Структурно-семантичні моделі висловлень погрози в сучасному англомовному діалогічному дискурсі

Анотація

Статтю присвячено встановленню структурно-семантичних моделей висловлень, які реалізують мовленнєві акти погрози в сучасному англомовному діалогічному дискурсі. Погроза розглядається як гібридний МА, що є проміжною ланкою між директивом і комісивом. Він суміщає у собі риси двох іллокутивних типів, поєднуючи дві рівноправні інгерентні складові іллокутивної сили – спонукальну (вимогу адресата здійснити певну дію) і комісивну (зобов’язання мовця виконати певну дію у майбутньому проти інтересів адресата в разі невиконання вимоги) іллокуції. Директивна складова зумовлена перлокутивною ціллю мовця змусити адресата виконати певну дію, а комісивна – вираженим у пропозиції зобов’язанням мовця виконати дію, яка може призвести до несприятливих для адресата наслідків. У англомовному діалогічному дискурсі виокремлюються дев’ять груп структурно-семантичних моделей реалізації МА погрози:1) директивний та комісивний компоненти виражено невербально; 2) директивний та комісивний компоненти виражено експліцитно; 3) директивний та комісивний компоненти виражено імпліцитно; 4) директивний компонент виражено експліцитно, а комісивний – імпліцитно; 5) директивний компонент виражено імпліцитно, а комісивний – експліцитно; 6) директивний компонент виражено експліцитно, а комісивний – невербально; 7) директивний компонент виражено імпліцитно, а комісивний – невербально; 8) директивний компонент виражено невербально, а комісивний – імпліцитно; 9) директивний компонент виражено невербально, а комісивний – експліцитно. Найчастотнішою є 3-тя группа, яка передбачає імпліцитне вираження директивного та комісивного компонентів.