Критерії оцінки чутливості організмів та ефективності методик біотестування для визначення токсичних властивостей води
Анотація
Представлено результати оцінки набору методик біотестування (біотестів) з метою відбору найбільш ефективних для визначення токсичних і генотоксичних властивостей різних категорій вод. До набору біотестів включено методики з використанням в якості тест-об’єктів представників основних трофічних ланок водної екосистеми – бактерій, інфузорій, ракоподібних, молюсків, риб, вищих рослин, а також комах дрозофіл, які є класичним біотестом для визначення генотоксичних і мутагенних ефектів.
Вперше оцінка здійснювалась за спеціально розробленими критеріями, які дозволили отримати вичерпну характеристику біотестів. За результатами випробовування біотестів визначено ефективні методики біотестування для токсикологічної оцінки, нормування і контролю якості стічних, поверхневих і питних вод. Найбільш чутливою до дії широкого спектру хімічних речовин і ефективною для використання у водоохоронній практиці виявився біотест на Ceriodaphnia affinis.
Завантаження
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
