Образ японця очима голландця в англійському романі та його українському перекладі

  • Олександр Ребрій завідувач кафедри перекладознав- ства імені Миколи Лукаша Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-4912-7489
Ключові слова: етно-стереотип, засіб перекладу, імагологія, макро-образ, мікро-образ, стратегія перекладу, художній образ

Анотація

Статтю присвячено проблемі передачі художнього образу іноземця в перекладі. Об’єктом дослідження виступає кумулятивний художній образ японця на матеріалі роману Девіда Мітчелла «Тисяча осеней Якоба де Зута», а предметом дослідження є засоби та стратегії його відтворення в українському перекладі. Метою дослідження є усвідомлення зазначених стратегій та встановлення чинників, що впливають на прийняття перекладацьких рішень. Зокрема, увагу зосереджено на чиннику етнічних стереотипів, які лежать в основі образу іноземця в художньому дискурсі. У статті запропоновано ієрархічну концепцію художнього образу, що передбачає взаємодію на трьох рівнях аналізу: мега-образ (співвідносний з ідеєю/темою/концепцією твору), макро-образ (художній образ per se), мікро-образ (мовні та/або стилістичні засоби втілення макро-образу). Відповідно, перекладацька увага має бути зосереджена на еквівалентному відтворенні мікро-образів у спосіб, сумісний з відповідними макро-образами та мега-образом всього тексту. Кожний художній образ іноземця ґрунтується на етно-стереотипах, відомих як гетеростереотипи, які скеровують добір автором мікро-образів і, відповідно, структурують весь макро-образ. Трьома виокремленими складниками макро-образу японця є такі: зовнішність; мовленнєві характеристики; традиції, обради, ритуали. На наступному етапі було виокремлено мікро-образи вербалізації зазначених складників та проаналізовано перекладацькі стратегії їхнього перестворення. Було зроблено висновок про те, що завдяки подібності стереотипізації іноземців британцями та українцями в перекладача не було потреби вдаватися до значних адаптацій, а його стратегія була скерована переважно на подолання міжмовної асиметрії.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Олександр Ребрій, завідувач кафедри перекладознав- ства імені Миколи Лукаша Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

доктор філологічних наук, професор

Посилання

Beller, M., & Leerssen, J. (2007). Foreword. Imagology. The Cultural Construction and Literary Representation of National Characters (pp. xiii–xvi). Amsterdam/New York: Rodopi.

Huba, L. V. (2018). Khudozhnij kontsept iak reprezentant poetychnoi movnoi svidomosti [Artistic concept as a representative of a poetic linguistic mind]. Molodyj vchenyj [Young Scientist], 3(55), 616–619. (in Ukrainian).

Klerk, de V., & Bosch, B. (1995). Linguistic stereotypes: Nice accent – nice person? International Journal of the Sociology of Language, 116, 17–38. https://doi.org/10.1515/ijsl.1995.116.17.

Kristiansen, G. (2001). Social and linguistic stereotyping: A cognitive approach to accents. Estudios Ingleses de la Universidad Complutense, 9, 129–145.

Lippmann, W. (1998). Public Opinion. New Brunswick (U.S.A.) and London (U.K.): Transaction Publishers.

Literaturoznavcha entsyklopediia: U dvokh tomakh. [Encyclopedia of literary studies: In two volumes] (2007). (Vol. 2). Kyiv: VTs «Akademiia» Publ. (in Ukrainian).

Martyniuk, A. P. (2011). Slovnyk osnovnykh terminiv kohnityvno-dyskursyvnoi linhvistyky [Dictionary of main terms of cognitive-discursive linguistics]. Kharkiv: KhNU imeni V. N. Karazina Publ. (in Ukrainian).

Naumenko, N. V. (2006). Naukove osmyslennia obraznosti slova u vyvchenni kul’turolohii [Scientific comptrehension of a word’s figurativeness in mastering cultural studies]. Humanitarna osvita v tekhnichnykh vyschykh navchal’nykh zakladakh: Zbirnyk naukovykh prats’ [Humanitarian education in technical higher education institutions: Collection of scientific papers], 13, 116–129.

Nikonova, V. H. (2007). Trahedijna kartyna svitu v poetytsi Shekspira [Tragedy world view in Shakespeare’s poetry]. Dnipropetrovs’k: Vyd-vo Dnipropetrovs’k. un-tu ekonomiky ta prava Publ. (in Ukrainian).

Pavliuk, Kh. T. Struktura khudozhn’oho kontseptu LOVE u trylohii L. Olier “DELIRIUM” [Structure of the artistic concept LOVE in L. Oliver’s trilogy “DELIRIUM”]. Retrieved from:http://www.baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/download/207/5748/12028-1?inline=1 .

Potebnia, O. (1996). Dumka j mova (fragmenty) [Thought and language (fragments)]. Slovo. Znak. Dyskurs. Antolohiia svitovoi literaturno-krytychnoi dumky XX st, za redaktsiieiu Marii Zubryts’koi [Word. Sign. Discourse. Anthology of world literary-critical thought of the XXth century, ed. by Mariia Zubrytska] (pp. 23–39). L’viv: Litopys Publ. (in Ukrainian).

Richon, O. (2011). Introduction: On literary images. Photographies, 4(1), 5–15. https://doi.org/10.1080/17540763.2011.561544

Yakymovych, V. A. (2019). Imaholohichnyj dyskurs prozy M. Matios ta D. Rubinoi (Dys. kand. filol. nauk) [Imagology discourse of M. Matios and D. Rubina’s prose (Philology PhD thesis)]. Berdianskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet, Berdiansk.(in Ukrainian).

Zahnitko, A. (2020). Suchasnyj linhvistychnyj slovnyk [Contemporary linguistic dictionary]. Vinnytsia: Tvory Publ. (in Ukrainian).

Zhang, J. (2013). Translator’s Horizon of Expectations and the Inevitability of Retranslation of Literary Works. Theory and Practice in Language Studies (Vol. 3), 8, 1412–1416.

Zorivchak, R. P. (1982). Slovesnyj obraz u khudozhn’omu perekladi [A word image in literary translation]. “Khaj slovo movleno inakshe…”: statti z teorii, krytyky ta istorii khudozhn’oho perekladu [“Let the word be pronounced differently…”: Articles on the theory, criticism and history of literary translation] (pp. 51–65). Kyiv: Dnipro Publ. (in Ukrainian)

Опубліковано
2024-06-30
Як цитувати
Ребрій, О. (2024). Образ японця очима голландця в англійському романі та його українському перекладі. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов, (99), 81-87. https://doi.org/10.26565/2786-5312-2024-99-10