Ептоніми О. Вайлда в німецькій мові: еколінгвістичний підхід
Анотація
Статтю присвячено вивченню явища ептонімічності в межах еколінгвістичного підходу. Еколінгвістика зумовлює погляд на мову як у єдності її внутрішної структури та природного, соціального, психологічного та регіонального оточення. Ептоніми як первинно вільні цитати, що в процесі розвитку набули стійкості, чиє авторство усвідомлюється мовцями і які підлягають дериваційним процесам, є результатом когнітивних та соціокультурних чинників адаптації нових знакових явищ до існуючого мовного середовища. У межах транслінгвального напрямку еколінгвістики вивчаються процеси адаптації явищ однієї мови у сфері функціонування іншої, тож цитовані ептоніми англійської мови (зокрема авторства Оскара Вайлда), є одним із прикладів траслінгвальної адаптації, описуваної в термінах еколінгвістики. Завданням роботи є визначення концептуальних та трансляторних чинників, які дозволяють іншомовним цитатам адаптуватися в німецькомовному середовищі та укорінитися в ептонімічній концептосфері німецької мови.
У процесі дослідження було встановлено конфігурацію концептів, які вербалізуються епонімами О. Вайлда в німецькій мові, було здійснено інвентаризацію перекладацьких прийомів для встановлення шляхів набуття іншомовними цитатами адаптованої ептонімічної форми в німецькій мові.
У центрі концептосфери ептонімів О. Вайлда в німецькій мові знаходиться мегаконцепт людина, якому підпорядковано ієрархічно нижчі концепти БІОФІЗІОЛОГІЯ, ПСИХІКА, СОЦІАЛЬНИЙ СТАН та ПОВЕДІНКА. Більшість ептонімів апелюють до концептів Жінка–чоловік, МИСЛЕННЯ, Моральні якості, Мистецтво, Суспільство.
Серед трансляторних чинників адаптації ептонімів О. Вайлда слід відзначити фонетично-імітаційні (алітерація, паронімія), морфолого-категорійні (номіналізація), лексико-семантичні (метафоричність, звуження значення, синонімія) та сентенційні (експансія, редукція) трансформації.
Завантаження
Посилання
Бернацкая А.А. О трех аспектах экологии язика [Электронный ресурс] / А.А. Бернацкая // Вестник КрасГУ. – 2003. – № 4. – С. 32–38. – Режим доступа : http://www.russian.slavica.org/article433.html
Бессмельцева О.В. Язык и воспитание личности / О.В. Бессмельцева // Экология языка на перекрестке наук : материалы 2-й международной научной конференции : в 2 ч. – Ч. 2. – Тюмень : Изд-во ТюмГУ, 2012. – С. 91–99.
Дядечко Л.П. Крылатые слова как объект лингвистического описания: история и современность / Л.П. Дядечко. – К. : Изд-во Киев. ун-та, 2002. – 293 с.
Как нарисовать портрет птицы : методология когнитивно-коммуникативного анализа языка : кол. монография / [Бондаренко Е.В., Мартынюк А.П., Фролова И.Е., Шевченко И.С.]; под ред. И.С. Шевченко. – Х. : ХНУ имени В.Н. Каразина, 2017. – 246 с.
Кияк Т.Р. Теорія і практика перекладу німецької мови / Т.Р. Кияк, A.М. Науменко, О.Д. Огуй. – Вінниця : Нова Книга, 2006. – 592 с.
Кушнина Л.В. Экология перевода: культура VS природа / Л.В. Кушнина, П.Р. Юзманов // Экология языка на перекресте наук : материалы науч. конф. – Тюмень : ТюмГУ, 2010. – С. 39–45.
Оніщенко Н.А. Ептоніми як засіб формування комунікативної компетенції: когнітивно-дискурсивний підхід / Н.А. Оніщенко // Сучасні фундаментальні теорії та інноваційні практики навчання іноземної мови у вузі : кол. монографія / під ред. В.Г. Пасинок. – Х. : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2013. – С. 191–218.
Скрябіна В.Б. Екологія перекладу як новий напрям / В.Б. Скрябіна // Науковий вісник ДДПУ імені І. Франка. – № 3. – 2015. – С. 245–249.
Федюченко Л.Г. Экологический аспект перевода: переводческая ошибка / Л.Г. Федюченко // Вестник Тюмен. гос. ун-та. – 2012. – № 1. – С. 97–102.
Blackledge A. Language ecology and language ideology / A. Blackledge // Encyclopedia of Language and Education / A. Creese, P. Martin, N.H. Hornberger (Eds.). – Volume 9: Ecology of Language, second ed. – Berlin : Springer Science+Business Media LLC, 2008. – P. 27–40.
Duden. Zitate und Aussprüche / Hrsg. Günther Drosdowski. – Bd. 12. – Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich : Dudenverlag, 1993. – 827 S.
Fill A. The ecolinguistics reader: language, ecology, and environment / A. Fill, P. Mühlhäusler. – New York, 2001. – 291 p.
Haugen E. The Ecology of Language / E. Haugen. – Stanford, CA : Stanford University Press, 1972. – Р. 324–329.
Kenyon K. Oscar Wilde / K. Kenyon // British Heritage. – June 12, 2006. – Available at : https:// britishheritage.com/oscar-wilde/
Kohlmayer R. Oscar Wilde in Deutschland und Österreich: Untersuchungen zur Rezeption der Komödie und zur Theorie der Вühnenübersetzung / R. Kohlmayer. – Tübingen : Niemeyer, 1996. – vi, 452 S.
Steffensen S.V. Ecolinguistics: the state of the art and future horizons [Electronic resource] / S.V. Steffensen, A. Fill // Language Science. – 2013. – Access mode : http://dx.doi.org/10.1016/j.langsci.2013.08.003
The Reception of Oscar Wilde in Europe / Ed. by S. Evangelista. – London : Bloomsbury Publishing, 2010. – lххv, 490 р.
Wer hat's gesagt: Karl Lagerfeld oder Oscar Wilde? Zwei Seelen, ein Gedanke [Electronic resource]. – Available at : http://www.madame.de/karl-lagerfeld-zitate-794012.html
