https://periodicals.karazin.ua/ecology/issue/feed Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна серія «Екологія» 2020-06-14T14:01:57+03:00 Крайнюков Олексій Миколайович (Krainiukov Oleksiy M.) alkraynukov@gmail.com Open Journal Systems <p>Фахове видання (категорія Б)&nbsp; з <strong>географічних</strong> (<strong>спеціальності 101, 103</strong>) та <strong>біологічних</strong>&nbsp;наук (<strong>спеціальності 091, 101</strong>)&nbsp; &nbsp; &nbsp; Наказ МОН України від 17.03.2020 № 409</p> <p>У віснику надаються результати теоретичних та прикладних наукових досліджень у галузі екології, географії, біології, екологічної безпеки, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування.</p> <p>Пріоритет надано розв’язанню актуальних екологічних проблем та найкращим практикам міжнародного досвіду їх вирішення, екологічному менеджменту, медико-екологічним дослідженням, &nbsp;інноваційним дослідженням в галузі біотехнології, біохімії, генетики, екології людини,&nbsp; фізіології рослин і тварин, конструктивної географії, екології та збалансованого природокористування. Викладаються питання організації та методологічних досліджень національної вищої екологічної, біологічної, географічної &nbsp;та природоохоронної освіти.</p> <p>Для науковців і фахівців-екологів, біологів, географів, а також викладачів, аспірантів, магістрів і студентів вищих навчальних закладів України та інших країн без будь-яких обмежень</p> https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/15696 Сучасні підходи до еколого-економічної оцінки збитків від ерозії ґрунтів 2020-06-14T12:29:46+03:00 A. O. Аchasova achasova@ukr.net <p><strong>Актуальність. </strong>Незважаючи на майже вікову історію оцінок збитків від ерозії, це питання дотепер остаточно не вирішене. Якщо економічна складова збитків може бути відносно легко підрахована, то екологічні та соціально-екологічні збитки майже не піддаються вартісному обрахуванню.</p> <p><strong>Мета.</strong> На підставі аналізу екологічних, економічних та соціальних наслідків водної ерозії ґрунтів та&nbsp; світового досвіду оцінки збитків від ерозії показати можливості та обмеження використання окремих показників для оцінки збитків та еколого-економічного обґрунтування протиерозійних заходів.</p> <p><strong>Результати. </strong>Збитки від ерозії на сьогодні найчастіше вимірюються за обсягом втраченого ґрунту (т/га), вартістю відновлення втрачених поживних речовин та органічної речовини, а також вартістю сільськогосподарської продукції, недоотриманої внаслідок зниження врожайності на еродованих ґрунтах та виведення земель з обробітку. Втрати ґрунту, як правило, оцінюються за результатами математичного моделювання. Різні підходи до оцінки збитків дають розбіжність оцінок в десятки разів, що знижує довіру до них при прийнятті рішень. Землекористувачі не зацікавлені вкладати в протиерозійні заходи більше, ніж вартість врожаю, який вони зможуть додатково отримати. В Україні це призводить до фактичного нехтування проблемою ерозії, яка самопідсилюючись за принципом позитивного зворотного зв’язку, призводить до поглиблення соціально-економічних проблем та погіршення продовольчої безпеки.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Для обґрунтування протиерозійних заходів на рівні землекористувачів єдиним достовірним джерелом підрахунку потенційних збитків від ерозії&nbsp; є недобір сільськогосподарської продукції та втрата органічної речовини ґрунту та добрив. Реальні збитки від ерозії лежать в площині глобальних екологічних&nbsp; процесів та продовольчої безпеки, отже проблема ерозії має вирішуватись на загальнодержавному рівні.</p> 2020-05-04T23:45:15+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/15700 Екологічна цінність заплави річки Мерла для функціонування НПП «Слобожанський» 2020-06-14T12:50:19+03:00 N. V. Maksymenko maksymenko@karazin.ua A. V. Shumilova allashu87@gmail.com O. I. Kalinovsky kalinovskijaleksandr@gmail.com <p><strong>Актуальність.</strong> Територія заплави поруч з Національним природним парком «Слобожанський» до теперішнього часу не має природно-заповідного статусу і знаходиться під загрозою повного знищення. Заплава р. Мерла &nbsp;̶ &nbsp;середовище існування для великої кількості червонокнижних і зеленокнижних видів, місце міграції багатьох видів європейських перелітних птахів і т.п. Тільки включення території заплави до складу НПП, зможе поєднати охорону природи заплави з традиційними формами господарювання регіону, не порушуючи природної рівноваги ландшафтів долини річки Мерла.</p> <p><strong>Мета.</strong> Провести аналіз екологічної цінності заплави р. Мерла для функціонування ландшафтів НПП «Слобожанський».</p> <p><strong>Методи.</strong> Аналітико-синтетичний метод, геоінформаційний (картографічне моделювання і обробка даних дистанційного зондування), аналіз інформаційних джерел і методи польових досліджень.</p> <p><strong>Результати.</strong> На основі аналізу літературних і фондових матеріалів та власних польових досліджень на тестових ділянках заплави отримана інформація про флористичному різноманітті території заплави, досліджені наявність і позиційне розташування червонокнижних і зеленокніжних об'єктів в межах заплави, проведена оцінка природних умов парку. На всій території національного парку і на тестових ділянках спостерігаються унікальні представники флори, значна кількість яких вимагає особливої охорони і захисту. Рідка рослинність вільхових лісів на заплавній діброві Національного природного парку «Слобожанський» представлена ​​угрупованнями, занесеними до Зеленого списку Харківської області. Виходячи з аналізу цифрової моделі рельєфу території НПП «Слобожанський» і заплави р. Мерла можна стверджувати про єдність геохімічного ландшафту даної території з точки зору всіх її складових, тобто підтверджує генетичну і динамічну єдність ландшафтів НПП.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Ґрунтуючись на результатах даного дослідження та беручи до уваги попередній доробок вчених, доведено, що включення заплави р. Мерла, яка знаходиться між двома ділянками НПП «Слобожанський» до його складу, забезпечить збереження ландшафтного та біологічного різноманіття даної території. Це дозволить виконати умови Національної програми формування екологічної мережі України та вимоги включення її до Пан-Європейської екомережі.</p> 2020-05-05T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/15701 Екологічна безпека та якість рослинних продуктів харчування (на прикладі винограду) 2020-06-14T13:00:41+03:00 A. N. Nekos alnekos999@gmail.com B. O. Shulika b.o.shulika@karazin.ua O. V. Malchuk olgamalchuk@gmail.com <p><strong>Актуальність.</strong> Вирощування винограду в останні роки стає дедалі популярним ремеслом, особливо серед звичайних фермерів. Виноград унікальний за своїм складом продукт, до того ж надзвичайно корисний. Тому визначення його якості та екологічної безпеки щодо споживання населенням є досить актуальним.</p> <p><strong>Мета. </strong>Визначення екологічної безпеки та якості рослинних продуктів харчування (на прикладі винограду), вирощеного у смт. Високий Харківського району Харківської області.</p> <p><strong>Методи.</strong> Польові, методи атомно-абсорбційної спектрометрії з використанням спектрометра МГА-915МД, статистичні, аналітичні, порівняльно-географічні.</p> <p><strong>Результати.</strong> Досліджено ягоди та &nbsp;кісточки 10 сортів винограду, а також зразки ґрунту, як середовища місцезростання винограду.&nbsp; Визначено концентрації важких металів (Zn, Cu, Cd, Cr, Pb) і нітратів у плодовій частині винограду. Встановлено, що у ягодах та кісточках у жодного із сортів винограду концентрації важких металів не перевищують нормативних показників. У зразках ґрунту перевищень ГДК за важкими металами також не визначено. Спостерігається у виноградних ягодах перевищення нормативних показників за нітратами у середньому у 1,5 рази. Показники коефіцієнту біогеохімічної рухливості за важкими металами вказують на те, що найбільше накопичуються у плодовій частині винограду Cu та Cr.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Концентрація важких металів у плодовій частині та у кісточках всіх сортів винограду, а також у ґрунтах не перевищує нормативів. Незначні перевищення нормативів за&nbsp; нітратами визначені у плодовій частині винограду. В цілому виноград може використовуватися населенням як харчовий продукт.</p> 2020-05-05T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/15702 Радіологічна оцінка водойм зони радіоактивного забруднення Волинської області 2020-06-14T13:09:11+03:00 O. M. Hromyk o.hromyk@lutsk-ntu.com.ua <p><strong>Мета.</strong> Визначити вміст радіонуклідів <sup>137</sup>Сs, <sup>90</sup>Sr та важких металів у водних об’єктах в межах населених пунктів Камінь-Каширського, Любешівського та Маневицького адміністративних районів Волинської області.</p> <p><strong>Методи. </strong>Під час експедиційних та лабораторних робіт використовували стандартні способи відбору, підготовки й&nbsp; вимірювання проб згідно з чинними методиками радіохімічного, радіоспектрометричного, іхтіологічного, гідрохімічного, статистичного аналізів тощо.</p> <p><strong>Результати.</strong> В основу досліджень покладено власні аналізи, а також фондові матеріали Науково-інформаційного центру водогосподарсько-екологічного моніторингу й оптимізації водокористування. Розглянуто особливості поширення радіонуклідів <sup>137</sup>Сs, <sup>90</sup>Sr у&nbsp; водоймах&nbsp; (вода, донні відклади, риба, птахи) у межах зони радіоактивного забруднення Волинської області. Визначено максимальну концентрацію умісту <sup>137</sup>Сs, <sup>90</sup>Sr на дослідженій території.&nbsp; Означено антропогенний вплив та перевищення гранично допустимих&nbsp; концентрацій і гранично допустимих рівнів токсичних речовин у&nbsp;ланках екосистем визначених водних об’єктів частково забрудненого регіону.</p> <p><strong>Висновки. </strong>У результаті проведеного дослідження щодо рівня концентрацій <sup>137</sup>Сs і <sup>90</sup>Sr та важких металів у воді (у межах населених пунктів) дослідженої території виявлено, що найбільшої концентрації <sup>137</sup>Сs і <sup>90</sup>Sr зазнали водойми с.&nbsp;Прилісне, с.&nbsp;Велика&nbsp;Осниця, с. Череваха Маневицького, с.&nbsp;Нуйно Камінь-Каширського та с.&nbsp;Ветли Любешівського адміністративного району. Значний вміст солей важких металів зафіксовано у водоймах, а саме у с.&nbsp;Серхів – свинець,&nbsp; с.&nbsp;Прилісне Маневицького району – цинк, кадмій; у с. Березна Воля Любешівського району – мідь; у с.&nbsp;Нуйно Камінь-Каширського району – свинець.</p> 2020-05-07T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/15703 Дослідження радіаційного фону на території історичного центру м. Харкова 2020-06-14T13:12:44+03:00 O. M. Getmanets getmanets54@gmail.com N. M. Pelikhaty mikolay@gmail.com B. G. Pereverzev b.perewerzew@gmail.com <p>Дослідження&nbsp; радіаційного фону на території історичного центру м. Харкова, де зосереджені культурні та релігійні пам’ятники, міські адміністративні установи, заклади освіти, банківські установи, чисельні&nbsp; об’єкти громадського харчування та крамниці, завжди є актуальним.</p> <p><strong>Мета. </strong>Дослідити стан радіаційного фону на території історичного центру м. Харкова та побудувати відповідні карти радіаційного забруднення.</p> <p><strong>Методи.</strong> Вимірювання за допомогою дозиметра МКС-05 «ТЕРРА»; методи регресійної картографії.</p> <p><strong>Результати.</strong> Вимірювання потужності дози неперервного рентгенівського та гама-випромінювання проведені на території центру м. Харкова, що обмежена річками Лопань та Харків до їх злиття, на протязі жовтня 2019 р. Розроблена проста модель побудови поля радіаційного фону на місцевості за даними результатів вимірювань потужності дози неперервного рентгенівського та гамма-випромінювання у кінцевому числі фіксованих точок спостережень з застосуванням рівняння кусково-неперервної лінійної регресії вздовж ламаної лінії, яка послідовно з’єднує усі контрольні точки від центральної до найдальшої периферійної проти годинникової стрілки або навпаки від останньої зовнішньої до центральної за годинниковою стрілкою. Карту радіаційного забруднення будували за середніми значеннями потужності дози випромінювання, які були обчислені за допомогою обох рівнянь регресії. Похибкою моделі вважали половину абсолютної різниці цих значень.&nbsp; Визначено, що максимальна потужність дози спостерігалася поблизу 23-ї контрольної точки – початку Харківського мосту. Мінімальна потужність дози − біля 16-ї та 17-ї точок – «стрілки» двох річок – Лопані і Харкова та поблизу 24-ї точки –&nbsp; в сквері на Харківський набережній.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Стан радіаційного фону на території історичного центру м. Харкова на протязі жовтня 2019 року в межах норми. Модель дозволила надійно побудувати карти радіаційних забруднень на всій контрольованій території на підставі результатів локальних вимірювань в певній кількості контрольних точок та визначити абсолютну помилку прогнозу, яка перебувала в межах ціни відліку приладу. Модель може знайти застосування для моніторингу інших видів забруднень.</p> 2020-05-07T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/15705 Пірогенний вплив на хвойні деревостани в умовах техногенно-екологічного навантаження 2020-06-14T13:19:35+03:00 Y. V. Buts butsyura@ukr.net O. V. Kraynyuk alenauvarova@ukr.net A. N. Nekos nekos@karazin.ua V. V. Barbachyn barbachyn@ukr.net <p><strong>Мета</strong>. Розробка моделі впливу температури на стовбур дерева у залежності від тривалості впливу, відстані від кромки пожежі, від висоти пожежі.</p> <p><strong>Методи</strong>.<strong>&nbsp;</strong>Математичне моделювання.&nbsp;&nbsp;</p> <p><strong>Результати</strong>.&nbsp;Аналітичне дослідження теплопровідності зведено до вивчення просторово-часової зміни основної фізичної величини – температури. Вплив теплового випромінювання на деревостан відбувається при пожежах при висоті вогню 2–3 метри. У цьому випадку максимальний тепловий потік спрямований по горизонталі до деревостану і вражає крони хвойного підросту, спалюючи хвою, або перегріваючи хвою і бруньки, що призводить до загибелі молодих дерев. Дерева старшого віку отримують тільки опіки, що не призводить до їх загибелі, але знижується сортність деревини. У залежності від виду пожежі та її інтенсивності конвекційний тепловий потік відрізняється як за температурою, так і за тривалістю впливу на крону. Залежно від цих параметрів відбувається або опік усієї крони (бруньок, хвої), що призводить до загибелі дерева, або крона буде пошкоджена частково і залишиться життєздатною. Побудовано модель залежності температури на поверхні стовбура дерева від висоти пожежі і часу впливу пірогенного фактору. Встановлено, що навіть при низових пожежах щільність теплового потоку ближче 2 м від полум'я перевищує 12 кВт/м<sup>2</sup>, такий рівень випромінювання заподіює опік моментально.&nbsp;</p> <p><strong>Висновки</strong>.<strong>&nbsp;</strong>Розроблено модель<strong>&nbsp;</strong>для прогнозу теплового випромінювання від вогню, що діє на стовбури дерев на різній відстані від кромки пожежі. Отримані результати дають можливість спрогнозувати післяпожежний стан деревостанів. Пошкодження стовбурів деревостанів і їх загибель при пожежах залежить також від товщини кори і часу впливу високих температур, а також від діаметра стовбура.</p> 2020-05-07T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/15707 Вплив кисню та вуглекислого газу на очищення води від бактерій та дріжджів в кавітаційних умовах 2020-06-14T13:29:54+03:00 I. Z. Коval irynazk@gmail.com <p><strong>Мета</strong>. Дослідити процес очищення води з вмістом бактерії роду <em>Bacill</em><em>us </em><em>cereus</em> та дріжджів роду <em>Saccharomyces</em> <em>с</em><em>erevisiae</em> в умовах кавітації та атмосфері газів різної природи (кисню та вуглекислого газу). Оцінити та порівняти ефективність руйнування бактеріальних клітин з дріжджовими, а також визначити ефективну природу газу під час кавітаційної обробки водної системи.</p> <p><strong>Методи. </strong>Досліджувані модельні середовища озвучувались дією ультразвукового генератора (УЗДН-2T) з частотою 22 кГц, потужністю 35 Вт. Газовими бульбашками слугували кисень і вуглекислий газ як додаткові зародки кавітації. Кількість мікроорганізмів до і після озвучування визначалась шляхом підрахунку колоній, які виросли на поживному середовищі в чашці Петрі і виражалась в колоній-утворюючих одиницях (КУО).</p> <p><strong>Результати.</strong>&nbsp;Представлені результати морфологічних ознак бактерій і дріжджів, а також знімки клітин за результатами мікроскопічних досліджень при відповідному збільшенні, характерному для конкретного роду мікроорганізмів. Обчислені ступені руйнування мікроорганізмів, виражених у відсотках. За результатами досліджень руйнуванню швидше піддавались бактерії роду <em>Bacill</em><em>us </em><em>cereus</em>, порівняно з дріжджами роду <em>Saccharomyces</em> <em>с</em><em>erevisiae</em> в умовах одночасної дії газу та кавітації. Резистентність дріжджових клітин МО пояснюється результатом специфічного впливу кавітації на клітинну стінку дріжджів та їх міжгенетичної різниці в структурах стінки клітин. Експериментально показано більшу ефективність дії кисню в процесах кавітаційної обробки як бактерій, так і дріжджів, порівняно з дією вуглекислого газу.</p> <p><strong>Висновки.&nbsp;</strong>Відзначено активніше руйнування бактеріальних клітин, порівняно з дріжджовими в умовах газ/кавітація. Досліджено, що кисень в кавітаційних умовах описується більшою величиною ступеня руйнування мікроорганізмів, що пояснюється природою дії самого газу в умовах експерименту. Показано, що ефективність очищення води від мікроорганізмів залежить від природи барботованого газу в кавітаційних умовах.</p> 2020-05-07T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/15709 Використання фотосинтетичної активності водоростей задля оцінки токсичності з метою створення портативного пристрою 2020-06-14T13:35:25+03:00 A. M. Krainiukova biotest.niiepkharkiv@meta.ua O. M. Krainiukov alkraynukov@gmail.com I. A. Krivitska ivkrivitska@gmail.com <p>Створення ефективних стаціонарних пристроїв для біотестування токсичності є значним досягненням в області контролю якості стічних вод. Однак, поряд із стаціонарними пристроями, виникає нагальна потреба у створенні переносних або польових варіантів пристроїв (приладів) для інструментального&nbsp;</p> <p>контролю токсичності. Переносні пристрої такого типу могли б знайти широке застосування на тих підприємствах, де установка стаціонарних пристроїв недоцільна з технічних, експлуатаційних або економічних причин.</p> <p><strong>Мета.</strong> Знайти оптимальні варіанти для оцінки фотосинтетичної активності водоростей.</p> <p><strong>Методи.</strong> Метод полярографії.</p> <p><strong>Результати.</strong> Проаналізовано залежність основних характеристик датчика від будови дифузійного шару та температури і з’ясовано, що оптимальний вибір структури може бути зроблений залежно від біологічного об'єкта та умов експерименту. Дослідження показало, що тестові реакції, що характеризують фізіологічний стан водоростей, дуже різноманітні. Це полегшує їх вибір для цілей інструментального біотестування токсичності, включаючи біотестування токсичності стічних вод за допомогою переносних приладів. Аналіз експериментальних даних показав, що можна досягти різниці між концентраціями розчиненого кисню в рідкій культурі до та після впливу водоростей у концентрації 1-8 мг/л за досить короткий проміжок часу, регулюючи щільність культур водоростей та інтенсивності світла. Це вказує на той факт, що в принципі можливо кількісно оцінити фотосинтетичну активність водоростей через короткі проміжки часу при впливі світла.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Найбільш перспективним методом оцінки фотосинтетичної активності водоростей є метод полярографії, який дає можливість розробити портативний прилад для біотестування токсичності стічних вод.</p> 2020-05-08T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/15252 Стан фітоценозу у парку природи «Беремицьке» 2020-06-14T13:53:07+03:00 O. M. Goncharuk gan.eskander@gmail.com O. E. Kukuruza kukuruza@lotosk.com.ua A. O. Potrokhov AlexGSMster@gmail.com <p><strong>Мет</strong><strong>а</strong><strong>.</strong> Ботанічний аналіз наявної рослинності на території парку природи «Беремицьке» для подальшого районування та виділення окремих територій, на яких планується відтворення первісного стану фітоценозу.</p> <p><strong>Методи.</strong> Польові методи дослідження для аналізу таксономічного складу флори на території парку, картографічні методи для районування місцевості та історичний аналіз використання земель парку колишніми землевласниками.</p> <p><strong>Результати.</strong> Проведений моніторинг флори показав, що на досліджуваних територіях переважали адвентивні та синантропні види, зокрема на лучно-степових ділянках переважала інвазійна та синантропна рослинність представлена <em>Ambrosia artemisiifolia, Asclepias syriaca, Amaranthus retroflexus, Arctium lappa, Sonchus arvensis, Tanacetum vulgare, Medicago lupulina, Verbascum phlomoides, Urtica dioica.</em> Серед дерев’яних форм переважали <em>Betula</em> <em>pendula</em><em>, </em><em>Robinia</em> <em>pseudoacacia</em><em>, </em><em>Picea</em> <em>abies</em><em>, </em><em>Pinus</em> <em>sylvestris</em><em>, </em><em>Pinus</em> <em>sylvestris</em><em> Populus nigra, Alnus glutinosa, Carpinus betulus. </em>Серед рідкісних рослин були виявленні скупченням<em> Iris sibirica</em>, на окремих лучно-болотних ділянках<em>.</em> Розроблена схема парку та визначено початкові точки на яких планується відтворення флори.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Видовий склад фітоценозу показав переважання інвазійних видів рослинності в окремих ділянках парку. Віднайдені місця зростання зникаючого виду <em>Iris sibirica, </em>в подальшому дозволить спроектувати нові екологічні стежки на території парку та провести його реінтродукцію на інші придатні ділянки. Отриманні дані дозволять розробити схему відновлення первісного флористичного біорізноманіття на території парку з урахуванням виявлених особливостей.</p> <p><br><br></p> 2020-05-05T15:28:25+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/15710 Соціоприродний підхід до екологічної освіти та виховання 2020-06-14T14:01:57+03:00 M. M. Nazaruk mm.nazaruk@gmail.com <p><strong>Мета.</strong> Дослідження генези та впровадження соціоприродного підходу до&nbsp; екологічної освіти та виховання. Виявлення новітніх тенденцій та гуманізації екологічних знань, врахування специфіки соціоприродних систем в екологічній освіті.</p> <p><strong>Результати.</strong> Автор підкреслює, що реалії людського буття мають соціоприродне походження., яке розділене на два автономні блоки природознавство та соціогуманітарію. Осмислення специфіки цілісності суспільства та природи має тривалу історію в українській науці. Аналізуються творчі пошуки в даній царині&nbsp; І. Франка, С. Подолинського, В. Вернадського. Особлива увага звернута на соціоекологічні дослідження Г. Бачинського, який обґрунтував необхідність окремої науки про гармонізацію відносин суспільства та природи&nbsp; ̶ &nbsp;соціоекології. Аргументував принципи її формування, закони, понятійний апарат. Поява міждисциплінарного напряму зумовила потребу у обґрунтуванні соціоприродного підходу до екологічної освіти та виховання.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Саме соціоприродний підхід пов'язаний і відповідає поняттям сталого розвитку та соціальній практиці людства.&nbsp;</p> 2020-05-08T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement##