https://periodicals.karazin.ua/ecology/issue/feed Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна серія «Екологія» 2020-01-23T14:52:10+02:00 Крайнюков Олексій Миколайович alkraynukov@gmail.com Open Journal Systems <p>Фахове видання з географічних наук.</p> <p>У віснику надаються результати теоретичних та прикладних наукових досліджень у галузі екології, географії, біології, екологічної безпеки, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування.</p> <p>Пріоритет надано розв’язанню актуальних екологічних проблем та найкращим практикам міжнародного досвіду їх вирішення, екологічному менеджменту, медико-екологічним дослідженням, &nbsp;інноваційним дослідженням в галузі біотехнології, біохімії, генетики, екології людини,&nbsp; фізіології рослин і тварин, конструктивної географії, екології та збалансованого природокористування. Викладаються питання організації та методологічних досліджень національної вищої екологічної, біологічної, географічної &nbsp;та природоохоронної освіти.</p> <p>Для науковців і фахівців-екологів, біологів, географів, а також викладачів, аспірантів, магістрів і студентів вищих навчальних закладів України та інших країн без будь-яких обмежень</p> https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/15284 Трансформація водозбірного басейну р. Уди в межах м. Харків 2020-01-23T14:26:59+02:00 A. A. Klieshch klieshch@karazin.ua N. V. Maksymenko maksymenko@karazin.ua <p><strong>Мета </strong>дослідження - оцінка ступеню антропогенної трансформації ландшафту водозбірного басейну внаслідок містобудівного освоєнная та виявлення шляхів нормування навантаження на ландшафти у ході розвитку міста.</p> <p><strong>Методи.</strong> У ході дослідження використаний комплекс методів: експертна оцінка, картографічні методи (зокрема операції картометрії) та геоінформаційне моделювання рельєфу.</p> <p><strong>Результати. </strong>У ході дослідження виявлено, що урбогенна трансформація природних ландшафтів передусім відбувається внаслідок формування системи землекористувань, що спонукає заміну екологічних функцій ландшафту суспільними. Здійснена на основі геоінформаційного моделювання рельєфу ландшафтна диференціація водозбірного басейну, дозволила виявити просторову конфігурацію та площі кожної з його підсистем. Встановлено, що заплавна підсистема займає 8,47 %, надзаплавно-терасова – 21,4 %, схилова підсистема – 17,49 %, а вододільно-рівнинна – 52,64 % від площі території досліджуваного водозбірного басейну.</p> <p><strong>Висновки. </strong>В результаті обчислення коефіцієнтів трансформації типів землекористування та їх сумації в межах кожної з підсистем встановлено, що найбільший ступінь трансформації ландшафтів має вододільно-рівнинна підсистема. Середнім ступенем трансформації характеризується надзаплавно-терасова та схилова підсистеми. Найнижчий показник коефіцієнту антропогенної трансформації в межах водозбірного басейну має заплавна підсистема. Для території заплавної підсистеми здійснено зонування території за рівнем антропогенного навантаження на ландшафт водозбірного басейну. Для кожної з зон запропоновано екологічні заходи.</p> 2019-12-27T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/15285 Гідроекологічні проблеми Молочного лиману у зв’язку з нестабільним його сполученням з Азовським морем 2020-01-23T14:49:48+02:00 V. P. Vorovka geofak_mgpu@ukr.net V. O. Demchenko demvik.fish@gmail.com <p><strong>Мета.&nbsp;</strong>Виявити&nbsp;існуючі гідроекологічні проблеми Молочного лиману у зв'язку з його нестабільним гідрологічним зв'язком з Азовським морем, що пов’язано з недостатніми морфометричними показниками каналу та занесенням його піщано-черепашковими відкладами.</p> <p><strong>Методи.</strong>&nbsp;Польове картування, картографічне моделювання,&nbsp;гідрологічні&nbsp;методики з врахуванням напряму та сили нагінних явищ</p> <p><strong>Результати.</strong>&nbsp;Проаналізовані гідроекологічні та гідрохімічні проблеми Молочного лиману як&nbsp;ключової території Приазовського національного природного парку, гідрологічного заказника загальнодержавного значення та водно-болотного угіддя міжнародного значення.&nbsp;Виявлена їх пряма залежність від нестабільності функціонування сполучного каналу між лиманом та Азовським морем та його&nbsp;залежність&nbsp;від антропогенних факторів. Поданий історичний зріз особливостей функціонування штучного сполучного каналу.&nbsp;Побудована цифрова 3D&nbsp;модель рельєфу дна лиману і показані зміни рівня води у різні часові періоди.&nbsp;Зроблений просторово-часовий аналіз залежності динаміки гідрологічних та гідрохімічних показників лиману від стану функціонування каналу. Проаналізовані екологічні зміни, що відбуваються внаслідок нестабільного сполучення лиману з морем через канал: зміни солоності води, видового різноманіття безхребетних, риб та птахів, площ мілководних ділянок як місць харчування навколоводних птахів, зміни біопродуктивності акваторії лиману.</p> <p><strong>Висновки.</strong>&nbsp;Існуючі параметри сполучного каналу не забезпечують повноцінного функціонування Молочного лиману.&nbsp;Сучасне розширення каналу та створення захисної споруди з боку моря, очевидно, покращить гідроекологічну ситуацію в екосистемі Молочного лиману.</p> 2019-12-27T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/15286 Ревіталізаційні зміни геопростору у європейських містах 2020-01-23T14:50:15+02:00 N. N. Nazaruk mm.nazaruk@gmail.com Y. V. Polianskiy mm.nazaruk@gmail.com <p><strong>Мета. </strong>Стислий ретроспективний аналіз географічної складової ревіталізації в европейських містах, дослідження узагальненого і опосередкованого впливу явища ревіталізації на геопростір урбосистем великих міст.</p> <p><strong>Результати. </strong>Оглядова стаття, де подано результати дослідження ревіталізаційних процесів у європейських містах. Європейські міста характеризуються нерівномірністю розвитку, концентрацією потенціалу в столиці та окремих обласних центрах, а також наростанням кризових явищ на периферії. Йде мова про депресивні території, населені пункти, постпромислові міста чи їх частини. Тому вважаємо за потрібне говорити не лише про відновлення потенціалу та забезпечення покращення соціально-економічних показників в містах, але й про масштабне запровадження програм ревіталізації міського простору. Підходи до процесів ревіталізації ідеально розроблені як процеси розширення можливостей невикористаного міського простору. У той же час вони повинні бути спрямовані на забезпечення ефективного використання коштів з облігацій та проектних фондів, які фінансуються за рахунок державних та приватних фінансів, для проектів з центру громадянського контролю. Основна вимога громади розпочати процес оновлення та залучення адміністрації до цих проектів. Перший раунд переговорів між владою та суспільством спонукав місто виробити узгоджений підхід, спрямований на цільову групу і одночасно погодити фінансовий бюджет та майбутніх бенефіціарів. Окрім відповідального за процеси містобудування, особливі ролі відводяться місцевим&nbsp; відділам шкіл, молоді, людей похилого віку та розвитку бізнесу (бізнес, маркетин та, переговори з інвесторами). Саме ці сфери людського і фінансового капіталу&nbsp; мають бути відповідальні за міський маркетинг та туризм. Необхідне залучення довіреної особи з реструктуризації у процесі планування та розробки проектів.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Врахування географічної складової (зокрема рельєфу, рослинності, зелених зон), в результаті проведення ревіталізації сприяє покращенню якості життєвого середовища та впливає на особливості геопростору міста. Важливою складовою успіху програми ревіталізації має стати участь громадськості в обговоренні і вирішенні проблем для забезпечення сталого розвитку міст. Вивчення досвіду європейських&nbsp; міст у галузі ревіталізації&nbsp; надасть нового імпульсу багатьох українських міст, що намагаються подолати проблеми занепалих міських територій, зокрема історичних центральних районів та середмість.&nbsp;</p> 2019-12-27T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/15290 Дослідження регіональних особливостей захоронення твердих побутових відходів в Україні 2020-01-23T14:50:42+02:00 V. Yu. Prykhodko vks26@ua.fm <p><strong>Мета</strong>. Аналіз сучасної ситуації із захороненням твердих побутових відходів на основі офіційної статистичної інформації, розробка набору показників-індикаторів та характеристика на їх основі особливостей захоронення відходів на регіональному рівні.</p> <p><strong>Метод</strong><strong>и</strong>. Cтатистичні методи аналізу інформації, в т.ч. метод багатовимірного статистичного аналізу – кластерний аналіз.</p> <p><strong>Результати. </strong>В основу розробки набору індикаторів ситуації із захороненням твердих побутових відходів на національному рівні покладена офіційна статистична інформація щодо утворення і захоронення твердих побутових відходів, а також послуг з вивезення відходів. Аналіз сформованої бази даних по регіонах України дозволив виявити окремі недоліки у первинній інформації та значну варіабельність даних. Перехід від абсолютних до питомих значень показників покладений в основу формування набору показників-індикаторів, що об’єднані у три блоки, які характеризують утворення та захоронення твердих побутових відходів (5 показників), місця захоронення твердих побутових відходів (12 показників) та соціально-економічні показники (3 показники). Для районування території України за ситуацією із захороненням твердих побутових відходів використано метод кластерного аналізу. Розраховані для 24&nbsp;регіонів України значення індикаторів свідчать про значні регіональні відмінності. На основі вибраних 11&nbsp;індикаторів проведено районування території України за ситуацією із захороненням твердих побутових відходів з виділенням чотирьох кластерів (нанесених на карту-схему України) та їх узагальнених характеристик.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Для вирішення завдання міжрегіонального зіставлення і якісного аналізу інформації доцільно перейти від первинних даних щодо утворення і захоронення, а також надання послуг із вивезення твердих побутових відходів до похідних показників – індикаторів. В результаті отримано чотири кластери областей України з узагальненими характеристиками для кожної групи. За результатами кластеризації можна зробити висновок, що найгіршою ситуація є у Київській та Львівській областях. Найкраща ситуація із захороненням твердих побутових відходів (за сукупністю індикаторів) характерна для Волинської, Дніпропетровської, Кіровоградської, Одеської і Чернігівської областей.</p> 2019-12-27T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/15291 Екологічно безпечний метод локалізації наслідків забруднення ґрунтів при надзвичайних ситуаціях техногенного характеру 2020-01-23T14:51:14+02:00 E. D. Slepuzhnikov slepuzhnikov@nuczu.edu.ua R. A. Pietukhov ruslan.petuxov@gmail.com R. V. Ponomarenko prv@nuczu.edu.ua Y. V. Buts butsyura@ukr.net <p><strong>Мета. </strong>Розробити метод локалізації надзвичайних ситуацій, пов'язаних з витоком летючих токсичних рідин, шляхом використання пін з регульованим часом тверднення.</p> <p><strong>Методи.</strong> Метод ізоляції поверхні пролитої токсичної рідини повітряно-механічною піною.</p> <p><strong>Результати.</strong> Представлені результати розробки методів локалізації надзвичайних ситуацій, пов'язаних з витоком летючих токсичних рідин, шляхом використання пін з часом тверднення, що можливо регулювати. Новий науковий результат полягає у використанні процесів гелеутворення, для отримання ізолюючого засобу з заданим часом твердіння. Встановлено, що найбільш ефективними засобами, які зменшують швидкість переходу токсичних рідин в газову фазу є такі, які забезпечують ізоляцію поверхні рідини. Запропоновано використовувати піни з регульованим часом тверднення. Експериментально визначені часи гелеутворення для двох гелеутворюючих систем (NH<sub>4</sub>Cl + Na<sub>2</sub>O • 2,5SiO<sub>2</sub> і (NH<sub>4</sub>)<sub>2</sub>SO<sub>4</sub>+ Na<sub>2</sub>O ∙ 2,5SiO<sub>2</sub>). На основі отриманих даних обрані концентрації гелеутворювача та каталізатора гелеутворення з часами гелеутворення в інтервалі часу 30-60 с.</p> <p><strong>Висновки.</strong> &nbsp;Розроблені системи дозволяють досягнути тривалого процесу ізоляції при меншій питомій витраті компонентів. Використання запропонованих компонентів у ґрунтах є екологічно безпечним процесом.</p> 2019-12-27T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/15292 Вивчення залежності токсичного ефекту від часу контакту токсикантів з культурою водорості 2020-01-23T14:51:42+02:00 A. M. Krainiukova biotest.niiepkharkiv@meta.ua O. M. Krainiukov alkraynukov@gmail.com I. A. Kryvytska ivkrivitska@gmail.com <p><strong>Актуальність</strong>. Інтенсивність фотосинтезу є найпоширенішим тестом на токсичність при використанні водоростей в якості тест-об'єктів. Всі методи визначення фотосинтезу засновані на вимірі швидкості виділення кисню або поглинання вуглекислого газу в середовищі інкубації до і після певної експозиції культури водоростей на світлі.</p> <p><strong>Мета</strong>. Визначення порогових для даного методу концентрацій токсичних речовин і вивчення залежності типу доза-величина токсичного ефекту.</p> <p><strong>Методи.</strong> Біотестування за допомогою мікроводоростей.</p> <p><strong>Результати</strong>. Біотестування токсичності методом оцінки фотосинтетичної активності водоростей можливо тільки для стічних вод, що володіють гострою токсичністю. Пряма залежність між величиною токсичного ефекту і тривалістю контакту водоростей з токсикантами спостерігається приблизно протягом години. Подальше збільшення часу контакту майже не підвищує токсичний ефект.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Збільшуючи час контакту водоростей з токсикантами, можна значною мірою підвищити чутливість методу і, можливо, використовувати його для оцінки слаботоксичних стічних вод. Однак, для остаточних висновків про межі чутливості методу, а, отже, і про область його застосування необхідні додаткові дослідження.</p> 2019-12-27T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/15296 Стан макрозообентосу в прибережній зоні острова Зміїний у 2016-2017 рр. 2020-01-23T14:52:10+02:00 S. M. Snigirov snigirev@te.net.ua A. V. Chernyavskiy chernyavskiy.alexandr@gmail.com E. A. Naum naum_elizaveta@mail.ru A. A. Galkina naska.halaim@gmail.com V. I. Medinets medinets@te.net.ua Ye. I. Gazyetov gazetov@gmail.com O. P. Konareva o.konareva@onu.edu.ua P. M. Snigirov snigirev@te.net.ua <p><strong>Мета. </strong>Вивчення сучасного стану макрозообентосу в прибережній зоні острова Зміїний в 2016-2017 рр.</p> <p><strong>Методи. </strong>Стандартні методи відбору, визначення, оцінки чисельності і біомаси макрозообентосу.</p> <p><strong>Результати. </strong>Наведено результати аналізу біорізноманіття, структурних характеристик, таксономічного складу макрозообентосу прибережної зони острова Зміїний. Досліджено сезонну динаміку його чисельності і біомаси. За метриками макрозообентосу проведено оцінку якості морського середовища.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Всього в 2016-2017 рр. в прибережній зоні острова Зміїний було ідентифіковано 132 таксони бентосних безхребетних 10-ти великих таксономічних груп макрозообентосу. Аналіз таксономічного складу виявив 1 вид Porifera (0,8%), 7 таксонів Cnidaria (5,3%), 3 таксони Platyhelminthes (2,3%), 1 таксон Nemertea (0,8%), 3 таксони Bryzoa (2,3%), 52 таксони Annelida (39,4%), 25 таксонів Mollusca (18,9%), 35 таксонів Arthropoda (26,5%), 2 таксони Echinodermata (1,4%) та 3 таксони Chordata (2,3%). Зі 132 таксонів макрозообентосу 6 – занесено до списків Червоної книги України, а 8 – до списків Червоної книги Чорного моря. Чисельність макрозообентосу змінювалась в межах від 0,317х10<sup>4</sup> (27.11.2016) до 16,943х10<sup>4</sup> (19.08.2016) екз./м<sup>2</sup> на пухкому субстраті та в межах від 2,683х10<sup>4</sup> (17.05.2016) до 30,725х10<sup>4</sup> (19.08.2016) екз./м<sup>2</sup> на кам’янистому; біомаса – від 0,017 (17.05.2017) до 34,857 (19.08.2016) кг/м<sup>2 </sup>на пухкому субстраті і від 1,531 (27.11.2016) до 46,147 (19.08.2016) кг/м<sup>2</sup> на кам’янистому. Максимальний розвиток бентосу відмічено в літній період. Якість морського середовища за індексами AMBI та M-AMBI оцінено як хороша (Good) в 21, задовільна (Moderate) – в 2 випадках з 23. Середні значення індексів AMBI і M-AMBI для різних сезонів становили: травень 2016 року – 2,56 і 0,59 відповідно; серпень 2016 року – 1,86 і 0,69 відповідно; листопад 2016 року – 1,70 і 0,71 відповідно; червень 2017 року – 1,87 і 0,75 відповідно.</p> 2019-12-27T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement##