https://periodicals.karazin.ua/ecology/issue/feed Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна серія «Екологія» 2019-06-21T16:03:28+03:00 Крайнюков Олексій Миколайович alkraynukov@gmail.com Open Journal Systems <p>Фахове видання з географічних наук.</p> <p>У віснику надаються результати теоретичних та прикладних досліджень у галузі екології, географії, екологічної безпеки, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування.</p> <p>&nbsp;Для науковців і фахівців у галузі екології, охорони навколишнього середовища та раціонального природокористування.</p> https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/12887 Концептуальні засади відновлення науково-дослідницької інфраструктури для забезпечення морських досліджень в Україні 2019-06-20T12:13:48+03:00 В. І. Медінець medinets@te.net.ua Д. В. Чеберкус cheberkus81@gmail.com С. В. Жеребчук zerebcuksofia@gmail.com С. В. Медінець s.medinets@gmail.com Є. А. Черкез eacherkez@gmail.com С. М. Снігірьов snigirev@te.net.ua Н. В. Ковальова n.kovaleva@onu.edu.ua <p><strong>Ціль. </strong>Обґрунтування та формулювання концептуальних засад створення ефективної національної системи&nbsp; морських досліджень, яка була би базовою складовою інформаційного забезпечення національних економічних і військових інтересів України в Чорному і Азовському морях. <strong>Результати. </strong>Проаналізовано сучасний стан науково-дослідницьких інфраструктур для проведення морських досліджень в України та існуючої законодавчої бази. Розглянуті питання пошуку оптимальних шляхів вирішення проблеми, насамперед&nbsp; принципи&nbsp; та механізми відновлення та функціонування цілісної системи морських досліджень. Обґрунтовані заходи і кроки щодо створення національної системи сталого розвитку &nbsp;морських &nbsp;досліджень &nbsp;в Україні, діяльність якої буде спрямована на забезпечення Уряду і заінтересованих міністерств та відомств сучасною інформацією &nbsp;для захисту національних інтересів, підвищення безпеки, збереження суверенітету держави.&nbsp; Наведений перелік конкретних заходів майбутньої програми, які розподілені та 3 блоки: а) організаційні, б) створення сучасної науково-дослідної інфраструктури, с) виконання наукових&nbsp; досліджень у виключній (морській) економічній зоні України. <strong>Висновки. </strong>Науково-дослідницький потенціал України в останнє десятиріччя зменшився до мінімально критичного за всі роки незалежності, насамперед,&nbsp; внаслідок анексії Криму та прилеглого шельфу Чорного моря Російською Федерацією. Діюча в Україні&nbsp; відомча система фінансування та виконання наукових досліджень при проведенні цільових морських досліджень в інтересах конкретних міністерств та відомств неспроможна вирішити існуючі проблеми.&nbsp; Єдиним шляхом вирішення проблеми є розробка та впровадження Державної цільової науково-технічної програми, ключовими пріоритетами якої буде вирішення &nbsp;низки однакових міжнародних проблем&nbsp; усіх чорноморських країн та національні інтереси України. Створення новітньої національної системи наукових досліджень неможливо реалізувати без створення відповідної інфраструктури, відновлення науково-дослідного флоту та сучасної системи підготовки спеціалістів морських галузей з урахуванням досвіду &nbsp;європейської та світової науки</p> 2019-06-03T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/12902 Біоакумуляція окремих металів та неметалів у міцелії та плодових тілах ектомікоризних грибів 2019-06-21T12:07:02+03:00 М. М. Вінічук mykhailo59@gmail.com Г. В. Скиба skybagalyna26@gmail.com Т. О. Єльнікова kpn_shto@ztu.edu.ua Ю. Н. Мандро yurii.mandro@ukr.net <p><strong>Мета</strong>. У статті узагальнені результати оцінки вмісту окремих металів та неметалів у вільноростучому міцелії, плодових тілах ектомікоризних грибів, а також у фракціях верхніх (0−10 см) шарів ґрунту бореальних лісових екосистем, таких як едафосфера (загальна маса ґрунту), ризосфера та ризоплана. <strong>Методи. </strong>Концентрацію елементів у зразках (на суху вагу, с.в.) визначали мас-спектрометричним методом. <strong>Результати</strong><strong>. </strong>У міцелії ектомікоризних грибів можуть акумулюватись помітні кількості досліджуваних елементів, зокрема кадмію. Йод, хром та нікель не накопичуються, ані міцелієм грибів, ні їх плодовими тілами. Мідь, цинк та кадмій накопичуються як плодовими тілами досліджуваних видів грибів, так і міцелієм досить інтенсивно. <strong>Висновки.</strong> У міцелії ектомікоризних грибів вміст досліджуваних елементів, крім кадмію, не перевищує 10 %, тоді як кадмію міститься від 16,2 до 32,3%.</p> 2019-06-04T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/12920 Перспективи використання систем підтримки прийняття рішень щодо оцінки та контролю рівня техногенного навантаження на довкілля 2019-06-18T13:44:34+03:00 А. І. Волков andriy.i.volkov@gmail.com <p><strong>Мета</strong>. Формування банку даних, що відповідає рівню техногенного навантаження на довкілля, розробка програмного забезпечення керівництва банком даних та районування території України за рівнем техногенного навантаження на довкілля. <strong>Методи</strong>. В якості інструментів обробки просторово-координованих даних використаний ГІС-пакет QGIS та авторський програмний пакет Environmental Decision Support Systems. В якості математичного апарату застосовані алгоритми кластерного і факторного аналізу. <strong>Результати</strong>. Запропонований комплексний підхід до районування територій за багатовимірними критеріями. Запропонований інтегральний показник рівня техногенного навантаження на довкілля, що спирається на векторне представлення окремих показників техногенного навантаження. Виконана диференціація територій України за рівнем техногенного навантаження на окремі компоненти довкілля та запропонована методика розрахунку інтегрального показника рівня техногенного навантаження. Сформовано масив картографічного матеріалу, що характеризує стан довкілля України, та відповідну систему управляння банком просторово-координованих даних. Із застосуванням мови об’єктно-орієнтованого програмування С++ був розроблений комплексний програмний пакет Environmental Decision Support Systems, з використанням якого було проведено районування території України з виявленням сприятливих зон для розширення селітебного, рекреаційного і природоохоронного секторів. <strong>Висновки</strong>. Виділені території з максимальним навантаженням на довкілля України. Результати районування території України за рівнем техногенного навантаження можуть бути застосовані відповідними організаціями, щодо планування природоохоронної діяльності на регіональному і державному рівнях тощо.</p> 2019-06-05T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/12922 Дослідження гідрологічних характеристик морських вод біля острову Зміїний в 2016-2017 рр. 2019-06-20T12:30:42+03:00 Е. И. Газетов gazetov@gmail.com В. І. Медінець medinets@te.net.ua С. М. Снігірьов gazetov@gmail.com П. М. Снігірьов medinets@te.net.ua О. М. Абакумов gazetov@gmail.com В. З. Піцик medinets@te.net.ua <p><strong>Мета.</strong> Узагальнення результатів спостереження гідрологічних характеристик вод острова Зміїний, який виконувався науковою групою Регіонального центру інтегрованого моніторингу та екологічних досліджень Одеського національного університету імені І. І. Мечникова в 2016-2017 рр. <strong>Методи.</strong> Збір первинних даних з прозорості, температури і солоності води виконувався стандартними методами. Обробка даних, розрахунок статистики, побудова графіків і карт проводилися з використанням програмного забезпечення Excel і ArcGIS. <strong>Результати.</strong> Представлені і проаналізовані часові та просторові розподіли прозорості, температури і солоності вод Чорного моря біля острова Зміїний в період з квітня 2016 по грудень 2017 р. За результатами аналізу накопиченої експериментальної інформації про прозорість, температуру і солоність морської води виявлені особливості сезонних змін цих характеристик. <strong>Висновки.</strong> Встановлено вплив на сезонні цикли гідрологічних характеристик вод Чорного моря поблизу острову Зміїний в 2016-2017 рр. адвекції розпріснених водних мас від узмор’я річки Дунай і з північно-західної частини Чорного моря (ПЗЧМ). У розподілі температур морської води біля острова Зміїний в 2016-2017 рр. виявлено добре виражений сезонний хід, який відображав сезонні зміни радіаційного балансу і процеси теплообміну на границі море / атмосфера, а також вплив адвекції водних мас з інших районів моря. Показано, що сезонний хід солоності морської води біля острову Зміїний, яка перебувала в межах від 7.48 до 18.34 PSU, у 2016-2017 рр. зазнавав порушень в результаті мігрування фронтальної зони поширення вод річки Дунай в районі острова Зміїний, а також адвекції розпріснених водних мас з ПЗЧМ. Простежено формування сталої двошарової вертикальної щільнісної стратифікації прибережних вод острова Зміїний у весняно-літні періоди 2016-2017 рр. Виявлено більш раннє, на відміну від Одеського затоки, весняне вертикальне розшарування води за температурою (травень) і плавніше, до глибокої осені, сезонне пониження температури.</p> 2019-06-05T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/12956 Дослідження мезозоопланктону прибережних вод острова Зміїний в 2016-2017 рр 2019-06-20T12:36:15+03:00 С. М. Снігірьов snigirev@te.net.ua П. В. Люмкіс snigirev@te.net.ua В. І. Медінець medinets@te.net.ua Є. І. Газєтов gazetov@gmail.com П. М. Снігірьов snigirev@te.net.ua А. М. Абакумов alex.n.abakumov@gmail.com В. З. Піцик v.z.pitsyk@gmail.com І. Є. Солтис i.soltys@onu.edu.ua <p><strong>Ціль. </strong>Дослідження стану мезозоопланктону в прибережних водах острова Зміїний в 2016-2017 рр. <strong>Методи. </strong>Стандартні методи відбору, визначення, оцінки чисельності і біомаси мезозоопланктону.<strong> Результати. </strong>На основі отриманих даних проведено аналіз біорізноманіття і структурних характеристик мезозоопланктону прибережних вод острова Зміїний. Визначено таксономічний склад, чисельність та біомасу кожного виду, представлено динаміку чисельності і біомаси мезозоопланктону по сезонах року. За метриками мезозоопланктону проведено оцінку якості морського середовища. <strong>Висновки. </strong>Всього в 2016-2017 рр. було ідентифіковано 32 таксони 9 основних груп мезозоопланктону. Показано, що домінуючими групами були Copepoda, Rotatoria, Protozoa<em>, </em>Cladocera і Harpacticoida. Індекс біорізноманіття Шеннона для мезозоопланктону змінювався в границях від 0,41 (20.06.2016) до 3,29 (24.07.2016) при середніх&nbsp; значеннях 2,32 в 2016 р. і 1,64 в 2017 р. Чисельність та біомаса мезозоопланктону в 2016-2017 рр. змінювалась в широких границях від 645 до 55829 екз./м³ і від 1,385 до 2597,248 мг/м³ відповідно (при середньому значенні 10129 екз./м³ і 154,82 мг/м³ в період IV-XII 2016 р. і 21563 екз./м³ та 466,30 мг/м³ в IV-VI 2017 р.) Якість води в прибережних водах у острова Зміїний за станом мезозоопланктону відповідала оцінці «погана» («Bad») в 18 випадках з 68 (26,4% випадків) і оцінено в цілому як «Poor». За показником загальної біомаси (total biomass) стан мезозоопланктону оцінено переважно як «Poor» і «Bad» (68,2%). Якість «Good» (10,6%) і «High» (9,1%) відмічено в 19,7% випадків, що свідчить про незадовільний стан мезозоопланктону – основного компоненту харчової бази пелагічних личинок та пелагічних видів чорноморських риб.</p> 2019-06-07T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/12960 Багаторічні дослідження популяцій фітопланктону влітку на акваторії Дністровського лиману (2003-2018 рр.) 2019-06-21T15:54:09+03:00 Н. В. Дерезюк n.derezyuk@onu.edu.ua <p><strong>Мета. </strong>Порівняння багаторічних даних за видовим складом, різноманітністю і кількісними показниками фітопланктону, який розвивався щоліта в Дністровському лимані. Особливу увагу приділено розвитку небезпечних (або потенційно токсичних) видів фітопланктону, які здатні погіршувати якість води і загрожують існуванню гідробіонтів. <strong>Методи. </strong>Використали матеріали, зібрані на 22 екологічних станціях Дністровського лиману (456 зразків). Збір та аналіз зразків фітопланктону здійснювали за стандартними методами. Консервація зразків здійснювалась з використанням формаліну. Для обробки зразків використовували мікроскопи HUND-H600 та OLIMPUS-BH2. Систематику мікроводоростей і ціанобактерій застосовано у відповідності до стандартів міжнародних баз. <strong>Результати. </strong>За 16-річний період досліджень було зареєстровано 445 видів, що належали до 13 таксономічних відділів/класів фітопланктону. У 4 головних таксонів мінімум видів був зареєстрований в 2004&nbsp;р. і 2016&nbsp;р. Максимальну кількість видів зелених водоростей спостерігали у 2012&nbsp;р. (75); а максимуми діатомових водоростей (53), динофітових водоростей (19) та ціанобактерій (33) фіксували у 2014 р. Найбільшою видовою різноманітністю відрізнялися північна та південна частини лиману (індекс Шенону = 4,6-4,4&nbsp;біт·кл<sup>–1</sup>), тобто райони змішування флори різного походження. Діапазон змін максимальної біомаси фітопланктону, що реєстрували протягом 16 років, був від 2,5&nbsp;г·м<sup>–3</sup> (2010&nbsp;р.) до 231,2&nbsp;г·м<sup>–3</sup> (2018&nbsp;р.). <strong>Висновки.</strong> Простежується певна 12-річна циклічність в поступовій зміні кількості видів і індексу Шенону у головних таксонах фітопланктону. В останні роки також простежується тенденція до збільшення сумарної біомаси мікроводоростей та ціанобактерій, що призводило до погіршення якості води до оцінки "забруднена" або "гранично брудна" (згідно з національними стандартами).</p> 2019-06-07T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/12962 Аналіз ресурсів водосховищ та ставків Львівської області 2019-06-18T16:52:31+03:00 О. Р. Перхач oxana.perkhach@ukr.net <p><strong>Мета. </strong>Подати різноаспектну характеристику водосховищ і ставків Львівщини. <strong>Методи. </strong>Загальноприйняті методи і методики природничо-географічних та гідролого-географічних досліджень. Використовуються також підходи, прийняті у дослідженнях з проблематики раціонального природокористування. <strong>Результати. </strong>Обґрунтовується актуальність географічних досліджень водосховищ і ставків, які є підсистемою водних ресурсів регіону. У Львівській області нараховується 20 водосховищ (в Україні – 968 водосховищ). У межах річкового басейну Дністра знаходиться 55 %, Західного Бугу – 25 % і Сяну 20 % від усіх водосховищ Львівщини. За кількістю ставків Львівська область займає четверте місце в Україні. Всього у регіоні нараховується 3085 ставків. Ці водойми – водосховища та ставки, мають велике господарське значення, а також є важливими для водності території. <strong>Висновки. </strong>&nbsp;Для підтримання нормального функціонування водосховищ і ставків вкрай потрібні їхні всебічні природничо-географічні, зокрема гідролого-географічні дослідження.</p> 2019-06-07T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/12964 Оцінка головних чинників замулення підхідного канала порту Азовсталь (м. Маріуполь, Україна) 2019-06-18T17:08:16+03:00 Н. А. Берлинский nberlinsky@ukr.net М. А. Сагайдак mdzno.survey@gmail.com <p><strong>Мета</strong><em>. </em>Фізико-хімічні процеси гирлового узмор'я великих річок, до яких відносяться Дон і Кубань, лімітують транспортні можливості основних портів Азовського моря в результаті заносимості зваженою речовиною, що безперервно надходить. Падіння глибин в акваторіях портів і на підхідних каналах одна з ключових проблем функціонування портів. З потребами судноплавства нерозривно пов'язані днопоглиблювальні роботи і дампінг ґрунту, що витягується, також як саме судноплавство пов'язане з потребами світового господарства. Як неможливо відмовитися від судноплавства, так неможливо відмовитися і від своєчасного проведення днопоглиблювальних робіт. З цієї причини мета роботи полягає в можливій оцінці виробництва днопоглиблювальних робіт для перспектив експлуатації гирлових портів України в Азовському морі. Мета роботи полягає в оцінці замулювання підхідних каналів для перспектив експлуатації гирлових портів України в Азовському морі і планування днопоглиблювальних робіт у майбутніх періодах. <strong>Методи</strong><em>. </em>Виконано порівняльний аналіз сучасних гідрометеорологічних умов, в тому числі домінуючий вплив вітрової діяльності, швидкість і напрямок течій за фактичними даними, прозорість морської води, витрати р. Кальміус. Були вивчені доступні знімки супутників дистанційного зондування Землі компанії DigitalGlobe і дані результатів днопоглиблення, яке періодично виконувалося для підтримки глибин на морському підхідному каналі в акваторію порту. Також використані сучасні та ретроспективні дані батиметричних зйомок із застосуванням технологій ГІС обробки для зіставлення результатів, а також стандартні методики статистичної обробки даних. <strong>Результати</strong><em>. </em>За розглянутий період були вивчені знімки супутників дистанційного зондування Землі компанії DigitalGlobe. Було виявлено антропогенний вплив на глибини в досліджуваному районі. Для порівняння глибин в районі естуарію річки Кальміус були визначені точки (позиції промірного поста) порівняння глибин на постійних профілях підхідного каналу порту Азовсталь. Аналіз даних прямих вимірювань і графічного матеріалу показав стійке падіння глибин, тобто перманентне замулення морського підхідного каналу. При цьому, прямої статистичної залежності між падінням глибин і обсягом надходження зважених речовин зі стоком р. Кальміус не відзначено. Досить очевидно, що основний винос і седиментацію зважених речовин в даному районі визначає стік р. Дон, незрівнянно більший у порівнянні з обсягом стоку р. Кальміус, тобто, верхня межа максимальної седиментації 5–7‰ збігається з районом досліджуваної акваторії, де теоретично слід очікувати акумуляцію донних відкладень. <strong>Висновки.</strong> При порівнянні стоку р. Кальміус з глибинами на підхідному каналі порту Азовсталь, в районі естуарію річки, не виявлено достовірного статистичного зв'язку. Необхідний більш тривалий період отримання даних для порівняння стоку р. Кальміус з глибинами на підхідному каналі порту Азовсталь для виявлення взаємозв'язків і тенденцій. Сток р. Дон значно деформований під впливом антропогенних факторів і пошук закономірності можуть позначатися виключно за даними прямих вимірювань, які досить лімітовані. Проте, скорочення стоку і, тим самим прямий вплив на заносимість досліджуваної акваторіі визначає необхідність і технологічну доступність виконання днопоглиблювальних робіт при значно менших витратах на сучасному етапі.</p> 2019-06-08T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/12965 Оцінювання економічних наслідків антропогенного забруднення водних об’єктів (на прикладі В’ялівського водосховища) 2019-06-21T15:55:46+03:00 О. М. Крайнюков alkraynukov@gmail.com В. Д. Тімченко biotest.niiepkharkiv@meta.ua <p><strong>Мета.</strong> Провести еколого-токсикологічну оцінку якості поверхневих вод та донних відкладів В’ялівського водосховища та на основі отриманих результатів експериментальних досліджень впливу антропогенного забруднення на життєдіяльність кормових організмів здійснити розрахунок збитків, заподіяних водним об’єктам за показником зниження біопродуктивності на прикладі В’ялівського водосховища. <strong>Методи.</strong> Біотестування проб води проводили з використанням в якості тест – об’єктів кормових організмів для риб – представники зоопланктону (<em>Ceriodaphnia affinis Lilljeborg</em>) та зообентосу - личинки комах (<em>Chironomus dorsalis Meig</em>.). Для розрахунків збитків, заподіяних В’ялівському водосховищу використовували методику розрахунку розміру компенсації шкоди, заподіяної рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону, використання і відтворення водних біоресурсів. <strong>Результати.</strong> За результатами визначення токсичності поверхневих вод та донних відкладів розраховано збитки, заподіяні В’ялівському водосховищу за показником зниження рибопродуктивності внаслідок загибелі кормових організмів для риб. <strong>Висновки. </strong>Проведені токсикологічні дослідження поверхневих вод та донних відкладів В’ялівського водосховища виявили наявність токсичних властивостей досліджуваних об’єктів, що може спричинити зменшення біомаси кормових організмів аборигенних видів риб даного водосховища.</p> 2019-06-08T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/12966 Дослідження концентрацій біогенних речовин та їх зв’язок зі стоком р. Сіверський Донець у межах Харківської області 2019-06-18T17:23:46+03:00 О. В. Бірюков alexbirukov@ukr.net <p><strong>Мета.</strong> Дослідити просторово-часову зміну стоку води, концентрації біогенних речовин у воді та встановлення зв’язку між ними, на р. Сіверський Донець. <strong>Методи.</strong> Статистичний аналіз. <strong>Результати. </strong>Для дослідження динаміки стоку води та змін середньорічних концентрацій біогенних елементів у річці Сіверський Донець вибрані пости: на кордоні з Російською Федерацією (с. Огірцеве); Печенізьке водосховище; м. Чугуїв; м. Зміїв. Для виявлення закономірностей у циклічних коливань стоку використано хронологічні та згладжені, за допомогою лінійного фільтру, часові ряди за періоди 1923-2016 рр. Періодичність фаз водності в середньому становить 3-5 років. Середні багаторічні концентрації фосфатів по постам знаходяться в інтервалі 0,65-1,96 мг/дм<sup>3</sup>, і коефіцієнт варіації 0,2, тобто мінливість фосфатів незначна. Середня концентрація нітритів по постам, за весь період спостережень змінюється у інтервалі 0,046-0,26 мг/дм<sup>3</sup>, а коефіцієнт варіації нітритів змінюється в межах 0,6-0,9, що вказує на мінливість показника у часі.&nbsp; Середні багаторічні концентрації нітратів по постам змінюються в інтервалі 0,71-4,96 мг/дм<sup>3</sup>, а коефіцієнт варіації нітратів становить 0,9. <strong>Висновки</strong>. Середньорічна концентрація біогенних речовин, на вказаних постах не має зв'язку з циклічністю водності річки, крім посту Печенізьке водосховище, де концентрація нітритів і фосфатів змінюються синхронно із середньорічними витратами води.</p> 2019-06-08T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/13038 Оцінка екологічного ризику при вживанні сирих і варених овочів 2019-06-21T15:57:22+03:00 Н. В. Максименко nadezdav08@gmail.com О. П. Мороз morozaleksandra761@gmail.com <p>Ризик для здоров'я людини при споживанні овочів ґрунтується на характеристиці шкідливих ефектів, здатних розвинутися в організмі людини при тривалому використанні цих продуктів. У той же час, при споживанні овочів людиною можливим є зменшення вмісту у них забруднюючих речовин шляхом термообробки, наприклад, варіння. Тому актуальним є порівняння ризику, що виникає при вживанні в їжу сирих та варених овочів. <strong>Мета.</strong> Визначення екологічного ризику від вживання овочів (морква і картопля) з високими концентраціями хімічних елементів та можливістю зменшити їх шляхом відварювання. <strong>Методи</strong>. Польові, атомно-абсорбційна спектрофотометрія, статистичні. &nbsp;<strong>Результати</strong>. На основі проведених польових досліджень на присадибній ділянці, розташованій у селищі Шевченкове Харківської області та лабораторних досліджень визначено вміст важких металів – свинцю, кадмію, цинку, міді та заліза і нітратів у варених та сирих моркві та картоплі. Виявилось, що практично всі метали не мають перевищення ГДК. Для визначення рівня впливу варіння на плоди порівняно вміст важких металів до і після варіння. На основі результатів лабораторного аналізу розраховано коефіцієнти концентрації важких металів у рослинній продукції та розраховано екологічний ризик від вживання овочів у їжу. При порівнянні всіх агентів ризику між собою за коефіцієнтами небезпеки виявлене переважання нітратів та кадмію у всіх зразках. Також слід зазначити високу небезпеку, що створюють свинець, мідь та залізо, виявлені у моркві. Порівняння тест–об’єктів за загальним екологічним ризиком для здоров’я від їх вживання показало, що найвищий ризик має сира морква, а найнижчий – картопля варена. Термообробка моркви знижує загальний ризик лише на 25%, а картоплі – на 40 %. <strong>Висновки.</strong> Встановлено, що після термообробки майже всі речовини частково виводяться з овочів. Аналіз змін, що відбуваються в картоплі і моркві після варіння свідчить про зниження ризику захворювання. Ризик появи захворювань практично всіх органів найвищий при вживанні моркви сирої.</p> 2019-06-11T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/13037 Негативні впливи на природне середовище хімічних засобів, що використовуються проти патогенів картоплі 2019-06-21T16:03:28+03:00 Anastasiia Bekhter bekhteranastasiia@gmail.com Krzysztof Śmigielski krzysztof.smigielski@p.lodz.pl <p><strong>Purpose.</strong> This study focused on the analysis of chemicals most often used against potato pathogens and their negative impact on both water and soil ecosystems, as well as the search for alternative solutions.&nbsp; This aspect is extremely important since&nbsp; the quality and quantity of the crop depend mainly on the appearance of diseases on the plantations and postharvest storage conditions. Most often, the fight against pathogens is carried out with the help of fungicides. They, in turn, have a negative impact on water and soil systems, which affects the level of fertility and the quality of farmed products. <strong>Results. </strong>The analysis showed a negative effects of fungicides on the soil and water ecosystems. According to the reported results, the most dangerous are propamocarb hydrochloride, mancozeb, fluazinam and famoxate. Noteworthy, 30% of the chemicals presented in this review are extremely toxic, 38% are moderately toxic, and 17% are toxic. It was found that the recurring usage of the same fungicides causes the adaptation of pathogens to the active substances while their replacement with other chemicals generates additional costs. The research indicates the necessity of modifying the current protection strategy by eliminating the most dangerous chemical compounds for nature and supplementing the protection program with environmentally safe biopreparations. A new strategy was proposed to fight potato pathogens based on the components obtained from domestic plants of the high biological activity potential (e.g. <em>Curcuma longa, Allium sativum</em>). An innovative approach to plant protection is the use of natural, effective and safe technologies to reduce or even eliminate the traditional chemical preparations. <strong>Conclusions.</strong> To prevent further degradation of the environment, the presented chemicals must be replaced by effective natural substances showing the antimicrobial activity. The prevention of further degradation of the environment caused by the development of agriculture is extremely important, because the quality and yield of crops depend on the soil quality, and the quality of crops affects human health</p> 2019-06-11T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/13031 Протиерозійна оптимізація території аграрних господарств на прикладі Харківської області, Україна 2019-06-18T18:02:47+03:00 А. В. Круглов alex_kruglov@ukr.net В. П. Коляда koliadavalerii@gmail.com А. А. Ачасова achasova@ukr.net П. Г. Назарок pavelnazarok@gmail.com Н. В. Шевченко zemlerobstvo@knau.kharkov.ua <p><strong>Мета. </strong>Показати послідовність дій по протиерозійній оптимізації структури землекористування на прикладі агропідприємств Харківської області та подальші шляхи підвищення її ефективності.&nbsp; <strong>Методи. </strong>Картографічні, статистичні,&nbsp; геоінформаційного аналізу, математичного моделювання, магніторозвідка. <strong>Результати та висновки.</strong> Показаний приклад протиерозійної оптимізації землекористування на основі математичного моделювання потенційного змиву ґрунту за різних умов землекористування для трьох типових фермерських господарств Харківської області (Україна). Моделювання проводили за моделлю Ц. Мірцхулави із використанням цифрових моделей рельєфу в середовищі ArcGIS. Використання ГІС для проведення моделювання та візуалізації результатів дозволяє виділити найбільш ерозійно небезпечні ділянки та здійснити індивідуальний підбір сівозмін для кожного господарства. Виявлена в результаті моделювання потенційна загроза ерозії може бути попереджена за допомогою організаційних та агротехнічних заходів, що потребує від господарства мінімальних економічних витрат. Запропоновано шляхи перевірки ефективності агролісомеліоративних заходів з застосуванням методів та засобів магніторозвідки. <strong>Висновки</strong>. Протиерозійна оптимізаціяземлекористування дозволяє досягти допустимих значень змиву ґрунту на всіх полях&nbsp; досліджених господарств. При цьому втрати ґрунту зменшуються, залежно від початкового рівня небезпеки та ступеня трансформації сівозміни від 10 % на схилах до 1,5º, до 4,2 разів на ускладнених ділянках.</p> 2019-06-11T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement##