https://periodicals.karazin.ua/ecology/issue/feed Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна серія «Екологія» 2022-12-30T11:37:49+00:00 Крайнюков Олексій Миколайович (Krainiukov Oleksiy M.) alkraynukov@gmail.com Open Journal Systems <p>Фахове видання (категорія Б)&nbsp; з <strong>географічних</strong> (<strong>спеціальності 101, 103</strong>) та <strong>біологічних</strong>&nbsp;наук (<strong>спеціальності 091, 101</strong>)&nbsp; &nbsp; &nbsp;</p> <p>Реєстрація у ДАК України: Постанова № 1-05/4 від 26.05.2010; Постанова № 1328 від 21.12.2015; Наказ МОН України від 17.03.2020 № 409</p> <p>У віснику надаються результати теоретичних та прикладних наукових досліджень у галузі екології, географії, біології, екологічної безпеки, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування.</p> <p>Пріоритет надано розв’язанню актуальних екологічних проблем та найкращим практикам міжнародного досвіду їх вирішення, екологічному менеджменту, медико-екологічним дослідженням, &nbsp;інноваційним дослідженням в галузі біотехнології, біохімії, генетики, екології людини,&nbsp; фізіології рослин і тварин, конструктивної географії, екології та збалансованого природокористування. Викладаються питання організації та методологічних досліджень національної вищої екологічної, біологічної, географічної &nbsp;та природоохоронної освіти.</p> <p>Для науковців і фахівців-екологів, біологів, географів, а також викладачів, аспірантів, магістрів і студентів вищих навчальних закладів України та інших країн без будь-яких обмежень</p> https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/21117 Ентропійний підхід до оцінки екологічного стану водотоку 2022-12-27T20:12:01+00:00 В. Л. Безсонний bezsonny@gmail.com О. В. Третьяков mega_ovtr@ukr.net Л. Д. Пляцук l.plyacuk@ecolog.sumdu.edu.ua А. Н. Некос alnekos999@gmail.com <p><strong>Мета</strong>. Оцінка якості води Дніпровського водосховища за допомогою ентропійного індексу.</p> <p><strong>Методи</strong>. Аналітико-синтетичний метод, геоінформаційний (картографічне моделювання), аналіз інформаційних джерел, ентропійний аналіз.</p> <p><strong>Результати</strong>. Встановлено, що вода за усіма показниками крім БСК<sub>5</sub>, ХСК та завислі речовини не відповідає верхній межі 1 класу якості за ДСТУ 4808:2007. Спостерігається зниження рівня БСК<sub>5</sub> на постах в м. Дніпро, що свідчить про надходження до водотоку речовин, що пригнічують біохімічні процеси, (т4 та т5) та поступове збільшення цього показника на виході з міста та далі вниз за течією, що свідчить про надходження органічних речовин. Вміст кисню знижується на ділянці водотоку, розташованій у місті (т4 – т6) та збільшується у середній та нижній частині водосховища. Також спостерігається тенденція зростання сульфатів, сполук азоту, фосфатів, СПАР та ХСК для точок контролю, які знаходяться в межах м. Дніпро. Найбільші значення ентропійного індексу якості води характерні для пунктів т2 (0,5444), т7 (0,6264) та т8 (0,5322). Дані пункти контролю знаходяться на значній відстані від промислових центрів, то, ймовірно, вирішальне значення у формуванні якості води відіграють забруднення, спричинені сільськогосподарським виробництвом. Найменше значення індексу (0,3889) характерне для пункту т1 – с. Шульгівка, після ГВК Дніпро-Донбас.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Встановлено, що основними забруднювачами води&nbsp; є нітрити, нітрати та фосфати і завислі речовини. Це може спричинити негативний вплив на здоров’я, внаслідок мутагенної та канцерогенної дії, також прискорює евтрофікацію водного об’єкту. Спостерігається негативний вплив агропромислового виробництва на екологічний стан Дніпровського водосховища. Величина ентропійного індексу якості води коливається від 0,3889 до 0,6264.</p> 2022-12-23T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Безсонний В. Л., Третьяков О. В., Пляцук Л. Д., Некос А. Н. https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/21128 Оцінка якості питної води з природних джерел у межах міста Харкова 2022-12-27T20:13:36+00:00 А. А. Лісняк anlisnyak@gmail.com М. І. Кулик m.kulyk@karazin.ua <p>Підвищення надійності та якості водопостачання населення питною водою є однією з першочергових соціальних проблем, оскільки здоров'я населення значною мірою залежить від рівня безпеки питної води.</p> <p><strong>Мета</strong>. Визначити склад джерельної питної води, що споживається мешканцями різних районів м. Харкова та порівняти оцінку якості питної води з різних природних джерел.</p> <p><strong>Методи</strong>. Польові, лабораторно-аналітичні, статистичні.</p> <p><strong>Результати.</strong> Досліджено проби води з 5 природних джерел м. Харкова, з яких населення набирає воду для питних потреб. Визначено, що за органоліптичними показниками перевищень нормативних значень не спостерігається, рН &nbsp;майже не змінюється за сезонністю, за виключенням проби з джерела «Немишлянське». Аналіз загальної лужності в осінній період показало перевищення нормативу лише в пробах джерела парк «Юність» і по вул. Клочківська, а в весняний період – тільки в пробі джерела по вул. Клочківська. Загальна жорсткість в пробах коливається в осінній період від 4,9 до 8,04 ммоль/дм<sup>3</sup>, а в весняний період – 6,6 до 10,4 ммоль/дм<sup>3</sup>. Перевищень за вмістом хлоридів не спостерігається ні в одній із досліджуваних проб води. Вміст заліза перевищує рівень ГДК тільки в пробах води з джерела «Немишлянське». Вміст алюмінію, цинку, кадмію, міді, свинцю, аміаку і нітритів в&nbsp; пробах знаходиться значно нижче рівня ГДК, і майже не змінюється за сезонами.</p> <p><strong>Висновки.</strong> На формування загального класу якості &nbsp;проб води з природних джерел суттєвий вплив чинить високий рівень загальної лужності, загальної жорсткості і вмісту заліза у деяких джерелах нецентралізованого водопостачання. За інтегральним екологічним індексом проби води в осінній період з природних джерел «Немишлянське», Парк «Юність» і по вул. Клочківська відносяться до ІІ класу якості, тобто чиста вода. Інтегральний екологічний індекс для всіх інших проб води в осінній період відносить ці джерела до І класу якості води &nbsp;̶ дуже чисті. Розрахунок інтегрального екологічного індексу для проб води з всіх природних джерел в весняний період відносить їх до ІІ класу якості.</p> 2022-12-10T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Лісняк А. А., Кулик М. І. https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/21131 Національна геопросторова інформаційна система у містобудуванні 2022-12-30T11:37:49+00:00 М. Фаллах mahdi.fallah.20@gmail.com Т. Карамі karamit@khu.ac.ir М. К. Коджурі kamanroudi@khu.ac.ir <p><strong>&nbsp;</strong></p> <p><strong>Мета.</strong> Обґрунтування теоретичних і методичних засад формування національно\ геопросторової інформаційної системи у містобудуванні.</p> <p><strong>Методи.</strong> Картографічний для&nbsp; просторового аналізу, геоінформаційного аналізу, а також методи статистичного аналізу даних, зокрема кореляцію Спірмена.</p> <p><strong>Результати.</strong> Теоретично обґрунтовані питання щодо формування програмного забезпечення, формування ГІС-середовища та апаратного забезпечення; всіх існуючих критеріїв; запропонований процес оцінювання проектованої інформаційної системи. Обговорені методи, що пов’язані з практичним дослідженням та оцінкою можливості використання просторової інформаційної системи при участі та розробці вимог як інструменту підтримки планування містобудування в муніципалітеті. Продемонстровані результати статистичного аналізу разом із інтерпретаціями на основі статистики, особливо кореляції Спірмена. На практиці доведено, що використання програмного забезпечення, математичного та статистичного аналізу є причиною підвищення економічного стандарту разом із врахуванням фактору часу, які дуже необхідні для покращення ГІС.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Через оманливу природу питання часу, бо ним неможливо керувати, і люди не повинні турбуватися про управління часом, оскільки вони втрачають увагу. Необхідно бути зосередженими на конкретному моменті і тільки так можна ефективно використовувати час і продовжувати необхідну діяльність. Нарешті, шляхом програмування та створення механізму спільного прийняття рішень в асинхронних і синхронних середовищах, представлено в організаційній формі національної геопросторової інформаційної системі (NPGIS).</p> 2022-12-10T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Fallah M., Karami T., Kojouri M. K., https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/21134 Математичні моделі для оцінки екологічних наслідків впливу пірогенного фактору на лісові екосистеми 2022-12-28T13:16:58+00:00 Л. Ф. Чорногор Leonid.F.Chernogor@gmail.com А. Н. Некос alnekos999@gmail.com Г. В. Тітенко titenko@karazin.ua Л. Л. Чорногор L.L.Chornohor@gmail.com <p><strong>Актуальність. </strong>Розробка простих аналітичних математичних моделей горіння великих лісових масивів край необхідних для оцінки екологічних наслідків впливу пірогенного фактору.</p> <p><strong>Мета.</strong> Розробити математичні моделі, що описують поширення великомасштабних лісових пожеж, спрямованих на оцінку екологічних наслідків впливу пірогенного фактору.</p> <p><strong>Методи.</strong> Математичне моделювання.</p> <p><strong>Результати.</strong> Надано результати аналізу основних параметрів горіння лісових масивів: площа, пройдена вогнем, тривалість пожежі, час вигорання, питома маса горючих матеріалів, енергія та потужність горіння, питома теплотворна здатність, інтенсивність горіння, швидкість переміщення фронту горіння, приплив горючих матеріалів тощо. Створено прості аналітичні математичні моделі протікання процесу горіння великих лісових масивів, а саме: модель з постійною швидкістю зростання площі пожежі, двовимірна модель, модель з секторним рухом фронту горіння, модель з лінійним зростанням у часі довжини фронту горіння, модель з квадратичним зростанням у часі швидкості зміни площі пожежі та узагальнена модель. Запропонована нова класифікація інтенсивності пожеж, що містить 1–7 балів від наднизької до екстремальної інтенсивності. Оцінено максимальну площу, охоплену пожежею, (10–100 тис. км<sup>2</sup>), енергію горіння (1–10 ЕДж) та потужність горіння (0.1–1 ПВт).</p> <p><strong>Висновки.</strong> Розроблено прості аналітичні математичні моделі протікання процесу горіння великих лісових масивів, необхідні для кількісної оцінки екологічних наслідків пожеж.</p> 2022-12-10T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Чорногор Л. Ф., Некос А. Н., Тітенко Г. В., Чорногор Л. Л https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/21136 Постпірогенна трансформація біогеохімічних властивостей сірих лісових ґрунтів при техногенному навантаженні 2022-12-28T13:04:02+00:00 Ю. В. Буц butsyura@ukr.net О. В. Крайнюк alenauvarova@ukr.net П. І. Лоцман lotsman.pavel.i@gmail.com Ю. М. Сенчихін syn_112@ukr.net <p><strong>Мета. </strong>Виявлення постпірогенної трансформації біогеохімічних властивостей ґрунтів у соснових лісах Харківської області при техногенному навантаженні.</p> <p><strong>Методи. </strong>Визначення pH водної витяжки потенціометричним методом, вміст гумусу і валового азоту за методом Тюріна, гранулометричного складу за Качинському, рухомі форми фосфору і калію по Мачигіну. Вміст рухомих форм важких металів визначено атомно-абсорбційним методом.</p> <p><strong>Результати.</strong>&nbsp; Спостерігається певна залежність постпірогенної трансформації від давності впливу пожежі на ґрунт. Відносно недавні наслідки пожежі середньої інтенсивності на ґрунт відзначено чіткою реакцією комплексу їх властивостей. Фізико-хімічні властивості ґрунтів у після пожежний період погіршуються, через суттєве зниження кількості поживних елементів у ґрунті: згорає гумус, зменшується вміст нітратного азоту. Кислотно-лужна реакція за показником рН у ґрунтах, які зазнали впливу пожеж зміщується до нейтральної, що слід пояснити насиченням поглинаючого комплексу ґрунтів лужноземельними елементами. Лісові низові пожежі суттєво трансформують морфологічний вигляд верхньої частини ґрунтового профілю. Під впливом пожеж відбуваються зміни рН, вмісту обмінних катіонів, валових і рухомих форм азоту та ін. Поводження і вміст важких металів у лісовій підстилці обумовлена, окрім впливу пожежі і геохімічним станом регіону, швидкістю водної міграції і біологічного поглинання, рельєфом місцевості. Концентрація важких металів у поверхневих горизонтах ґрунтів борових лісів зростає в кілька разів і перевищує фонові концентрації внаслідок мінералізації лісової підстилки і трав’янистої рослинності від згорання та подальшої міграції хімічних елементів.</p> <p><strong>Висновки</strong>. У підсумку змінюються поверхневі горизонти ґрунтів, зокрема, формується новий пірогенний горизонт, котрий певним чином відрізняється від природних аналогів. Пожежі, з одного боку, покращують умови проникнення насіння у ґрунт, але погіршують умови проростання, зростання та розвитку хвойних деревних порід. Концентрація важких металів у поверхневих горизонтах ґрунтів борових лісів являє екологічну небезпеку. Подальші дослідження трансформації властивостей ґрунтів під впливом пірогенних чинників має суттєве теоретичне та практичне значення у розробці наукових підходів до відновлення екосистем у після пожежний етап розвитку.</p> 2022-12-10T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Буц Ю. В., Крайнюк О. В., Лоцман П. І., Сенчихін Ю. М. https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/20930 Оцінка перспективи створення нових лісів у Тернопільській області 2022-12-28T16:19:23+00:00 Л. П. Царик tsarykl55@gmail.com Ю. В. Смеречинський suv.work.3@gmail.com <p>Сучасні глобалізаційні процеси, як в Україні, так і у всьому світі зумовлюють все більше використання природних ресурсів у тому числі й лісових. Саме тому постає питання проведення оцінки відновлення та збільшення площ лісів, що даватиме змогу забезпечувати сталий розвиток лісів.</p> <p><strong>Мета. </strong>Оцінити створення лісових ресурсів у межах Тернопільської області та запропонувати їх оптимізацію.</p> <p><strong>Методи. </strong>Описовий, статистичний, порівняльно-географічний, оптимізаційне моделювання.</p> <p><strong>Результати. </strong>Тернопільська область відноситься до мало лісистих регіонів України. Лісогосподарськими підприємствами області в ході виконання програм ведення лісового господарства створюються нові ліси на доступних для лісорозведення площах, проте основним лімітуючим фактором виступає наявність земельних ділянок для забезпечення потреб лісорозведення. Для оптимізації процесу збільшення лісовкритих земель потрібно додатково залучити до залісення непридатні для сільськогосподарського виробництва землі та передати самозалісені землі лісогосподарським підприємствам. Проте однією із перепон передачі земель в користування лісогосподарським підприємствам є небажання втрачати цінні активи у вигляді земель, та туманна перспектива отримання дивідендів. Державними лісогосподарськими підприємствами області подано до міських, селищних та сільських рад звернення щодо відведення земельних ділянок для лісорозведення, однак отримано малу частку позитивних відповідей. Також варто згадати і проблему колгоспних лісів, котрі на даний момент не надані в користування лісогосподарським підприємствам області та в межах котрих не проводиться, ні охорона, ні використання лісових ресурсів. Основною проблемою для таких лісів виступає їхня передача в постійне користування державним або комунальним лісогосподарським, чи комунальним підприємствам зі створеними спеціалізованими лісогосподарськими підрозділами. Отже оптимальним виходом з такої ситуації можна вважати створення комунальних лісогосподарських підприємств з територіальними громадами області, котрі мали б можливість на такій базі поступово створювати нові ліси.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Виявлені проблеми та тенденції забезпечення потреб області в лісах, досягнення оптимального показника лісистості області, що дало б змогу відкрити альтернативний шлях вирішення даного питання на базі безпосередніх розпорядників потенційних земельних ділянок, які можуть бути залісені.</p> 2022-12-28T13:36:50+00:00 Авторське право (c) 2022 Царик Л. П., Смеречинський Ю. В. https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/21137 Біотична гомогенізація дендрофлори в умовах мегаполісу (м. Дніпро, Україна) 2022-12-28T14:35:32+00:00 М. В. Шамрай anyram@ukr.net О. О. Дідур didur@ua.fm <p><strong>Мета.</strong> Оцінка біорізноманіття та з’ясування тенденції до гомогенізації дендрофлори парку Шевченка (м. Дніпро, Україна).</p> <p><strong>Методи.</strong> Флористичні методи дослідження: з’ясування таксономічного складу та виділення адвентивної фракції дендрофлори, методи оцінки видового багатства (за індексом Менхініка та індексом Маргалефа), визначення флористичної спільності (за індексом Жаккара) та флористичної гомогенності (за індексом біотичної дисперсії Коха), методи екологічного аналізу (за біоморфами та екоморфами), фізичні, фізико-хімічні, хімічні методи аналізу ґрунту, біологічна активність ґрунту, статистичні методи опрацювання даних (описові статистики та кореляційний аналіз).</p> <p><strong>Результати.</strong> На території досліджених ділянок парку зустрічаються 14 деревних видів, що здатні до насіннєвого самовідновлення, та які у таксономічному відношенні належать до 12 родів і 10 родин. З них зареєстровано 9 адвентивних видів, представлених 9 родами і 7 родинами з провідною родиною <em>Sapindaceae</em>. Встановлено, що в парку Шевченка штучні деревостани здатні до формування достатньої кількості життєздатного підросту автохтонних та інтродукованих (адвентивних) видів. Кількість деревного підросту рослин-адвентів по ділянках за рівнем рекреаційного навантаження розподіляється у такий спосіб: з відсутнім навантаженням – 38,5% від кількості дерев, що самовідновилися, з помірним – 68,2%, з сильним – 80,5%. Індекси видового багатства Маргалефа і Менхініка деревних видів, що самовідновлюються, для ділянки з сильним рекреаційним навантаженням виявився найбільшим (за рахунок адвентивних видів) порівняно з ділянками з відсутнім і помірним рекреаційним навантаженням. Індекс біотичної дисперсії Коха становить 50,0%. Коефіцієнти кореляції між кількістю алохтонних і автохтонних деревних видів, що самовідновилися для досліджуваних ділянок з сильним, помірним і відсутнім рекреаційним навантаженням є статистично значущими.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Розрахований індекс біотичної дисперсії свідчить про наявність процесу флористичної гомогенізації деревостану на території парку. У складі адвентивної фракції дендрофлори, що самовідновлюється, спостерігається посилена інвазія <em>Ailanthus</em> <em>altissima</em> та трапляння таких видів-неофітів як <em>Celtis</em> <em>occidentalis</em> і <em>Acer</em> <em>negundo</em>, що вказує на проникнення чужорідних видів у місцеву флору та потенційну загрозу природному флористичному різноманіттю.</p> 2022-12-10T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Шамрай М. В., Дідур О. О. https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/21138 Щодо видання колективної монографії за проектом міжнародного Вишеградського фонду 2022-12-28T15:29:37+00:00 Н. В. Максименко maksymenko@karazin.ua А. Д. Шкаруба anton.shkaruba@emu.ee <p>Колективом авторів із України, Чехії, Польщі, Словаччини, Угорщини, Нідерландів та Естонії в ході &nbsp;виконання проекту Міжнародного Вишеградського фонду “Зелено-блакитна інфраструктура в містах пострадянського простору: вивчення спадщини та підключення до досвіду країн V4 ” в Навчально-науковому інституті екології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна підготовлена однойменна монографія. Автори спільно досліджували, як країни V4 впоралися з інституційною та інфраструктурною спадщиною, пов’язаною з зелено-блакитною інфраструктурою в містах, аналізували актуальні ситуації з виробництва знань та управління в Україні, розробили та описали критичні роздуми й політичні рекомендації та підготували монографію, метою якої є розповсюдження результатів серед широкого кола національних і міжнародних груп зацікавлених сторін.</p> <p>Усі автори мають відповідний рівень кваліфікації та досвіду для вивчення підходів, шляхів та практик подолання проблем інституційної та інфраструктурної спадщини, пов’язаної з зелено-блакитною інфраструктурою у містах, для проведення досліджень, спрямованих на аналіз відповідних ситуацій з розвитку знань та управління в Україні, що є запорукою розробки та розвитку критичних міркувань та ефективних рекомендацій щодо розробки та розвитку політики.</p> 2022-12-10T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2022 Максименко Н. В., Шкаруба А. Д.