Еволюція концепту МИСТЕЦТВО в англійській мовній картині світу: від РЕМЕСЛА до ТВОРЧОСТІ
Анотація
Існують чисельні дослідження концепту МИСТЕЦТВО (ART) в плані синхронії, однак становлення новітнього напрямку лінгвістичної науки – історичної когнітивістики – дає можливість переосмислення структури цього концепту і його місця в англійській мовній картині світу. Гіпотезою роботи є теза про те, що МИСТЕЦТВО – гештальтний поліапельований концепт, який еволюціонував за типом кладогенезу від поняття РЕМЕСЛО; відповідно його місце в англійській картині світу змінювалось від УТИЛІТАРНЕ до ЕСТЕТИЧНЕ. Маючи на меті встановлення еволюції і місця цього концепту в англійській мовній картині світу, у статті визначаються засоби номінації концепту в плані діахронії; проводиться семантичний аналіз лексем-репрезентантів концепту; визначається його структура і вектори його профілювання в різні історичні періоди. На основі комплексної методики виявлення імені концепту, яка включає в себе семний компонентний та частотний аналізи базових лексем-репрезентантів поняття МИСТЕЦТВО в англійській мові, автори встановлюють етимологічний шар концепту, його етимон і внутрішню форму імені. Описано засоби лексичної репрезентації концепту МИСТЕЦТВО, які включають базові лексеми art, arts, skill і craft, і встановлено, що змістовий обсяг art є найширшим і включає в себе змістові обсяги інших лексем-синонімів. На базі їх порівняльного вивчення зроблено висновок, що іменник art, як домінантний за частотністю і найбільш ємний в семантичному плані, є іменем концепту МИСТЕЦТВО. Етимологічно лексема art сходить до протоіндоєвропейського іменника *ar(ə)-ti- зі значенням «спосіб, метод», що зумовлює її внутрішню форму. Емпіричний матеріал дослідження було отримано з тлумачних та етимологічних словників англійської мови та з бази даних BNC. Побудовано концептуальну модель МИСТЕЦТВА, яка зазнає історичних змін у рамках сегменту картині світу ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ на підґрунті ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ: у період середньовіччя домінує концепт РЕМЕСЛО/ART, профільований у межах домену УТИЛІТАРНЕ; з початком епохи Відродженння в картині світу поряд з РЕМЕСЛОМ (уявлення про дрібне виробництво) у межах УТИЛІТАРНЕ формується концепт ПРАЦЯ (промислове виробництво) і виокремлюється концепт МИСТЕЦТВО, профільований у межах домену ЕСТЕТИЧНЕ. На сьогодні концепт МИСТЕЦТВО є доменом для таких субдоменів, як ЖИВОПИС, СКУЛЬПТУРА, ЛІТЕРАТУРА, ТЕАТР, ТАНОК, КІНО тощо.
Завантаження
Посилання
Aajami, R. F. (2020). A cognitive linguistics study of the conceptual derivation of word meaning. Arab World English Journal, 11(4). https://dx.doi.org/10.24093/awej/vol11no4.15
Art. (n.d.). In The World’s #1 Online Encyclopedia (n.d.). Retrieved from: https://www.encyclopedia.com
Bakhtin, M.M. (1975). Voprosy literatury i estetiki [Questions of literature and aesthetics]. Moskva: Hudozhestvennaja literature (in Russian).
Barcelona, A. (2006). Metonymy in meaning and form, with special attention to its role in lexical semantic change. In J. G. V. González, M. M. Vázquez, & P. R. Vaz (Eds.), The historical linguistics-cognitive linguistics interface (pp. 19 –57). Universidad de Huelva.
Boldyrev, N.N. (2001). Kontsept i znacheniye slova. [Concept and meaning of the word]. In Metodologicheskiye problemy kognitivnoy lingvistiki (pp. 25–36). Voronezh: Voronezh Publishing House. State University. (in Russian).
Bondarenko, E.V. (2014). Matrichnoe modelirovanie. Dual'nost' vremeni v anglojazychnoj kartine Mira. [Matrix modelling. The duality of time in the English language world constual]. Kharkov: Karazin University Press. (in Russian).
Bondarenko, E.V. (2017). Kartina mira i matrichnoe modelirovanie kak bazovyj metod ee analiza [World construal and matrix modelling as a basic method of its analysis]. In I.S. Shevchenko (Ed.), Kak narisovat' portret pticy: metodologija kognitivno-kommunikativnogo analiza jazyka: kol. monografija (pp. 59 –106). Kharkov: Karazin University Press (in Russian).
Bondarenko, I. V. (2018). Kharkiv linguistic school. Heritage. Alexander Potebnja. Cognition, communication, discourse, 16, 13–24. https://dx.doi.org/10.26565/2218-2926-2018-16-01
Campodonico, S. P. (2011). Culturology: Using organizational culture for strategic growth. Lulu.com.
Clausner, T.C., & Croft, W. (1999). Domains and image schemas. Cognitive Linguistics, 10(1), 1–31.
Croft, W., & Cruse, D. A. (2004). Cognitive Linguistics. Cambridge: Cambridge University Press.
Davydenko, I., & Kalyuzhna, A. (2019). Conceptualization across languages: A case for English and Ukrainian synonyms. Proceedings of the conference «Culture and Cognition in Language 2» Rzeszow, 25-26 April 2019. 20-21.
Dovganyuk, E.V. (2017). Evolyuciya konceptu KRASA v anglomovnomu dy`skursi XIV – XXI stolit` [The evolution of the concept BEAUTY in the English discourse of the 14 th – 21 st centuries]. (Unpublished candidate dissertation). V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine (in Ukrainian).
Etymon. (n.d.). In Merriam-Webster.com dictionary. Retrieved from: http://www.merriam-webster.com/
Freeman, M. (2006). ‘Blending: A Response’. Language and Literature, 15(1), 107–117. https://doi.org/10.1177/0963947006063528
Gamboni, D. (2002). Potential Images: Ambiguity and Indeterminacy in Modern Art. London: Reaktion Books.
González, J. G. V. (2006).The "Emotion Is Heat (of Fire) Metaphor": an Old English Validation. In J. G. V. González, M. M. Vázquez, & P. R. Vaz (Eds.), The Historical Linguistics-Cognitive Linguistics Interface (pp.225–243). Huelva, Spain: Univesidad de Huelva.
Kassirer, Je. (2002). Filosofija simvolicheskih form. Mifologicheskoe myshlenie. [The Philosophy of Symbolic Forms, Mythical Thought]. Moscow; Sankt-Peterburg: Universitetskaja kniga, Vol.2 (in Russian).
Kovecses, Z. (2017). Levels of Metaphor. Cognitive Linguistics, 28(2), 321–347. https://doi.org/10.1515/cog-2016-0052
Lakoff, G., & Johnson, M. (1980). Metaphors We Live By. Chicago: Chicago University Press.
Lakoff, G. (1987). Women, Fire, and Dangerous Things: What Categories Reveal About the Mind. University of Chocago Press.
Langacker, R. (1987). Foundations of cognitive grammar. Volume I: Theoretical Prerequisites. Stanford: Stanford University Press.
Langacker, Ronald W. (2014). Culture and cognition, lexicon and grammar. In Masataka Yamaguchi, Dennis Tay and Benjamin Blount (Eds.), Approaches to Language, Culture and Cognition: The Intersection of Cognitive Linguistics and Linguistic Anthropology (pp. 27–49). Houndmills and New York: Palgrave Macmillan.
Marty`nyuk, A.P. (2012). Slovny`k osnovny`x terminiv kognity`vno-dy`skursy`vnoyi lingvisty`ky` [The dictionary of basic terms of cognitive-discursive linguistics]. Kharkiv: Karazin University Press.
Nanay, B. (2014). Philosophy of perception as a guide to aesthetics. In G. Currie, M. Kieran, A. Meskin, & J. Robson (Eds.), Aesthetics and the sciences of mind (pp. 101–120). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199669639.003.0006
Nikitin, M.V. (1974). Leksicheskoe znachenie v slove i slovosochetanii [Lexical meaning in the word and phrase]. Vladimir: VPI (in Russian).
Otty, L., & Roberts, A.M. (2013). ‘Dim-conceived glories of the brain’: On Ambiguity in Literature and Science. Culture, Theory and Critique, 54(1), 37–55. https://doi.org/10.1080/14735784.2012.752194
Palmer, G.B. (2015). Ethnography: A neglected method of inductive linguistics. Ethnolinguistics, 27, 21–45. http://dx.doi.org/10.17951/et.2015.27.21
Penny, S. (2017). Making Sense: Cognition, Computing, Art, and Embodiment. Boston: MIT Press.
Polina, A.V. (2004). Jazykovaja obektivacija koncepta BOG v anglijskom diskurse XIV–XX vv. [Linguistic objectivization of the concept GOD in the English discourse of the 14th – 20th centuries]. (Unpublished candidate dissertation). V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine (in Russian).
Popova, Z.D. (2001). Ocherki po kognitivnoy lingvistike [Essays on cognitive linguistics]. Voronezh: Istoki (in Russian).
Potebnya, A.A. (1993). Mysl' i yazyk [Thought and language]. Kiev: Sento. (in Russian).
Sharifian, F. (2017). Cultural Linguistics. Ethnolinguistics, 28, 33–61. http://dx.doi.org/10.17951/et.2016.28.31
Shevchenko, I.S. (2016). Jevoljucionnye mehanizmy kognitivnoj semantiki [Evolutional mechanisms of cognitive semantics]. Cognition, communication, discourse, 13, 131–141. http://dx.doi.org/10.26565/2218-2926-2016-13-07
Shevchenko, I., & Gutorov, V. (2019). A cognitive-pragmatic perspective on apologies in English and Ukrainian discourse. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava. Trnava: University of SS Cyril and Methodius in Trnava, IV (2), 301-342. Retrieved from: https://lartis.sk/wp-content/uploads/2019/11/ShevchenkoGutorov_Issue-2_2019.pdf
Shevchenko, I., & Shastalo, V. (2021). The conceptual metaphor of modesty in English and Ukrainian. Cognitive Studies / Études cognitives, 21, Article 2462.
https://doi.org/10.11649/cs.2462
Sidneva, T.B. (2013). Koncept «iskusstvo» kak predmet sovremennyh kul'turologicheskih refleksij. [The concept of “art” as a subject of culturological interpretation]. Vestnik Vjatskogo gumanitarnogo universiteta, 1(2), 142–145 (in Russian).
Steen, G. J. (2011). The contemporary theory of metaphor – now new and improved! Review of Cognitive Linguistics, 9(1), 26–64. https://doi.org/10.1075/rcl.9.1.03ste
Stepanov, Yu.S. (1997). Konstanty: Slovar' russkoy kul'tury [Constants: Dictionary of Russian Culture. Research experience]. Moscow: School «Languages of Russian culture». (in Russian).
Sullivan, K. (2013). Frames and constructions in metaphoric language. Amsterdam: John Benjamins.
Tokarev, G.V. (2010). Lingvokul'turologicheskaja interpretacija koncepta. [Linguocultural interpretation of the concept]. Cognition, communication, discourse, 2, 51-61. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2010-02-06
Turner, M., & Fauconnier, G. (2002). The Way We Think: Conceptual Blending and the Mind’s Hidden Complexities. New York: Basic Books.
Vakhovs`ka, O. V., & Shevchenko, I. S. (2013). Kontsept GREH v angloyazyichnoy kartine mira: Evolyutsiya v diskurse 14-21 vekov [The concept of SIN in the English-language construal of the world: The evolution in the 14th-21st centuries discourse]. LAP Lambert Academic Publishing.
Wnuk, E., & Ito, Y. (2021) The heart’s downward path to happiness: cross-cultural diversity in spatial metaphors of affect. Cognitive Linguistics, 32(2), 195–218. https://doi.org/10.1515/cog-2020-0068
Zhabotynska, S. A. (2013). Imja kak tekst: konceptual'naja set' leksicheskogo znachenija (analiz imeni jemocii) [The name as a text: conceptual network of lexical meaning (analysis of the name of emotion)]. Cognition, communication, discourse, 6, 47-76. http://dx.doi.org/10.26565/2218-2926-2013-06-04
Zhabotinskaya, S.A. (2010). Lingvokognitivnyy podkhod k analizu nominativnykh protsessov [Lingvo-cognitive approach to the analysis of nominative processes]. Vestnik Khar'kov. nats. un-ta imeni V.N. Karazina, 928, 6–20 (in Russian).
Zmiyova, I.V. (2006). Lingvokognitivnye kharakteristiki sredstv verbalizatcii kontcepta DOBRO v angliiskom iazyke [Linguocognitive characteristics of the means verbalizing the concept GOOD in English]. (Unpublished candidate dissertation). V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine (in Russian).
Авторське право (c) 2021 Давиденко Інна Володимирівна, Калюжна Алевтина Борисівна, Шевченко Ірина Семенівна
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
