Реалізація комунікативної функції у комічному ідіодискурсі Д. Баррі

Анотація

У статті вперше пропонується дослідження комунікативної функції на матеріалі комічного ідіодискурсу американського письменника-гумориста Дейва Баррі. Виявлено, що роль комунікативної функції у комічному ідіодискурсі визначається особливостями передачі певної інформації, закладеної автором у його комічних текстах, через які він впливає на свого читача. Сутність цієї функції полягає в діалогічній організації ідіодискурсу, в інтеракції автора з адресатом/адресатами. Таким чином, комунікативні наміри мовців проявляються у діалозі. Встановлено, що для успішного діалогічного спілкування комуніканти налагоджують контакт, який складається з трьох етапів: встановлення, підтримання та розмикання. Ці три етапи відзначаються як вербальними, так і невербальними формами прояву. Результати проведеного аналізу доводять, що на етапі контактовстановлення         Д. Баррі та його опоненти використовують привітальні фрази та жести. Присутність проксемічних та кінесичних складових – відстань між комунікантами, дружні жести та міміка під час привітання, свідчать про приязний, веселий перебіг спілкування. До найчастотніших засобів підтримання контакту відносимо загальновідому інформацію та клішовані фрази, через які відбувається акцентування уваги та конкретному факті або події, що дає змогу мовцям продовжити діалог. Розмикання контакту також підсилюється невербальними проявами – рукостисканням і помахом руки на прощання. Визначено, що для створення комічного ефекту Д. Баррі використовує порушення норм – мовних, мовленнєвих, онтологічних, логіко-поняттєвих, валоративних.