https://periodicals.karazin.ua/ecology <p>Фахове видання (категорія Б)&nbsp; з <strong>географічних</strong> (<strong>спеціальності 101, 103</strong>) та <strong>біологічних</strong>&nbsp;наук (<strong>спеціальності 091, 101</strong>)&nbsp; &nbsp; &nbsp;</p> <p>Реєстрація у ДАК України:&nbsp; Наказ МОН України від 17.03.2020 № 409</p> <p>У віснику надаються результати теоретичних та прикладних наукових досліджень у галузі екології, географії, біології, екологічної безпеки, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування.</p> <p>Пріоритет надано розв’язанню актуальних екологічних проблем та найкращим практикам міжнародного досвіду їх вирішення, екологічному менеджменту, медико-екологічним дослідженням, &nbsp;інноваційним дослідженням в галузі біотехнології, біохімії, генетики, екології людини,&nbsp; фізіології рослин і тварин, конструктивної географії, екології та збалансованого природокористування. Викладаються питання організації та методологічних досліджень національної вищої екологічної, біологічної, географічної &nbsp;та природоохоронної освіти.</p> <p>Для науковців і фахівців-екологів, біологів, географів, а також викладачів, аспірантів, магістрів і студентів вищих навчальних закладів України та інших країн без будь-яких обмежень</p> V.N.Karazin Kharkiv National University en-US Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія» 1992-4259 <p>Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:</p> <ol> <li class="show">Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution License&nbsp;4.0 International (CC BY 4.0)</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.</li> <li class="show">Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.</li> <li class="show">Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.&nbsp;<a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).</li> </ol> https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/24732 <p><strong>Мета. </strong>Дослідити вміст фотосинтетичних пігментів (хлорофілу «а», «b», «с» і феофітину) у гіпергалинному Куяльницькому лимані (Кл) та основних його припливах в період низької водності лиману (2008-2012 рр.), оцінити динаміку міжрічних та внутрішньорічних концентрацій, їх просторовий розподіл по акваторії Кл та виявити вплив абіотичних чинників водного середовища на зазначені характеристики.</p> <p><strong>Методи. </strong>Гідрохімічні, гідробіологічні методи аналізу, геоінформаційний просторовий аналіз та статистичний аналіз. Використано оригінальну геоінформаційну базу даних комплексного багаторічного (2000-2022 рр.) моніторингу басейну Куяльницького лиману.</p> <p><strong>Результати. </strong>За результатами узагальнення, аналізу та систематизації матеріалів експериментальних досліджень вмісту фотосинтетичних пігментів (хлорофілу «а», «b», «с») і феофітину (первинного продукту розпаду хлорофілу) у поверхневих водах гіпергалинного Куяльницького лиману (Кл)&nbsp; і його основних припливах (р. Великий Куяльник, канали стоків з Пересипських та Корсунцівських ставків) у період&nbsp; низької водності лиману (2008-2012 рр.) представлено міжрічний та внутрішньорічний розподіл вмісту пігментів, оцінено їх співвідношення в зазначених водних об’єктах та просторовий розподіл вмісту хлорофілу «а» по акваторії Кл в різні сезони року. Встановлено, що в періоди низької водності Кл та осолонення його вод продукційна діяльність незначна, але вона не припиняється. Адаптивні механізми водоростевих угруповань щодо екстремальних умов Кл (осолонення, обміління, підвищення температури води, скорочення притоку прісних вод) виражаються в збільшенні долі допоміжних пігментів (хлорофілів «b» і «с»). Отримані співвідношення пігментів вказують в основному на&nbsp; домінування водоростей відділу діатомових у всіх водних об’єктах басейну протягом періоду досліджень. Проведено кореляційний аналіз взаємозв’язків між концентраціями хлорофілів а, b, с; концентраціями окремих хлорофілів і феофітину та між хлорофілом «а» і основними абіотичними чинниками середовища (температура, рН, розчинений у воді кисень, БСК₅, ХСК, азот амонійний, фосфор фосфатний, кремній розчинний). Результати досліджень свідчать про низьку фотосинтетичну діяльність водоростей Кл та переважання процесів деструкції в період низької водності та осолонення лиману.</p> <p><strong>Висновки. </strong>На підставі даних багаторічних спостережень досліджено зв’язки між вмістом хлорофілу «а» і абіотичними чинниками середовища зростання угруповань мікроводоростей та виділено ряд основних показників (температура, солоність, кисневий режим і режим біогенних речовин), які суттєво впливають на фотосинтетичну активність, продуктивність Кл, структуру та видовий склад альгоценозу. Результати дослідження пігментного фонду Кл свідчать про те, що характеристики вмісту фотосинтетичних пігментів та їх співвідношення можуть бути використані в якості інтегральних характеристик продуктивності та екологічного стану водойм.</p> Г. М. Шихалєєва Г. М. Кірюшкіна Ю. Ю. Юрченко Авторське право (c) 2024 Shykhaleyeva G. M., Kiryushkina G. M., Yurchenko Yu. Yu. https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode 2024-11-28 2024-11-28 31 6 19 10.26565/1992-4259-2024-31-01 https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/24750 <p><strong>Мета. </strong>Оцінка екологічного ризику забруднення ґрунтів важкими металами, аналіз їх концентрації на природоохоронних територіях Зміївської громаді Харківської області та в зоні впливу Зміївської ТЕС.</p> <p><strong>Методи. </strong>Польові, атомно-абсорбційної спектрофотометрії, для оцінки екологічного ризику використано методику Хакансона, яка включає розрахунок коефіцієнтів забруднення (Cif), індексів потенційного екологічного ризику (Eir) та сукупного ризику (RI).</p> <p><strong>Результати. </strong>Дослідження базувалося на відборі проб ґрунту з чотирьох локацій: ботанічні заказники «Цикалове», «Мохначанський», «Скрипаївський» та район поблизу Зміївської ТЕС. Концентрації важких металів у ґрунтах локацій природоохоронного фонду не перевищували ГДК, за винятком підвищеного вмісту цинку та заліза. В пробах ґрунту біля Зміївської ТЕС відзначено суттєве перевищення фонових рівнів важких металів: заліза, міді, кобальту та цинку. Індекси сукупного ризику (RI) для локацій природоохоронного фонду визначено на рівні слабкого екологічного ризику (RI &lt; 4), для району Зміївської ТЕС цей показник значно вищий (RI = 25,98), що свідчить про підвищений ризик. Найбільший індекс потенційного ризику (Eir) пов'язаний із вмістом кобальту та кадмію.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Забруднення ґрунтів важкими металами в Зміївській громаді має локалізований характер, найбільш небезпечні концентрації спостерігаються поблизу Зміївської ТЕС. Природоохоронні території мають незначний ризик забруднення, однак високий рівень біодоступності цинку та інших металів вказує на необхідність постійного моніторингу. Методика Хакансона довела ефективність у визначенні ризику для здоров’я через вплив важких металів. Результати підкреслюють необхідність заходів із зменшення впливу техногенних забруднень, таких як контроль за викидами, рекультивація ґрунтів та зниження антропогенного навантаження.</p> В. Л. Безсонний А. Н. Некос О. О. Гололобова Авторське право (c) 2024 Безсонний В. Л., Некос А. Н., Гололобова О. О. https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode 2024-11-28 2024-11-28 31 20 34 10.26565/1992-4259-2024-31-02 https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/24948 <p><strong>Мета</strong>. Дослідити екологію розмноження очеретянки великої <em>Acrocephalus</em> <em>arundinaceus</em> на території дренажного каналу Полтавського гірничо-збагачувального комбінату задля збереження виду в умовах техногенного ландшафту.</p> <p><strong>Методи</strong>. Польові: обліки птахів на постійних маршрутах. Статистичні: обробка даних.</p> <p><strong>Результати</strong>. Досліджено особливості екології великих очеретянок у межах дренажного каналу. Проаналізовано біотопічні умови, гніздові адаптації та динаміку чисельності виду. Встановлено зменшення гніздової щільності очеретянок від 11,8 пари/км²(2022 р.) та 9,5 пари/км²(2023 р.) до 6,2 пари/км²(2024 р.), воно пов’язано з&nbsp; кількома факторами, але найбільш всього це обумовлено з турбування під час гніздового періоду та абіотичні чинники. Доведено, що дренажні канали з густою прибережною рослинністю, забезпечують сприятливе середовище для гніздування та живлення птахів. Досліджено поведінкові стратегії гніздування очеретянок та їхню реакцію на паразитизм з боку зозулі (<em>Cuculus canorus</em>). Репродуктивний період очеретянки великої становив приблизно 41 день, це залежало від зовнішніх умов середовища (природні фактори, доступність корму). Гнізда розташовані на висоті 120–160 см над рівнем води, щоб уникнути затоплення під час підвищення води в дренажному каналі. Середня відстань між сусідніми гніздами становила 28,3±3,5 м. Необхідно впровадити відповідні заходи, щоб збільшити чисельність гніздової популяції великої очеретянки на дренажному каналі.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Охарактеризовано роль штучних водно-болотних угідь у підтриманні біорізноманіття. Запропоновано рекомендації щодо збереження очеретянок великих шляхом мінімізації негативних впливів, підтримання стабільності екосистеми дренажного каналу та регулярний моніторинг даної техногенної території.</p> Л. М. Літвін А. Б. Чаплигіна Авторське право (c) 2024 Літвін Л. М., Чаплигіна А. Б. https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode 2024-11-28 2024-11-28 31 35 43 10.26565/1992-4259-2024-31-03 https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/24949 <p><strong>Мета.</strong> Обґрунтування та апробація методики аналізу випадків появи лося у м. Києві на основі даних ЗМІ, визначення просторових та хронологічних закономірностей.</p> <p><strong>Методи.</strong> Системний аналіз, картографічний, статистичний.</p> <p><strong>Результати.</strong> В результаті дослідження даних ЗМІ, зібраних з початку 2010 року по жовтень 2024 року,&nbsp; виявлено 26 окремих випадків появи лося у межах перетвореного середовища м. Києва та у безпосередній близькості до міста. Перший випадок&nbsp; відображений у ЗМІ у травні 2015 р. На основі цих даних розроблено методику, укладено таблицю та картосхему, що дозволило провести просторовий та хронологічний аналіз появи лося у перетвореному середовищі м. Києва.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Використовуючи методику аналізу випадків появи лося у м. Києві, визначено три природні осередки появи лося у перетвореному середовищі міста: Святошинський, Голосіївський та Дарницький. Лосі можуть заглиблюватись у міське середовище Києва на понад 2 км, а у окремих випадках – понад 6&nbsp;км, долаючи значні природні та антропогенні перешкоди. Виявлено два періоди збільшення випадків появи лося – 2017-2024 рр. та 2023-2024 рр. Попередні припущення щодо причин першого періоду – заборона полювання на лося з 2017 року, щодо другого періоду – повна заборона полювання з 2022 року.</p> <p>&nbsp;</p> Є. І. Іваненко Авторське право (c) 2024 Іваненко Є. І. https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode 2024-11-28 2024-11-28 31 44 57 10.26565/1992-4259-2024-31-04 https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/24951 <p>25 жовтня 2024 року в на базі Каразінського навчально-наукового інституту екології проведено ювілейні ХХ Всеукраїнські наукові Таліївські читання, які організувала кафедра екологічного моніторингу та заповідної справи. На конференції заслухано доповіді за наступними темами: вплив війни на компоненти довкілля, сучасні проблеми раціонального природокористування та охорони природи та оцінка екологічного стану компонентів і комплексів довкілля. Крім того, в доповідях висвітлені наукові та освітянські проблеми екології та заповідної справи в Україні.</p> <p>&nbsp;</p> Н. В. Максименко Авторське право (c) 2024 Максименко Н. В. https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode 2024-11-28 2024-11-28 31 58 62 10.26565/1992-4259-2024-31-05