Синергетика семантичного декодування іменників з родовими ролями у німецькомовній пресі

  • В. В. Дребет
Ключові слова: головна / похідна номінація, декодування семантичного обсягу іменника, ієрархія декодування, категорія роду, лінгвосинергетична модель, ментальний лексикон людини, полісемічна / моносемічна модель іменника, принцип мінімізації зусиль, родові ролі іменника, самоорганізація, саморегуляція, синергетичний цикл порядок – хаос – порядок, синергетично-квантитативний підхід

Анотація

Статтю присвячено вивченню взаємодії синтагматичних, семантичних і парадигматичних факторів у процесі генерування іменникового змісту з категорією роду в німецькій мові з позиції лінгвосинергетичної наукової парадигми, яка розглядає мову як складну динамічну систему, здатну до самоорганізації і саморегуляції. Методологічно важливим у дослідженні є положення про те, що рушійним фактором мовного розвитку виступає синергетичний закон докладання найменших зусиль і збереження мовної енергії. Відносно іменника синергетичний механізм мінімізації зусиль у процесі генерування іменниково-інформаційного мовленнєвого змісту передбачає, що ментальний лексикон людини скеровано на декодування оптимального обсягу реалізованого семантичного потенціалу моносемічних та полісемічних моделей слова. Отримані на підставі синергетично-квантитативного підходу результати екстрапольовано на лінгвосинергетичні моделі самоорганізації іменникового найменування згідно з принципом мінімізації зусиль, що скеровує ментальний лексикон людини на оптимальне декодування семантичного обсягу полісемічних або моносемічних іменників у співвіднесенні з категорією роду в німецькомовній пресі. Лінгвосинергетичний підхід із залученням квантитативних методів дослідження дав змогу проаналізувати на синхронічному зрізі результати саморегуляції й становлення полісемічних та моносемічних іменників з огляду на пройдений ними синергетичний цикл порядок – хаос – порядок і в такий спосіб поповнити германське мовознавство новими знаннями про німецькомовну іменникову лексику.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Chomsky, N. (1978). Studien zur Fragen der Semantik. Frankfurt a. M., Berlin, Wien : Ullstein Buch.

Dombrovan, T.I. (2013). Jazyk v kontekste sinergetiki [Language in the context of synergetics]. Odessa: Odessa City Printing House.

Doris, W. (2012). Genus: Zur Funktion einer Nominalkategorie exemplarisch dargestellt am Deutschen. Frankfurt am Main: Peter Lang Verlag.

Generalova, L.K. (1973). K voprose o strukture znachenij imen sushhestvitel’nyh [To the question of the structure of the meaning of nouns]. Sbornik nauchnyh trudov Moskovskogo ped. in-ta. – Moscow Pedagogical Institute Messenger, 71, 43–50 (in Russian).

German, I.A. (2000). Lingvosinergetika [Linguosynergetics]. Barnaul: Publishing House of the Altai Academy of Economics and Law.

Haken, H. (1985). Sinergetika: Ierarhija neustojchivosti v samoorganizujushhihsja sistemah i ustrojstvah [Instability hierarchies of self-organizing systems and devices]. Moscow: Mir Publ.

Helbig, G., und Buscha, J. (1996). Deutsche Grammatik : Ein Handbuch für den Ausländerunterricht. Leipzig; Berlin; München; Wien; Zürich; New York: Langenscheidt Verlag Enzyklopädie.

Jermolenko, S.Ja. (1982). Syntaksys i stylistychna semantyka [Syntax and stylistic semantics]. Kyiv: Naukova Dumka Publ.

Kolmogorova, A.V. (2012). Jazykovoe znachenie kak sinergeticheskaja sistema [Language meaning as a synergetic system]. Sankt-Peterburgskij universitetskij konsorcium : Nauchnoe mnenie. – St. Petersburg university consortium : Scientific opinion, 9, 61-67 (in Russian).

Laddissow, A. (1983). Konnotation in der nominalen Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache. In: W. Fleischer (ed.). Entwicklungen der Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache. Berlin:Akademie der Wissenschaften der DDR, S. 21–48.

Levickij, V.V. (2006). Semasiologija [Semasiology]. Vinnitsa: Nova Knyha Publ.

Maineke, E. (1996). Das Substantiv in der deutschen Gegenwartssprache. Heidelberg: Universitätsverlag WINTER.

Ol’shanskij, I.G., and Skiba, V.P. (1987). Leksicheskaja polisemija v sisteme jazyka i tekste [Lexical polysemy in the system of language and text]. Chisinau: Shtiintsa Publ.

Paul, H. (1995). Prinzipien der Sprachgeschichte. Tübingen: Max Niemeyer Verlag.

Pihtovnikova, L.S. (2012). Lingvosinergetika: osnovy i ocherk napravlenij [Linguosynergetics: the basics and the sketch of directions]. Kharkiv: V.N. Karazin Kharkiv National Univ. Publ.

Rothe, A. (2012). Genus und Mehrsprachigkeit : Zur Code–Switching und Entlehnung in der Nominalphrase. Heidelberg : Universitätsverlag WINTER.

Schwarz, M. (1996). Einführung in die Kognitive Linguistik. Tübingen und Basel : Francke Verlag.

Selivanova, O. (2013). Svit svidomosti v movi. Mir soznanija v jazyke [The world of consciousness in the language]. Cherkasy: Ju. Chabanenko Publ.

Zipf, G.K. (1949). Human behaviour and the principle of least effort. Cambridge: Addison–Wesley.

Опубліковано
2018-07-24
Як цитувати
Дребет, В. (2018). Синергетика семантичного декодування іменників з родовими ролями у німецькомовній пресі. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов», (87), 35-43. Retrieved із https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/11130