ЕСТЕТИКА ПОЕТИЧНОГО ДИСКУРСУ
Анотація
У статті на прикладах поезії Ліни Костенко презентується мовленнєвоактова концепція аналізу поетичного тексту, яка є розвитком концепції інтенціональності Дж. Серля, положення Т. ван Дейка про літературний мовленнєвий акт і прагмапоетики А. Мерілай. А. Мерілай, спираючись на поняття автореферентивності Р. Якобсона, вважає, що поетичне висловлення реалізує два мовленнєві акти, яким відповідають два контексти твору: 1) вузький, пов’язаний з референцією, 2) широкий, що представляє автореференцію. На основі цього у статті розмежовуються два види авторської інтенції у поетичному дискурсі – референтивна і естетична, що корелює з двома видами контексту. Естетична інтенція становить спрямованість свідомості автора художнього тексту на створювану словесну форму з позитивним емоційно-оцінним ставленням до неї. У поетичному тексті автор виражає: a) певний зміст, співвідносячи відповідні слова з предметами, явищами й особами зовнішнього світу, тобто здійснюючи референцію per se; b) своє ставлення до цього змісту, тобто референтивну інтенцію; c) своє ставлення до словесної форми, за допомогою якої виражено цей зміст, співвідносячи слова одне з одним (здійснюючи автореференцію), тобто естетичну інтенцію. Відповідно, автор реалізує одночасно як мінімум два мовленнєві акти: 1) референтивний, який ґрунтується на референції per se і референтивній інтенції, має властивість фікціональності та передбачає певну іллокуцію; 2) поетичний, який ґрунтується на автореференції і естетичній інтенції. Останній є підтипом експресиву та становить реалізацію естетичної іллокутивної мети автора виразити позитивне емоційно-оцінне ставлення до створюваної словесної форми і перлокутивної мети вплинути на естетичні почуття читача щодо цієї словесної форми. Перспективним є встановлення прагматичних характеристик поетичного дискурсу окремих авторів, літературних напрямків і жанрів.
Завантаження
Посилання
Alefirenko, N. F., and Chumak-Zhun, I. I. (2008). Kommunikativnaja situatsija kak kognitivno-pragmaticheskij faktor porozhdenija poeticheskogo diskursa [Communication situation as a cognitive and pragmatic factor of poetic discourse generation]. Auspisia. Recenzovan neimpaktovan asopis zamen na oblast spoleenskh vd. eske Budjovice: Vysok kola evropskch a regionlnch studi. 1, 68–73.
Babych, V. I. (2018). Movno-stylistychni, lingvokognityvni ta komunikatyvno-pragmatychni osoblyvosti vyrazhennya lirychnogo Ya u poetychnyx idiodyskursax R. Frosta ta K. Sendberga [Linguistic-stylistic, linguocognitive and communicative-pragmatic features of the expression of lyrical self in the poetic idiodiscourse of R. Frost and K. Sandberg]. Lingvokognityvna poetologiya – Linguistic-cognitive poetology. Kherson: Helvetics, 114–121. (in Russian)
Bart, R. (1989). Izbrannye raboty: Semiotika. Pojetika [Selected works: Semiotics. Poetics]. Moscow: Progress Publ.
Bahtin, M. M. Jestetika slovesnogo tvorchestva [Aesthetics of verbal creativity]. Moscow: Iskusstvo Publ.
Bexta, I. A. (2013). Avtorske eksperymentatorstvo v anglomovnij prozi XX stolittya [Author's experimentation in twentieth-century English prose]. Lviv: PAIS Publ.
Bexta-Gamanchuk, M. P. (2017). Komunikatyvni intenciyi naratora u brytanskij xudozhnij literaturi pochatku XXI st. Diss. kand. filol. nauk [Communicative Intentions of the Narrator in the British Literature of the Beginning of the 21st Century. Kand. philol. sci. diss.]. Lviv, 243 p. (in Ukranian)
Vinogradov, V. V. (1971). O teorii hudozhestvennoj rechi [On the theory of fictional speech]. Moscow: Higher School Publ.
Ermakova, E. V. (2003). K voprosu o podtekste [To the question of subtext]. Neprjamaja kommunikacija – Indirect communication. Saratov: Kolledzh Publ, 87–92 (in Russian)
Zhirmunskij, V. M. (1975). Teorija stiha [Theory of verse]. Leningrad: Sovetskij pisatel' Publ.
Zhirmunskij, V. M. (1977). Teorija literatury. Pojetika. Stilistika [Theory of literature. Poetics. Stylistics]. Leningrad: Nauka Publ.
Jakobson, R. О. (1975). Lingvistika i pojetika [Linguistics and poetics]. Strukturalizm: «za» i «protiv» – Structuralism: pro and contra. Moskow: Progress Publ, 193–230 (in Russian)
Jakobson, R. (1987). Raboty po pojetike: Perevody [Works on poetics: Translations]. Moskow: Progress Publ.
Yacyk, O. P. (2014). Movni aspekty vzayemodiyi obrazu avtora ta tonalnosti tekstu (na materiali prozovyx tvoriv Kurta Tuxolskogo) Diss. kand. filol. nauk [Linguistic aspects of the interaction of the image of the author of the tone of the text (on the material of prose works by Kurt Tukholsky. Kand. philol. sci. diss.]. Kyyiv, 204 p. (in Ukranian)
Dijk, T. van (1980). The pragmatics of literary communication. On text and context. Rio Piedras, Puerto Rico: Editorial Universitaria, pp. 3–16.
Lamping, D. (1993). Das lyrische Gedicht. Definitionen zu Theorie und Geschichte der Gattung. Göttingen: Vandenhoeck&Ruprecht.
Landa, J. Á. G. (1992). Speech act theory and the concept of intention in literary criticism. Review of English Studies Canaria, 24, 89–104.
Lerchner, G. (1987). Literarischer Text und kommunikatives Handeln. Berlin: Akademie.
Merilai, А. (2007). Pragmapoetics as literary philosophy. Interlitteraria, 12, 379–392.
Searle, J. R. (1982). Der logische Status fiktionalen Diskurses. Ausdruck und Bedeutung. Frankfurt/M.: Suhrkamp, pp. 80–97.
Searle, J. R. (1993). Intentionality: An Essay in the Philosophy of Mind. Cambridge: CUP.
