Екологічна етика у викладанні іноземних мов: вимір мультимодальності екосоціальної естетики
Анотація
У зв’язку з тим, що стан екології у двадцять першому столітті зумовлює нагальну необхідність створення холістичних екологічних проектів, які мають бути функціонально імплементованими, стаття фокусується на проблемі навчання екологічної етики через навчання іноземних мов (англійської) з особливим акцентом на мультимодальному вимірі як вербалізованої, так і невербалізованої еко-соціальної естетики, що інтерпретується як спосіб конструювання екологічних смислів, таким чином сприяючи не тільки підвищенню ефективності навчання іноземних мов, але й загальному розвиненню трансформаційної екосвідомості у здобувачів вищої освіти, що є метою нашої розвідки. В результаті аналізу дослідницьких робіт з відповідної тематики та практичної реалізації розробленого підходу авторами було надано обґрунтування статусу лінгво-педагогічного концепту ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА як базового у сучасній лінгводидактиці, проаналізовано сутність поняття еко-соціальної естетики як філософії гармонії між людиною й природою, що привертає увагу до забруднення навколишнього середовища, до надмірного використання природних ресурсів, до висвітлення екологічних загроз, експліковано методологічно-експериєнціальні характеристики застосованого на практиці інтегративного підходу до навчання студентів екоетики за допомогою звернення до надбань еко-соціальної естетики, що охоплює візуальне мистецтво, літературу, музику, через іноземну мову. Виявлено, що при існуючій необхідності комплексного погляду на екологічну кризу саме вербально та невербально репрезентована екосоціальна естетика у розмаїтті її мультимодальних вимірів, актуалізована засобами іноземної мови, виступає високоефективним та перспективним освітнім інструментом для реалізації екологічних, соціальних, освітніх та культурних цілей захисту природи, формуючи в особистості естетичне ставлення до довкілля, а через нього – до екологічного мислення й свідомості як засад еко-етичної та еко-відповідальної діяльності людини.
Завантаження
Посилання
Allen, C., Metternicht, G., Wiedmann, T., & Pedercini, M. (2021). Global sustainability modelling national transformations to achieve the SDGs within planetary boundaries in small island developing states. Global Sustainability, 4, 1–13. DOI: 10.1017/sus.2021.13.
Bachman, L. R. (2007). Eco-aesthetics: bridging architectural and ecological motivations. Aesthetics, architecture, complexity theory, sustainable building design, systems theory, ecology, environmental sustainability, sustainability. Retrieved from: https://www.academia.edu/14516320/ECO_AESTHETICS_BRIDGING_ARCHITECTURAL_AND_ECOLOGICAL_MOTIVATIONS_2007_.
Balcare, K. (2022). Ecotheatre: Changing Perspective From WHO WE ARE Towards WHERE WE ARE. Culture Crossroads, 21,56-65. DOI: 10.55877/cc.vol21.271.
Bellarmine, N. (2022). Why education systems should build environmental ethics into every subject. The Conversation Newsletter. Retrieved from: https://theconversation.com/why-education-systems-should-build-environmental-ethics-into-every-subject-173078.
Black, J. E., Morrison, K., Urquhart, J., Potter ,C., Courtney, P., & Goodenough, A. (2023). Bringing the arts into socio-ecological research: An analysis of the barriers and opportunities to collaboration across the divide. People and nature, 5(4), 1135–1146. https://doi.org/10.1002/pan3.10489.
Bothe, M. (2014). The Ethics, Principles and Objectives of Protection of the Environment in Times of Armed Conflict. In R. Rayfuse (Ed.). War and the Environment. New Approaches to Protecting the Environment in Relation to Armed Conflict. (pp. 91-108). Leiden, the Netherlands: De Gruyter and Brill. https://doi.org/10.1163/9789004270657_006.
Chang, S., & Cheng, H. (2021). Bilingual education: Environmental ecology in CLIL classroom. Advances in Social Science, Education and Humanities Research, 637, 791-795.
Dallyono, R., & Sukyadi, D. (2019). An analysis of multimodal resources in environmental protection posters. Indonesian Journal of Applied Linguistics, 9, 472-479. DOI: https://doi.org/10.17509/ijal.v9i2.20245
Diavati, M. (2023). Sustainable education. Enhanced CLIL-ing. A wake-up call transforming English language education for sustainable learning in the 21st century. A case study from Greece. US-China Education Review B, 13(4), 251-260. DOI: https://10.17265/2161-6248/2023.04.006.
Dombayci, M. A. (2014). Teaching of environmental ethics: Caring thinking. Journal of Environmental Protection and Ecology, 15(3), 1404-1421.
Fletcher, Ch. (2023). The Importance of Environmental Education for a Sustainable Future. Earth.org. Retrieved from: https:/earth.org/environmental-education/.
Forbes, D. (2023). An Ecology of the Heart: Faith through the Climate Crisis. Oxford: SLG Press.
Francesconi, S. (2015). Green hypermodality: a social semiotic multimodal analysis of the ‘Green your house’ webpage. In O. Palusci (Ed.), Green Canada (pp. 1-10). Bern: Peter Lang.
Gillespie, A. (2018). The Long Road to Sustainability: The Past, Present, and Future of International Environmental Law and Policy. Oxford: Oxford Academic. https://doi.org/10.1093/oso/9780198819516.001.0001.
Halliwell, P., Whipple, S., Hassel, K., Bowser , G., White Husic, D., & Brown, M. (2020). Twenty-First-Century Climate Education: Developing Diverse, Confident, and Competent Leaders in Environmental Sustainability. Bulletin. Ecological Society of America, 101(2), 1-12.https://doi.org/10.1002/bes2.1664.
MacDonald, S. (2013). The Ecocinema Experience. In S. Rust, S. Monani and S. Cubitt (Eds.), Ecocinema Theory and Practice (pp. 17-41). Abingdon: Routledge.
Marković, S. (2012). Components of aesthetic experience: aesthetic fascination, aesthetic appraisal, and aesthetic emotion. Iperception, 3(1), 1-17. DOI: https://10.1068/i0450aap.
Micalay-Hurtado, M. & Poole, R. (2022). Eco-critical language awareness for English language teaching (ELT): Promoting justice, wellbeing, and sustainability in the classroom. Journal of World Languages, 8(2), 371-390. https://doi.org/10.1515/jwl-2022-0023
Mason, H. (2006). Teaching Environmental Ethics to Non-Specialist Students. In C. Palmer (Ed.), Teaching environmental ethics. (pp. 230-236). Leiden: Brill.
Miles, M. (2014). Eco-Aesthetics: Art, Literature and Architecture in a Period of Climate Change (Radical Aesthetics-Radical Art). New York: Bloomsbury Academic.
Naess, A. (2005). The deep ecology movement: Some philosophical aspects. In A. Drengson & H. Glasser (Eds.), Selected Works of Arne Naess, X. (pp. 33–55). Dordrecht, the Netherlands: Springer.
New World Encyclopedia. (2022). Retrieved from: https://www.newworldencyclopedia.org/entry/Aesthetics.
Nur, S., Anas, I., & Pilu, R. (2022). The Call for Environmentally-Based Language Teaching and Green Pedagogy: Climate Actions in Language Education. Elsya: Journal of English Language Studies, 4(1), 77-85. https://doi.org/10.31849/elsya.v4i1.9526.
Palmer, C. (Ed.). (2006). Teaching Environmental Ethics. Leiden: Brill Academic Pub.
Papi1, D., & Haque, N. (2023). Teaching Second Language through Green Pedagogy in the Context of Bangladesh: A Methodological Approach. Performance: Journal of English Education and Literature, 2(3), 291-302.
Rolston, H. (1999). Ethics and the environment. Types of environmental ethics. In E. Baker, E. and M. (Eds.), Ethics Applied (pp. 407-437). New York: Simon &Shchuster. doi: https://doi.org/10.26565/2218-2926-2023-26-08.
Shamaieva, I., Paschal, M. J., & Gougou, S. A.-M. (2023). The ECOSOPHY concept in discourses of language education: a cross-cultural perspective. Cognition, Communication, Discourse, 26, 140-151. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2023-26-08.
Schander, C., Balma, B., & Massa, A. (2013). The joy of art in the EFL classroom. European Scientific Journal, 2, 409-414.
Simus, J. (2008). Environmental art and ecological citizenship. Environmental ethics, 30(1), 21-36.
Sparshott, F. E. (1963). The Structure of Aesthetics. Toronto: University of Toronto Press. http://www.jstor.org/stable/10.3138/j.ctvfrxjqj.
Stibbe, A. (2023). Taste the feeling: an ecolinguistic analysis of Coca-Cola advertising. Journal of World Languages. Journal of World Languages, 1-24. doi: https://10.1515/jwl-2023- 0027.
Sunassee, A., Bokhoree, C., & Patrizio, A. (2021). Students’ Empathy for the Environment through Eco-Art Place-Based Education: A Review Ecologies, 2(2), 214-247; https://doi.org/10.3390/ecologies2020013.
Teigiserova, D. (2024). Sustainability Renaissance: embracing strong sustainability in the 21st century and leaving the weak sustainability in the past. Erasmus University Rotterdam blogposts. Retrieved from: https://www.eur.nl/en/news/sustainability-renaissance-embracing-strong-sustainability-21st-century-and-leaving-weak.
United Nations. (2023). The Sustainable Development Goals Report 2023: Special edition. Towards a rescue plan for people an planet. Retrieved from: https://reliefweb.int/attachments/bda691d0-ca02-4144-8bf7-c784b104ec84/The-Sustainable-Development-Goals-Report-2023.pdf.
Wanselin, H., Danielsson, K., & Wikman, S. (2023). Meaning-making in ecology education: Analysis of students’ multimodal texts. Education Sciences, 13(5), 443. https://doi.org/10.3390/educsci13050443.
Watts, R. (2022). A new generation of students are poised to green the world. ArtsHub. Retrieved from: https://www.artshub.com.au/news/sponsored-content/a-new-generation-of-students-are-poised-to-green-the-world-2526557/.
Zeng, F. (2019). Construction and Development of Ecological Aesthetics. Introduction to Ecological Aesthetics (pp. 347-363). Singapore: Springer. https://doi.org/10.1007/978-981-13-8984-9_15
