Концептосфера цитат з британської літератури в німецькій мові: еколінгвістичний аспект (на матеріалі ептонімів О. Вайлда та Дж. Б. Шоу)

  • Наталія Анатоліївна Оніщенко Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна http://orcid.org/0000-0002-9387-4991
Ключові слова: адаптація, вербалізація, еколінгвістика, ептонім, ептонімізація, концептосфера, транслінгвальний аспект, цитата

Анотація

Статтю присвячено дослідженню особливостей запозичених ептонімів у німецькій мові в межах транслінгвального аспекту еколінгвістичного підходу. Еколінгвістика передбачає вивчення мовних явищ у єдності суто мовних структур та природних, соціальних, психологічних, геополітичних чинників. Ептоніми є одиницями на зразок словосполучення/ речення, які несуть інформацію про своє усвідомлюване мовцями авторство і які підлягають дериваційним процесам, властивим фразеологічним одиницям. Феномен запозичення ептонімів з іншої лінгвокультури є результатом когнітивних та соціокультурних чинників адаптації нових знакових явищ до існуючого мовного середовища. Транслінгвальний аспект еколінгвістики уможливлює пояснення використання одиниць, засобів, реалій однієї мови та культури в контексті і засобами іншої мови з метою досягнення ефективності міжкультурної комунікації. Завданням роботи є визначення екстралінгвальних та концептуальних чинників, які дозволяють ептонімам найбільш цитованих англомовних письменників О. Вайлда та Дж. Б. Шоу адаптуватися в німецькомовному середовищі та укорінитися в ептонімічній концептосфері німецької мови. У процесі дослідження було встановлено, що драматургічна інновативність британських авторів, вибір висвітлюваних ними тем, сприяли масовим постановкам їхніх п’єс на сценах Німеччини та Австрії і відповідно – цитованості в мові-приймачі. Було змодельовано конфігурацію концептів, які вербалізуються ептонімами О. Вайлда та Дж.Б.Шоу в німецькій мові, визначено їхні специфічні ознаки, які сприяли набуттю іншомовними цитатами адаптованої ептонімічної форми в німецькій мові. У центрі концептосфери ептонімів О. Вайлда та Дж.Б. Шоу в німецькій мові знаходиться мегаконцепт людина, якому підпорядковано ієрархічно нижчі концепти, зокрема спільні для обох письменників МЕНТАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ, МОРАЛЬНІ ЯКОСТІ, СУСПІЛЬСТВО. Спільним є також висвітлення цими авторами нетипових ознак цих концептів, що також визначається як чинник ептонімізації.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Бернацкая А. А. О трех аспектах экологии языка. Вестник КрасГУ. 2003. № 4. С. 32–38. URL: http://www.russian.slavica.org/article433.html (Дата обращения: 25.08.2018).

Витгенштейн Л. Философские исследования. Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XVI. ‬М.: Прогресс, 1985. С. 79–128

Жеребило Т. В. Словарь лингвистических терминов. Изд. 5-е, испр-е и дополн. Назрань: Изд-во "Пилигрим". 2010. 486 с.

Курашкина Н. А. Истоки и пути развития эколингвистики. Научно-методический электронный журнал «Концепт». 2016. Т. 15. С. 246–250. URL: http://e-koncept.ru/2016/86950.htm (Дата обращения: 22.08.2018)

Оніщенко Н. А. ЛЮДИНА як базовий концепт, вербалізований ептонімами О.Вайлда в німецькій мові. Science and Education a New Dimension. Philology, VI(49), Issue: 166. Budapest: Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe, 2018. С. 36–39. https://doi.org/10.31174/SEND-Ph2018-166VI49-08

Потеряхина И. H. Теоретические основы эколингвистических исследований. Университетские чтения. Пятигорск: ПГУ, 2013. Ч. 3. URL: http://pglu.ru/editions/un_reading/detail.php?SECTION_ID=394&ELEMENT_ID=5810 (Дата обращения: 25.08.2018).

Пылаева Е. М. Эколингвистика как новое направление в языкознании ХХI века. Вестник Пермского национального исследовательского политехнического университета. Проблемы языкознания и педагогики. 2011. № 5. С. 106–113.

Сердобинцева Е. Н. Законы общей экологии и язык. Экология русского языка: материалы 1-й Всероссийской научной конференции (Пенза, 15 февраля 2008 г.). Пенза: Издательство Пензенского государственного педагогического университета им. В.Г.Белинского, 2008. С. 8–13.

Сиротинина О. Б. Элитарная речевая культура. Хорошая речь. Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 2001. С. 222–228.

Суховерхов А. В. Современные тенденции в развитии эколингвистики. Язык и культура. 2014. № 3. С. 166–175.

Сущенко Е. А. Словарь-справочник лингвоэкологических терминов и понятий / Под ред. Л. Г. Татарниковой. ‬СПб.: ИД «Петрополис», 2011. ‬424 c.

Arlaud S. Im Kreis der Wiener Moderne. Hermann Bahrs literarisches Englandbild. Stationen einer Aneignung. Hermann Bahr – für eine andere Moderne. Bern: Peter Lang, 2004. S. 45–175.

Bachleitner N. Beiträge zur Rezeption der britischen und irischen Literatur des 19. Jahrhunderts im deutschsprachigen Raum. Amsterdam: Rodopi, 2000. 534 S.

Cowley S. J. Distributed language. Distributed Language. Amsterdam: John Benjamins, 2011. P. 1–14.

Döring M., Penz H., Trampe W. ReRevisiting Alwin Fill. Language, Signs and Nature: Essays in Honour of Alwin Fill. Tübingen: Stauffenburg Verlag, 2008. ‬P. 12.

Hagemann S. Einführung in das translationswissenschaftliche Arbeiten. Ein Lehr- und Übungsbuch. Berlin: Frank&Timme GmbH, 2016. 351 S.

Haugen E. I. The Ecology of Language: essays by Einar Haugen. Selected and Introduced by Anwar S. Dill. ‬Stanford, California: Stanford University Press, 1972. ‬P. 325–339

Halliday M. New Ways of Meaning: The Challenge to Applied Linguistics. The Ecolinguistic Reader. Language, ecology and environment.2001. P. 175–202.

Hodges B. H., Fowler C. A. New affordances for language: Distributed, dynamical, and dialogical resources. Ecological Psychology. 2010. Vol. 22. P. 239–254.

Holroyd M. Bernard Shaw: A Biography. London: Vintage, 1998. 834 p.

Koller W. Einführung in die Übersetzungswissenschaft. Tübingen und Basel: A Francke, 2011. 349 S.

Steffensen S. V., Fill A. Ecolinguistics: the state of the art and future horizons. Language Sciences. 2014. Vol. 41. P. 6–25.

Опубліковано
2019-02-17
Як цитувати
Оніщенко, Н. А. (2019). Концептосфера цитат з британської літератури в німецькій мові: еколінгвістичний аспект (на матеріалі ептонімів О. Вайлда та Дж. Б. Шоу). Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов, (88), 112-120. https://doi.org/10.26565/2227-8877-2018-88-14