https://periodicals.karazin.ua/uahistory/issue/feed Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки» 2018-06-03T08:28:48+03:00 Потоцкий Вячеслав Петрович visnyk_ukrurbstudies@karazin.ua Open Journal Systems <p>Фахове видання з історичних наук.</p> <p>Досліджується історія та культура України, історіографічні проблеми, етнокультурні студії, розглядаються особливості соціальних, політичних і культурних процесів у європейському, загальноукраїнському та регіональному вимірах від давніх часів до сьогодення.</p> https://periodicals.karazin.ua/uahistory/article/view/10698 Міська історія: окреслення дослідницького поля 2018-05-19T09:30:45+03:00 Олена Бетлій ukrstudies@karazin.ua <p><em>Статтю присвячено міській історії як окремому напряму історичних досліджень. У тексті проаналізовано, як українські та зарубіжні дослідники визначають її завдання, які дискусії є щодо її змістового наповнення; окреслено проблематику сучасних досліджень у межах цього напряму. Крім того, авторка вказує, у чому полягає відмінність міської історії від інших дослідницьких стратегій, зазначаючи, які виклики постають перед істориком, що береться досліджувати міста й містечка. </em></p> 2018-05-19T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/uahistory/article/view/10732 До питання методики класифікації урбанонімів як історичного джерела 2018-06-03T08:28:48+03:00 Мар'яна Долинська ukrstudies@karazin.ua <p><em>В історичній науці топоніми класифікують відповідно до засад і методів, опрацьованих переважно в мовознавстві. Для вивчення урбанонімів складно застосувати загальноприйняті класифікації, бо урбаноніми неможливо вписати в ієрархічну структуру топонімів. Оскільки місто є складним просторовим і соціальним об’єктом, що, безумовно, віддзеркалювалося в процесі утворення і функціонування внутрішньоміських назв, запропоновано застосувати класифікацію не за самими назвами, а за об’єктами. Класифікація за об’єктами-денотатами корелюється з сучасним трактуванням простору міста як гетерогенної системи. В цьому контексті можна розглядати об’єкти як реальні витвори в міському просторі, а їхні назви – як опис уявлення про цей простір.</em></p> 2018-06-03T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/uahistory/article/view/10700 Автентична та сучасна символіка в архітектурному й культурному просторі міста 2018-05-20T19:01:36+03:00 Ірина Снітко ukrstudies@karazin.ua Марина Курушина ukrstudies@karazin.ua <p><em>У статті порушено проблему поєднання минулого й сучасного у просторі міста. У&nbsp;який спосіб і якою мірою органічно між собою пов’язані ці елементи, які коди вони містять, які подальші перспективи розвитку міського простору – питання, відповіді на які вимагають спільних зусиль учених різних галузей. </em></p> <p><em>Автори наголошують на важливості вивчення символічних контекстів міста. З одного боку, символіка – це те, що на рівні підсвідомості має бути зрозумілим кожному, з другого – проблеми у зчитуванні символічних кодів виникають внаслідок певних змін, що постійно відбуваються в суспільстві. У статті місто досліджено як текст, що є динамічним і постійно змінним. Доведено, що місто завжди виступало дзеркалом суспільного життя. Тому динаміка міських змін і способи її фіксації й інтерпретації мають бути у фокусі сучасних урбаністичних досліджень. </em></p> 2018-05-20T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/uahistory/article/view/10701 Питання мови міста як предмет уваги подорожньої літератури: від кінця ранньомодерної доби до зламу ХІХ – ХХ ст 2018-05-20T19:22:55+03:00 Катерина Диса ukrstudies@karazin.ua <p><em>У статті розгля</em><em>нуто</em><em> мовний аспект подорожньої літератури. Мова не завжди була предметом уваги мандрівників, але від XVIII ст. на цьому аспекті подорожей зосереджуються дедалі більше як мандрівники, так і укладачі путівників. На кількох доволі відомих прикладах подорожніх записок та путівників авторка аналізує особливості використання мови в містах під час подорожей до інших країн: коли </em><em>й</em><em> чому це стало актуальн</em><em>е</em><em>, про які міські практики ми можемо дізнатися з </em><em>так</em><em>их джерел, які слова </em><em>та</em><em> фрази рекомендували туристам для </em><em>того, щоб </em><em>спілкува</em><em>тис</em><em>я в іноземних містах.</em></p> 2018-05-20T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/uahistory/article/view/10712 Урбаністичний і рустикальний художній простір та його втілення в сучасній українській літературі 2018-05-26T13:20:25+03:00 Руслана Мариняк ukrstudies@karazin.ua <p><em>У статті&nbsp; подано аналіз характерних ознак урбаністичного та рустикального типів художнього простору, указано на відмінностях, що спостерігаємо у визначенні категорій хронотоп, локус, топос та власне художній простір. Досліджено предметно-тематичні домінанти,що визначають функції міського та сільського простору, реалізовані у художній літературі сьогодення. Здійснено аналіз особливостей художнього конструювання локусів місто-село. Доведено, що своєрідність художнього втілення урбаністичного та рустикального простору залежить від авторської екзистенції, на яку впливають емоційно-психологічний стан митця, його попередній життєвий і творчий досвід, атрибутивні&nbsp; та&nbsp; випадкові характеристики.</em></p> 2018-05-26T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/uahistory/article/view/10713 Простір, що промовляє: соціальні розрізнення у модерному Xаркові 2018-05-26T13:26:45+03:00 Анастасія Боженко ukrstudies@karazin.ua <p><em>У статті авторка, спираючись на концепцію П’єра Бурд’є, розглядає взаємозв’язок фізичного та соціального просторів Харкова другої половини ХІХ – початку ХХ&nbsp;ст. Висвітлено проблеми сприйняття окремих периферійних районів як міського простору в путівниках та діловодній документації, проаналізовано матеріали переписів. Досліджено соціальне зонування всередині міста, маркування престижних районів, а також репрезентацію влади елітарних соціальних груп у фізичному просторі. </em></p> 2018-05-26T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/uahistory/article/view/10714 Публічність, видимість, видовищність: Київське товариство велосипедистів-любителів у контексті міських трансформацій 1890-х років 2018-05-26T13:34:23+03:00 Ольга Мартинюк ukrstudies@karazin.ua <p><em>Вперше в історичній літературі висвітлюється діяльність Київського товариства велосипедистів-любителів у контексті міських практик кінця ХІХ століття. Попри запізнілу індустріалізацію Російської імперії, Київ на рівні споживання технічної інновації синхронізувався із всесвітнім велобумом. Для багатьох велосипед був радше статусною річчю, проте чимало охочих долучилися до нової елітарної культури дозвілля із заміськими прогулянками, видовищними велоперегонами та школами фігурного катання на велосипеді. Конфлікти на дорозі привели до дисциплінування велоїзди. В другій половині 1890-х на визначених ділянках міста катання заборонили, а користувачам довелося прийняти нові норми тілесності та публічної поведінки.</em></p> 2018-05-26T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/uahistory/article/view/10715 Приватні садиби мешканців Харкова 60-х років ХІХ ст.та початку ХХ ст.: семіотичний аналіз 2018-05-26T13:41:12+03:00 Вікторія Нестеренко ukrstudies@karazin.ua <p><em>Стаття про взаємозв’язок зовнішнього вигляду приватних будівель мешканців Харковата їхніх уявлень про власне житло. У ній порівняно забудову міста в 60-х роках ХІХ&nbsp;ст. і на початку ХХ&nbsp;ст. Досліджено залежність будівництва від району розташування споруди та соціального статусу власника. </em></p> 2018-05-26T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/uahistory/article/view/10716 Гувернери у дворянських родинах м. Харкова наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст 2018-05-26T14:02:46+03:00 Галина Яковенко ukrstudies@karazin.ua <p><em>У статті висвітлено становище гувернерів у дворянських сім’ях наприкінці XVIII – на початку XIX ст. Харківські дворяни залучали до виховання своїх дітей педагогів-іноземців. Цю освітню практику мотивували потребою здобути дальшу освіту, підтримати становий статус. Освічені іноземці поширювали європейську культуру на побутовому рівні серед дворянства. Знання іноземних мов – німецької та французької – стало обов’язковою комунікаційною характеристикою цього стану. Для мандрівок за кордон також потрібно було знати іноземні мови. Домашня освіта з перспективою її постійного вдосконалення – навчання в університеті, гімназії, інституті шляхетних дівчат – наповнювали дворянський побут новим змістом.</em></p> 2018-05-26T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/uahistory/article/view/10717 До питання політики памʼяті в Харкові в 2010-2016 роках 2018-05-26T14:10:46+03:00 Денис Куценко ukrstudies@karazin.ua <p><em>У статті проаналізовано, як змінилася гуманітарна політика харківської міської влади у 2010</em><em>-</em><em>2016 роках, як на ці зміни вплинув Євромайдан, війна на Сході України, зміна влади у 2014 році. У першій частині розглянуто, як українізовано символічний простір середмістя Харкова внаслідок дій міської влади та активістів. У другій частині статті на підставі аналізу деяких розпоряджень і програм Харківської міської радидосліджено, як змінилися культурна політика в місті і спосіб відзначення державних та місцевих свят.</em></p> 2018-05-26T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/uahistory/article/view/10720 Етномовна структура населення Харкова на початку ХХІ ст. 2018-05-31T20:42:44+03:00 Володимир Скляр ukrstudies@karazin.ua <p><em>У статті досліджено етномовну структуру населення Харкова за статистичними матеріалами Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Абсолютну більшість серед усього населення міста становили українці. У&nbsp;Харкові дисперсно розселені представники етнічних меншин, найбільшою за чисельністю серед них залишалися росіяни. Встановлено особливості мовної структури як українців, так і етнічних меншин. Попри те, що росіяни опинилися в меншості, переважну більшість серед усього населення Харкова становило російськомовне населення внаслідок інерційного впливу етномовних процесів доби бездержавності України.</em></p> 2018-05-31T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/uahistory/article/view/10721 Меморіалізація спадку етнічних меншин і зміни міської топоніміки в Україні (2015–2017 роки) 2018-05-31T20:51:07+03:00 Сергій Гірік ukrstudies@karazin.ua <p><em>У статті розглянуто специфіку репрезентації імен представників етнічних меншин у новій міській топоніміці 2015-2017&nbsp;рр. Автор аналізує особливості вибору персоналій патронів вулиць, провулків і площ у різних містах України (Київ, Харків, Дніпро, Кривий Ріг, Маріуполь, Слов’янськ, Краматорськ, Кременчук, Полтава) з-поміж представників різних етнічних меншин, приділяючи найбільшу увагу єврейській громаді з огляду на частотність вибору єврейських імен для перейменувань. Зроблено висновок про дещо більшу вагу сучасного економічного значення етнічної громади для їхньої меморіалізації на карті міст разом із їхнім значенням у минулому</em>.</p> 2018-05-31T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/uahistory/article/view/10722 Зміна міської топоніміки Закарпатської України в період інтеграції краю до складу Української РСР (листопад 1944 – січень 1946 років). 2018-05-31T21:02:46+03:00 Павло Леньо ukrstudies@karazin.ua <p><em>У листопаді 1944&nbsp;р. на Закарпатті відбувся Перший з’їзд народних комітетів, який проголосив Маніфест возз’єднання із Українською РСР, що започаткувало процес входження краю до складу країни Рад. І хоча ратифікація радянсько-чехословацького договору щодо Закарпатської України та утворення Закарпатської області УРСР відбувалися пізніше (упродовж періоду від червня 1945 до січня 1946 рр.), радянізація символічного простору краю розпочалася задовго до цих подій&nbsp; – ще в кінці 1944&nbsp;р. Одними з перших кроків Народної Ради Закарпатської України були постанови про державну символіку; зміну назв населених пунктів, вулиць і площ; увічнення пам’яті загиблих радянських воїнів шляхом встановлення відповідних пам’ятників та меморіалів тощо. Уже в грудні 1944&nbsp;р. низка міських комітетів затвердила списки нових адресних урбанонімів, аналізу яких, власне, і присвячене це дослідження.</em></p> 2018-05-31T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/uahistory/article/view/10723 Повернені із забуття: топоніми сучасних вулиць Харкова 2018-05-31T21:08:51+03:00 Марина Гарбар ukrstudies@karazin.ua <p><em>Дослідження присвячене аналізу назв вулиць та інших топонімічних об’єктів Харкова, що завдяки закону про декомунізацію набули своїх попередніх, дореволюційних назв. Оскільки обличчя міста формується не лише його архітектурою, а й мовним оформленням міського середовища, вивчення новітньої топоніміки, особливо такої, що вже має значну історію, становить важливе наукове завдання. Аналіз урбонімів та процесів створення нової номінації поєднується з дослідженням лінгвістичної специфіки назв вулиць. </em></p> 2018-05-31T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/uahistory/article/view/10724 Особливості взаємозв’язку між урбанонімами й історичною пам’яттю (на матеріалах м. Харків) 2018-05-31T21:22:52+03:00 Лідія Удовенко ukrstudies@karazin.ua <p><em>У статті за архівними, польовими матеріалами зроблено спробу простежити взаємозв’язок між історичною пам’яттю і неофіційним уживанням урбанонімів у мовленні містян. З’ясовано, як вибір певного топоніма пов’язано з самоідентифікацією людини. Наведено приклади топонімів, які влада вилучила із міської топонімії, але які містяни продовжують використовувати у мовленні. Зроблено висновок про чинники, що обумовлюють збереження у пам’яті міської спільноти офіційно скасованих топонімів.</em></p> 2018-05-31T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/uahistory/article/view/10725 Процеси саморефлексії та саморепрезентації університетської спільноти в сучасній Україні(на матеріалах Харківського університету) 2018-06-01T06:37:15+03:00 Євген Рачков ukrstudies@karazin.ua <p><em>Статтю присвячено кризі університетської ідентичності в Україні на сучасному етапі. Здебільшого проблему вивчено на прикладі Харківського університету. Особливу увагу приділено символічним проявам «викликів», які постали перед університетом наприкінці XX&nbsp;– на&nbsp;початку XXI&nbsp;ст. Знакове середовище університету розглянуто як показник стану ідентичності університетської спільноти. Простежено кореляційний зв</em><em>’</em><em>язок між особливостями формування та функціонування символіки університету та станом університетської корпоративної свідомості.</em></p> 2018-06-01T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/uahistory/article/view/10726 «Сектантство сільське» та «сектантство міське» в радянській пропаганді 1920-1930-х років (за матеріалами журналу «Антирелигиозник») 2018-06-01T07:14:40+03:00 Маргарита Кучеренко ukrstudies@karazin.ua <p><em>Статтю присвяченоуявленням радянських пропагандистів 1920–1930-х років про соціальні процеси в сектантстві (за матеріалами журналу «Антирелигиозник»). Проаналізовано, як імперський досвід вплинув на те, як радянські пропагандисти розглядали характеристику соціального складу сектантства. Виявлено, що на початку дослідженого періоду в журналі «Антирелигиозник» сектантство описували переважно як сільську масу, проте поступово акценти змінилий радянська пропаганда почала більшу увагу звертати на поширення сект у містах;встановлено причини цієї трансформації.</em></p> 2018-06-01T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/uahistory/article/view/10727 Мовна політика Денікінського режиму у великих містах України 2018-06-01T07:22:21+03:00 В'ячеслав Потоцький ukrstudies@karazin.ua <p><em>У статті розглянуто проблему мовної політики білогвардійського режиму генерала Денікіна у великих містах України. Особливу увагу приділено статусу української мови та її поширенню у таких галузях, як народна освіта, засоби масової інформації, театральне мистецтво та реклама. На прикладі Києва, Харкова, Одеси й Полтави проаналізовано відмінності між деклараціями уряду та втіленням їх у життя. Встановлено, що в умовах денікінського режиму українську мову цілком легально використовували в публічному просторі. Говорити про її повну заборону в той час немає жодних підстав. </em></p> 2018-06-01T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/uahistory/article/view/10728 Харків як об’єкт урбаністичних студій: контексти, підсумки, нові орієнтири 2018-06-01T07:28:57+03:00 Дмитро Чорний ukrstudies@karazin.ua <p><em>У статті розглядаються особливості сучасної історіографії історії Харкова. Основна увага приділяється дискусіям щодо збереження промислового характеру міста, вибору стратегії економічного розвитку, формуванню міського простору, управління містом, історичної пам’яті та топоніміки. Обґрунтовано необхідність поєднання зусиль істориків та представників інших наук, створення міждисциплінарної проблемного поля досліджень, залучення уваги до західн</em><em>ого</em><em> теор</em><em>етичного доробку</em><em>, порівняльних досліджень.</em></p> 2018-06-01T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://periodicals.karazin.ua/uahistory/article/view/10729 Інформація про дослідження «Традиційні, модерні та постмодерні цінності в українському мегаполісі (приклад Харкова)» 2018-06-01T07:53:50+03:00 Олексій Мусієздов ukrstudies@karazin.ua <p>У 2017 році було проведено наукове дослідження «Традиційні, модерні та постмодерні цінності в українському мегаполісі (приклад Харкова)» (науковий керівник – Мусієздов Олексій Олександрович, доктор соціологічних наук, доцент, професор кафедри соціології Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна).</p> 2018-06-01T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement##