Увійдіть на сайт чи Зареєструватися, щоб мати можливість подавати статті до журналу.

Вимоги до подання

Під час подання рукопису до журналу автори повинні підтвердити його відповідність всім встановленим вимогам, вказаним нижче. В разі виявлення невідповідності поданої роботи пунктам цих вимог редакція повертатиме авторам матеріали на доопрацювання.
  • Це подання раніше не було опубліковане і не надсилалося до розгляду редакціям інших журналів (або у коментарях для редактора нижче дані необхідні пояснення).
  • Файл подання є документом у форматі Microsoft Word, OpenOffice, RTF або WordPerfect.
  • Інтернет-посилання у тексті супроводжуються повними коректними адресами URL.
  • Текст набраний 11-м розміром кеглю з 1,0 міжрядковим інтервалом; авторські акценти виділені курсивом, а не підкресленням (всюди, крім адрес URL); всі ілюстрації, графіки та таблиці розміщені безпосередньо у тексті, там, де вони повинні бути за змістом (а не у кінці документу).
  • Текст відповідає вимогам до стилістики та бібліографії, викладеним у Керівництві для авторів розділу "Про журнал".

Керівництво для авторів

Правила оформлення та подання статей

Автори несуть відповідальність за зміст публікації і заявляють, що це їх власна робота, і результати раніше не публікувалися.

Статті публікуються українською, російською та англійською мовами.

Статті розглядаються двома незалежними рецензентами, проводиться "сліпе" рецензування.

Статті перевіряються на предмет плагіату.

Статті відхиляються, якщо вони не відповідають профілю журналу, або оформлення не відповідає вимогам.

До публікації приймаються статті, які написані українською, російською або англійською мовами згідно за правилами для авторів і отримали позитивні рекомендації рецензентів.

Згідно Постанови ВАК України «Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліків ВАК України» за № 7-05/1 від 15 січня 2003 р. стаття повинна мати такі необхідні елементи:

1) постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями;

2) аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор,

3) виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття;

4) формулювання цілей статті (постановка завдання);

5) виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;

6) висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку.

Електронна версія оформляється у форматі Microsoft Word, шрифт Times New Roman, розмір 11, міжрядковий інтервал 1,0, всі поля по 2,5 см. Жирним шрифтом виділяються підзаголовки у статті; курсив допускається лише у виняткових випадках.

Ілюстрації, включаючи графіки і схеми, мають бути розміщені безпосередньо в тексті.

Ілюстрації подаються чорно-білими. Скрізь, де можливо, доцільніше використовувати графіки, а не таблиці. Підпис під графіком: Рис. 1– Схема розподілу.... (шрифт 10, по центру).

Назва таблиці має бути зверху таблиці (слово - Таблиця 1 (праворуч, жирним, шрифт 10). На наступному рядку: Назва таблиці (по центру, жирним, 10 шрифт).

Орієнтація сторінок – книжкова. Вирівнювання – по ширині. Абзац – 1,0 см.

Для статей необхідно вказати УДК (ліворуч), на новому рядку ініціали та прізвище автора, науковий ступінь та звання (розмір 11, по центру), нижче вказати повну назву установи та її адреса, е-mail (розмір 10, по центру).

На новому рядку подається назва статті великими літерами (11 розмір, по центру)

Під заголовком з абзацу наводиться анотація статті (близько 500 знаків) та ключові слова (5 – 8 слів чи словосполучень через кому) українською мовою (шрифт 10 пт).

Після анотацій подається прізвище автора та ініціали, назва установи, назва статті, розширена анотація (не менше 1800 знаків) та  ключові слова англійською мовою (шрифт 10 пт,).

Нижче наводиться прізвище та ініціали автора, назва установи, назва статті,  анотація та ключові слова російською мовою (шрифт 10 пт).

Анотація для експериментальних статей повинна бути структурованою, а саме, мати такі позиції (жирним): Мета. Методи. Результати. Висновки. Purpose. Methods. Results.Conclusions. Цель. Методы. Результаты. Выводы.

Текст експериментальної статті повинен складатися з наступних розділів: «Вступ», «Методика» («Об’єкти та методи дослідження»), «Результати», «Обговорення» (можливий об’єднаний розділ «Результати та обговорення»), «Висновки», «Література».

Розділ «Вступ» повинен містити постановку проблеми у загальному вигляді; короткий аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких розпочато рішення даної проблеми, виділення конкретних невирішених питань, яким присвячена стаття, формулювання мети роботи.

Розділ «Методика» повинен містити відомості про об’єкт (об’єкти) дослідження, умови експериментів, аналітичні методи, прилади та реактиви.

У розділі «Результати досліджень» надаються отримані результати та повинно відображувати закономірності, які витікають з отриманих даних. Отриману інформацію необхідно порівняти з наявними літературними даними та показати її новизну.

У розділі «Висновки» надається узагальнення та інтерпретація результатів, аналіз причинно-наслідкових зв’язків між виявленими ефектами, і повинно завершуватись відповіддю на питання, яке поставлено у вступі.

Література обов’язково оформляється згідно з ДСТУ 8302:2015 (кількість - не менше 15), повинна містити також джерела, що опубліковані за останні 5 років: розмір 10, міжрядковий інтервал 1,0. Посилання на літературу у тексті подаються у квадратних дужках з вказуванням номера у списку літератури. Необхідно включити до списка літкратури 2 посилання на публікації у цьому виданні. Список Література/References формувати на мові оригіналу і після кожного на рядку нижче, його необхідно оформляти згідно міжнародних стандартів (наприклад, APA), тобто References , де кирилиця транслітерується в латиницю та його переклад англійською мовою,

Зразок оформлення статті:

УДК 504.54(534)+911.5

Н. В. МАКСИМЕНКО, канд. геогр. наук, доц., І. І. РАДІОНОВА

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

майдан Свободи, 6,  м. Харків, Україна  61022

e-mail: nadezdav08@gmail.com

 

 ШУМОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ НА УРБОЛАНДШАФТИ м. ПЕРВОМАЙСЬКИЙ,

ЯК КОНФЛІКТ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

  Мета. Просторово-часова оцінка шумового навантаження на урболандшафти м. Первомайський Харківської області. Методи. Вимірювання шуму здійснювалось за допомогою приладу Digital Sound Level Meter з просторовою прив'язкою до GPS координат. Результати. На основі статистичної обробки даних розроблені картографічні моделі просторового розподілу шумового навантаження в межах міста для 4-х періодів (вихідний і робочий день, вранці і опівдні). Встановлено, що рівень шуму в межах лінійно-дорожніх ландшафтів – 65-70 дБ, в селітебних – 48-55 дБ; захисно-рекреаційних і садово-паркових – 36-44 дБ. Максимальний рівень шуму зафіксований на ділянці сумісної дії промислових і лінійно-дорожніх ландшафтів  – 85 дБ, тобто основним джерелом шуму в м. Первомайський є транспорт. Висновки. Отримані результати дають основу для наступного етапу ЛЕП – розробки напрямків покращення екологічного стану лінійно-дорожніх та суміжних з ними ландшафтів.

Ключові слова: ландшафтно-екологічне планування, урболандшафт, забруднення, картографічна модель

 

Maksymenko N. V., Radionova I. I.

  V. N. Karazin Kharkiv National Uviversity

NOISE LOAD AT URBOLANDSCAPES OF PERVOMAYSKY, AS THE NATURE USE CONFLICT

The peculiarity of landscape-ecological planning (LEP) of urban landscapes is the need to carry out an ecological survey of the territory with the widest possible range of indicators, which increases the objectivity of identifying environmental management conflicts. One of the sources of conflicts in urbollandscapes is noise, the intensity of which varies both during the day and during the week. Purpose of the study is a spatio-temporal estimation of the noise load on the urbolandscape in the Pervomaisky, Kharkov region. Methods. The noise was measured using a Digital Sound Level Meter with spatial reference to GPS coordinates. Results. The total volume of the array of experimental data obtained is 1440, based on the statistical processing of which cartographic models of the spatial distribution of the noise load within the city for four periods (working day and day, morning and noon) were developed. It is established that the noise level within the linear-road landscapes is 65-70 dB, in the residential - 48-55 dB; Protective-recreational and garden-park - 36-44 dB. The maximum noise level is fixed in the joint impact area of industrial and linear-road landscapes - 85 dB, that is the main source of noise in the city of Pervomaisky is transport. Conclusions. The obtained results provide the basis for the next stage of the transmission line - the development of directions for improving the ecological state of linear-road and adjacent landscapes.

Key words: landscape-ecological planning, urban landscape, pollution, cartographic model

 

Максименко Н. В., Радионова И. И.

  Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина

ШУМОВАЯ НАГРУЗКА НА УРБОЛАНДШАФТЫ г. ПЕРВОМАЙСКИЙ, КАК КОНФЛИКТ ПРИРОДОПОЛЬЗОВАНИЯ

    Цель. Пространственно-временная оценка шумовой нагрузки на урболандшафты г. Первомайский Харьковской области. Методы. Измерение шума осуществлялось с помощью прибора Digital Sound Level Meter с пространственной привязкой к GPS координатам. Результаты. На основе статистической обработки даных разработаны картографические модели пространственного распределения шумовой нагрузки в пределах города для 4-х периодов (выходной и рабочий день, утром и в полдень). Установлено, что уровень шума в пределах линейно-дорожных ландшафтов - 65-70 дБ, в селитебных - 48-55 дБ; защитно-рекреационных и садово-парковых - 36-44 дБ. Максимальный уровень шума зафиксирован на участке совместного воздействия промышленных и линейно-дорожных ландшафтов - 85 дБ, то есть основным источником шума в г. Первомайский является транспорт. Выводы. Полученные результаты дают основу для следующего этапа ЛЭП - разработки направлений улучшения экологического состояния линейно-дорожных и смежных с ними ландшафтов.

Ключевые слова: ландшафтно-экологическое планирование, урболандшафт, загрязнение, картографическая модель

Вступ


Особливість ЛЕП урболандшафтів полягає у необхідності здійснення екологічного обстеження території з якомога ширшим діапазоном показників. На оціночному етапі, в першу чергу слід візуалізувати результати польового обстеження території......

Література

1. Руденко Л., Маруняк Є., Лісовський С., Чехній В., Голубцов О., & Іваненко Є. Ландшафтознавчі аспекти організації перспективної мережі заповідних територій України. Український Географічний Журнал2016 (3), 18-26.

2. Удовиченко, В. (2016). Морфодинамічний ландшафтний аналіз території (на прикладі ділянки дослідження мішанолісових комплексів лівобережної україни. Вісник ХНУ Імені В. Н. Каразіна. Cерія «Екологія», 2016(15), 29-37.

 References

1. Rudenko L., Maruniak Eu., Lisovskyi S., Checkniy V., Golubtsov O., & Ivanenko Ye. (2016). Landscape study aspects of the perspective network of protected areas organization in Ukraine. Ukrainian Geographical Journal, 2016 (3), 18-26. http://dx.doi.org/10.15407/ugz2016.03.018    http://dx.doi.org/10.15407/ugz2016.03.018] [In Ukrainian].

2. Udovychenko, V. (2016). Morphodynamic landscape territory analysis (on the example of the mixed-forest landscape of the left bank the Dnipro river of Ukraine research area). Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv national university series «Ecоlogy», 2016(15), 29-37. [In Ukrainian].



Рукописи, які не оформлені належним чином, не будуть прийняті до публікації.

Редактори залишають за собою право редакційно переглянути рукопис.

 

 

    

Положення про конфіденційність

Імена та електронні адреси, які вказуються користувачами сайту цього журналу, будуть використовуватись виключно для виконання внутрішніх технічних завдань цього журналу; вони не будуть поширюватись та передаватись стороннім особам.