ПРАВА ЛЮДИНИ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА НАЦІОНАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ У ПОСТБІПОЛЯРНІЙ СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

  • О. О. Гарбар
Ключові слова: права людини, постбіполярна система, національні інтереси, глобалізація, суспільно-політична стабільність, правова держава

Анотація

Розглянуто роль забезпечення прав людини як невід’ємну частину національних інтересів держав на сучасному етапі розвитку системи міжнародних відносин. Проаналізовано можливі негативні тенденції в зв’язку з системним порушенням базових прав людини та їхній вплив на політичну систему країни. Доводиться, що в умовах глобалізації, яка характеризується поширенням ліберальних ідей, гарантування прав людини має стратегічно важливе значення для збереження стабільного розвитку держави, які є невід’ємною складовою національних інтересів.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Ибрагимов А.Ф. Значение международных (универсальных) правовых норм в становлении системы социальных прав / А.Ф. Ибрагимов. // Бизнес в законе. – 2008. – №1. – С. 235-236.

Сафаров Б.А. Всеобщая декларация прав человека как основополагающий документ международной стандартизации прав человека / Бахтовар Амиралиевич Сафаров. // Вестник ТГУПБП. – 2013. – №2(54). – С. 9-15.
Этуев А.Б. Культурная идентичность в контексте глобализации / Аниуар Болевич Этуев. // Вестник Адыгейского государственного университета. Серия 1: Регионоведение: философия, история, социология, юриспруденция, политология, культурология. – 2009. – №1. – С. 185–194.

Рукавишникова Т.А. Права человека: современные аспекты содержания / Т.А. Рукавишникова. // Правопорядок: история, теория, практика. – 2015. – №2. – С. 4-8.
Опубліковано
2017-11-15
Як цитувати
Гарбар, О. О. (2017). ПРАВА ЛЮДИНИ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА НАЦІОНАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ У ПОСТБІПОЛЯРНІЙ СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", 31, 122-125. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/politology/article/view/9602
Номер
Том 31 (2017): Питання політології
Розділ
ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

Авторські права та ліцензування.

Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії  Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.

Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:

  • не порушує  авторських прав інших осіб або організацій;
  • не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.

Автор передає редколегії права на:

  • публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
  • переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
  • розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).

Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
  4. Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
  • персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
  • web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
  • некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).