Номінації агресії Росії проти України в англомовних медіа: когнітивно-прагматичний аналіз

  • Ірина Шевченко Кафедра ділової іноземної мови та перекладу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0003-2552-5623
  • Ірина Морозова Кафедра англійської філології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-1243-7854
  • Вадим Шевченко Кафедра Теорії та практики перекладу Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія»
Ключові слова: агресія, ВІЙНА/WAR, вплив, ЗБРОЙНА АГРЕСІЯ, КРИЗА/CRISIS, маніпуляція, номінація, СПЕЦІАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ/SPECIAL OPERATION, Росія, Україна

Анотація

Протягом 2014–2022 років в англомовних медіа вживаються декілька провідних номінацій збройної агресії Росії проти України від КРИЗА/CRISIS і СПЕЦІАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ/SPECIAL OPERATION до ВІЙНА/WAR, причому обрана номінація засвідчує політичну позицію видань і змінюється відповідно до розвитку подій. Наша розвідка доводить, що різні структури цих концептів зумовлюють їх різне місце в англійській мовній картині світу і, відповідно, сприйняття носіями мови. Гіпотезою роботи є теза про те, що ЗБРОЙНА АГРЕСІЯ – гештальтний поліапельований концепт, різні номінації якого – war, operation, crisis – активують різні домени в англійській картині світу і, відповідно, маніпулюють свідомістю, змінюючи сприйняття. З метою встановлення місця окремих концептів в англійській мовній картині світу, у статті проводиться семантичний аналіз лексем-репрезентантів цих концептів, визначається їхня структура і напрямки профілювання. На основі комплексної когнітивно-прагматичної методики дослідження автори визначають змістовий обсяг лексем-номінацій концептів. У результаті їх порівняльного аналізу зроблено висновок, що концепт ВІЙНА/WAR є найбільш точним відповідником стану збройної агресії, у  той час як інші концепти викривляють уявлення носіїв мови про стан справ і слугують засобами маніпуляції, відволікають від усвідомлення воєнних злочинів армії агресора, звитяги захисників і трагедії цивільного населення, що потерпає від агресії. Ми стверджуємо, що маніпулятивний дискурс агресора складають чотири основні тактики: заперечення, відволікання, спотворення фактів, збудження тривоги. Емпіричний матеріал дослідження отримано з тлумачних та етимологічних словників англійської мови та з провідних друкованих медіа США.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Broslavs’ka, L. Ya. (2016). Ob’iektyvatsiia amerykans’koho linhvokul’turnoho kontseptu VIJNA idiodyskursi Ernesta Kheminhueia. (Dys. kand. filol. nauk) [Objectification of the American Linguistic and Cultural Concept WAR in Ernest Hemingway’s idiodiscourse] (Philology PhD thesis)]. Kharkivskyi natsionalnyi universytet imeni V. N. Karazina, Kharkiv. (in Ukrainian)

Dictionary by Merriam-Webster. (n.d.). Retrieved from https://www.merriam-webster.com.

Dijk, T. A. van. (2008). Critical discourse studies: A sociocognitive approach. In R. Wodak, & M. Meyer (Eds), Methods of critical discourse studies (pp. 63–85). London: Sage Publishing.

Fried, D. (2022, March, 1). Putin’s ‘Denazification’ Claim Shows He Has No Case Against Ukraine. Politico. Retrieved from https://www.politico.com/news/magazine/2022/03/01/ukraine-russia-history-distortion-denazification-00012792

Frolova, I. E. (2017). Konfrontacija kak strategija diskursa [Confrontation as a discourse strategy]. In I. S. Shevchenko (Ed.), Kak narisovat’ portret pticy: metodologija kognitivno-kommunikativnogo analiza jazyka [How to draw the portrait of a bird: Methodology of cognitive-communicative language analysis] (pp. 148–205). Kharkov: Izdatel’skij centr HNU im. V. N. Karazina. (in Russian) http://dspace.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/14566/2/%d0%ba%d0%be%d0%bb_%d0%bc%d0%be%d0%bd%d0%be%d0%b3%d1%80%d0%b0%d1%84%d0%b8%d1%8f.pdf

Geeraerts, D., Kristiansen, G., & Peirsman, Y. (Eds.). (2010). Advances in cognitive sociolinguistics. Berlin: De Gruyter Mouton.

Kecskés, I. (2014). Intercultural pragmatics. Oxford: Oxford University Press.

Martynyuk, A. P. (2016). Kognitivno-kommunikativnaya lingvistika: v poiskah bazovyh principov i metodik analiza. [Cognitive-communicative linguistics: in search of basic principles and methods of analysis]. Cognition, communication, discourse, 12, 17–35. DOI: 10.26565/2218-2926-2016-12-02

Morozova, O. (2019). Ukraine’s journey to Europe: Strategic macronarrative and conceptual metaphors. European Security, 28(3), 323–340. DOI: 10.1080/09662839.2019.1648255

Olejnik, N. A. (2015). Koncept ekonomicheskij krizis v angloyazychnom ekonomicheskom diskurse 1930-h i 2000-h godov. (Diss. kand. filol. nauk) [The Concept of Economic Crisis in the English-Language Economic Discourse of the 1930s and 2000s (Philology PhD thesis)]. Harkovskij nacionalnyj universitet imeni V. N. Karazina, Harkov. (in Russian)

Perianova, I. (2019) A mashup world. Hybrids, crossovers and Post-Reality. Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholars Publishing.

Schmid, H.-J. (2012). Generalizing the apparently ungeneralizable. Basic ingredients of a cognitive-pragmatic approach to the construal of meaning-in-context. In H.-J. Schmid (Ed.), Cognitive pragmatics. Handbooks of pragmatics. Vol. 4 (pp. 3–22). Berlin etc.: Mouton de Gruyter.

Shevchenko, I., & Gutorov, V. (2019). A cognitive-pragmatic perspective on apologies in English and Ukrainian discourse. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava. Trnava: University of SS Cyril and Methodius in Trnava, 2019, IV (2), December 2019, pp. 301–342. Retrieved from https://lartis.sk/wp-content/ uploads/2019/11/ShevchenkoGutorov_Issue-2_2019.pdf

Shevchenko, I., Alexandrova, D., & Gutorov, V. (2021). Impoliteness in parliamentary discourse: A cognitive-pragmatic and sociocultural approach, Cognition, communication, discourse, 22, 77–94. http://doi.org/10.26565/2218-2926-2021-22-05

Shevchenko, I., Matyukhina, Y., & Drazdauskienė, M. L. (2021). The evolution of the English small talk: A cognitive-pragmatic analysis. Cognition, communication, discourse, 23, 87–98. http://doi.org/10.26565/2218-2926-2021-23-06

Snyder, T. (2022, May 19.). We should say it. Russia is fascist. The New York Times. Retrieved from https://www.nytimes.com/2022/05/19/opinion/russia-fascism-ukraine-putin.html

Taylor, F. (2011). Exorcising Hitler: The occupation and denazification of Germany. New York: Bloomsbury Press.

Zhabotynska, S. A. (2020). The narrative multimedia concept: an algorithm for the analysis (internetmemes about COVID-19) [Narrativnyj multimedijnyj koncept: algoritm analiza (na materiale internet-memov o COVID-19)]. Cognition, communication, discourse, 20, 92–117. DOI: 10.26565/2218-2926-2020-20-06

Опубліковано
2022-07-27
Як цитувати
Шевченко, І., Морозова, І., & Шевченко, В. (2022). Номінації агресії Росії проти України в англомовних медіа: когнітивно-прагматичний аналіз. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов, (95), 70-77. https://doi.org/10.26565/2786-5312-2022-95-09