Західно-і східноукраїнський романтизм крізь призму альманахів: «Русалка Дністровая» та «Ластівка».
Анотація
Мета дослідження. Проаналізувати домінанти українського романтизму на матеріалі двох видань – «Русалки Дністрової» та «Ластівки».
Методологія дослідження. У дослідженні використано загальнонаукові та спеціальні філологічні методи, а саме: аналіз і синтез, історико-описовий, біографічний та власне філологічний методи.
Наукова новизна. Розділені територіально українці розвивали спільні романтичні тенденції у тогочасних виданнях, які ставали джерелом культури та просвіти, протиставляли ментальну самобутність шовінізму й асиміляційній політиці окупантів і об’єднували народ. Вибір видань зумовлений комплексним баченням упорядників, цілісною структурою та націоцентричним спрямуванням альманахів. «Наступники» хибували на еклектику, обережність, непослідовність редакторської політики, конформізм.
Інерція романтизму помітна в мистецтві та літературі ХХ і ХХІ століть. Впровадження романтичних ідей на українському ґрунті, передусім актуалізація фольклору й історичної пам’яті, сприяло відновленню етноідентифікації та формувало чільні національні концепти для становлення незалежної України. Альманахи були своєрідними енциклопедіями-хрестоматіями, що виступали «речниками» романтизму – форпосту відновлення єства українців.
Висновки. Завдяки видавничій діяльності громадсько-культурних діячів, які визначили провідним романтизм, українство повертало права на свою мову, літературу, історію, науку й освіту. «Русалка Дністровая» та «Ластівка» довели унікальність і окремішність українців, аби бути самостійним та паритетним суб’єктом спочатку в гуманітарному дискурсі, а згодом – політичному. Чільним досягненням Євгена Гребінки та «Руської трійці» було утвердження рівноправності й цінності української мови (лише україномовні тексти!), яка об’єднує народ, є скарбницею почуттів і думок, зберігає досвід пращурів. Пріоритет романтизму в альманахах став першопоштовхом до самоусвідомлення себе як нації та України як єдиної держави.
Завантаження
Посилання
Будитель Галицької України-Руси (до 200-ліття від дня народження Маркіяна Шашкевича): статті і матеріали. Львів: Вид-во Львівського музею історії релігії «Логос», 2011. 111 c.
Задорожна Л. Євген Гребінка. Літературна постать. Київ: Твім інтер, 2000. 160 с.
Ластôвка. СПб.: В. Поляков, 1841. 382 с.
Літературознавча енциклопедія: У двох томах / Авт.-уклад. Ю. Ковалів. Київ: ВЦ «Академія», 2007.
Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу. Київ: Обереги, 1992. 424 с.
Пірко, М. Сторіччя «Русалки Дністрової» у тогочасному видавничому контексті. Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. 2022. Вип. 14. С. 147–168. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lnnbyivs_2022_14_8
Русалка Днѣстровая. Будимъ: Письмом Корол. Всеучилища Пештанского, 1837. XX, 135 с.
Тершаковець М. Маркіян Шашкевич та його ідеї на тлі українського відродження. Львів: Вид-во Укр. катол. ун-ту, 2021. 463 с.
Ткаченко Т. Українські альманахи першої половини XIX ст. Київ: КиМУ, 2011. 432 с.
Трофименко Т. Український романтизм: вічно живий, постійно новий. Посестри. Часопис. 2022. № 27. URL: https://posestry.eu › zhurnal › statya › ukrainskiy-romant… (дата звернення: 18.04.2026)
Фаріон І. Отець Маркіян Шашкевич – український мовотворець. Лінгвістичний феномен на тлі світового романтизму. Львів: Свічадо, 2007. 136 с.
Федченко П. Матеріали з історії української журналістики. Випуск 1. Перша половина ХІХ ст. Київ: Ви-во КДУ імені Тараса Шевченка, 1959. 336 с.
Фицик І. Філософія свободи (польський та український романтизм першої половини ХІХ ст.: спроба зіставлення). Актуальні проблеми філософії та соціології. 2022. Вип. 39. С. 75–82. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aprfc_2022_39_15
Шалата М. «Руська Трійця» та її послідовники: нариси. Дрогобич: Коло, 2011. 109 с.
References
Bovsunivska T. (2022). Literary groups of Ukrainian romantics and the meaning of their ideologies. Questions of literary studies. 2022. Issue 106. P. 41–50. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pl_2022_106_5 (in Ukrainian)
Farion I. (2007). Father Markiyan Shashkevych – Ukrainian Language Creator. Linguistic Phenomenon Against the Background of World Romanticism. Lviv: Svichado. (in Ukrainian)
Fedchenko P. (1959). Materials on the History of Ukrainian Journalism. Issue 1. The First Half of the 19th Century. Kyiv: Taras Shevchenko Kyiv State University Press. (in Ukrainian)
Fitsyk I. (2022). Philosophy of freedom (Polish and Ukrainian romanticism of the first half of the 19th century: an attempt at comparison). Current problems of philosophy and sociology. Issue 39. P. 75–82. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aprfc_2022_39_15 (in Ukrainian)
Lastovka. (1841). SPb: V. Polyakov. (in Ukrainian)
Literary Encyclopedia. (2007). Compiled by Yu. Kovalev. Kyiv: VC «Academy». (in Ukrainian)
Metropolitan Hilarion. (1992). Pre-Christian Beliefs of the Ukrainian People. Kyiv: Amulets. (in Ukrainian)
Pirko M. (2022). The Centenary of «Rusalka Dnistrovaya» in the Contemporary Publishing Context. Notes of the Lviv National Scientific Library of Ukraine named after V. Stefanyk. Issue 14. P. 147–168. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lnnbyivs_2022_14_8 (in Ukrainian)
Rusalka Dnistrovaya. (1837). Budym: By the Letter of the King. Peshtansky University. (in Ukrainian)
Shalata M. (2011). «Ruska Trinity» and Its Followers: Essays. Drohobych: Kolo. (in Ukrainian)
Tershakovets M. (2021). Markiyan Shashkevych and his ideas against the background of the Ukrainian revival. Lviv: Publishing House of the Ukrainian Catholic University. (in Ukrainian)
The builder of Galician Ukraine-Rus (to the 200th anniversary of the birth of Markiyan Shashkevych): articles and materials. (2011). Lviv: Publishing House of the Lviv Museum of the History of Religion «Logos». (in Ukrainian)
Tkachenko T. (2011). Ukrainian Almanacs of the First Half of the 19th Century. Kyiv: KyMU. (in Ukrainian)
Trofymenko T. (2022). Ukrainian romanticism: eternally alive, constantly new. Posestry. Journal. № 27. URL: https://posestry.eu › zhurnal › statya › ukrainskiy-romant… (accessed: 18.04.2026) (in Ukrainian)
Zadorozhna L. (2000). Yevhen Hrebinka. Literary figure. Kyiv: Tvim inter. (in Ukrainian)