Обсяг значення як чинник перекладу прецедентного імені
Анотація
У статті розглядається залежність перекладу прецедентного імені від його зв’язку із джерелом та, відповідно, від ментального образу, що онім активує у відповідному контексті. У той час як деякі прецедентні імена функціонують у культурному просторі незалежно, перетворившись на символи певних характеристик, інші підлягають декодуванню лише на основі прецедентного тексту або ситуації, з яких вони походять. Окрему категорію прецедентних імен становлять оніми, що супроводжуються стереотипним асоціативним комплексом у відповідній спільноті, однак безпосередньо не пов’язані з джерелом, тобто культурно специфічний ментальний образ переважає по відношенню до знання джерела походження. Категорія, до якої належить прецедентне ім’я, є суттєвим чинником перекладу, оскільки визначає потребу та обсяг компенсації, яку повинен забезпечити перекладач, якщо онім не є релевантним для цільової культури. Позатекстові коментарі є найбільш продуктивним способом перекладу, оскільки він дає можливість не тільки уникнути пробілів в інтерпретації, а також зберегти культурну специфічність оригіналу. Однак такі коментарі є ефективними, якщо вони є стислими, але при цьому надають максимум інформації, необхідної для розуміння поточного повідомлення, та є достатніми, але не надлишковими.
Завантаження
Посилання
Елисеева С. В. Прецедентные феномены, восходящие к французской культуре, в современной российской и американской прессе: автореф. дис.… канд. филол. наук: спец. 10.02.20 «Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание». Екатеринбург, 2010. 23 с.
Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность. М.: Наука, 1987. 264 с.
Kövecses Z. Metaphor in Culture. Universality and Variation. Cambridge: New York: Cambridge University Press, 2006. 336 p.
Schäffner C. Metaphor in translation. // The Routledge Handbook of Metaphor and Language. London – New York: Routledge, 2017. P. 247–263.
Tirkkonen-Condit S. Metaphoric expressions in the translation process // Across Languages and Cultures. Hungary: Akademiai Kiado, 2002. P. 101–116.