Мультимодальність категорії EMOTIONS в дискурсі мистецтва: вимір фрактальної семіотики

  • Юлія Юріївна Шамаєва Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0001-7874-5510
Ключові слова: дискурс мистецтва, емоція, категорія, мультимодальність, фрактальна семіотика

Анотація

Стаття присвячена виявленню онтологічної специфіки мультимодальної природи вербально репрезентованої категорії EMOTIONS в екології дискурсу мистецтва. На теоретико-методологічній базі лінгвокогнітології, когнітивної дискурсології та семіотики, філософії емоцій, психології мистецтва, когнітивних теорій емоцій та теорії фракталів Б. Мандельброта розроблено інтеґративний підхід до експлікації фрактальності категорії EMOTIONS у сукупності її концептуальних складників JOY, SADNESS, INTEREST, SURPRISE, ANGER, FEAR, DISGUST як природних фракталів, актуалізованих у сучасному дискурсі мистецтва у єдності їхніх концептуальних характеристик СТИМУЛ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ, ОЦІНКА, ЧАС ВИНИКНЕННЯ, НАПРЯМ. Особливий акцент зроблено як на поясненні сутності дискурсу мистецтва, що охоплює мистецтво як дискурс та дискурс про мистецтво у функції лінгвокогнітивного середовища емоцій, так і на ролі когнітивних механізмів метафоризації та метонімізації у мультимодальній об’єктивації фракталів категорії EMOTIONS в дискурсах образотворчого мистецтва та музики (інсталяції та тональний живопис у нашому випадку). Обґрунтовано зв'язок між емоцією, когніцією, семіотикою, мистецтвом та мовою. В результат аналізу, що базується на таких поняттях дослідження мультимодальності, як модальність, семіотичний ресурс, афорданс, інтерсеміотичні зв’язки, було виявлено, що концептуальні складники вербалізованої категорії EMOTIONS є укоріненими у сприйнятті мистецтва, набуваючи характеристик фракталів у множинності модальностей, які включають як наративні алетичну, деонтичну, аксіологічну, темпоральну, просторову, епістемічну, так і рекурсивні вербальну, візуальну, аудіальну. Останні є синестетично детермінованими з ознаками хроместезії, ідеастезії, активуючись концептуалізованими та вербалізованими чуттєво-екперієнціальними реакціями.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Болдырев Н.Н. Теоретические и методологические аспекты языковой интерпретации // Интерпретация мира в языке. Тамбов: Изд. дом ТГУ им. Г.Р. Державина, 2017. С. 19–81.

Буянова Л.Ю. Эмотивность и эмоциогенность языка: механизмы экспликации и концептуализации. М.: ФЛИНТА, 2016. 232 с.

Бондаренко Е.В., Мартынюк А.П., Фролова И.Е., Шевченко И.С. Как нарисовать портрет птицы: методология когнитивно-коммуникативного анализа языка. Х.: ХНУ им. В.Н. Каразина, 2017. 246 с.

Мечковская Н.Б. Семиотика: Язык. Природа. Культура. М.: Академия, 2004. 432 с.

Розин В. Семиотические исследования. СПб: Университетская книга, 2016. 256 с.

Тарасенко В.В. Фрактальная семиотика: «слепые пятна», перипетии и узнавания. М.: ЛИБРОКОМ, 2009. 232 с.

Чертов Л.Ф. Знаковая призма: статьи по общей и пространственной семиотике. М.: Языки славянской культуры, 2014. 320 с.

Barbiere J., Vidal A., Zellner D. The color of music: correspondence through emotion // Empirical studies oft he arts. Vol 25 (2). 2007. P. 193–208.

Batista S. Emotional branding: emotions and feelings aroused by the design of the olfactory experience of consumption according to the ecosystem approach to communication // Systems and design: beyond processes and thinking. 2016. 16. P. 361-376.

Beeson R. Peirce on the passions: the role of instinct, emotion, and sentiment in inquiry and action // American studies common. Graduate theses and dissertations. 2008. Режим доступу: http:// scholarcommons.usf.edu/etd.

Bezemer J., Mavers D. Multimodal transcription as academic practice // International journal of social research methodology. 2011. Vol.14, # 3. P. 191–206.

Consoli G. A cognitive theory of the aesthetic experience // Contemporary aesthetics. 2012. Vol. 10. Режим доступу: http:// hdl.handle.net/2027/spo.7523862.0010.006.

Dąbrowska D. A multimodal perspective on metaphors and metonymies in art: a case study of the artwork Agora by Magdalena Abakanowicz // Crossroads. A journal of English Studies. 2016. 10. P. 4–12.

Damasio A. Descarte’s error. Emotion, reason, and human brain. NY: Avon Books, 1995. 302 p.

Gärdenfors P., L’hndorf S. What is a domain? Dimensional structures versus meronomic relations // Cognitive linguistics. 2013. 24 (3). P. 437-456.

Geeraerts D. The interaction of metaphor and metonymy in composite expressions // Metaphor and metonymy in comparison and contrast. Berlin: Moutin de Gruyter, 2002. P. 435–465.

Heckenlively L.F. The fundamentals of Gregorian chant. Tournai: Society of St John Evangelist, 1978. 308 p.

Konečni V. Paintings and emotion: a nonemotivist reevaluation // Theoria 3. 2015. 58. P. 5–18.

Lakoff G., Johnson M. Metaphors we live by. Chicago: The University of Chicago Press, 1980. 242 p.

Langacker R. W. An introduction to cognitive grammar // Cognitive science. 1986. 10. P. 1–40.

Leander K., Aziz S., Botzakis S., Ehret Ch., Landry D., Rowsell J. Readings and experiences of multimodality // Literacy research: theory, method, and practice. 2017. Vol. 66. P. 95-116.

Miu A., Pitur S. Aesthetic emotions across arts: a comparison between painting and music // Frontiers in psychology. 2015. 6. P. 195–198.

Noy P., Noy-Sharav D. Art and emotions // International journal of applied psychoanalytic studies. 2013. # 10 (2). P. 100-107.

Oatley K., Johnson-Laird P.N. Cognitive approaches to emotions // Trends in cognitive sciences. 2013. Vol.XXX. P. 1–7.

Ochsner K.N., Gross J.J. The cognitive control of emotion // Trends in cognitive sciences. 2014. # 9. P. 242–249.

Pareyon G. Fractal theory and language: the form of macrolinguistics // Form and symmetry: art and science. 2007. # 15. P. 374-377.

Parker O. Music cognition: the relationship of psychology and music // Perception and cognition of music. 2014. P. 308–314. Режим доступу: http://www.escom.org/proceedings/ICMPC2014/poster3/Parker.htm.

Pelovski M., Fuminori A. A model of art perception, evaluation and emotion in transformative aesthetic experience // New ideas in psychology. 2011. # 29 (2). P. 80–97.

Porterfield R. Melodic function and modal process in Gregorian chant: diss … PhD. NYC: City University of NYC, 2014. 362 p.

Saulnier D. Gregorian chant: a guide to the history and theory. Solesmes: Paraclete Press, 2010. 128 p.

Shamaieva Yu. Nominations of emotions as a key to their categorization // Cognitive studies of language. Cognitive linguistics in the anthropocentric paradigm: International Congress on Cognitive Linguistics, 20-22 Sept., 2017: Proc. Vol. XXX. Moscow – Tambov – Belgorod, 2017. P. 199–202.

Shamaieva Iu. Iu. Category EMOTIONS as a multimodal linguo-cognitive matrix of Homo Sentiens discourse ecology // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Сер. «Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов». 2017. № 86. P. 6–14.

Shevchenko I. Transformations of expressives through history in cognitive-communicative perspective // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Сер. «Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов». 2015. № 1155. P. 64–68.

Silvia P. Emotional responses to art: from collation and arousal to cognition and emotion // Review of general psychology. 2005. Режим доступу: http://www.researchgate.net/profile/Paul_Silvia/publication/232468613.

Skinner D. Throwing stones in glass houses: on criticism, art history and critical discourse // Criticality. 2014. Режим доступу: http:// artjewelryforum.org/articles-series/throwing-stones-in-glass-houses-on-criticism-art-history-and-critical-discourse

Sonesson G. Semiotics of Photography – on tracing the index. Pictorial meanings in the society of information. Georgetown: Lund University Press, 2014. 142 p.

Zlatev J. Cognitive semiotics: an emerging field for the transdisciplinary study of meaning // The public journal of semiotics. 2012. IV (1). P. 2–24.

Опубліковано
2019-02-16
Як цитувати
Шамаєва, Ю. Ю. (2019). Мультимодальність категорії EMOTIONS в дискурсі мистецтва: вимір фрактальної семіотики. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов, (88), 49-58. https://doi.org/10.26565/2227-8877-2018-88-06