ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ: ЗАСОБИ ТА ДОСВІД УПРОВАДЖЕННЯ
Анотація
Статтю присвячено аналізу засобів дистанційного навчання, які можуть застосовуватися при викладанні перекладу та вивченню досвіду упровадження дистанційного навчання до структури фахової підготовки майбутніх перекладачів. Інформаційно-комунікаційні технології суттєво змінили робочий процес сучасних перекладачів, які тепер переважно працюють на фрілансі, виконуючи весь робочий цикл від перекладу, редагування, контролю якості та надсилання виконаного перекладу замовникові або перекладацькій компанії за допомогою низки технічних перекладацьких засобів. Зміни не оминули й перекладачів, які виконують усний переклад, адже завдяки системам менеджменту усного перекладу та платформам для надання послуг віддаленого усного перекладу вони отримали змогу працювати дистанційно, і така тенденція лише посилюється. Все це робить дистанційне навчання як ніколи актуальним, оскільки на додачу до отримання професійних знань й розвитку навичок і вмінь в студентів необхідно сформувати культуру роботи в дистанційному форматі, а відтак метою дослідження є проведення аналізу засобів дистанційного навчання майбутніх перекладачів та вивчення досвіду упровадження дистанційного навчання до структури фахової підготовки шляхом визначення суб’єктивного ставлення студентів до його застосування. Серед основних засобів, які можуть використовуватися для забезпечення дистанційного навчання перекладу нами було виокремлено Zoom, Skype, Google Classroom, Viber та e-mail, які було застосовано під час організації дистанційного навчання майбутніх перекладачів протягом загальнонаціонального карантину в березні – квітні 2020 року. Учасниками анонімного анкетування стали 34 студенти ІІІ та IV курсів факультету іноземних мов Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, яким було запропоновано поділитися своїми суб’єктивними враженнями щодо дистанційного навчання, оцінюючи власне ставлення до низки параметрів за 5-бальною шкалою. Анкетування показало загалом позитивне ставлення студентів до дистанційного формату (середній бал із врахуванням відповідей на всі 20 запитань анкети склав 3,74) та виявило певні недоліки організації та підготовки матеріалів для самостійної роботи (завищена кількість завдань та їх недостатньо висока якість). Найвищі оцінки отримали такі засоби дистанційного навчання, як Google Classroom та Zoom, що може пояснюватися зручністю у використанні, найкращим забезпеченням інтерактивності навчання та ефективним зворотним зв’язком між студентами та викладачами.
Завантаження
Посилання
Buhaichuk, K. L. (2016). Zmishane navchannia: teoretychnyi analiz ta stratehiia vprovadzhennia v osvitnii protses vyshchykh navchalnykh zakladiv [Blended learning: theoretical analysis and implementation strategy in the educational process of higher education institutions]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia [Information Technologies and Learning Tools], 54(4), 1–18. (in Ukrainian)
Varenko, T. K. (2014). Hybrydnaia systema orhanyzatsyy uchebno-pedahohycheskoho protsessa s yspolzovanyem vebservysa Google «Klass» [Hybrid system for organizing the teaching process using Google Classroom web service]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia: Romano-hermanska filolohiia. Metodyka vykladannia inozemnykh mov [The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: Roman and German Philology. Methods of Foreign Language Teaching], 79. 86–93. (in Russian)
Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy (2013, 25 kvitnia). Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy No. 466 «Pro zatverdzhennia Polozhennia pro dystantsiine navchannia» [The order of the Ministry of Education and Science of Ukraine No. 466 “On the Affirmation of The Provision on Distance Learning”]. Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13/paran18#n18 (in Ukrainian)
Motsar, M. M. (2018). Formuvannia polikulturnoi kompetentnosti maibutnikh perekladachiv z vykorystanniam tekhnolohii dystantsiinoho navchannia (Avtoreferat kandydatskoi dysertatsii) [Formation of multicultural competence of future translators with the use of distance learning technologies (Pedagogy PhD thesis synopsis)]. Natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni M. P. Drahomanova, Kyiv, Ukraine. (in Ukrainian)
Pysanko, M. L., Martynenko, O. Ye. (2020). Moodle yak zasib dystantsiinoho navchannia maibutnikh perekladachiv audiiuvannia anhliiskoiu movoiu [Moodle as a means of teaching prospective interpreters via e-course on listening comprehension in English]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia [Information Technologies and Learning Tools], 75, № 1. 237–252. (in Ukrainian)
Pradivliannyi, M. H., Bondar, N. D. (2017). Vykorystannia zasobiv dystantsiinoho navchannia dlia formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh perekladachiv [Usage of distance education means for formation of professional competence of future interpreters]. Visnyk Vinnytskoho politekhnichnoho instytutu [The Journal “Visnyk of Vinnytsia Polytechnical Institute”], 3. 119–124. (in Ukrainian)
Striuk, A. M. (2015). Teoretyko-metodychni zasady kombinovanoho navchannia systemnoho prohramuvannia maibutnikh fakhivtsiv z prohramnoi inzhenerii [Theoretical and methodological bases of combined training of system programming of future specialists in software engineering]. Kryvyi Rih: Vydavnychyi viddil DVNZ «Kryvorizkyi natsionalnyi universytet». (in Ukrainian)
Chumak, L. O. (2018). Mozhlyvosti servisu Google Classroom dlia orhanizatsii navchalnoho protsesu [Opportunities of Google Classroom service for the organization of the educational process]. Visnyk Prydniprovskoi derzhavnoi akademii budivnytstva ta arkhitektury [Bulletin of Prydniprovs’ka State Academy of Civil Engineering and Architecture], 6. 247–248. (in Ukrainian)
Shunevych, B. I. (2014). Orhanizatsiia dystantsiinoi pidhotovky perekladachiv: mriia chy realnist? [Organization of translators’ distance learning: a dream or reality?]. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Hermanska filolohiia [The Journal of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University. German Philology], 692-693. 327–330. (in Ukrainian)
Alcina-Caudet, A. (2003). Encouraging the Use of E-mail and Mailing Lists Among Translation Students. Meta: Translators’ Journal, 48(4), 634–641.
Ali, M. M., Malik, N. A. (2016). Viber as an online tool for examining the grammatical knowledge of EFL learners. SciInt.(Lahore),28(3),2509-2511.
Dermas, S. (2017). The Use of Viber in Enhancing the Vocabulary Skills of Ethiopian Undergraduate Students: The Case of St. Mary’s University. In Conference Proceedings ICT for Language Learning, 09 – 10 November (pp. 99-112). Padova, Italy: Libreriauniversitaria.it edizioni.
Fedorova, E., Rasskazova, T., Muzafarova, A. (2018). Teaching English via Skype: challenges and opportunities.. In Proceedings of INTED2018 Conference, 05 – 07 March (pp. 99-112). Valencia, Spain: IATED.
Galán-Mañas, A., Albir, A. H. (2010). Blended Learning in Translator Training: Methodology and Results of an Empirical Validation. The Interpreter and Translator Trainer 4(2), 2010, 197–231.
Gómez, M. A., Weinreb, S. (2002). An Alternative Instructional Model: Teaching Medical Translation Online. Meta: Translators’ Journal, 47(4). Available at: https://www.erudit.org/en/journals/meta/2002-v47-n4-meta688/008044ar/.
Gonglewski, M., Meloni, C., Brant, J. (2001). Using E-mail in Foreign Language Teaching: Rationale and Suggestions. The Internet TESL Journal, VII (3). Available at: http://iteslj.org/Techniques/Meloni-Email.html.
Karnedi. (2015). Translator training by distance learning – a dual approach. Indonesian Journal of Applied Linguistics, 5(1). Available at: https://www.researchgate.net/publication/281903827_Translator_training_by_distance_learning_A_dual_approach/link/58b64d8b45851591c5d18d5a/download.
Karnedi. (2015). Enhancing Translation Students’ Theoretical Knowledge and Skills Through Web-enriched Learning Resources: Case Study in Distance Learning. Meta: Translators’ Journal, 60(2). Available at: https://www.erudit.org/en/journals/meta/2015-v60-n2-meta02055/1032900ar.pdf.
Khan, I. U., Ayaz, M., Khan, S. (2016). Using Skype to develop English learners’ speaking motivation. Sci.Int.(Lahore),28(5),41–48.
Kiraly, D., Rüth, L., Signer, S., Stederoth, K., Wiedmann, M. (2019). Enhancing Translation Course Design and Didactic Interventions with E-Learning: Moodle and Beyond. In D. Kiraly & G. Massey (Eds.), Towards Authentic Experiential Learning in Translator Education (pp. 103–130). Newcastle upon Tyne, UK: Cambridge Scholars Publishing.
Ko, L. (2008). Teaching Interpreting by Distance Mode: An Empirical Study. Meta: Translators’ Journal, 53(4). Available at: https://www.erudit.org/en/journals/meta/2008-v53-n4-meta2550/019649ar/.
Lee, J., Huh, J. (2018). Why not go online?: A case study of blended mode business interpreting and translation certificate program. The Interpreter and Translator Trainer 12(4), 444–466.
Moser-Mercer, B., Class, B., Seeber, K. G. (2005). Leveraging Virtual Learning Environments for Training Interpreter Trainers. Meta: Translators’ Journal, 50(4). Available at: https://www.erudit.org/en/journals/meta/2005-v50-n4-meta1024/019872ar/.
Neunzig, W., Tanqueiro, H. (2005). Teacher Feedback in Online Education for Trainee Translators. Meta: Translators’ Journal, 50(4). Available at: https://www.erudit.org/en/journals/meta/2005-v50-n4-meta1024/019873ar/.
Proctor, D. W. (2009). Accessibility of Technology in Higher Education. In K. Klinger (Ed.), Encyclopedia of Distance Learning (pp. 16-28). Hershey, New York: Information Science Reference.
Schmit, C. (2006). Distance and Online Courses for Translators. Translation Journal, 10(2). Available at: https://translationjournal.net/journal/36distance.htm.
Zenios, M., Ioannou, E. (2018). Digital Natives and Digital Immigrants Revisited: A Case of CALL. In P. Zaphiris, A. Ioannou (Eds.), Part II of the Proceedings of the 5th International Conference, LCT 2018 Held as Part of HCI International 2018, 15 – 20 July 2018 (pp. 99-112). Las Vegas, NV, USA: Springer.
Zoom [Software]. Available at: https://zoom.us/.
