – London: Academic Press, p. 81-10
Wiggins, B. E., & Bowers, G. B. (2015). Memes as genre: A structurational analysis of the memescape. New Media & Society, 17(11), 1886–1906. https://doi.org/10.1177/1461444814535194
