Неввічливість в парламентському дискурсі: когнітивно-прагматичний та соціокультурний підхід
Анотація
Ця стаття присвячена використанню стратегій неввічливості в дискурсі парламентів США, Болгарії, Польщі та України. Наше дослідження неввічливої риторики, також відомої як непарламентська мова, знаходиться на перетині когнітивної прагматики, культурної лінгвістики і аналізу дискурсу. Ми використовуємо інтегративну методику, в якій прагматика неввічливості базується на когнітивній моделі концепту impoliteness. Ми описуємо стратегії неввічливості в парламентському дискурсі, виділяємо провідну стратегію девальвації опонента і визначаємо стереотипні для кожного парламенту вербальні засоби стратегії девальвації та її тактик: критики і применшення достоїнств і значущості. Їх вербальні маркери – це лексікалізовані та синтаксичні одиниці, що мають значення негативної характеризації, неповаги, глузування, сарказму. Ми припускаємо, що варіювання стратегій неввічливості пов’язане із комплексом мовних, прагматичних і соціокультурних відмінностей окремих парламентських дискурсів і підтверджуємо цю гіпотезу за допомогою емпіричного дослідження. З лінгвістичної точки зору, в парламентах Америки, Болгарії, Польщі та України функціонують контекстно вільні і залежні дискурсивні засоби девальвації, а їх співвідношення варіюється. У всіх парламентських дискурсах лексікалізовані маркери неввічливості сходять до спільних ментальних доменів-джерел: негативна оцінка, правопорушення, демократія, обман, військові дії; які варіюються у відповідних картинах світу. У культурному відношенні форма і зміст стратегій неввічливості побічно пов’язані з нізкоконтекстною культурою США, на відміну від слов’янських культур висококонтекстного типу. У першому випадку критика опонентів в основному досягається за рахунок лексікалізованих маркерів з інгерентно властивим девалюативним значенням; а в останньому – контекстно залежними синтаксичними засобами. З прагматичної точки зору, специфічні властивості стратегій неввічливості в чотирьох парламентських дискурсах виявляють їх зв’язок з домінуючими дискурсивними принципами ввічливості, тобто принципами дистанціювання в сучасній англійській мові та принципами зближення в болгарській, польській та українській мовах.
Завантаження
Посилання
Bondarenko, I. (2020).Tools of Explicit Propaganda: Cognitive Underpinnings. Open Journal of Modern Linguistics, 10(1), 23-48. https://doi.org/10.4236/ojml.2020.101003
Bousfield, D. (2008). Chapter 6. Impoliteness in the struggle for power. In D. Bousfield & M. Locher (Eds.), Impoliteness in Language (pp. 127–154). Berlin, New York: De Gruyter Mouton. https://doi.org/10.1515/9783110208344.3.127
Brown, P., & Levinson, S. (1988). Politeness. Some Universals in language usage. Cambridge: Cambridge University Press.
Chilton, P. (2004). Analysing political discourse: Theory and practice. London, England: Routledge.
Chilton, P., & Schäffner, C. (2002). Introduction: Themes and principles in the analysis of political discourse. In P. Chilton & C. Schäffner (Eds.), Politics as text and talk: Analytic approaches to political discourse (pp. 1-41). Amsterdam, Netherlands: John Benjamins.
Cole, N.L. (2020, August 27). So What Is Culture, Exactly? Retrieved April 30, 2021, from https://www.thoughtco.com/culture-definition-4135409
Copeland, L., & Griggs, L. (1986). Going International: How to Make Friends and Deal Effectively in the Global Marketplace. New York: New American Library.
Culpeper, J. (1996). Towards an anatomy of impoliteness. Journal of Pragmatics, 25, 349-367. http://doi.org/10.1016/0378-2166(95)00014-3
Culpeper, J. (2010). Conventionalised impoliteness formulae. Journal of Pragmatics, 42, 3232-3245. http://doi.org/10.1016/j.pragma.2010.05.007
Culpeper, J. (2011). Impoliteness: Using language to cause offence. Retrieved from http://www.cambridge.org
Culpeper, J. (n.d.). Impoliteness: Using and Understanding the Language of Offence. ESRC project website: http://www.lancaster.ac.uk/fass/projects/impoliteness/bibliography.htm
Culpeper, J., & Tancucci, V. (2021). The principle of (im)politeness reciprocity. Journal of pragmatics, 175, 146–164. http://doi.org/10.1016/j.pragma.2021.01.008
Dictionary by Merriam-Webster. (n.d.). Retrieved from https://www.merriam-webster.com.
Dijk, T.A. van (2008). Critical discourse studies: a sociocognitive approach. In R. Wodak, & M. Meyer. Methods of Critical Discourse Studies. (pp. 63–85). London: Sage Publishing.
Frolova, I. (2017). Konfrontatsiia kak stratgiia angloiazychnogo dikursa [Confrontation as a strategy of English language discourse]. In I. S. Shevchenko (Ed.) Kak narisovat’ portret ptitsy: metodologiia kognitivno-kommunikativnogo analiza iazyka: kollektivnaja monografiia (pp. 148–205). Kharkiv: KhNU im. V.N.Karazina (in Russian). Retrieved from http://dspace.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/14566/2/%d0%ba%d0%be%d0%bb_%d0%bc%d0%be%d0%bd%d0%be%d0%b3%d1%80%d0%b0%d1%84%d0%b8%d1%8f.pdf
TheFreeDictionary by Farlex. (2021). Retrieved April 30, 2021, from https://www.thefreedictionary.com
Graham, R. (2016). Withdraw and apologise: a diachronic study of unparliamentary language in the New Zealand parliament, 1890-1950. A thesis submitted to the Victoria University of Wellington in fulfilment of the requirements for the degree of Doctor of Philosophy in Applied Linguistics. Retrieved from http://researcharchive.vuw.ac.nz/handle/10063/5425
Hall, E. T. (1976). Beyond culture. New York: Anchor Books, Doubleday.
Holmes, J., & Stubbe, M. (2003). Power and politeness in the workplace: a sociolinguistic analysis of talk at work. Harlow: Pearson Education.
Ilie, C. (2001). Unparliamentary language: Insults as cognitive forms of ideological confrontation. In R. Dirven, R. Frank, & C. Ilie (Eds.), Language and ideology: Descriptive cognitive approaches (Vol. II, pp. 235-263). Amsterdam, Netherlands: John Benjamins.
Ilie, C. (2004). Insulting as (un)parliamentary practice in the British and Swedish parliaments: A rhetorical approach. In P. Bayley (Ed.), Cross-cultural perspectives on parliamentary discourse (pp. 45-86). Amsterdam, Netherlands: John Benjamins.
Ilie, C. (2015). Parliamentary discourse. K. Tracy (General Ed.), C. Ilie and T. Sandel (Associate Eds). The International Encyclopedia of Language and Social Interaction, First Edition. John Wiley & Sons, Inc. https://doi.org/10.1002/9781118611463/wbielsi201
Kecskés, I. (2014). Intercultural pragmatics. Oxford: Oxford University Press.
Kienpointner, M. (2008). Impoliteness and emotional arguments. Journal of Politeness Research: Language, Behavior, Culture, 4 (2), 243-265. https://doi.org/10.1515/JPLR.2008.012
Kopytko, R. (1993). Polite discourse in Shakespeare’s English. Poznan: Wydawnictwo naukowe universitety im. Adama Mickiewicza.
Locher, M. A., & Bousfield, D. (2008). Introduction: Impoliteness and power in language. In D. Bousfield & M. A. Locher (Eds.). Impoliteness in language: Studies on its interplay with power in theory and practice (pp. 1-13). Berlin, Germany: Mouton de Gruyter.
Longman Dictionary of Contemporary English Online. (n.d.). Retrieved April 30, 2021, from https://www.ldoceonline.com.
Macmillan dictionary. (n.d.). Retrieved April 30, 2021, from https://www.macmillandictionary.com.
Martynyuk, A., & Meleshchenko, O. (2019). Twitter-based multimodal metaphorical memes portraying Donald Trump. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava, IV(2), 128-167.
Mills, Sara (2004). Class, gender and politeness. Multilingua, 2, 56-71.
Mills, Sara (2009). Impoliteness in a cultural context. Journal of Pragmatics, 41, 1047-1060.
Mills, Sara (2017). Sociocultural approaches to (im)politeness. In: Culpeper, J., Haugh, M., Kadar, D. (Eds.), Handbook of Linguistic (Im)Politeness. (pp. 41-60). Palgrave. MacMillan, Basingstoke.
Mugford, G. (2018). Critical intercultural impoliteness: “Where are you located? Can you please transfer me to someone who is American?” Journal of Pragmatics, 134, 173-182. https://doi.org/10.1016/j.pragma.2018.03.014.
Palonen, K. (2014). Politics of parliamentary procedure: The formation of the Westminster procedure as a parliamentary ideal type. Leverkusen-Opladen: Verlag Barbara Budrich.
Petrenko, O. M. (2018). Stratehii nevvichlyvosti u dyskursi dram V. Shekspira: kohnityvno-prahmatychnyi aspekt [Impoliteness strategies in the discourse of Shakespearean dramas: a cognitive-pragmatic aspect]. Unpublished candidate dissertation. V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine (in Ukrainian).
Pilkington, C. (1999). The Politics Today Companion to the British Constitution. Manchester: Manchester University Press.
Schmid, H.-J. (Ed.). (2012). Cognitive Pragmatics. Berlin: Mouton de Gruyter.
Sharifian, F. (2017). Cultural Linguistics. Ethnolinguistics, 28, 33-61. https://doi.org/10.17951/et.2016.28.31
Shevchenko, I., Goncharova, T., & Gutotov, V. (2020). Cognitive pragmatics of American presidential debates: a case for economic metaphors. In Cognition, communication, discourse, 21, 36-49. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2020-21-03
Shevchenko, I., & Gutorov, V. (2019). A cognitive-pragmatic perspective on apologies in English and Ukrainian discourse. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava, IV(2), 301-341. Retrieved from https://lartis.sk/wp-content/uploads/2019/11/ShevchenkoGutorov_Issue-2_2019.pdf
Shevchenko, I., & Petrenko, O. (2019). Dyskursyvni stratehii nevvichlyvosti v kohnityvno-prahmatycnii perspektyvi [Discursive strategies of impoliteness in cognitivepragmatic perspective]. Visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu. Seriia Filolohiia, 70, 91-101. Retrieved from http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/philology/article/view/9759
Sifianou, M. (2019). Im/politeness and in/civility: A neglected relationship? Journal of Pragmatics, 147, 49-64. https://doi.org/10.1016/j.pragma.2019.05.008
Sifianou, M., Blitvich, P. G.-C. (2019). Im/politeness and discursive pragmatics Journal of Pragmatics, 145, 91-101. https://doi.org/10.1016/j.pragma.2019.03.015
Terkourafi, M. (2015). Conventionalization: A new agenda for im/politeness research. Journal of Pragmatics, 86, 11-18. https://doi.org/10.1016/j.pragma.2015.06.004
Zhabotynskaya, S. A. (2013). Имя как текст: концептуальная сеть лексического значения (анализ имени эмоции) [The name as a text: conceptual network of lexical meaning (analysis of the name of emotion)]. Cognition, communication, discourse, 6, 47-76 (in Russian). https://doi.org/10.26565/2218-2926-2013-06-04
Авторське право (c) 2021 Шевченко Ірина, Александрова Донка, Гуторов Володимир
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
