Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна серія «Екологія» https://periodicals.karazin.ua/ecology <p>Фахове видання (категорія Б)&nbsp; з <strong>географічних</strong> (<strong>спеціальності 101, 103</strong>) та <strong>біологічних</strong>&nbsp;наук (<strong>спеціальності 091, 101</strong>)&nbsp; &nbsp; &nbsp;</p> <p>Реєстрація у ДАК України: Постанова № 1-05/4 від 26.05.2010; Постанова № 1328 від 21.12.2015; Наказ МОН України від 17.03.2020 № 409</p> <p>У віснику надаються результати теоретичних та прикладних наукових досліджень у галузі екології, географії, біології, екологічної безпеки, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування.</p> <p>Пріоритет надано розв’язанню актуальних екологічних проблем та найкращим практикам міжнародного досвіду їх вирішення, екологічному менеджменту, медико-екологічним дослідженням, &nbsp;інноваційним дослідженням в галузі біотехнології, біохімії, генетики, екології людини,&nbsp; фізіології рослин і тварин, конструктивної географії, екології та збалансованого природокористування. Викладаються питання організації та методологічних досліджень національної вищої екологічної, біологічної, географічної &nbsp;та природоохоронної освіти.</p> <p>Для науковців і фахівців-екологів, біологів, географів, а також викладачів, аспірантів, магістрів і студентів вищих навчальних закладів України та інших країн без будь-яких обмежень</p> Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна uk-UA Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна серія «Екологія» 1992-4259 <p>Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:</p> <ol> <li class="show">Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution License&nbsp;4.0 International (CC BY 4.0)</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.</li> <li class="show">Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.</li> <li class="show">Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.&nbsp;<a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).</li> </ol> Сучасні кліматичні зміни в Чорноморському регіоні https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/17913 <p><strong>Актуальність.</strong> Спостережувані в останні десятиліття кліматичні зміни в регіоні створюють певні ризики для економік країн Причорномор'я, а також можуть мати значний негативний вплив на стан наземних і морських екосистем. Чорне море значно впливає на клімат південно-східної частини Європейського континенту, формуючи регіональні кліматичні особливості в даному районі. Розробка заходів з адаптації до зміни клімату вимагає проведення збору та аналізу даних про стан кліматичної системи, сучасні характеристики взаємодії між її елементами.</p> <p><strong>Мета.</strong> Огляд та аналіз інформації про спостережувані в останні десятиліття регіональні кліматичні зміни для пошуку закономірностей і можливих зв'язків з мінливістю гідрологічного режиму Чорного моря.</p> <p><strong>Результати.</strong> Робота містить інформацію про основні кліматичні характеристики Причорноморського регіону, такі як температура повітря, опади, атмосферний тиск, швидкість вітру, а також показники циклонічної активності.</p> <p><strong>Висновки.</strong> В останні десятиліття в Чорноморському регіоні відзначається збільшення температури повітря, викликане зміною великомасштабної циркуляції атмосфери, у вигляді збільшення повторюваності процесів антициклонічного характеру, що призводить до зниження кількості хмарності і зростання кількості короткохвильової радіації, яка надходить до підстильної поверхні. При цьому, з середини 2000-х років збільшення середньорічної температури повітря зросло. На більшій частині регіону спостерігається збереження середньорічної кількості опадів, за винятком східної частини Чорноморського узбережжя Туреччини і прибережних районів Грузії, де відзначається збільшення як кількості опадів, так і повторюваності випадків екстремальних опадів. У той же час, має місце деяке зростання, як інтенсивності, так і суми зимових опадів над акваторією Чорного моря. Швидкість вітру в цілому в Чорноморському регіоні демонструє зниження своїх значень, при деякому збільшенні в західній частині акваторії Чорного моря, що також пов'язано зі зміною особливостей циркуляційних процесів, які розвиваються над Південно-Східною Європою.</p> Ю. Ель Хадрі М. А. Берлінський М. О. Сліже Авторське право (c) 2021 Ель Хадрі Ю., Берлінський М. А., Сліже М. О. 2021-11-15 2021-11-15 25 8 19 10.26565/1992-4259-2021-25-01 Рельєфоутворююча роль льодового фактору в береговій зоні Північно-західної частини Чорного моря https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/17915 <p><strong>Мета.</strong> Визначення ролі льодового фактору в морфолітодинаміці берегової зони північно-західної Частини Чорного моря.</p> <p><strong>Методи.</strong> Польові та камеральні роботи проведені в зимові сезони 2005-2019 рр. в північно-західній частині Чорного моря. Роботи включали в себе геометричне нівелювання пляжу та поверхні берегового припаю, буріння льодової товщі, проміри глибин, відбір проб наносів та льодового керну. Вміст наносів в льоді припаю визначався шляхом їх зважування після розтоплення і випарювання льодового керну відомого об'єму.</p> <p><strong>Результати.</strong> На відкритому березі та в межах Одеської затоки спостерігались: формування берегового припаю, насуви льоду і торосів, замерзання поверхні акумулятивних форм, змерзання припаю з поверхнею пляжу та дном, вмерзання в лід викинутих на поверхню наносів, формування еолових накопичень на поверхні льоду. На пляжі і прилеглому дні відмічені сліди льодового виорювання та гряди льодового напору. При таненні викинутого на берег та похованого в товщі наносів льоду формувались жолоби стоку талих вод, вали з відталих наносів та ями втаювання.</p> <p>Береговий припай в Одеській затоці в лютому 2006 р. мав товщину 1,0 1,6 м, сформувались тороси висотою 0,8-2,3 м. Середній вміст наносів в припайному льоді дорівнював 15,7 г/м<sup>2</sup>-111,5 г/м<sup>2</sup>. На захищеній акваторії в межах Одеського берегозахисного комплексу товщина льоду дорівнювала 0,5 м. При повторних промірах зафіксовано тимчасове накопичення наносів в інтервалі глибин 1,5-2,0 м на відстані 30-40 м від урізу. Середній вміст наносів в льоді берегового припаю на захищеній акваторії дорівнював 186,5 г/м<sup>2</sup>. Товщина льоду на поверхні пляжів відкритого берега дорівнювала 0,2-0,5 м. На замерзлій поверхні пляжу формуються прибійним потоком та штормовим заплесканням вали з піщаних, гравійно-галькових наносів висотою від 0,4-0,8 м до 1,0 м і об’ємом 1,2-1,4 м<sup>3</sup>/м.</p> <p><strong>Висновки.</strong> В північно-західній частині Чорного моря вплив льодового фактору характеризується ритмічністю прояву впродовж суворої, помірної і теплої зими. Має в цілому несуттєве значення. На локальних ділянках і в окремі суворі зими здатний викликати значну переробку рельєфу і наносів, призводити до ушкодження гідротехнічних споруд.</p> <p>На ділянці дослідження лід насичується наносами переважно при опусканні льоду на дно під час згонів, при його контакті з пляжем, виносі безпосередньо на поверхню припаю при значних хвилюваннях, нагонах та еоловому переносі.</p> <p>Середній вміст наносів в припайному льоді відкритого берегу мінімальний, середній для берегів Одеської затоки та максимальний для штучних пляжів Одеського берегозахисного комплексу. Він зумовлений особливостями формування берегового припаю і гідродинамікою акваторії цих ділянок берега.</p> <p>Рельєфоутворююча та літодинамічна роль льоду проявляється в блокуванні акваторії від прямого впливу хвилювання; зростанні ролі підльодних течій в динаміці дна; формуванні мезо- і мікрорельєфу пляжів впродовж розвитку і танення берегового припаю; вилученні з пляжів до 10-20% об’єму наносів. Форми рельєфу, які сформувались в результаті дії льодового фактору, несуттєві і існують впродовж часу його дії та зникають після штормів.</p> О. Б. Муркалов Авторське право (c) 2021 Муркалов О. Б. 2021-11-15 2021-11-15 25 20 30 10.26565/1992-4259-2021-25-02 Екологічна оцінка якісного складу поверхневого водного об’єкту (на прикладі річки Псел) https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/17918 <p><strong>Мета</strong>: Проведення аналізу якісного складу поверхневого водного об’єкту, задля визначення зміни його екологічного стану.</p> <p><strong>Методи.</strong><strong>&nbsp;</strong>Статистичний та системний аналіз зміни екологічного стану за даними інтерактивної карти <strong>«</strong>Моніторинг та екологічна оцінка водних ресурсів України<strong>»</strong> річки Псел за 2012 – 2020 роки за показниками: нітрати, нітрити, фосфати, іони амонію, сульфати, хлориди.</p> <p><strong>Результати.</strong>&nbsp;Виявлено, що у річці Псел спостерігається загальне зменшення вмісту фосфатів від посту спостереження 1 до посту спостереження 6, при цьому відмічається суттєве збільшення у с. Бишкінь. Причиною може бути розміщення посту спостереження у населеному пункті, у якому відсутні очисні споруди. Додатково спостерігається збільшення вмісту нітратів, при цьому у с. Камінне та смт. В.Багачка відмічається пониження концентрацій нітратів, яке можливо пов’язане зі споживанням їх фітопланктоном, що повинно приводити до збільшення каламутності та БСК води. Підвищена концентрація нітритів свідчить про інтенсивність розкладу органічних речовин, і затримку окислення NO<sub>2</sub><sup>–</sup> до NO<sub>3</sub><sup>–</sup>, що чітко свідчить про забруднення поверхневого водного об’єкту. Нітрати та нітрити потрапляють у воду зі стоків промислових і сільськогосподарських підприємств. Зниження концентрації іонів амонію (с. Червоне) може бути пояснено окисленням їх, розчиненим у воді киснем, з утворенням нітрат-іонів. Уздовж усього водотоку спостерігається збільшення вмісту хлоридів. Підвищення вмісту хлориду у с. Бишкінь та с.&nbsp;Камінне зумовлене забрудненням поверхневих водних об’єктів побутовими стічними водами. Спостерігається збільшення вмісту сульфатів. Для виготовлення добрив або хімічних речовин в технологічному процесі на підприємстві використовують сірчану кислоту. Тому можна припустити, що саме скиди підприємством не доочищених вод є причиною збільшення вмісту сульфатів у річці.</p> <p><strong>Висновки.&nbsp;</strong>Проведений аналіз зміни екологічного стану річки Псел на основі даних «Моніторингу та екологічної оцінки водних ресурсів України» за 2015 – 2020 роки дає змогу стверджувати, що річка Псел знаходячись під постійним техногенним впливом, має тенденцію до стійкого погіршення її екологічного стану.</p> С. А. Коваленко Р. В. Пономаренко О. В. Крайнюк О. В. Северинов Авторське право (c) 2021 Коваленко С.А., Пономаренко Р. В., Крайнюк О. В., Северинов О. В. 2021-11-15 2021-11-15 25 31 41 10.26565/1992-4259-2021-25-03 Екологічні наслідки горіння лісових масивів у північній півкулі в 2020 р.: результати моделювання та кількісних розрахунків https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/17926 <p><strong>Мета.</strong> Кількісна оцінка маси викидів продуктів горіння, хімічних елементів, енергії та потужності акустичного та теплового випромінювань, викликаних горінням великих лісових масивів у Північній півкулі.</p> <p><strong>Методи. </strong>Аналітичний огляд проблеми досліджень, теоретико-розрахункові, математичне моделювання, системний аналіз.</p> <p><strong>Результати. </strong>Встановлено, що великомасштабні пожежі в Північній півкулі у 2020&nbsp;р. мали катастрофічні екологічні наслідки. Найбільш суттєвий вплив&nbsp; виявився внаслідок горіння лісів у Росії та США. Постраждали екосистеми площею близько 15&nbsp;млн&nbsp;га. Безповоротно втрачено близько 3,5&nbsp;Гт деревини. В атмосферу викинуто близько 140&nbsp;Мт диму, понад 10&nbsp;Мт сажі. Маса інжектованого газу CO склала близько 350&nbsp;Мт. Маса викинутих до атмосфери вуглеводнів склала близько 140&nbsp;Мт. В атмосферу додатково емітовано близько 7,8&nbsp;Гт газу CO<sub>2</sub>. До атмосфери викинуто сотні мегатон атомарного азоту, сотні тон калію та кальцію, а також від одиниць до десятків тон таких хімічних елементів, як Fe, Zn, Cr, Br, Mn, Pb, Rb, Sr і Se. Енергія акустичного випромінювання склала близько 100 ПДж, що майже в тисячу разів перевищило її енергію в нормальних умовах. Енергія слабкозатухаючого інфразвукового випромінювання склала 1–10 ПДж. Густина потоку теплового випромінювання досягала 56–160&nbsp;кВт/м<sup>2</sup>. Навіть після розподілу продуктів горіння лісів у приземному шарі атмосфери над усією земною кулею їх концентрація перевищувала концентрацію в нормальних умовах. У першу чергу це відноситься до диму, сажі та чадного газу. Економічний збиток від горіння лісів склав близько 750 млрд доларів США. Загинуло та було травмовано десятки людей. Матеріальний і моральний збиток завдано багатьом тисячам людей.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Екологічні наслідки горіння великих масивів лісів північної півкулі у 2020&nbsp;р. для планети стали своєрідним рекордом.</p> Л. Ф. Чорногор А. Н. Некос А. В. Тітенко Л. Л. Чорногор Авторське право (c) 2021 Чорногор Л. Ф., Некос А. Н., Тітенко Г. В., Чорногор Л. Л. 2021-11-15 2021-11-15 25 42 54 10.26565/1992-4259-2021-25-04 Комплексна еколого-аналітична оцінка системи «автомобіль – дорога – середовище» на прикладі ділянки дороги М-29 https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/17927 <p><strong>Мета.</strong> Надати методичний підхід та результати комплексної еколого-аналітичної оцінки впливу на довкілля системи «автомобіль-дорога-середовище».</p> <p><strong>Методи. </strong>Експертно-аналітичний аналіз, метод аналізу ієрархій Т.Сааті, метод прямих вимірів та відбір проб рослинності та ґрунту, лабораторні дослідження вмісту важких металів у відібраних пробах методом атомно-абсорбційної спектроскопії.</p> <p><strong>Результати.</strong> Аналіз комплексного впливу системи «автомобіль-дорога-середовище» (АДС) на стан навколишнього природного середовища дав змогу розробити комплексну багаторівневу&nbsp; ієрархічну структуру впливу системи «АДС» на складові довкілля, для подальшого проведення еколого-аналітичної оцінки. За результатами еколого-аналітичної оцінки визначено, що складові навколишнього природного середовища зазнають значного впливу з боку діяльності системи «АДС», причому найбільше живі організми у придорожньому просторі (43,5&nbsp;% від загального впливу). Під час проведення натурних досліджень, з’ясовано, що доцільно застосовувати прямі виміри під час вибору інформативності точок відбору проб ґрунту та рослинності. Після опрацювання лабораторних досліджень&nbsp; виявлено перевищення ГДК важких металів у зразках рослинності та ґрунту придорожнього простору на відстані 10 м, 50 м&nbsp; та 100&nbsp;м від полотна дороги, встановлено ранговий ряд накопичення важких металів у досліджуваних зразках рослинності та ґрунту придорожнього простору.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Встановлено, що комплексність впливу системи «АДС» на довкілля суттєво залежить від біотичної складової придорожнього простору, якій, як правило,&nbsp; до цього часу мало приділялося уваги. Зроблено висновок про те, що біота придорожнього простору не тільки&nbsp; схильна до кумуляції забруднюючих речовин, в тому числі важких металів, а може використовуватись для ефективного комплексного моніторингу екологічного стану навколишнього середовища в зоні впливу автомобільних доріг</p> Г. В. Адамова Авторське право (c) 2021 Адамова Г.В. 2021-11-15 2021-11-15 25 55 69 10.26565/1992-4259-2021-25-05 Техногенний вплив складу золошлакових відходів Зміївської теплоелектростанції на педосферу https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/17930 <p><strong>Мета</strong>: Аналіз геохімічного складу золо-шлакових відходів Зміївської ТЕС та виявлення&nbsp; особливостей міграції важких металів від місця складування золошлакових відходів у екосистему.&nbsp;&nbsp;</p> <p><strong>Методи.&nbsp;</strong>Вміст важких металів у золі, золошлаках і ґрунті досліджено за допомогою атомно-абсорбційного аналізу на спектрофотометрі С-115. Для визначення складу твердої неорганічної частини золошлаку проведено рентгенофазовий аналіз.</p> <p><strong>Результати.</strong>&nbsp;Золо-шлаки Зміївської ТЕС містять Cu, Cr, As, Cd, Ni, Pb у кількостях, що в декілька разів перевищують ГДК. Для золо-шлакових відходів сумарний показник забруднення становить Zc = 43, що відповідає високому рівню. Тобто цей штучно створений горизонт є небезпечним. Важкі метали (ВМ) мігрують у підземні води і у ґрунти&nbsp; поряд з золовідвалом за рахунок інфільтрації атмосферних опадів, викиди з водопровідних комунікацій, фільтрації вод через основу золовідвалу Зміївської ТЕС. Для визначення забруднення ґрунтів поблизу золо-відвалу здійснено аналізи ґрунту на відстані 0…100 метрів. Встановлено&nbsp; зменшення концентрації ВМ у ґрунті з відстанню від золошлаковідвалу. На відстані до 100 метрів від відвалу спостерігається перевищення ГДК у ґрунті за вмістом Ni, Cu, As, Cr. Коефіцієнт концентрації перевищує одиницю для Cr, As, Cu, Cd, Ni. Лише на відстані понад 100 метрів вміст Pb та Zn досягає фонових значень. Розрахунок сумарного показника забруднення ґрунтів дозволяє віднести дані ґрунти до помірно небезпечних та допустимих. Однак, є декілька суттєвих недоліків у показника Zс. Насамперед, він не враховує відмінностей потенційної небезпеки хімічних елементів, а також, що найбільш важливо, синергетичні ефекти поліметалічного забруднення. Коефіцієнт синергетичного впливу важких металів становить 26,64 (у ґрунті золовідвалу), далі зменшується, але навіть на відстані 100 метрів становить 11,23, тобто на відстані 0…100 м від золошлаковідвалу не виконується умова не перевищення коефіцієнту сумарної дії одиниці. Встановлено, що Cu, Ni, Zn і Cr характеризуються низькою рухливістю у ґрунті поблизу золо-відвалу, через що вони акумулюються в екосистемі поряд з золовідвалом, що пояснюється нейтральними і слабко-лужними значеннями рН ґрунту (рН=8,0…8,5). Співвідношення мінеральних фаз і скла нестійке, проте слід зазначити переважання у золо-шлаку алюмосиликатів, силікатів кальцію і скла. Сполуки ВМ приурочені в основному до аморфізованих глинистих агрегатів і сажисто-вуглецевим утворенням золи, в меншій мірі до шлакового скла та ще менше до зерен кварцового піску.</p> <p><strong>Висновки.&nbsp;</strong>Оскільки золошлак містить такі фракції, що можуть легко розноситися вітром, слід припустити, що надходження ВМ у екосистему відбувається і повітряним шляхом, що також сприяє забрудненню атмосферного повітря. Вирішення проблеми утилізації золошлакових відходів слід віднайти у виробництві будівельних матеріалів, у дорожньому будівництві, але необхідно вивчати склад золошлаків і вірогідність міграції ВМ залежно від умов використання</p> О. В. Крайнюк Ю. В. Буц Р. В. Пономаренко В. В. Барбашин П. І. Лоцман Авторське право (c) 2021 Крайнюк О. В., Буц Ю. В., Пономаренко Р. В., Барбашин В. В., Лоцман П. І. 2021-11-15 2021-11-15 25 70 80 10.26565/1992-4259-2021-25-06 Оцінка впливу викидів Сєвєродонецької ТЕЦ на здоров’я міського населення https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/17902 <p>Мета. Визначити внесок викидів державного підприємства «Сєвєродонецька ТЕЦ» у рівень забруднення повітряного басейну міста Сєвєродонецьк та в ризики загрози здоров'ю населення.</p> <p>Методи. Моделювання поширення забруднюючих домішок з одиночного точкового джерела і оцінка хронічних канцерогенних та токсичних ризиків проводилась за допомогою автоматизованої системи розрахунку розсіювання викидів в атмосфері ЕОЛ-2000 [h] з утилітою «Показник ризику». Для оцінки рівнів ризиків професійних контингентів «працівник на вулиці», «працівник в приміщенні» і «будівельник» використовували Risk Calculator (ЕРА US). Сезонна роза вітрів визначена на базі сервісу глобального моніторингу навколишнього середовища і безпеки Copernicus Climate Сhange Service (European Commission).</p> <p>Результати. За прийнятим сценарієм моделювання (стабільна робота установки, сезонна роза вітрів) внесок викидів ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» у рівень забруднення атмосферного повітря міста Сєвєродонецьк вкрай малий, оскільки вміст всіх компонентів менший за нормовані значення, але діяльність установки привносить у міське повітря токсичні сполуки марганцю, ванадію, ртуті, а також ксилол і фторид водню, які поєднуються з фоновими речовинами у групи сумації. За результатами моделювання санітарно-захисна зона Сєвєродонецької ТЕЦ не вимагає уточнення або корегування.</p> <p>Онкогенні властивості в складі викидів проявляють хром (VI) та нікель з односпрямованим впливом на легені і носову порожнину. Індивідуальний канцерогенний ризик 6.01´10<sup>-6</sup>, створюваний газовими викидами установки, є прийнятним. Прояв хронічних токсичних ефектів від викидів Сєвєродонецької ТЕЦ малоймовірний, на що вказують мінімальні (цільові) рівні неканцерогенних ризиків.</p> <p>Висновки. Викиди від планової діяльності ТЕЦ в холодний період року не перевищують допустимі концентраційні межі (ГДК<sub>мр</sub>), а ризики загрози здоров'ю населення прилеглих житлових районів і працівників підприємств є мінімальними. У той же час, якість атмосферного повітря в м. Сєвєродонецьк не є задовільною і потребує заходів по зниженню ризиків. Для цього необхідно виявити всі джерела забруднення атмосферного повітря з максимальним внеском у ризики загрози здоров'ю міського населення.</p> І. В. Кравченко О. В. Суворін Авторське право (c) 2021 Kravchenko I. V., Suvorin O. V., 2021-11-12 2021-11-12 25 81 91 10.26565/1992-4259-2021-25-07 Вміст нітратів у підземних водах та оцінка потенційних ризиків для здоров’я сільського населення Новоград-Волинського району Житомирської області https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/17932 <p><strong>Мета.</strong> Дослідити вміст нітратів у питній воді джерел нецентралізованого водопостачання на території сільських населених пунктів нового укрупненого Новоград-Волинського району Житомирської області та оцінити потенційні ризики для різних категорій місцевого населення від постійного споживання води із підвищеним вмістом нітратів.</p> <p><strong>Методи.</strong> Польові, лабораторно-аналітичні, статистичні.</p> <p><strong>Результати.</strong> Установлено, що найбільш забрудненою є питна вода приватних колодязів, що знаходяться на території бувшого Ємільчинського району, який наразі входить до складу Новоград-Волинського району, де у всіх зразках було виявлено перевищення вмісту нітратів, а середній їх вміст становив 99,04 мг/дм<sup>3</sup>. Загалом у 57,5 % відібраних зразків питної води укрупненого району було виявлено перевищення рівня нітратів, а середня їх концентрація території усього району становила 67,86 мг/дм<sup>3</sup>. Найбільше перевищення нітратів у воді у 7,9 рази виявлено у приватній криниці села Кам’янка Барашівської територіальної громади. Доведено, що індекс ризику внаслідок споживання питної води для дітей є більшим ніж для дорослих у 1,8 рази. Ризик при максимальному вмісті нітратів для дітей установлено на високому рівні, а для дорослих – на середньому, а при середньому вмісті нітратів у питній воді ризик для дітей встановлено на середньому рівні, а для дорослих – на низькому рівні.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Доведено, що, загальний ризик надходження нітратів при обох шляхах впливу приблизно дорівнює ризику для здоров’я внаслідок споживання питної води. У загальному ризику частка неканцерогенного ризику внаслідок споживання питної води становила 99,5 %, що набагато вище, ніж при контакті зі шкірою. Це свідчить про те, що нітрати із підземних вод до організму людини надходять в основному із питною водою, тому необхідним є постійний моніторинг їх вмісту у питній воді.</p> Р. А. Валерко Авторське право (c) 2021 Валерко Р. А. 2021-11-16 2021-11-16 25 92 100 10.26565/1992-4259-2021-25-08 Аналіз екоусвідомленої харчової поведінки як фактора формування екологічної сталості https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/17933 <p><strong>Мета.</strong> Аналіз досліджень з пошуку заходів і критеріїв для особистісного позитивного впливу на навколишнє середовище шляхом усвідомленого споживання продуктів харчування для досягнення екологічної сталості.</p> <p><strong>Методи.</strong> Методологічною основою роботи є системний аналіз.</p> <p><strong>Результати.</strong> Обґрунтовано особистісного позитивного впливу на навколишнє середовище шляхом усвідомленого вибору продуктів харчування в своєму раціоні. Доведено можливість об'єднання двох понять: екологічність і здорове усвідомлене харчування.Наголошено на важливості та необхідності розробки заходів, спрямованих на підвищення сталої здорової харчової поведінки споживачів за допомогою впливу на їх переконання і розширюючи поняття "здоров'я", "навколишнє середовище". Розкрито взаємозв'язок між ними. На сьогоднішній день складно засвоїти всі розрізнені підходи, і необхідні більш узгоджені зусилля для міждисциплінарних досліджень.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Створена теоретична основа для майбутніх досліджень в галузі сталого усвідомленого харчування в Україні та звернуто увагу на фактори, які впливають на споживачів за вибором сталого споживання продуктів харчування, які входять до комплексу заходів для вирішення екологічних проблем. Новий підхід до емпіричного обговорення ситуаційних і ринкових чинників додасть такий необхідний імпульс дослідженням в цих напрямках.</p> А. А. Івашура О. М. Борисенко Авторське право (c) 2021 Івашура А. А., Борисенко О. М. 2021-11-16 2021-11-16 25 101 110 10.26565/1992-4259-2021-25-09 Результати щорічного моніторингу зимових втрат бджолиних колоній в Україні: зимівля 2019–2020 рр https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/17934 <p><strong>Мета</strong>. Оцінити втрати колоній медоносних бджіл (<em>Apis mellifera </em>Linnaeus, 1758) в Україні після зимівлі 2019–2020 рр. у розрізі міжнародного моніторингу організації СOLOSS.</p> <p><strong>Методи. </strong>Аналіз результатів анкетування бджолярів України щодо успішності зимівлі колоній <em>A</em><em>.</em><em>&nbsp;mellifera</em> на їхніх пасіках у 2019–2020 рр. з використанням анкети, розробленої координаторами міжнародного моніторингу СOLOSS. Використано єдині підходи щодо збору даних та їх статистичної обробки. Проаналізовано валідні протоколи від 702 респондентів із п’яти фізико-географічних зон України.</p> <p><strong>Результати</strong>. Рівень загальних втрат бджолиних колоній в Україні після зимівлі 2019-2020 рр. становив 9,29 %, при цьому 5,41 % загинули, &nbsp;2,19 % втрачено через нерозв’язні проблеми з матками, а 1,69 % колоній – через негативні природні явища. Загальні втрати у степовій зоні України становили 16,08 %, достовірно переважаючи відповідний показник у зоні широколистяних лісів (6,73 %), лісостеповій зоні (8,94 %) та Українських Карпатах (8,14 %). Загиблі колонії найчастіше характеризувались наявністю мертвих бджіл у вулику чи перед ним (31,3 %), а також невідомими для бджолярів симптомами (37,3 %). Більшість бджолярів України (50,7 %) не вбачали різниці в зимівлі колоній із новою чи старою маткою. Серед хімічних препаратів більшість респондентів надавали перевагу засобам на основі амітразу (обкурювання – 50,8 %, в пластинках – 15,7 %) та флуметрину (20,0 %). Статистично підтверджено зниження рівня зимових втрат при застосуванні амітразу (обкурювання), тоді як щодо мурашиної кислотою (довгостроково) виявлено зворотну залежність.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Рівень загальних втрат бджолиних колоній в Україні після зимівлі 2019-2020 рр. дещо знизився у порівняно з минулорічним (11,18 %) та позаминулорічним (11,26 %) показниками, а також виявився майже вдвічі нижчим середнього значення на просторах міжнародного моніторингу (18,1 %) (Gray, 2021). Найбільші загальні втрати відмічено у степовій зоні України (після зимівлі 2018-2019 рр. – у лісостеповій та зоні мішаних лісів), а найменші – в Українських Карпатах. Підтверджено достовірно більші втрати на малих пасіках (12,66 %) порівняно із середніми та великими (9,48 % та 6,52 % відповідно). Зросла кількість бджолярів, які лікують колонії від вароозу (90,6 %, після зимівлі 2018-2019 – 77,8 %), при цьому усі з них попередньо моніторять рівень закліщованості.</p> M. M. Федоряк Л. І. Тимочко O. O. Шкробанець А. В. Жук О. Ф. Делі С. С. Подобівський В. Г. Миколайчук O. O. Калиниченко У. В. Легета O. Д. Зароченцева Авторське право (c) 2021 Федоряк М. М., Тимочко Л. І. , Шкробанець О. О., Жук А. В., Делі О. Ф., Подобівський С. С., Миколайчук В. Г., Калиниченко О. О., Легета У. В. , Зароченцева О. Д. 2021-11-16 2021-11-16 25 111 124 10.26565/1992-4259-2021-25-10 Ефективність дії газів на очищення води з однаковим мікробним навантаженням https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/17935 <p><strong>Мета</strong>. Дослідити дію газів на процес водоочищення від аеробних мікроорганізмів <br>(МО) з однаковим їх вихідним вмістом у водному середовищі. Встановити природу газу, в атмосфері якого досягнуто найвищого ступеня зруйнованих мікробних клітин в одиниці об’єму води.</p> <p><strong>Методи. </strong>Для досліджень використовували аеробні бактерії роду <em>Bacill</em><em>us </em><em>cereus</em> з вихідним їх вмістом 7·10<sup>4</sup> КУО/см<sup>3</sup><em>.</em> Досліджуваною водою слугувала модельна вода, створена на основі дистильованої дезаерованої води з внесенням до неї бактерій конкретного виду. Досліджуваними газами були кисень, вуглекислий газ, а також інертні – аргон та гелій. Умови процесу: тривалість - 2 години, швидкість барботування газів - 0,2 cм<sup>3</sup>/c, Т = 288±1 К. Використовували кількісний метод підрахунку вихідного та кінцевого числа мікроорганізмів (ЧМ) шляхом висівання зразків досліджуваної води на поживне середовище у чашки Петрі до та після експериментів.</p> <p><strong>Результати.</strong>&nbsp;Показано різну ефективність процесу водоочищення в залежності від природи газу. Представлено зміну величини ЧМ від часу барботування газів. Розраховано ступені руйнування досліджуваних мікроорганізмів в залежності від режиму обробки води та тривалості процесу. Криві дії газів на процес очищення води від бактерій мали спадний характер впродовж всієї тривалості експерименту, за винятком дії кисню. Вплив кисню на процес руйнування МО складається з двох стадій – незначне нагромадження клітин (І стадія) та подальше їх руйнування на ІІ стадії. Відсоток нагромадження клітин впродовж 3600с подачі кисню у водне середовище становив 9,43%, що зумовлено споживанням бактеріями барботованого кисню. Це й призвело до найнижчої ефективності процесу для дії кисню в кінцевому результаті (D<sub>d</sub> лише 34,73%). Найбільшу ефективність руйнування МО виявлено при подачі вуглекислого газу (D<sub>d</sub> = 91,0 %), що, очевидно, обумовлено збільшенням кислотності досліджуваного середовища (рН<sub>поч</sub> = 6,1; рН<sub>кін</sub> = 4,3). Вивчено вплив гелію на очищення води при різному мікробному навантаженні. Показано, що ефективність руйнування клітин зростає із зменшення їх кількості в одиниці об’єму води. &nbsp;</p> <p><strong>Висновки.&nbsp;</strong>Показано вплив природи різних газів на процес руйнування аеробних МО у воді з однаковим та різним мікробним навантаженням. Встановлено, що процес очищення води від МО залежить від природи барботованого газу. Експериментально встановлено газ, подача якого дозволила досягнути найбільшої кількості загиблих клітин після 7200 с. Найвищу ефективність знезараження води досягнуто під час дії вуглекислого газу. Побудовано відносний ряд ефективної дії досліджуваних газів на очищення мікробної води.&nbsp;</p> І. З. Коваль Авторське право (c) 2021 Коваль І. З. 2021-11-16 2021-11-16 25 125 134 10.26565/1992-4259-2021-25-11 Пилок рослин чагарникового ярусу міського зеленого простору як індикатор стану урбоекосистеми (на прикладі представників роду Форзиція) https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/17939 <p>Особливо важливою є оцінка потенційної мутагенності повітряного середовища саме в зоні активної життєдіяльності людини. Вважаємо, що багаторічні рослини чагарникового ярусу є найбільш інформативними об’єктами таких досліджень.</p> <p><strong>Мета. </strong>Оцінка чутливості чоловічого гаплоїдного покоління <em>Forsythia</em> <em>suspensa</em> Vahl. до стану повітряного середовища м. Київ в приземному шарі та перспективність використання цього виду для індикації якості атмосферного повітря та оцінки можливих ризиків для здоров’я населення.</p> <p><strong>Методи. </strong>Польові, статистичні. Стан генеративної сфери <em>F</em><em>. </em><em>suspense</em> визначали за фертильністю і морфометричними показниками пилку, визначенням індексу форми та частки аномальних зерен в популяції негідратованого пилку.</p> <p><strong>Результати.</strong> Встановлено, що спадковий апарат форзиції звисаючої є чутливим до комплексу екзогенних чинників середовища вирощування в паркових екосистемах м. Києва. Підтверджено, що взаємодія факторів «точка збору+умови року» є статистично значимою в мінливості ознак якості пилку, а також позначається на розмірах пилку<em> F</em><em>. </em><em>suspensa</em>. Відмічений більший вплив аерополютантів в приземному шарі атмосферного повітря на розмір екваторіального діаметру пилкових зерен цього виду рослин. Виявлене зменшення рівня інтегрального забруднення повітря на більшості ділянках дослідження столиці через запровадження у 2020 і 2021 рр. обмежувальних протиепідемічних заходів. Ці зміни умов середовища вирощування, особливо за відсутності впливу розвинутої мережі автомобільних шляхів, позначились на частці аномальних зерен в популяціях пилку на досліджених ділянках.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Відмічена доцільність подальшого використання пилку <em>F</em><em>. </em><em>suspensa</em> для оцінки стану довкілля за токсико-мутагенним фоном та зонування паркових екосистем за градієнтом антропогенного впливу. Доповнення результатів біоіндикаційних досліджень з використанням, зокрема, пилку <em>F</em><em>. </em><em>suspensa</em>, відомостями про стан здоров’я населення та даними щодо забруднення атмосферного повітря підвищує ефективність індикації стану навколишнього середовища Києва.</p> Р. К. Матяшук І. В. Ткаченко Авторське право (c) 2021 Матяшук Р. К., Ткаченко І. В. 2021-11-17 2021-11-17 25 135 156 10.26565/1992-4259-2021-25-12