Номінації агресії Росії проти України в англомовних медіа: когнітивно-прагматичний аналіз
Анотація
Протягом 2014–2022 років в англомовних медіа вживаються декілька провідних номінацій збройної агресії Росії проти України від КРИЗА/CRISIS і СПЕЦІАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ/SPECIAL OPERATION до ВІЙНА/WAR, причому обрана номінація засвідчує політичну позицію видань і змінюється відповідно до розвитку подій. Наша розвідка доводить, що різні структури цих концептів зумовлюють їх різне місце в англійській мовній картині світу і, відповідно, сприйняття носіями мови. Гіпотезою роботи є теза про те, що ЗБРОЙНА АГРЕСІЯ – гештальтний поліапельований концепт, різні номінації якого – war, operation, crisis – активують різні домени в англійській картині світу і, відповідно, маніпулюють свідомістю, змінюючи сприйняття. З метою встановлення місця окремих концептів в англійській мовній картині світу, у статті проводиться семантичний аналіз лексем-репрезентантів цих концептів, визначається їхня структура і напрямки профілювання. На основі комплексної когнітивно-прагматичної методики дослідження автори визначають змістовий обсяг лексем-номінацій концептів. У результаті їх порівняльного аналізу зроблено висновок, що концепт ВІЙНА/WAR є найбільш точним відповідником стану збройної агресії, у той час як інші концепти викривляють уявлення носіїв мови про стан справ і слугують засобами маніпуляції, відволікають від усвідомлення воєнних злочинів армії агресора, звитяги захисників і трагедії цивільного населення, що потерпає від агресії. Ми стверджуємо, що маніпулятивний дискурс агресора складають чотири основні тактики: заперечення, відволікання, спотворення фактів, збудження тривоги. Емпіричний матеріал дослідження отримано з тлумачних та етимологічних словників англійської мови та з провідних друкованих медіа США.
Завантаження
Посилання
2. Жаботинская, С. А. (2020). Нарративный мультимедийный концепт: Алгоритм анализа (на материале интернет-мемов о COVID-19). Cognition, communication, discourse, 20, 92–117. DOI: 10.26565/2218-2926-2020-20-06
3. Мартынюк, А. П. (2016). Когнитивно-коммуникативная лингвистика: В поисках базовых принципов и методик анализа. Когниция, коммуникация, дискурс, 12, 17–35. DOI: 10.26565/2218-2926-2016-12-02
4. Олейник, Н. А. (2015). Концепт экономический кризис в англоязычном экономическом дискурсе 1930-х и 2000-х годов. (Дисс. канд. филол.наук). Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, Харьков.
5. Фролова, И. Е. (2017). Конфронтация как стратегия дискурса. И. С. Шевченко (Ред.), Как нарисовать портрет птицы: Методология когнитивно-коммуникативного анализа языка (с. 148–205). Харьков: Издательский центр Харьковского национального университета вмени В. Н. Каразина. http://dspace.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/14566/2/%d0%ba%d0%be%d0%bb_%d0%bc%d0%be%d0%bd%d0%be%d0%b3%d1%80%d0%b0%d1%84%d0%b8%d1%8f.pdf
6. Dictionary by Merriam-Webster. (n.d.). Retrieved from https://www.merriam-webster.com.
7. Dijk, T. A. van. (2008). Critical discourse studies: A sociocognitive approach. In R. Wodak, & M. Meyer (Eds), Methods of critical discourse studies (pp. 63–85). London: Sage Publishing.
8. Fried, D. (2022, March, 1). Putin’s ‘Denazification’ Claim Shows He Has No Case Against Ukraine. Politico. Retrieved from https://www.politico.com/news/magazine/2022/03/01/ukraine-russia-history-distortion-denazification-00012792
9. Geeraerts, D., Kristiansen, G., & Peirsman, Y. (Eds.). (2010). Advances in cognitive sociolinguistics. Berlin: De Gruyter Mouton.
10. Kecskés, I. (2014). Intercultural pragmatics. Oxford: Oxford University Press.
11. Morozova, O. (2019). Ukraine's journey to Europe: Strategic macronarrative and conceptual metaphors. European Security, 28(3), 323–340. DOI: 10.1080/09662839.2019.1648255
12. Perianova, I. (2019) A mashup world. Hybrids, crossovers and Post-Reality. Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholars Publishing.
13. Schmid, H.-J. (2012). Generalizing the apparently ungeneralizable. Basic ingredients of a cognitive-pragmatic approach to the construal of meaning-in-context. In H.-J. Schmid (Ed.), Cognitive pragmatics. Handbooks of pragmatics. Vol. 4 (pp. 3–22). Berlin etc.: Mouton de Gruyter.
14. Shevchenko, I., Alexandrova, D., & Gutorov, V. (2021). Impoliteness in parliamentary discourse: A cognitive-pragmatic and sociocultural approach, Cognition, communication, discourse, 22, 77–94. http://doi.org/10.26565/2218-2926-2021-22-05
15. Shevchenko, I., & Gutorov, V. (2019). A cognitive-pragmatic perspective on apologies in English and Ukrainian discourse. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava. Trnava: University of SS Cyril and Methodius in Trnava, 2019, IV (2), December 2019, pp. 301–342. Retrieved from https://lartis.sk/wp-content/uploads/2019/11/ShevchenkoGutorov_Issue-2_2019.pdf
16. Shevchenko, I., Matyukhina, Y., & Drazdauskienė, M. L. (2021). The evolution of the English small talk: A cognitive-pragmatic analysis. Cognition, communication, discourse, 23, 87–98. http://doi.org/10.26565/2218-2926-2021-23-06
17. Snyder, T. (2022, May 19.). We should say it. Russia is fascist. The New York Times. Retrieved from https://www.nytimes.com/2022/05/19/opinion/russia-fascism-ukraine-putin.html
18. Taylor, F. (2011). Exorcising Hitler: The occupation and denazification of Germany. New York: Bloomsbury Press.