Дескрипції Одягу в Англомовному Публіцистичному Дискурсі XXI Століття

Анотація

У статті розглядається феномен дескрипцій одягу в англомовному публіцистичному дискурсі ХХІ століття як важливий об’єкт сучасної лінгвістики та медіалінгвістики. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі мас-медій у формуванні суспільної думки та культурних кодів, де опис одягу виконує не лише інформативну, а й оцінну, соціоідентифікаційну та символічну функції. Мода у ХХІ столітті постає знаковою системою, яка відображає соціальні трансформації, ідеологічні пріоритети та глобалізаційні процеси, що підсилює науковий інтерес до аналізу мовних засобів її репрезентації.

Мета статті полягає у виявленні лексико-стилістичних і дискурсивних особливостей дескрипцій одягу в англомовних публіцистичних текстах та визначенні їхніх комунікативних функцій у сучасному медіапросторі.

Методи дослідження ґрунтуються на поєднанні контент-аналізу, лінгвостилістичного аналізу та елементів дискурс-аналізу. Емпіричну базу становлять тексти англомовних видань («The Guardian», «The New York Times», «Vogue», «The Independent»), що відображають актуальні соціокультурні процеси.

Результати дослідження засвідчили, що дескрипції одягу функціонують як поліфункціональний інструмент: вони репрезентують зовнішність персонажів, підкреслюють соціальний статус, виражають культурні тенденції та реалізують оцінно-експресивний потенціал публіцистичного дискурсу. Встановлено, що теоретична значущість даного дослідження полягає у поглибленні знань про функціонування мови моди в публіцистичних медіа, а його перспективність визначається можливістю міждисциплінарного розвитку досліджень у сфері лінгвістики, культурології та медіазнавства, а також практичним застосуванням отриманих результатів для аналізу сучасного публіцистичного дискурсу.

У висновках підкреслюється, що дескрипції одягу становлять вагомий засіб смислотворення в сучасних англомовних медіа, оскільки вони не лише відображають зміни у сфері моди, але й формують соціальні уявлення про норми, гендерні ролі, статус та ідеали краси, виступаючи дієвим чинником конструювання публіцистичного дискурсу ХХІ століття.