Що стоїть за «я»: СОВІСТЬ і СВІДОМІСТЬ

  • Інна Давиденко Кафедра ділової іноземної мови та перекладу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0001-6379-343X
  • Алевтина Kaлюжна Кафедра ділової іноземної мови та перекладу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0003-4305-5311
  • Ярослава Літовченко Кафедра ділової іноземної мови та перекладу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0001-8757-9729
Ключові слова: когнітивна лінгвістика, концепт, обізнаність, розум, самість, свідомість, свідомий, совість, супер-его

Анотація

Ця стаття має на меті розглянути з лінгвістичної точки зору концепти СОВІСТЬ і СВІДОМІСТЬ в англійській мові та визна­чити їхні поняттєві компоненти. В наш час поняття СОВІСТЬ і СВІДОМІСТЬ є актуальними. Це підтверджується величезним інтересом до них серед лінгвістів, фізиків, філософів, психологів тощо, та досягненнями людини в області ШІ (штучного інтелекту) і незадоволенням дуалістичним поділом розуму і тіла. Совість і свідомість керують процесом прийняття рішень. Поняття СОВІСТЬ і СВІДОМІСТЬ багатогранні і складні. СОВІСТЬ зазвичай використовується в моральному сенсі та передба­чає притаманну будь-якій здоровій людині здатність сприймати принципи добра і зла, контролювати та оцінювати свої дії. Принципи порядності, чесності, справедливості, доброти є її складниками. Голос сумління може підказати різним групам людей різні принципи поведінки. Совість можна розглядати як порожню ємність, яку можна наповнити будь-яким мораль­но-етичним змістом. СВІДОМІСТЬ людини – найбільша загадка світу всіх часів і народів. Люди багато знають про свідомість із власного життєвого досвіду і можуть стверджувати, що їхній власний свідомий життєвий досвід — це те, що вони не став­лять під сумнів. Але людина не має уявлення про те, що таке свідомість, що робить людину свідомою, чому «люди мають свідомість» порівняно з іншими живими істотами або чи інші істоти, окрім людей, також мають свідомість. Свідомість в основному ототожнюється зі станом неспання. Свідомість є всеохоплюючим станом, свого роду перемикачем, який освіт­лює все психічне життя істоти. Свідомість з’являється до совісті: для того, щоб совість виникла, необхідно, щоб свідомість виникла як фон або екран, на якому можуть виникати всі явища, стани і предмети. Для того, щоб людина усвідомила, що таке добро і зло, щоб змогла апелювати до комплексу морально-етичних норм, необхідна насамперед свідомість. Таким чином, свідомість виступає фоном для совісті. Поняття СОВІСТЬ і СВІДОМІСТЬ перетинаються. Обидві лексеми були сино­німами аж до XVIII ст. Обидва концепти є будівельними блоками для самоідентифікації, причому СОВІСТЬ є передумовою здатності формувати моральні судження. Ці базові універсальні поняття мають однаково високу значущість, взаємозалеж­ні та перетинаються, і не можуть розглядатися без внутрішнього взаємозв’язку.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Altered State of Consciousness (n.d.). In ScienceDirect. Retrieved from: https://www.sciencedirect.com/topics/nursing-and-health-professions/altered-state-of-consciousness

Bondarenko, E. V. (2010). Jevoljucija koncepta VREMJA v britanskom diskurse [The TIME concept evolution in British dis¬course]. Cognition, communication, discourse, 1, 22–29.

Cambridge Dictionary. (n.d.). Retrieved from: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/consciousness

Cavanna, A. E. (2014). The Origin of Consciousness and Beyond. Frontiers in Psychology, 5. doi: 10.3389/fpsyg.2014.01385

Chalmers, D. J. (1996). The Conscious Mind: In Search of a Fundamental Theory. New York: Oxford University Press.

Cherry, K. (2021). Conscience vs. Conscious: What’s the Difference? In Verywellmind. Retrieved from: https://www.verywell¬mind.com/conscience-vs-conscious-whats-the-difference-2794961

Conscience (n.d.). In Britannica. Retrieved from: https://www.britannica.com/topic/conscience

Conscience (n.d.). In Carl Jung Quotes About Conscience. Retrieved from: https://www.azquotes.com/author/7659-Carl_Jung/tag/conscience

Conscience (n.d.). In Let_Your_Conscience_Be_Your_Guide. Retrieved from: https://en.wikipedia.org/wiki/

Conscience (n.d.). In Merriam–Webster Dictionary. Retrieved from: https://www.merriam-webster.com/dictionary/mat¬ter%20of%20%28individual%29%20conscience

Conscience (n.d.). In Stanford Encyclopedia of Philosophy. Retrieved from: https://plato.stanford.edu/entries/conscience/

Conscience (n.d.). In WordReference. com. Retrieved from: https://www.wordreference.com/definition/conscience?s=prison¬er%20of%20conscience

Consciousness (2016). In Yogapedia. Retrieved from: https://www.yogapedia.com/definition/4955/consciousness

Consciousness (n.d.). In Longman Dictionary of Contemporary English. Retrieved from: https://www.ldoceonline.com/dictionary/consciousness

Crick, F. H. C. (1994). The astonishing hypothesis: The scientific search for the soul. New York: Charles Scribner’s Sons.

Davydenko, I. V., & Shevchenko, I. S. (2018). Multimodal representation of the English conceptual duplex HOUSE/HOME. Visny`k Xarkivs`kogo nacional`nogo universy`tetu imeni V.N. Karazina, 88. 19–25. https://doi.org/10.26565/2227-8877-2018-88- 02

Dennett, Daniel C. (1993). Consciousness Explained (Penguin Science). Penguin.

Edelman, J. M., Gally, J. A., & Baars, B. J. (2011). Biology of consciousness. Frontiers in Psychology, 2. https://doi.org/10.3389/ fpsyg.2011.00004

Flanagan, O. J. (1992). Consciousness Reconsidered. Cambridge, MA: The MIT Press.

Giubilini, A. (2022). Conscience. In E. N. Zalta (Ed.), The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Summer 2022 Edition), Stanford University. Retrieved from: https://plato.stanford.edu/archives/sum2022/entries/conscience/

Green, T. F. (1985). The Formation of Conscience in an Age of Technology. American Journal of Education. 94(1), 1–32. Retrieved from: https://www.jstor.org/stable/1085289

Hammond, J.B., & Alvare, H.V. (Eds.). (2021). Christianity and the Laws of Conscience An Introduction. Cambridge: Cambridge University Press Print. DOI: https://doi.org/10.1017/9781108883856.002

Hurley, S. (1998). Consciousness in Action. Cambridge, Mass.: Harvard University Press.

Lewis, C. S. (1960). Studies in words. Cambridge: Cambridge University Press.

Longman Dictionary of Contemporary English. (n.d.). Retrieved from: https://www.ldoceonline.com/dictionary/conscious

Martynyuk, A. P. (2011). Slovny`k osnovny`x terminiv kognity`vno-dy`skursy`vnoyi lingvisty`ky`[The glossary of basic terms of cognitive-discursive linguistics]. Kharkiv : KhNU imeni V. N. Karazina.

McGinn, C. (1991). The Problem of Consciousness: Essays Toward a Resolution. Cambridge, Mass., USA: Blackwell.

Merriam–Webster Dictionary. (n.d.). Retrieved from: https://www.merriam-webster.com/dictionary/conscience

Metzinger, T. (2000). Introduction: Consciousness research at the end of the twentieth century. In T. Metzinger (Ed.), Neural Correlates of Consciousness: Empirical and Conceptual Questions. Cambridge, MA: The MIT Press.

Milner, A. D., & Rugg, M. D. (Eds.). (1992). The neuropsychology of consciousness. London: Academic Press.

Morality (n.d.). In The Stanford Encyclopedia of Philosophy. Retrieved from: https://plato.stanford.edu/entries/morality-definition

Morozova, E. I. (2005). Lozh’ kak diskursivnoe obrazovanie: lingvokognitivnyj aspect [Lie as a discourse formation: linguocognitive aspect]. Har’kov: Jekograf.

Nagel, T. (1979). Mortal questions. New York: Cambridge University Press.

Natsoulas, T. (1995). Consciousness₃ and Gibson’s Concept of Awareness. The Journal of Mind and Behavior, 16 (3). 305–328. Retrieved from: https://www.jstor.org/stable/43853790

Natsoulas, T. (2000). Consciousness and Conscience. The Journal of Mind and Behavior, 21(4). Retrieved from: https://www.jstor.org/stable/43853938

Online Etymology Dictionary. (n.d.). Retrieved from: https://www.etymonline.com/search?q=conscious

Oxford English Dictionary. (n.d.). Retrieved from: https://www.oed.com/dictionary/consciousness_n?tab=meaning_and_use#8574985

Penrose, R. (1994). Shadows of the mind: A search for the missing science of consciousness. Oxford: Oxford University Press.

Persona (n.d.). In Britannica. Retrieved from: https://www.britannica.com/science/persona-psychology

Qualia (2021). In Stanford Encyclopedia of Philosophy. Retrieved from: https://plato.stanford.edu/entries/qualia/

Qualia (n.d.). In Oxford English Dictionary. https://www.oed.com/search/dictionary/?scope=Entries&q=qualia&tl=true

Rose, D. (2006). Consciousness: philosophical, psychological and neural theories. New York: Oxford University Press.

Rousseau, J. J. (1921). Emile: Or On Education. London & Toronto: J. M. Dent and Sons. Retrieved from: https://www.azquotes. com/quote/1145489

Scruple (n.d.). In Cambridge Dictionary. Retrieved from: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english-spanish/ scruple

Searle, J. R. (1992). The rediscovery of the mind. Cambridge, MA: The MIT Press. https://doi.org/10.7551/mit-press/5834.001.0001

Self-conscious in a sentence (n.d.). Retrieved from: https://sentencedict.com/self-conscious.html

Self-consciousness (n.d.). In Stanford Encyclopedia of Philosophy. Retrieved from: https://plato.stanford.edu/entries/self-consciousness

Sigmund Freud Psychoanalysis Quotes (n.d.). In Psychology Online Courses. Retrieved from: https://psychologyonlinecourses. com/sigmund-freud-psychoanalysis-quotes/

Slate, T. (n.d.). Synderesis. In The Catholic Encyclopedia. New York: Robert Appleton Company.

Superego (n.d.). In Britannica. Retrieved from: https://www.britannica.com/science/superego

Superego (n.d.). In The Oxford-Hachette French Dictionary. Retrieved from: https://en.pons.com/translate/english-french/ superego

The British National Corpus (BNC) (n.d.). Retrieved from : http://www.natcorp.ox.ac.uk/.

The Free Dictionary. (n.d.). Retrieved from: http://www.thefreedictionary.com/

Tye, M. (2021). Qualia. In E. N. Zalta (Ed.), The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Fall 2021 Edition). Stanford University. Retrieved from: https://plato.stanford.edu/entries/qualia/

Velmans, M. (Ed.). (1996). The science of consciousness: Psychological, neuropsychological and clinical reviews. New York: Routledge.

Weiskrantz, L. (1997). Consciousness lost and found: A neuropsychological exploration. New York: Oxford University Press.

Zeman, A. (2001). Consciousness. Brain. A Journal of Neurology, 124(7). 1263–1289. doi: 10.1093/brain/124.7.1263.

Опубліковано
2023-12-25
Як цитувати
Давиденко, І., KaлюжнаА., & Літовченко, Я. (2023). Що стоїть за «я»: СОВІСТЬ і СВІДОМІСТЬ. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов, (98), 21-20. https://doi.org/10.26565/2786-5312-2023-98-03