Мультимодальна метапрагматика німецькомовного рекламного дискурсу
Анотація
У статті проводиться аналіз метакомунікативних висловлень у німецькомовному рекламному дискурсі, який засвідчує можливість інтеграції метапрагматики з мультимодальною прагматикою. Метапрагматика вивчає метакомунікацію – організацію та управління мовленнєвою взаємодією за допомогою мовних засобів. Мультимодальна прагматика зосереджується на властивостях мовних одиниць у типах дискурсу, які базуються на поєднанні декількох сенсорних і комунікативних модусів. Мультимодальні метакомунікативні висловлення передбачають використання для вираження смислів щодо перебігу комунікації засобів декількох сенсорних і комунікативних модусів. Класифікуємо їх за двома критеріями – за авторством та за місцем у структурі рекламного тексту.. У німецькомовному рекламному тексті зафіксовано два типи метакомунікативних висловлень за критерієм авторства: коментарі протагоніста (щодо свого мовленнєвого акту та щодо своєї особи) та коментарі рекламодавця (щодо протагоніста, утилітарної інформації, зображення та якості товару). Метакомунікативні висловлення можуть розміщуватися майже у всіх структурних частинах рекламного тексту: візуальному контексті, заголовку, підзаголовку, основному тексті, слогані, вводити утилітарну інформацію та бути інтегрованими в зображення товару або в логотип. Слугуючи локальній стратегії привертання й утримання контакту з реципієнтом, метакомунікативні висловлення належать до перлокутивних інтенсифікаторів, які мають посилювати вплив на нього з метою досягнення перлокутивної удачі – спонукання реципієнта купити товар або скористатися послугою. При цьому реалізується дискурсивний акт метакомунікативний контактив, який може бути експліцитним або імпліцитним. Індикаторами його експліцитності є: лексеми локутивної, іллокутивної, перлокутивної та епістемічної семантики; прийменники, займенникові прислівники та займенники, що корелюють у змістовому плані з попереднім або наступним висловленням; графічні засоби оформлення прямої мови. Якщо такі індикатори не є наявними, метакомунікативне висловлення реалізує імпліцитний метакомунікативний контактив, де метакоммункативний компонент смислу міститься в імплікатурі. Зі структурної точки зору, метакомунікативні висловлення становлять розповідні, окличні, спонукальні та питальні речення, а також словосполучення-парентези.
Завантаження
Посилання
Bezuhla, L. R. (2020). Teoretyko-metodolohichni zasady linhvoprahmatychnykh doslidzhen dyskursu [Theoretical and meth¬odological foundations of linguistic and pragmatic research of discourse]. Vid slova do dila: linhvoprahmatyka dyskursu [From word to action: linguistic pragmatics of discourse]. (pp. 16–75). Vinnytsia : Nova Knyha Publ. (in Ukrainian)
Bezuhla, T. A. (2017). Anhlo- i nimetskomovnyi reklamnyi dyskurs: polikodovyi linhvoprahmatychnyi pidkhid (Avtoreferat kan¬dydatskoi dysertatsii) [English- and German-language advertising discourse: polycode linguopragmatic approach (Philology PhD thesis synopsis)]. Kharkivskyi natsionalnyi universytet imeni V. N. Karazina, Kharkiv. (in Ukrainian)
Boettcher, W. (1975). Metakommunikation. Didaktische überlegungen zum problem gestörter kommunikation im deutschun¬terricht. Diskussion Deutsch, 24, 379–398.
Bublitz, W., & Hübler, A. (2007). Introducing metapragmatics in use. Metapragmatics in use. (pp. 1–26). Amsterdam: Benjamins.
Burger, H. (2005). Mediensprache. Eine Einführung in Sprache und Kommunikationsformen der Massenmedien. Berlin, New York: de Gruyter.
Busch, F., Droste, P., & Wessels, E. (2022). Sprachreflexive Praktiken: empirische Perspektiven auf Metakommunikation. Berlin, Heidelberg: Springer.
Caffi, C. (1994). Metapragmatics. The Encyclopedia of Language and Linguistics. (pp. 2461–2466). Oxford: Pergamon Press.
Dieckmann, W. (2005). Streiten über das Streiten: normative Grundlagen polemischer Metakommunikation. Tübingen: Niemeyer.
Forceville, Ch. J., & Urios-Aparisi, E. (2009). Multimodal Metaphor. Berlin, New York: Mouton de Gruyter.
Hinrichs, U. (1991). Linguistik des Hörens: Hörverstehen und Metakommunikation im Russischen. Wiesbaden: Harrassowitz.
Jakobson, R. (1981). Linguistics and Poetics. Roman Jakobson. Selected writings. 3: Poetry of Grammar and Grammar of Poetry. (pp. 18–51). Paris, New York: Mouton.
Kravchuk, N. P. (2003). Reklamnyi tekst yak frahment dyskursu ta odynytsia komunikatsii (aksiolohichnyi aspekt tekstu) [Advertising text as a discourse fragment and unit of communication (axiological aspect of a text)]. Problemy semantyky slova, rechennia ta tekstu [Problems of semantics of a word, sentence and text], 9, 168–171. (in Ukrainian)
Kryvoruchko, S. I. (2011). Linhvoprahmatychni vlastyvosti perlokutyvnykh optymizatoriv u suchasnomu nimetskomovnomu dyskursi (Avtoreferat kandydatskoi dysertatsii) [Linguistic and Pragmatic Properties of Perlocutionary Optimizers in Modern German Discourse (Philology PhD thesis synopsis)]. Kharkivskyi natsionalnyi universytet imeni V. N. Karazina, Kharkiv. (in Ukrainian)
Martyniuk, A. P. (2009). Dyskursyvnyi instrumentarii analizu anhlomovnoi reklamy [Discursive instrumental analysis of English advertising]. Linhvistyka XXI stolittia: novi doslidzhennia i perspektyvy [Linguistics of the XXI century: new preliminaries and perspectives]. (pp. 159–167). Kyiv: Lohos Publ. (in Ukrainian)
Matiukhina, Yu. V. (2004). Rozvytok systemy fatychnoi metakomunikatsii v anhliiskomu dyskursi XVI–XX st. (Avtoreferat kan¬dydatskoi dysertatsii) [The Development of the Phatic Metacommunication System in the English Discourse of the 16th- 20th cc. (Philology PhD thesis synopsis)]. Kharkivskyi natsionalnyi universytet imeni V. N. Karazina, Kharkiv. (in Ukrainian):
Meyer-Hermann, R. (1976). Metakommunikation. Linguistik u Didaktik, 25, 83–86.
Moiseienko, I. P. (1996). Prahmalinhvistychna orhanizatsiia reklamnoho tekstu: makro- i mikroanaliz (na materiali anhlomov¬noi pobutovoi reklamy) (Avtoreferat kandydatskoi dysertatsii) [Pragmatic and linguistic organization of an advertising text: mac¬ro- and microanalysis (on the material of the English-language household advertising) (Philology PhD thesis synopsis)]. Kyivskyi derzhavnyi linhvistychnyi universytet, Kyiv.
Schwitalla, J. (1979). Metakommunikation als Mittel der Dialogorganisation und der Beziehungsdefinition. Arbeiten zur Konversationsanalyse. (S. 111–143). Tübingen: Niemeyer.
Völzig, P.-L. (1979). Begründen, Erklären, Argumentieren: Modelle und Materialien zu einer Theorie der Metakommunikation. Heidelberg: Quelle und Meyer.
Weber, P. (1997). Kommentierung und Ankündigung von Sprechhandlungen: Metakommunikative Strukturen im russischen dramatischen Text. München: Sagner.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.