Відображення соціокультури у мові, мовленні та художній літературі

Анотація

У статті висвітлено зв’язок соціокультури з мовою, мовленням і художньою літературою, які розглядаються як семі­отичні системи, що дозволяє встановити взаємозв’язки між їхніми складовими. Досліджено багатоаспектну підпоряд­кованість цих систем, яка спостерігається від ментального рівня до мовної реалізації. Показано, як соціокультура вира­жається в кодах культури, а вони в свою чергу на ментальному рівні відображаються в концептах висловлень і текстів. Схарактеризовано шість основних кодів культури: соматичний, просторовий, часовий, предметний, біоморфний та духов­ний. На прикладах англійських, німецьких і китайських байок і притч показано дифузність цих кодів, постачання знаків одного коду для посилення іншого.

Подальша реалізація концептів відбувається на мовному рівні. У статті для дослідження такої реалізації використано методику фреймового аналізу концептів та їх атрибутів за допомогою табличних фреймів. Наведено приклади реалізації концептів і їх атрибутів в текстах і в культурі етносу. Досліджено також відображення соціально-історичних та лінгвокуль­турологічних чинників соціокультури в художній літературі. Відзначено і пояснено на прикладах з англійської, німецької та китайської літератури, що світова художня література може відображати ці чинники безпосередньо або у різному ступені опосередковано. У статті виокремлено три ступені такої опосередкованості. Безпосередньо чинники соціокультури відо­бражаються в історичних романах, більш опосередковано, як фон, – в художніх творах на побутові теми, про життя людей певної соціальної групи. Найбільш опосередковано чинники соціокультури відображаються у малих жанрах літератури (байка, притча та інші) в образно-символічному вигляді. У статті наведено приклади такого образно-символічного відо­браження. Соціокультура, мова і художня література складають разом гіперсистему, яка є основою існування і розвитку кожного соціуму.