https://periodicals.karazin.ua/ecology/issue/feed Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія» 2019-04-17T16:42:41+03:00 Крайнюков Олексій Миколайович alkraynukov@gmail.com Open Journal Systems <p>Фахове видання з географічних наук.</p> <p>У віснику надаються результати теоретичних та прикладних досліджень у галузі екології, географії, екологічної безпеки, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування.</p> <p>&nbsp;Для науковців і фахівців у галузі екології, охорони навколишнього середовища та раціонального природокористування.</p> https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/12024 Впровадження Директив ЄС для вирішення проблеми азотного забруднення атмосферного повітря в Україні 2019-04-17T16:22:51+03:00 С. В. Медінець s.medinets@gmail.com В. І. Медінець s.medinets@gmail.com Н. В. Ковальова s.medinets@gmail.com І. Є. Солтис s.medinets@gmail.com <p>Мета. Аналіз вимог законодавства ЄС у вирішенні проблеми азотного навантаження на атмосферне повітря з урахуванням впровадження відповідних Директив ЄС в Україні за умовами Угоди про асоціацію з ЄС. Результати. Проведено огляд законодавчо-правової бази України та керуючих документів ЄС щодо якості атмосферного повітря, його моніторингу, контролю викидів, впровадженню запобіжних мір у відношенні до емісій азотовмісних сполук. Проаналізовано недоліки існуючої відповідної законодавчої бази в ЄС. Показано, що імплементація проаналізованих Директив в Україні гальмується внаслідок відсутності активних дій щодо гармонізації чинного та прийняття нового необхідного законодавства. Проведений аналіз стану національної законодавчої бази стосовно проблеми азотного навантаження показав, що вона зараз практично відсутня в Україні. Для ефективного&nbsp; впровадження в Україні директив ЄС, які регламентують вимоги до якості атмосферного повітря, необхідно насамперед розробити відповідне національне законодавство, створити практично нову комплексну систему об’єктивного контролю та моніторингу вмісту азотних та інших сполук в атмосферному повітрі та емісій&nbsp; від основних джерел. Запропоновано для підвищення обізнаності населення, науковців та користувачів проводити семінари з фермерами, представниками промисловості та населенням для підвищення свідомості щодо шляхів зі скорочення азотного навантаження на екосистеми та уникнення погіршення ситуації в найближчому майбутньому. Показано, що для успішного впровадження діючих керуючих документів ЄС і планування реальних заходів треба використовувати екосистемний підхід з урахуванням особливостей біогеохімічних циклів азоту в різних екосистемах з обов’язковим централізованим контролем спеціально створеної міжвідомчої Агенції, яка повинна забезпечувати комплексний підхід та до складу якої повинні бути залучені&nbsp; представники різних міністерств та провідні вчені. Висновки. Запропоновано розробити дорожні карти щодо законодавчого забезпечення впровадження кожної з директив ЄС, які визначають вимоги до систем моніторингу і оцінки якості атмосферного повітря та емісії сполук азоту в атмосферу від різних джерел, насамперед з агросектору, транспорту та енергетики. Україна має потенційний шанс уникнути помилок ЄС та реалізувати впровадження з урахуванням сучасних знань про особливості біогеохімічних циклів азоту в різних екосистемах.</p> 2018-12-22T13:39:17+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/12040 Можливий вплив змін температурного режиму на соціально-економічні умови в регіонах України 2019-01-10T14:16:22+02:00 Т. А. Сафранов s.medinets@gmail.com Г. П. Катеруша safranov@ukr.net О. В. Катеруша katerusha17@ukr.net <p><strong>Мета</strong>. Оцінка очікуваних просторово-часових екстремальних проявів температурного режиму в теплий період та соціально-економічних ризиків від них в Україні. <strong>Методи.</strong> Оцінка можливих змін режиму екстремальної температури та їх соціально-економічних наслідків у різних регіонах України ґрунтується на двох траєкторіях зміни концентрації викидів: RCP4.5 – середнього і RCP8.5 – високого рівнів викидів парникових газів. Вивчення часових змін кількості жарких днів в окремі місяці (квітень-жовтень), суми таких днів за ці місяці і за літній сезон з 2011 по 2050 рік проводилось для чотирьох станцій у різних регіонах України. Аналіз просторового розподілу жарких днів і днів з високою температурою виконано на основі даних 27 станцій країни. Жарким вважається день, коли максимальна температура повітря перевищує 25 ºС, днем з високою температурою – коли вона перевищує 30&nbsp;ºС. Під соціальним ризиком розуміють ймовірність попадання населення певної території в зону з небезпечним або аномальним явищем в середньому за рік. Економічний ризик – це сукупні збитки від небезпечного явища на даній території. Він залежить від соціального ризику і суми часток валового внутрішнього продукту, які припадають на одного мешканця країни, за період, що дорівнює середній тривалості цього явища. Для розрахунку економічного ризику використано відомості прес-служби Державної служби статистики за даними «Інтерфакс-Україна». <strong>Результати. </strong>Надано динаміку можливої річної кількості жарких днів у деяких містах країни за період 2011-2050&nbsp;рр., особливості просторового розподілу середньої за рік кількості жарких днів і тривалості періодів з високою температурою, а також оцінку можливих соціально-економічних наслідків кліматичного температурного ризику, зумовлених екстремальними проявами температурного режиму для всіх областей країни. <strong>Висновки</strong>. Кількість жарких днів і днів з високою температурою переважно зростатиме за обома сценаріями. Тому всі області країни в тій або іншій мірі будуть соціально і економічно уразливими при формуванні періодів високих температур. Найбільших економічних збитків від максимальних температур вище 30&nbsp;ºС можуть зазнати Донецька та Дніпропетровська області. Максимальні значення економічних ризиків в цих областях при формуванні додатних екстремальних температурних періодів зумовлені найвищою щільністю населення в порівнянні з іншими регіонами України.</p> 2018-12-22T13:39:50+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/12041 Класифікація парагенетичних і парадинамічних зв’язків у ландшафтних системах 2019-01-10T14:17:53+02:00 Ю. В. Яцентюк yatsentuky@gmail.com <p><strong>Мета.</strong> Впорядкувати різноманіття парадинамічних і парагенетичних зв’язків у ландшафтних системах шляхом їх класифікації за різними ознаками.<strong> Методи. </strong>Логічні, теоретичного узагальнення, знаходження емпіричних залежностей, аналітико-картографічного аналізу. <strong>Результати. </strong>Наведено класифікацію парадинамічних і парагенетичних зв’язків у ландшафтних системах за закономірностями, спрямованістю, змістом, вираженістю, силою та характером впливу. Представлено схеми класифікації, охарактеризовано види парадинамічних і парагенетичних зв’язків. Проведений аналіз дозволив виділити за закономірностями натуральні та суспільні; за спрямованістю – прямі, зворотні, поздовжні та поперечні; за змістом – внутрішньосистемні та міжсистемні; за вираженістю – явні та приховані; за характером впливу – позитивні та негативні; за силою – міцні та слабкі парадинамічні та парагенетичні зв’язки у ландшафтних системах. <strong>Висновки. </strong>Виявлено, що дослідження особливостей та механізмів прояву парадинамічних і парагенетичних зв’язків дозволяє проектувати та створювати оптимально функціонуючі парадинамічні антропогенні ландшафтні системи, що переважають у ландшафтній структурі антропогенно освоєних регіонів Землі.</p> 2018-12-22T13:38:35+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/12042 Дослідження мезозоопланктону в Одеській затоці у 2016-2017 рр.(рос.) 2019-01-10T14:18:37+02:00 С. М. Снігірьов snigirev@te.net.ua П. В. Люмкіс snigirev@te.net.ua В. І. Медінець medinets@te.net.ua Є. І. Газєтов snigirev@te.net.ua П. М. Снігірьов snigirev@te.net.ua С. В. Медінець s.medinets@gmail.com О. М. Абакумов s.medinets@gmail.com В. З. Піцик s.medinets@gmail.com С. В. Світличний s.medinets@gmail.com Н. В. Ковальова s.medinets@gmail.com І. Є. Солтис s.medinets@gmail.com <p><strong>Цель. </strong>&nbsp;Исследование современного состояния мезозоопланктона в прибрежных водах Одесского залива в 2016-2017 гг. <strong>Методы. </strong>Стандартные методы отбора, определения видового состава, численности и биомассы мезозоопланктона.<strong> Результаты. </strong>Приведены и проанализированы результаты ежедекадных и ежемесячных отборов проб мезозоопланктона в районе морской гидробиологической станции университета, в которых определен&nbsp; таксономический состав, численность и биомасса каждого вида. Оценены индексы биоразнообразия мезозоопланктона в прибрежных водах. Исследованы сезонные изменения&nbsp; численности и биомассы основных групп мезозоопланктона. Проведено сравнение двух методов отбора проб зоопланктона. По метрикам мезозоопланктона проведена оценка качества морской среды. Всего в 2016 и 2017 гг. было идентифицировано соответственно 31 и 22 таксона&nbsp; 9 основных групп мезозоопланктона Показано, что доминирующими группами были Copepoda, Rotatoria, Protozoa<em>, </em>Cladocera и Harpacticoida. Численность и биомасса мезозоопланктона в 2016-2017 гг изменялась в широких пределах от 600 экз./м³ и 0,24 мг/м³ (10.03.2017) до 225920 (10.06.2017) экз./м³ и 5471,96 мг/м³ (29.06.2017). Выявлено, что на мелководьях отбор проб мезозоопланктона малой сетью Джеди является более эффективным и репрезентативным, чем отбор проб модифицированной сетью Апштейна. Анализ оценок качества морской среды по трем различным&nbsp; метрикам&nbsp; мезозоопланктона показал, что метод оценки качества по биомассе является наиболее репрезентативным. <strong>Выводы. </strong>Качество морской среды&nbsp; оценено преимущественно как «плохое» и «очень плохое» для 82% проб, «хорошее» и «высокое» для 4%, «среднее» – для 14% проб. Такая оценка свидетельствует о неудовлетворительных условиях для нормального развития и функционирования&nbsp; мезозоопланктонного сообщества в прибрежных водах Одесского залива.</p> 2018-12-22T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/12044 Конструктивно-географічний аналіз території Пасмового Побужжя 2019-01-10T14:19:06+02:00 О. В. Пилипович olha.pylypovych@gmail.com Д. А. Кричевська diana_kr@ukr.net <p>Пасмове Побужжя є унікальною геосистемою Малого Полісся сформованою талими водами Окського льодовика. Сьогодні ця геосистема зазнає негативних антропогенних трансформацій в основному через сусідство з урбогеосистмою Львова. <strong>Мета. </strong>Здійснити комплексний конструктивно-географічний аналіз території Пасмового Побужжя. <strong>Методи.</strong> Системний аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, лабораторно-інструментальний – для визначення якості грунтових вод, картографічний – для створення картосхеми об’єктів господарської інфраструктури та пропонованих екологічних заходів в межах Пасмового Побужжя. <strong>Результати.</strong> Проаналізовано природні умови регіону та головні види природокористування. Пасмове Побужжя зазнає досить потужного негативного антропогенного впливу, що пов’язано, зокрема із тісним взаємозв’язком із урбосистемою Львова. Особливого навантаження зазнає західна частина Малехівського пасма, що пов’язано із розташуванням тут Грибовицького сміттєзвалища. <strong>Висновки. &nbsp;</strong>Визначено на пріоритетні екологічні проблеми, що перешкоджають сталому розвитку території досліджень. Запропоновано першочергові заходи з метою покращення геоекологічної ситуації в межах Пасмового Побужжя.</p> 2018-12-22T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/12045 Економічні наслідки антропогенного забруднення водних об’єктів (на прикладі Пеженізького водосховища)(англ.) 2019-04-17T16:38:40+03:00 О. М. Крайнюков alkraynukov@gmail.com В. Д. Тімченко alkraynukov@gmail.com <p><strong>Мета.</strong> Опрацювання сучасних праць, пов’язаних із дослідженням забруднення водних об’єктів органічними та неорганічними речовинами,&nbsp; в яких розглядаються&nbsp; питання взаємозв’язку зниження рибопродуктивності внаслідок загибелі кормових організмів. На основі результатів експериментальних досліджень впливу антропогенного забруднення на життєдіяльність кормових організмів здійснити розрахунок збитків, заподіяних водним об’єктам за показником зниження біопродуктивності на прикладі Печенізького водосховища. <strong>Методи.</strong> З метою отримання даних для розрахунків збитків, заподіяних Печенізькому водосховищу за показником вилову товарної риби, які використовують в якості природних кормів організми зоопланктону і зообентосу, були виконані токсикологічні дослідження проб води, що відбиралась на чотирьох різних за гідрологічними і морфологічними ознаками&nbsp; ділянках Печенізького водосховища. Біотестування проб води проводили з використанням в якості тест – об’єктів кормових організмів для риб – представники зоопланктону (<em>Daphnia Magna Straus</em>) та зообентосу − личинки комах (<em>Chironomus dorsalis Meig</em>.). <strong>Результати.</strong> Розраховано збитки, що заподіяні Печенізькому водосховищу за показником зменшення обсягів вилову трьох видів риб (короп, лящ, карась) внаслідок загибелі кормових організмів та&nbsp; розмір заподіяної шкоди Печенізькому водосховищу за показником зменшення обсягу вилову товарної риби (у вартісному вигляді). <strong>Висновки. </strong>Показано, що внаслідок забруднення водосховища спостерігається накопичення важких металів в кормових організмах та відбувається хронічний кумулятивний токсикоз, що призводить до їх загибелі. У зв’язку з цим, одним із головних чинників зниження вилову таких видів риб як карась, короп, лящ та інших, є зменшення біомаси кормових організмів, зокрема, представників зоопланктону і зообентосу.</p> 2018-12-22T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/12048 Аналіз техногенного навантаження на повітряний басейн окремих промислово-міських агломерацій Східної України (на прикладі міста Дніпро) 2019-04-17T16:40:54+03:00 А. В. Чугай avchugai@ukr.net О. І. Чернякова avchugai@ukr.net Ю. В. Базика avchugai@ukr.net <p><strong>Мета.</strong> Оцінка рівня забруднення атмосферного повітря м. Дніпро в сучасних умовах і техногенного навантаження на повітряний басейн Дніпропетровської області. <strong>Методи.</strong> Статистичні. <strong>Результати.</strong> Обсяги викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел в 4 рази більше викидів від пересувних джерел. Максимальні значення викидів забруднюючих речовин відзначаються для підприємств переробної і добувної галузі. Виконано оцінку рівня забруднення атмосферного повітря м. Дніпро. За період дослідження відзначається збільшення рівня забруднення м. Дніпро. До речовин, по яких постійно якість атмосферного повітря не відповідає нормативам, відносяться пил, діоксид азоту і формальдегід. Рівень забруднення атмосферного повітря можна класифікувати як «забруднений» – як «сильно забруднений». Розраховано модуль техногенного навантаження на повітряний басейн Дніпропетровської області і м. Дніпро. Показник техногенного навантаження по Дніпропетровській області від стаціонарних джерел значно перевищує цей же від пересувних. У м. Дніпро рівень техногенного навантаження на порядок перевищує відповідний у області. Це свідчить про значний рівень техногенного навантаження на повітряний басейн м. Дніпро саме від стаціонарних джерел. При цьому обсяги викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел по області порівняно з м. Дніпро на порядок вище, а площа області – на два порядки. Відзначено зменшення рівня техногенного навантаження на повітряний басейн Дніпропетровської області в цілому.<strong> Висновки.</strong> Дніпропетровська область відноситься до регіонів зі значним промисловим потенціалом. Першочерговими завданнями щодо покращення стану повітряного басейну є розробка заходів щодо зменшення обсягів викидів від стаціонарних джерел, а також оптимізація системи моніторингу з метою визначення переліку пріоритетних забруднюючих речовин</p> 2018-12-22T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/12049 Характеристика біоорганічної складової твердих побутових відходів 2019-01-10T14:20:23+02:00 В. Ю. Приходько vks26@ua.fm К. Р. Гюльахмедова vks26@ua.fm <p><strong>Мета</strong>. Характеристика потоку органічних відходів з ТПВ, які легко розкладаються: оцінка складу, вмісту окремих компонентів та визначення можливих напрямків утилізації. <strong>Методи</strong>. Методи системного аналізу, статистичної обробки даних. <strong>Результати. </strong>Майже 60% від маси ТПВ складають компоненти, які містять біодоступний вуглець – харчові і садово-паркові, папір і картон, текстиль, засоби особистої гігієни, гума та шкіра, деревина. Загальний вміст та співвідношення між основними компонентами залежить від місцевих умов та змінюються у часі. В якості критерію для оцінки мінливості вмісту окремих компонентів в загальній масі ТПВ був обраний коефіцієнт варіації. Показано, що найбільш варіабельним є вміст гуми та шкіри, а також деревини; найбільш сталою характеристикою є вміст харчових відходів. Муніципальна практика поводження з ТПВ полягає в тому, що органічні відходи, які легко розкладаються, розміщуються на сміттєзвалищах та полігонах, які є джерелами забруднення навколишнього середовища, наприклад, парниковими газами. Винятком є частина паперу та картону. Виходячи з доступних технологій, розроблена схема основних напрямків утилізації таких відходів в Україні. <strong>Висновки</strong>. Група відходів, які містять біодоступний вуглець, складає значну частину ТПВ. Співвідношення між різними компонентами цієї групи є характерною особливістю джерела утворення і має враховуватися при розробці ефективної системи поводження з ТПВ для конкретного міста або регіону. Сучасна практика поводження з відходами полягає у захороненні відходів на полігонах та звалищах, які є джерелами забруднення навколишнього середовища. З іншого боку, такі відходи можуть бути ефективно використані, особливо найбільші за масою харчові, садово-паркові відходи та папір і картон. Однак необхідною умовою для цього є їх відокремлення від загального потоку ТПВ в момент утворення відходів.</p> 2018-12-22T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/12051 Методологічні підходи до планування організації забезпечення екологічної безпеки на об’єктах спортивної галузі 2019-01-10T14:21:02+02:00 Є. В. Імас Sportmedkafedra@gmail.com О. І. Циганенко Sportmedkafedra@gmail.com С. М. Футорний Sportmedkafedra@gmail.com І. В. Урядникова Sportmedkafedra@gmail.com <p>Розроблено методологічні підходи до планування організації забезпечення екологічної безпеки на об'єктах спортивної галузі з урахуванням положень концепції системи забезпечення екологічної безпеки спортивної діяльності, що включають виконання основних положень концепції системи забезпечення екологічної безпеки в спортивній діяльності: організаційні засади, основні функції, складання поточного та перспективного плану організації забезпечення екологічної безпеки на спортивних об'єктах, проведення громадського обговорення положень, викладених в планах. Зроблено висновки відповідно до яких, планування організації забезпечення екологічної безпеки на спортивних об'єктах повинно враховувати основні положення концепції системи забезпечення екологічної безпеки спортивної діяльності: методологічні підходи, організаційні засади, основні функції, концептуальні підходи управління екологічним ризиком. Для складання плану забезпечення організації екологічної безпеки на спортивному об'єкті необхідно попередньо провести збір та аналіз екологічної інформації у напрямку − екологічна безпека. План організації екологічної безпеки на спортивному об'єкті повинен містити такі основні розділи: організаційно − планові заходи; експлуатаційні заходи; заходи з будівництва, ремонту та реконструкції природоохоронних споруд; правові заходи з питань екологічної безпеки; екологічна освіта і виховання, фінансове забезпечення організації екологічної безпеки; нормативне забезпечення екологічної безпеки.</p> 2018-12-22T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/12052 Досвід вирішення соціальних питань за кордоном (на прикладі фермерської практики) 2018-12-22T14:28:02+02:00 В. В. Медведєв vvmedvedev@ukr.net <p>Мета статті – на &nbsp;прикладі фермерської практики у США, Швеції і Німеччині викласти досвід вирішення соціальних питань у сільській місцевості і порівняти її з аналогічними підходами в Україні. <strong>Результат.</strong> Викладено враження від зустрічей з іноземними фермерами, досвіду їхньої роботи. В Україні, з одного боку, є всі необхідні передумови для освоєння кращих зразків закордонного досвіду взаємодії держави із землекористувачем. Кількість і якість ґрунтового покриву на більшій частині України характеризується цілком позитивно. До того ж сприятливий клімат, задовільна технологічна, технічна й кадрова забезпеченість не створюють якихось особливих перешкод для оптимізації соціального життя. Але, з іншого боку, численні невирішені питання утворюють чимало труднощів і не дозволяють реалізувати сприятливі передумови. Вони досить добре відомі, але дуже повільно долаються. <strong>Висновки.</strong> Україні як державі з пріоритетним розвитком аграрного комплексу потрібно опрацювати і прийняти Соціальну програму, в якій знайдуть відбиття основні проблеми землекористувачів і перш за все правові, економічні, культурні.</p> 2018-12-22T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/12095 Шляхи підвищення ефективності землекористування при веденні особистого селянського господарства 2019-04-17T16:42:41+03:00 О. О. Гололобова valeo.elena@gmail.com Ж. В. Масовець valeo.elena@gmail.com <p><strong>Мета.</strong> Вивчення агроекологічної ефективності застосування кремнієво-калійного позакореневого підживлення овочевих культур на фоні мінеральної та органічної систем добрива. <strong>Методи. </strong>Польовий, хімічний аналіз, статистичний. <strong>Результати.</strong> Вміст хімічних елементів (Cd, Co, Cr, Cu, Fe, Mn, Ni, Pb, Zn,) в ґрунті в жодному з варіантів досліду не перевищував гранично допустиму концентрацію. Аналіз даних урожаю за 2016-2018 рр. показав достовірну прибавку врожаю томатів та перцю солодкого на фоні внесення органічних добрив та подвійного позакореневого підживлення: в 2016 році максимальна прибавка врожаю на даному варіанті складає 13,2 т/га для томатів та 5,2 т/га для перцю солодкого; в 2017 році для томатів – 11,1 т/га та 7,8 т/га для перцю солодкого; в 2018 році для томатів – 13,8 т/га та 7,8 т/га для перцю солодкого. Аналіз якості врожаю томатів та перцю солодкого в 2016-2018 рр. показав, що ні в одному із зразків вміст важких металів не перевищує гранично допустиму концентрацію. Розрахунки економічної ефективності врожаю за 2016-2018 рр. визначили, що кожен із застосованих агроприйомів (подвійна позакоренева обробка кремнієво-калійним добривом; внесення мінеральних добрив N<sub>60</sub>P<sub>40</sub>K<sub>60</sub>; N<sub>60</sub>P<sub>40</sub>K<sub>60 </sub>та дві позакореневих обробки кремнієво-калійним добривом; внесення напівперепрілого гною 30 т/га; внесення напівперепрілого гною 30 т/га та дві позакореневих обробки кремнієво-калійним добривом) має позитивний показник економічної ефективності в порівнянні з контрольною ділянкою. Найбільший рівень економічної ефективності для томатів та перцю солодкого в середньому за три роки досліду отримано на дослідній ділянці із внесенням напівперепрілого гною в дозі 30 т/га та подвійним позакореневим підживленням кремнієво-калійними добривами. <strong>Висновки.</strong> Встановлено, що подвійне позакореневе підживлення на фоні органічної та мінеральної системи добрив є дієвим прийомом підвищення ефективності землекористування при веденні особистого селянського господарства. Результатом застосування даного прийому є якісна та безпечна продукція.</p> 2018-12-27T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/12096 Підвищення ефективності використання теплової енергії при опаленні будівель впровадженням технологій «розумний будинок» (англ.) 2019-01-10T14:22:35+02:00 А. П. Поли'янчук apmail@meta.ua Ю. Л. Коваленко apmail@meta.ua <p><strong>Мета.</strong> Дослідження ефективності застосування в системах опалення адміністративних, житлових, промислових та інших будівель автоматизованих систем управління тепловими режимами приміщень з використанням технології «розумний будинок». <strong>Методи.</strong> Аналіз і синтез інформації, матема-тичне моделювання процесів теплопостачання будівель, статистична обробка результатів спостережень, розрахунковий експеримент для оцінювання ефективності використання smart-технологій «розумний будинок» в системах теплопостачання будівель. <strong>Результати.</strong> Обрано і досліджений натурний об'єкт для впровадження енергозберігаючих технологій теплопостачання будівель – 3-поверховий фрагмент адміністративного корпусу Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова із загальною опалювальною площею 225,3 м<sup>2</sup>; досліджені: структура, елементи, принцип дії, ефективність використання автоматизованої системи керування тепловими режимами приміщень - HERZ Smart Comfort. <strong>Висновки.</strong> Проведено комплексну оцінку ефективності використання системи HERZ Smart Comfort за наступними критеріями: відносні і абсолютні значення зниження кількості теплової енергії, що витрачається на опалення будівлі - натурного об'єкта, зниження викидів в атмосферу вуглекислого газу - CO<sub>2</sub>, економічна ефективність від скорочення витрат теплової енергії. Розрахунок втрат тепла проводився при середньодобовій температурі в приміщеннях +18 °C для середньомісячних температур атмосферного повітря у м. Харкові в опалювальні сезони 1981-2016 років. Встановлено, що використання технології «розумний будинок» дозволяє знизити витрати на опалення натурного об'єкта за опалювальний період на 16,6%, що становить 4709 кВт·год і призводить до скорочення викидів CO<sub>2</sub> при виробництві теплової енергії в розмірі 0,95 тонни на рік. Економічний ефект при цьому складає 6430 грн.</p> 2018-12-27T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/12101 Хімічні дисципліни в екологічній освіті: історія викладання та реальність 2019-01-10T14:23:15+02:00 Г. В. Федорова fedogalavl@gmail.com <p><strong>Мета. </strong>Огляд історії викладання нормативної дисципліни «Хімія з основами біогеохімії» та вибіркових хімічних дисциплін при підготовці фахівців зі спеціальності 101 «Екологія» з метою 1) звернути увагу до сучасного стану годинного навантаження природознавчих дисциплін хімічного напрямку, що складають базис для підготовки освіченого фахівця-еколога, та 2) пошуку шляхів поліпшення внеску хімічної складової у вищу екологічну освіту в умовах реформування вищої школи України. <strong>Методологічні підходи</strong>. Конкретизація, аналіз, синтез, розкриття причинно-наслідкових зв’язків з декларативним напрямом системних досліджень. <strong>Результати</strong><strong>.</strong> У хронологічному порядку проведено аналіз викладання нормативної та вибіркових хімічних дисциплін з 1999 по 2018 рр. для&nbsp; спеціальності 101 «Екологія». Показано корисність і важливість хімічної підготовки для формування, як спеціальних, так і інтегрованих компетентностей екологів; висловлюється тривога за третинне скорочення навантаження на нормативну дисципліну «Хімія з основами біогеохімії» і сумнів ефективності її засвоєння здобувачами вищої освіти за цих умов. Пропонуються шляхи вирішення проблеми, що виникла, через зміну підходу у класичному викладанні хімії в реальній обстановці. <strong>Висновки</strong>. У реаліях сьогодення скорочення викладання дисциплін хімічного змісту та усунення них з навчальних програм є невиправданим і регресивним. З підвищенням техногенного навантаження на біосферу необхідність у поширенні та покращенні хімічних знань є очевидною. Для набуття компетентностей, що вимагаються, як варіанти пропонуються введення блок-дисциплін хімічно-екологічного напрямку, хіміко-аналітичних спецкурсів, проведення презентацій та майстер-класів. Саме біогеохімія з її природознавчою інформативністю і прикладною складовою здатна надати фахівцю-екологу сучасний світогляд, професійний кругозір та необхідну компетентнісну значимість.</p> 2018-12-27T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/12102 Екологічна культура населення приміської зони та її зв’язок з утворенням звалищ ТПВ 2019-01-10T14:23:59+02:00 Д. О. Дорошенко sergeyshyrokostup@gmail.com С. М. Широкоступ sergeyshyrokostup@gmail.com <p>Проблема забруднення довкілля з кожним роком стає все більш актуальною. Вона проявляється не тільки на глобальному, а й на локальному рівні. Найчастіше причинами цих проблем є зневажливе ставлення населення до навколишнього середовища. Особливо чітко це простежується у приміській зоні, де існує проблема накопичення твердих побутових відходів та утворення несанкціонованих звалищ. У приміській зоні, на відміну від міста, немає необхідних інструментів управління потоками ТПВ. <strong>Мета.</strong> Дослідити зв’язок між рівнем екологічної свідомості населення смт. Бабаї та наявною проблемою утворення звалищ ТПВ у цьому населеному пункті. <strong>Результати.</strong> У ході проведеного дослідження виявлені основні групи-суб’єкти господарської діяльності, що впливають на стан довкілля. В ході анкетування виявлено вплив виховання у школі та сім’ї на екологічну свідомість дітей, низьку зацікавленість місцевого населення проблемами довкілля. Впровадження екологічних практик мешканцями смт. Бабаї обґрунтовується більше економічними чинниками, ніж екологічними. Виходячи з отриманих даних, розроблені рекомендації для кожної з виявлених груп стейкхолдерів. <strong>Висновки.</strong> Для вирішення проблеми накопичення ТПВ у смт. Бабаї запропоновані адміністративні, соціальні та освітні групи рішень. Адміністративні рішення передбачають укладання договору з компанією-перевізником для створення системи збору ТПВ селищем. До соціальних рішень відносяться агітаційні заходи, направлені на підвищення рівня екологічної культури місцевого населення. До освітніх рішень відноситься проведення виховної роботи природоохоронного напрямку з учнями Бабаївської ЗОШ. Дотримання визначених рекомендацій для населення та органів управління допоможе у вирішенні існуючої екологічної проблеми.</p> 2018-12-27T00:00:00+02:00 ##submission.copyrightStatement##