Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна серія «Екологія» https://periodicals.karazin.ua/ecology <p>Фахове видання (категорія Б)&nbsp; з <strong>географічних</strong> (<strong>спеціальності 101, 103</strong>) та <strong>біологічних</strong>&nbsp;наук (<strong>спеціальності 091, 101</strong>)&nbsp; &nbsp; &nbsp;</p> <p>Реєстрація у ДАК України: Постанова № 1-05/4 від 26.05.2010; Постанова № 1328 від 21.12.2015; Наказ МОН України від 17.03.2020 № 409</p> <p>У віснику надаються результати теоретичних та прикладних наукових досліджень у галузі екології, географії, біології, екологічної безпеки, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування.</p> <p>Пріоритет надано розв’язанню актуальних екологічних проблем та найкращим практикам міжнародного досвіду їх вирішення, екологічному менеджменту, медико-екологічним дослідженням, &nbsp;інноваційним дослідженням в галузі біотехнології, біохімії, генетики, екології людини,&nbsp; фізіології рослин і тварин, конструктивної географії, екології та збалансованого природокористування. Викладаються питання організації та методологічних досліджень національної вищої екологічної, біологічної, географічної &nbsp;та природоохоронної освіти.</p> <p>Для науковців і фахівців-екологів, біологів, географів, а також викладачів, аспірантів, магістрів і студентів вищих навчальних закладів України та інших країн без будь-яких обмежень</p> uk-UA <p>Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:</p> <ol> <li class="show">Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution License&nbsp;4.0 International (CC BY 4.0)</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.</li> <li class="show">Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.</li> <li class="show">Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.&nbsp;<a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).</li> </ol> alkraynukov@gmail.com (Крайнюков Олексій Миколайович (Krainiukov Oleksiy M.)) visnykecology@karazin.ua (Баскакова Людмила Валентинівна (Baskakova Ludmila V.)) Mon, 30 Nov 2020 00:00:00 +0200 OJS 3.1.1.4 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 Особливості забруднення деякими стійкими органічними полютантами морського середовища північно-західної частини Чорного моря https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/16392 <p><strong>Мета</strong>. Оцінка забруднення морського середовища північно-західної частини Чорного моря деякими стійкими органічними полютантами (СОП), зокрема, поліхлорованими біфенілами (ПХБ) та гексахлорбензолом (ГХБ).</p> <p><strong>Методи</strong>. Вміст ПХБ і ГХБ визначався на газовому хроматографі Agilent 7890B з капілярною колонкою і детектором електронного захвату за допомогою методик Агентства захисту навколишнього середовища СШA (EPA-3545A, 3630C, 8081, 8082A, 8275A). Екологічний стан морського середовища визначався за допомогою розроблених в УкрНЦЕМ «Екологічних стандартів якості морського середовища», які дозволяють оцінити стан якості складових морського середовища (морської води, донних відкладів та біоти).</p> <p><strong>Результати.</strong> Методику екологічних стандартів адаптовано для оцінки забруднення морського середовища СОП. Визначено екологічний стан морської води та донних відкладів північно-західної частини Чорного моря за встановленими величинами гранично-допустимих концентрацій (ГДК) та екологічних нормативів (ЕН). Оцінено екологічний стан морської біоти за забрудненням ГХБ згідно до встановленого екологічного нормативу, для оцінки екологічного стану гідробіонтів на предмет забруднення ПХБ використано європейський аналог ГДК (MAC-EQS) для морських організмів промислового призначення (але варто зазначити, що оцінку проведено лише для недіоксиноподібних ПХБ). Виявлено необхідність затвердження в Україні на законодавчому рівні нормативів вмісту ПХБ у морських організмах, зокрема, – промислового значення. Для повної оцінки екологічного стану та особливостей забруднення СОП морського середовища північно-західної частини Чорного моря необхідно запровадити комплексну систему моніторингу, яка б дозволяла проводити аналіз забруднення морського середовища всіма СОП, передбаченими вимогами Стокгольмської конвенції.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Екологічний стан морської води північно-західної&nbsp; частини Чорного моря за забрудненням СОП у більшості випадків відповідає категорії «дуже добрий». Стан морської біоти у більшості випадків відповідає класам якості&nbsp; «добрий» та «дуже добрий», проте в Україні не встановлено чітких нормативів, які б регулювали вміст ПХБ у морській біоті, зокрема – у тих видах морських організмів, які мають промислове значення. Екологічний стан донних відкладів в основному класифікується як «задовільний» та «поганий», що за певних природних умов може стати джерелом вторинного забруднення морської води та біоти. Для повної оцінки екологічного стану необхідно врахувати всі СОП, що може суттєво змінити результати оцінки стану якості морського середовища північно-західної&nbsp; частини Чорного моря.</p> Ю. М. Деньга, В. І. Михайленко, Ю. В. Олейнік, Т. А. Сафранов ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/16392 Tue, 17 Nov 2020 00:00:00 +0200 Екологічний стан річки Сапалаївка в умовах урбосистеми м. Луцьк https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/16420 <p><strong>Мета.</strong> &nbsp;Визначення основних чинників антропогенного впливу урбосистеми міста Луцьк на річковий басейн річки Сапалаївка та оцінка екологічного стану річки на основі&nbsp; MIR «Макрофітового індексу річок».</p> <p><strong>Методи. </strong>Порівняльно-географічний, узагальнення, систематизація, статистичні, порівняльно-аналітичний, описовий, катрографічний.</p> <p><strong>Результати. &nbsp;&nbsp;</strong>В річці Сапалаївка на обстежених тестових ділянках, виявлено 21 індикаторний вид макрофітів серед яких – 8 рослин належать до дводольних, та 13 рослин належать до однодольних, з використанням яких розраховано значення MIR.&nbsp; Збіднення видового складу макрофітів&nbsp; з 15-16 на тестових ділянках 1 та 2 до 2 видів&nbsp; на тестовій ділянці 3 свідчать про рогіршення&nbsp; екологічного стану річки та появі несприятливих умов для місцезростаннях макрофітів.&nbsp; На території міста ділянка русла річки Сапалаївка, від початку вулиці Потапова&nbsp; і до гирла переважно каналізована, тут збіднений видовий склад&nbsp; макрофітів та присутній специфічний запах каналізаційних стоків.&nbsp;&nbsp; Частині річки, яка протікає у місті (до початку вул. Потапова), що&nbsp; була ренатуралізована у 2012-2016 роках має багатший видовий склад макрофітів. Поза територією міста басейн річки Сарпалаївка перебуває у доброму стані, про що свідчить видовий склад флори та фауни а також інтенсивний&nbsp; розвиток вищої водної рослинності.</p> <p><strong>Висновки.&nbsp; </strong>В результаті розрахованого екологічного індексу макрофітів MIR встановлено,&nbsp; що якість води у річці Сапалаївка&nbsp; на тестовій ділянці № 1,&nbsp; належить до ІІ класу, категорії - добра та за трофічним статусом є мезотрофною; на тестовій ділянці №&nbsp; 2,&nbsp; належить до&nbsp; ІІІ класу, категорії - задовільна та за трофічним статусом є евтрофною; на тестовій ділянці № 3,&nbsp; належить до&nbsp; IV класу, категорії – погана та за трофічним статусом є політрофною. Доцільним є проведення подальших природоохоронних заходів, особливо у нижній течії річки, з метою усунення джерел забруднення води, та проведення моніторингу екологічного стану водойми з метою відновлення видового складу макрофітів&nbsp; та&nbsp; здатності до самоочищення</p> M. V. Boiaryn, V. U. Voloshyn, O. O. Tsos ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/16420 Sat, 21 Nov 2020 00:00:00 +0200 Геоекологічна оцінка структури землекористування Тернопільської міської об’єднаної територіальної громади https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/16421 <p><strong>Мета. </strong>Оцінити структуру землекористування Тернопільської міської об’єднаної територіальної громади та обґрунтувати пріоритетні напрямки її оптимізації.</p> <p><strong>Методи. </strong>Описовий, порівняльно-географічний, геоінформаційний, статистичний, математичний, геоекологічний аналіз та оптимізаційне моделювання. Також, під час дослідження використано спеціальні методи для визначення антропогенного навантаження, коефіцієнтів екологічної стабільності та антропогенної трансформації території Тернопільської міської об’єднаної територіальної громади.</p> <p><strong>Результати. </strong>Проаналізувавши структуру землекористування Тернопільської міської об’єднаної територіальної громади, встановлено, що частка природних угідь в її межах складає лише 32,5%. Основними геоекологічними проблемами землекористування Тернопільської міської громади є розбалансованість структури земельних угідь, відсутність генеральних планів сільських населених пунктів і територіальних меж, не проведена інвентаризація та нормативно грошова оцінка земель. Коефіцієнт антропогенної перетвореності території Тернопільської територіальної громади становить 6,7, що відповідає категорії сильно перетворених ландшафтів. Коефіцієнт екологічної стабільності складає 0,28, територія характеризується як екологічно не стабільна із балом антропогенного навантаження 3,22. Проведена геоекологічна оцінка структури землекористування території Тернопільської міської об’єднаної територіальної громади, засвідчила необхідність оптимізації структури земельних угідь та впровадження ефективних науково обґрунтованих заходів.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Для виправлення і покращання ситуації, приведення території Тернопільської міської територіальної громади до екологічної стабільності, необхідно реалізувати ряд оптимізаційних заходів. Зокрема, у статті розроблено оптимізаційну модель землекористування Тернопільської міської громади, яка передбачає скорочення орних земель на 18%, збільшення лісистості на 12% та доведення частки природних угідь до оптимального показника 50%. Реалізація такого підходу потребує зміни цільового призначення окремих земельних ділянок та організацію їх ландшафтно-адаптоване використання.</p> L. P. Tsaryk, I. R. Kuzyk ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/16421 Sat, 21 Nov 2020 00:00:00 +0200 Рекомендації щодо забезпечення екологічної безпеки при відновленні екосистем після пожежі https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/16422 <p><strong>Мета</strong>. Пошук способів покращення властивостей ґрунту лісових екосистем після дії пірогенного чинника: запропонувати технологічні заходи з відновлення якостей та покращення властивостей ґрунту екосистеми, довести ефективність використання глини в очищенні ґрунту в якості сорбенту.</p> <p><strong>Методи</strong><strong>.</strong><strong>&nbsp;</strong>Запропоновано внесення глини, як потенційного сорбенту для очищення природних ґрунтів від важких металів (ВМ). Мінеральний склад якої визначено за допомогою рентгенофазового аналізу. Також використовувався метод фіторемедіації за допомогою кульбаби звичайної для концентрування ВМ. Концентрацію іонів ВМ визначали атомно-адсорбційним методом.</p> <p><strong>Результати</strong><strong>.</strong>&nbsp; Завданням експериментального дослідження стало обґрунтування застосування дешевої природної глинистої сировини без попередньої її активації для вилучення ВМ з ґрунтового розчину. Для проведення експерименту вибрана глина Харківського регіону. Доведено ефективність як використання глини в очищенні ґрунту в якості сорбенту, так і фіторемедіації&nbsp; кульбаби звичайної по відношенню до важких металів. Запропоновані технологічні заходи з відновлення якостей та покращення властивостей ґрунту екосистеми: виконання проектно-вишукувальних робіт, включаючи польові дослідження; виконання державного екологічного дослідження (моніторингу); очищення постраждалої ділянки від пошкоджених дерев; рекультивацію родючості ґрунтів відновлюваних територій, що передбачені проектуванням відновлення, в залежності від характерних особливостей ушкоджень ділянок і подальшого застосування відновлювальних територій.</p> <p><strong>Висновки</strong><strong>.</strong><strong>&nbsp;</strong>При постпірогенній релаксії екосистем, в умовах техногенного навантаження, доведено ефективність використання глини як сорбента в очищенні ґрунту та фіторемедіації за допомогою кульбаби звичайної по відношенню до важких металів.</p> Y. V. Buts, O. V. Kraynyuk, N. V. Didenko, V. V. Barbachyn ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/16422 Mon, 23 Nov 2020 00:00:00 +0200 Використання методу капсулювання діоксиду кремнію для відновлення нафтозабруднених ґрунтів https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/16423 <p><strong>Мета.</strong> Апробація методу капсулювання діоксиду кремнію для відновлення біологічної повноцінності забрудненого нафтопродуктами ґрунту.</p> <p><strong>Методи.</strong> Інкапсулюючий розчин виготовлено з використанням силікату натрію (7% мас./об.) в якості основного компонента і синтетичної поверхнево-активної речовини (додецилсульфат натрію). Для відновлення забрудненого ґрунту використовувалося співвідношення компонентів розчину задля обробки 1:1, 1:2, 1:3 та 1:4 для силікату натрію і додецилсульфату натрію відповідно. Фітотоксичність забрудненого нафтопродуктами ґрунту визначали шляхом біотестування водних витяжок з ґрунту.</p> <p><strong>Результати.</strong> Найбільш оптимізованим для використання з досліджуваних співвідношень компонентів є розчин – 1 частина силікат натрію та 2 частини&nbsp; додецилсульфату натрію. Найменший фітотоксичний ефект (17%) зафіксовано при рН 5 обробленого ґрунту та співвідношенні компонентів розчину 1:2 (силікат натрію / додецилсульфат натрію). В експериментах використано 2 види однодольних (овес, кукурудза) і 2 види дводольних рослин (салат, редька чорна).</p> <p><strong>Висновки. </strong>Технологія капсулювання діоксиду кремнію при обробці нафтозабруднених ґрунтів розчином силікату натрію та додецилсульфату натрію є досить економічно привабливою. Матеріал, що утворюється в результаті процесу інкапсуляції, висихає, утворюючи аморфний кремнеземний матеріал, всередині якого, на нашу думку, акумулюються вуглеводні і важкі метали, але для такого твердження необхідні подальші дослідження.</p> O. M. Krainiukov, I. A. Kryvytska ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/16423 Mon, 23 Nov 2020 00:00:00 +0200 Пластик твердих побутових відходів прибережної зони північно-західного Причорномор’я як складова морського сміття https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/16424 <p><strong>Мета</strong>. Оцінка масштабів утворення пластикових &nbsp;&nbsp;відходів в прибережній зоні Північно-Західного Причорномор’я&nbsp; та їх можливої ролі у формуванні морського сміття в акваторії Чорного моря.</p> <p>&nbsp;<strong>Методи</strong>. Методологічною основою роботи є&nbsp; системний аналіз.</p> <p>&nbsp;<strong>Результати.</strong> Щорічні обсяги у твердих побутових відходів &nbsp;у&nbsp; Північно-Західному&nbsp; Причорномор’ї&nbsp;&nbsp; можуть досягати 2,5 млн т/рік, а обсяги утворення відходів пластикових матеріалів&nbsp; – до 323 тис. т /рік.&nbsp; Незважаючи на ресурсну цінність пластикових &nbsp;&nbsp;відходів, натепер не існує визначеної системи поводження з ними і за цих умов вони видаляються на численні звалища (у тому числі, на несанкціоновані) твердих побутових відходів.&nbsp; Значна частина пластику (до 80%) із неорганізованих&nbsp; звалищ&nbsp; та інших берегових джерел забруднення&nbsp;&nbsp; виноситься повітряними і водними потоками в акваторію північно-західної&nbsp; частини&nbsp; Чорного моря. Визначено, що 83% морського сміття, виявленого в Чорному морі, становить пластик.&nbsp; В свою чергу, наявність морського сміття обумовлено недосконалістю системи поводження з твердими побутовими відходами. &nbsp;Домінуючим способом поводження з ними залишається їх вивезення і захоронення на сміттєзвалищах. Станом на 2019 рік в Одеській області&nbsp; &nbsp;налічувалося 528 звалищ, в Миколаївській області – 267, в Херсонській – 54. Майже 17% звалищ в Одеській області і 26% в Миколаївській області не відповідають&nbsp; нормам екологічної небезпеки. Значна частина пластикових відходів, насамперед,&nbsp; із несанкціонованих звалищ твердих побутових відходів,&nbsp; повітряними потоками виноситься&nbsp; в річкову мережу, а у випадку близькості їх до прибережної&nbsp; смуги – безпосередньо в акваторію Чорного моря. Пластикові відходи виносяться з водозборів великих річок (Дунаю, Дністра, Південного Бугу і Дніпра), а також водозборів численних середніх і малих річок. Практично вся берегова смуга Північно-Західного Причорномор’я&nbsp;&nbsp; активно використовується в рекреаційних цілях і, отже,&nbsp; є джерелом&nbsp; формування пляжного сміття. Крім того, береговими джерелами надходження сміття можуть бути населені пукти, морегосподарські&nbsp; комплекси та сільськогосподарські угіддя, що розташовані вздовж прибережної смуги.&nbsp; Незначна частка&nbsp; пластикових відходів утворюється&nbsp; в межах морської&nbsp; акваторії&nbsp; (за рахунок судноплавства, рибальства тощо).</p> <p>&nbsp;<strong>Висновки</strong>. Основною&nbsp; складовою&nbsp;&nbsp; морського сміття є пластик, оскільки на нього припадає 83% морського сміття, виявленого в Чорному морі. Макропластик може піддаватися тривалому переміщенню&nbsp; морськими течіями, вітрами, хвилями та становити пряму загрозу морській&nbsp; екосистемі. Напрями переміщення морського сміття&nbsp; залежать &nbsp;від генеральної &nbsp;циркуляції&nbsp; у поверхневому шарі Чорного моря. Процеси&nbsp; біодеградації макропластика&nbsp; утруднені в&nbsp; умовах&nbsp; морського середовища, а тому його трансформація обмежується процесами&nbsp; деструкції&nbsp; і диспергуванням до мікро- і наночастинок. Ураховуючи&nbsp; екологічну небезпеку мікропластику доцільно&nbsp; створити систему спостережень за його вмістом в морському середовищі. Для поліпшення екологічної ситуації в прибережній зоні Північно-Західного Причорномор’я необхідно істотно збільшити обсяги пластикових відходів, що утилізуються, а також ліквідувати чисельні звалища твердих побутових відходів, які не відповідають вимогам екологічної безпеці.&nbsp;</p> T. A. Safranov, N. A. Berlinsky, D. M. Zmienko ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/16424 Mon, 23 Nov 2020 00:00:00 +0200 Економетричний аналіз сталого розвитку національного господарства https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/16425 <p><strong>Мета.</strong> Моделювання умов, механізмів та можливостей досягнення параметрів сталого розвитку національного господарства.</p> <p><strong>Методи.</strong> Загальнонаукові (аналіз та синтез, індукція та дедукція, аналітичне групування) та спеціальні (абстрагування, моделювання і т. ін.) методи вивчення економічних явищ і процесів.</p> <p><strong>Результати.</strong> На основі аналізу динаміки темпів зростання ВВП, викидів діоксида сірки, діоксида азоту, оксида та диоксида вуглецю впродовж 1991-2017 років доведена періодичність (циклічність) їх зміни тривалістю 3 – 5 років. Встановлено, що в Україні екологічна крива Кузнеця (ЕКК) має специфічний характер у вигляді окремих «поворотних точок». Висновки зроблено на підставі співставлення динаміки темпів зростання ВВП, доходів на душу населення й викидів забруднюючих речовин та параметрів взаємної кореляції між ними. За результатами порівняння циклічності темпів зростання доходів на душу населення, індексів ВВП з динамікою залежності між викидами шкідливих речовин та величин доходів на душу населення та ВВП у фактичних цінах, встановлено, що вони не завжди співпадають. Це дало підстави зробити висновок про наявність лагу між змінами обсягів викидів та величинами доходів на душу населення та ВВП у фактичних цінах. Запропоновано здійснювати формування узгодженої політики щодо економічної, соціальної та екологічної складових з урахуванням часового лагу задля створення умов для досягнення параметрів кривої ЕКК в економіці України.</p> <p><strong>Висновки.</strong>&nbsp; На основі аналізу динаміки темпів зростання ВВП, діоксиду сірки, діоксиду азоту, викидів оксидів вуглецю та діоксиду, доведена періодичність (циклічність) їх зміни. В Україні EKC має специфічний характер у вигляді окремих «поворотних точок», без досягнення довгострокових параметрів взаємозв'язку між викидами шкідливих речовин та ВВП та значеннями доходу на душу населення. Таким чином, доцільною є розробка узгодженої політики щодо економічної (величина ВВП), соціальної (рівень доходу населення) та екологічних складових (фінансування природоохоронної діяльності та зменшення викидів небезпечних речовин) з урахуванням часового лагу, що створить умови для обґрунтованого досягнення не лише тимчасових значень, а й довгострокових параметрів кривої EKC в українській економіці. Отримані результати дозволяють здійснювати прогнозування параметрів сталого розвитку України на перспективу.</p> L. A. Horoshkova, Ie. V. Khlobystov ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/16425 Tue, 24 Nov 2020 00:00:00 +0200 Результати моніторингу іхтіофауни прибережних вод острова Зміїний (Чорне море) у 2016-2017 рр https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/16432 <p><strong>Мета. </strong>Вивчення сучасного стану іхтіофауни прибережних вод острова Зміїний в 2016-2017 рр.</p> <p><strong>Методи. </strong>Стандартні методи відбору, визначення, оцінки чисельності і біомаси іхтіофауни.</p> <p><strong>Результати. </strong>Протягом досліджень виявлено 68 видів морських, солонуватоводних і прісноводних риб, що належать до 18 рядів, 41 родині, 55 родів. Найбільше число таксонів включає ряд окунеподібних Perciformes. Рівень біорізноманіття іхтіофауни (індекс Шеннона, розрахований за чисельністю) в 2016 році коливався в межах 0,86-3,06, в середньому складаючи 2,06, в 2017 – 2,40-2,54, в середньому – 2,47. Мінімальні показники біорізноманіття відзначені в кінці осені і в зимовий період, максимуми – в травні-червні. Всього в прибережних водах у о. Зміїний відзначено 30,9% від усіх видів риб, зареєстрованих в Чорному морі. Виловлені у о. Зміїний риби відносяться до 5 екологічних груп. Основу іхтіофауни цього району утворюють власне морські риби – 52 види (76,5% загальної кількості виявлених видів), більшість видів (54 види – 89,4%) ведуть донний і придонний спосіб життя, майже в рівній кількості переважають пелагофіли і охороняючи (24 виду – 35,3% і 23 види – 33,8%, відповідно), за характером живлення провідне місце в рівній кількості займають хижі і бентофаги. З 68 знайдених біля острова видів 16 видів занесені в списки Червоної книги України, 22 вид занесені до Червоної книги Чорного моря, 7 видів - до Червоного списку МСОП. Більше половини – 36 видів (52,9% загального числа видів) з виявлених у острова видів мають охоронний статус.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Наведено результати аналізу біорізноманіття, структурних характеристик, таксономічного складу іхтіофауни прибережних вод у острова Зміїний. Досліджено сезонну динаміку чисельності і біомаси. Наведено результати аналізу деяких аспектів екології та біології основних масових видів риб. Наведено рекомендації щодо поліпшення моніторингу іхтіофауни прибережних вод. Рівень якості моніторингових досліджень донних співтовариств прибережних вод острова Зміїний, включаючи іхтіофауну, може бути значно підвищений у разі розробки і застосування безконтактних методів відеоспостереження для вирішення проблеми вивчення стану запасів риб, їх біорізноманіття в важкодоступних місцях. Розвиток методу, спрямований на створення алгоритмів комп'ютерної обробки отриманих відеоматеріалів, дозволить значно полегшити аналіз отриманих даних.</p> S. M. Snigirov, V. I. Medinets, A. N. Abakumov, V. Z. Pitsyk, P. M. Snigirov, I. E. Soltys, O. P. Konareva, V. V. Zamorov ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/16432 Thu, 26 Nov 2020 17:22:33 +0200 Противароозні ветеринарні препарати на ринку України в контексті аналізу факторів ризику для медоносних бджіл https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/16434 <p><strong>Мета</strong>. Зібрати дані про ветеринарні препарати для лікування вароозу бджіл, які доступні на сучасному ринку України; систематизувати інформацію з урахуванням вмісту діючих речовин, форми випуску та виробника й створити перелік доступних на українському ринку ветеринарних препаратів для знищення кліща <em>Varroa</em>.</p> <p><strong>Методи</strong>. Аналіз інформації, отриманої у 2015–2020 роках шляхом анкетування бджолярів, безпосереднього спілкування з ними, перегляду інтернет-ресурсів, відвідування ветеринарних аптек; створення інформаційної бази противароозних препаратів.</p> <p><strong>Результати</strong>. На ринку противароозних препаратів України станом на вересень 2020 року доступно не менше 136 найменувань, 79 з яких – імпортні. У їх складі встановлено наявність десяти діючих речовин (амітраз – 37 препаратів, флувалінат – 30, флуметрин – 12, бромпропілат – 5, кумафос – 2, акрінатрин – 1, тимол – 14, мурашина кислота – 6, молочна кислота – 6, щавлева кислота – 9), рослинних ефірних олій та інших речовин. Натомість станом на лютий 2020 року до Державного реєстру ветпрепаратів, дозволених до використання в Україні, занесено лише 17 противароозних акарицидів. Виявлено препарати-аналоги з однаковою концентрацією тієї ж діючої речовини від різних виробників; препарати з однаковою назвою, але різним походженням, що відрізняються як за концентрацією діючої речовини, так і за формою випуску; численні технічні помилки у зазначенні вихідних концентрацій на сайтах інтернет-магазинів, а також інші ризики, пов’язані з недоброчесністю реалізаторів.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Отримані результати вказують на необхідність посилення контролю на ринку ветеринарних медичних препаратів в Україні.</p> M. M. Fedoriak, T. V. Fylypchuk, A. V. Zhuk, K. Y. Tymchuk, A. M. Kholivchuk ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/16434 Thu, 26 Nov 2020 00:00:00 +0200 Вплив концентрації аеробних бактерій на процес їх життєздатності в присутності кисню https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/16435 <p><strong>Мета</strong>. Дослідити життєздатність аеробних мікроорганізмів в атмосфері кисню з різним їх вихідним вмістом у водному середовищі. Порівняти вплив газу на різну концентрацію бактерій в одиниці об’єму води.</p> <p><strong>Методи. </strong>Досліджуваними мікроорганізмами слугували аеробні бактерії роду <em>Bacill</em><em>us </em><em>cereus</em><em>.</em> Модельні водні середовища створені на основі дистильованої дезаерованої води при додаванні бактерій конкретного виду. Для досліджень використовувався кисень, який барботували у мікробну воду впродовж всього процесу зі швидкістю 0,2 cм<sup>3</sup>/c. Тривалість дослідження становила 2 години, впродовж якого загальна витрата газу відповідала 1,4 дм<sup>3</sup>. Число мікроорганізмів (ЧМ) до і після експериментів визначали шляхом підрахунку колоній, які виросли на чашках Петрі.</p> <p><strong>Результати.</strong>&nbsp;Виявлено двохстадійний процес впливу кисню на аеробні бактерії – нагромадження та зменшення їх кількості в одиниці об’єму води в ході експериментів. На першій стадії процесу спостерігалось збільшення ЧМ тривалістю 1800-3600 с з подальшим їх зменшенням (ІІ стадія). При збільшенні мікробного навантаження у воді з 10<sup>2</sup> до 10<sup>4</sup> КУО/см<sup>3</sup> тривалість процесу нагромадження бактерій зменшилась вдвічі. Досліджено, що при низькій концентрації бактерій у воді відбувається активне розмноження бактеріальних клітин, а при високій – активне їх зменшення, що пояснюється відмиранням клітин в умовах постійної подачі кисню встановленої швидкості.</p> <p><strong>Висновки.&nbsp;</strong>Пояснено вплив кисню на зміну чисельності аеробних мікроорганізмів у водному середовищі. Досліджено, що дія кисню на бактерії у воді поділяє процес їх життєздатності на дві стадії: нагромадження (І стадія) та зменшення їх кількості (ІІ стадія). Показано, що тривалість процесу нагромадження бактерій в атмосфері кисню залежить від вихідної їх кількості у воді, а саме: із збільшенням вихідного ЧМ в одиниці об’єму води тривалість стадії нагромадження мікроорганізмів суттєво зменшується.</p> I. Z. Коval ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/16435 Thu, 26 Nov 2020 00:00:00 +0200 Результати стандартизованого опитування бджолярів щодо втрат колоній Apis mellifera L. в Україні після зимівлі 2018–2019 рр https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/16439 <p><strong>Мета</strong>. Аналіз втрат колоній медоносних бджіл (<em>Apis</em> <em>mellifera</em> Linnaeus, 1758) в Україні після зимівлі 2018–2019 рр. у порівнянні з попередньою зимівлею в різних фізико-географічних зонах України та на пасіках різного розміру.</p> <p><strong>Методи.</strong> Аналіз результатів опитування практикуючих бджолярів щодо результатів зимівлі бджолиних колоній 2018–2019 рр. Опитування проводили з використанням стандартизованого протоколу (анкети), розробленого міжнародною асоціацією з дослідження медоносних бджіл COLOSS. Опрацьовано протоколи від 677 респондентів із п’яти фізико-географічних зон України.</p> <p><strong>Результати. </strong>Встановлено, що загальні втрати бджолиних колоній після зимівлі 2018-2019 рр. становили 11,18 %, показник смертності – 5,95 %; через фатальні проблеми з матками втрачено 3,37 %, а через негативні природні явища – 1,86 % колоній. Загальні втрати у лісостеповій зоні та зоні мішаних лісів становили 16,2&nbsp;% та 15,1&nbsp;% відповідно, тоді як в Українських Карпатах – 7,2&nbsp;%. Найчастішою ознакою загиблих колоній в Україні була наявність великої кількості мертвих бджіл у вулику чи перед ним (25,3 %). На малих пасіках рівень втрат становив майже 18 %, на середніх – 8,38&nbsp;% та на великих – 7,6 %. 77,8 % респондентів проводили лікування бджолиних колоній від <em>Varroa destructor</em> Anderson and Trueman, 2000 у період з квітня 2018 р. по квітень 2019 р.; 16,4 % лікували свої колонії без попереднього моніторингу ступеня закліщованості. Найчастіше застосовували препарати на основі&nbsp;</p> <p>флуметрину (15,1&nbsp;%), амітразу в смужках (11,67&nbsp;%) та обкурюванням (9,9&nbsp;%), а також щавлевої кислоти – обприскування та сублімація (9,5&nbsp;% та 8,4&nbsp;% відповідно).</p> <p><strong>Висновки.</strong> Загальні втрати бджолиних колоній після зимівлі 2018–2019 рр. (11,18 %) залишилися на стабільному рівні відносно минулорічного показника (після зимівлі 2017–2018 рр. – 11,30 %), смертність колоній (5,95 %) та втрати через негативні природні явища (1,86 %) дещо знизилися (після зимівлі 2017–2018 рр. вони становили 6,7 % та 2,4 % відповідно), тоді як втрати через проблеми з матками (3,37 %) зросли в порівнянні з попередньою зимівлею (2,1 %). Найбільші втрати зареєстровані в лісостеповій зоні та зоні мішаних лісів, а найменші – в Українських Карпатах. Виявлено обернену залежність між розміром пасіки та рівнем втрат.</p> M. M. Fedoriak, L. I. Tymochko, O. O. Shkrobanets, A. V. Zhuk, O. F. Deli, S. S. Podobivskiy, V. G. Mikolaychuk, O. O. Kalynychenko, U. V. Leheta, O. D. Zarochentseva ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/16439 Sat, 28 Nov 2020 00:00:00 +0200 Надходження 137Cs у рослини зернових культур за впливу комплексних бактеріальних препаратів https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/16450 <p><strong>Мета.</strong> Оцінка ролі окремих штамів мікроорганізмів у переході <sup>137</sup>Cs у рослини ярої пшениці і ріпака.</p> <p><strong>Методи.</strong> Польові, лабораторні,&nbsp; інокуляції, гамма-спектрометрії.</p> <p><strong>Результати</strong>. Ґрунтові мікроорганізми можуть як знижувати, так і посилювати перехід <sup>137</sup>Cs із ґрунту в рослини. Мікроорганізми-інокулянти при використанні на бідних елементами живлення ґрунтах прискорюють ріст рослин у довжину, що свідчить про покращення умов їхнього зростання. У дослідженнях вдалося показати, що дана властивість не залежить від локалізації мікроорганізму на поверхні кореня, адже всі проаналізовані бактерії належали до групи таких, що колонізують ризосферу рослини. В умовах польового досліду інокуляція насіння ріпаку штамом <em>A.&nbsp;сhroococcum </em>УКМ&nbsp;В-6082 забезпечила зниження <em>К</em><sub>Н</sub> <sup>137</sup>Cs майже на 50&nbsp;% порівняно з контролем. У дослідах із пшеницею достовірного зменшення накопичення <sup>137</sup>Cs не було. Застосування комплексів препаратів на основі штамів бактерій <em>Agrobacterium radiobacter</em> ІМВ&nbsp;В-7246 та <em>A.&nbsp;chroococcum </em>УКМ&nbsp;В-6082 для інокуляції насіння ріпаку й <em>Azotobacter chroococcum </em>УКМ<em>&nbsp;</em>В-6003, можна розглядати як додатковий радіозахисний спосіб блокування надходження <sup>137</sup>Cs у ці види сільськогосподарських рослин.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Ґрунтові мікроорганізми можуть як знижувати, так і підвищувати накопичення <sup>137</sup>Cs в біомасі рослин і ця властивість не залежить від локалізації мікроорганізму на поверхні кореня, адже всі проаналізовані бактерії належали до групи таких, що колонізують ризосферу рослини. Запропоновано використання інокуляції насіння сільськогосподарських рослин бактеріальними препаратами за умов вирощування на забрудненому радіонуклідами ґрунті як додаткового заходу щодо зменшення накопичення радіонуклідів у зеленій масі рослин.</p> V. V. Illienko, K. E. Shavanova, Y. V. Ruban, O. Y. Pareniuk ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/16450 Sun, 29 Nov 2020 00:00:00 +0200