ГЕНЕЗА ТА ЕВОЛЮЦІЯ ПОЛІТИКО-ТЕОЛОГІЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ CORPUS MYSTICUM В ТЕОЛОГІЧНІЙ І ПОЛІТИЧНІЙ ДУМЦІ СЕРЕДНІХ ВІКІВ
Анотація
Розглянуто генезу та еволюцію середньовічної політико-теологічної концепції corpus mysticum. Показано, як в теології, під впливом ранніх християнських авторів, закріплюється поняття corpus Christi. Проаналізовано значення Каролінгських євхаристичних дискусій ІХ ст. для більш систематичного розуміння corpus Christi і поступового закріплення. в теології Середніх віків термінологічних різновидів: corpus verum та corpus mysticum. Розглянуто основні ідеї П. Ратберта та Р. Корбійського, під час Каролінських євхаристичних дискусій ІХ ст., які суттєво вплинуть на подальшу концептуалізацію corpus mysticum в середньовічній теології. Простежено вплив Євхаристичної кризи ХІ ст. на термінологічну інверсію, коли в середньовічній теології для позначення Євхаристії замість терміна corpus mysticum починають використовувати corpus verum. Розглянуто вплив П. Ломбардського на закріплення в університетській теології поняття corpus mysticum для позначення церкви. Показано, що закріпленню терміна corpus mysticum сприяло поширення в ХІІІ ст. теорії корпоративних тіл, яка аргументувала можливість розглядати спільноту як єдиний юридичний суб’єкт. Акцентовано увагу на чинниках, що зумовили інституційне та політичне посилення Римо-католицької церкви та вплинули на вживання поняття corpus mysticum для позначення церкви. Висвітлено роль Т. Аквінського в остаточній систематизації теологічної термінології, яка позначає три рівні присутності Христа і вживає термін corpus mysticum як синонім церкви. Показано, що розвиток теорії корпоративних тіл та поступова централізація королівської влади в Пізньому Середньовіччі зумовлюють семантичні зміни, коли термін corpus mysticum помалу втрачає зв’язок із Римо-католицькою церквою, оскільки стає загальним терміном для позначення будь-якого корпоративного тіла, початково теологічний термін починає активно використовуватися в політико-юридичному значенні, а пізніше термін corpus politicum поступово витісняє corpus mysticum для позначення королівства. Простежено вплив середньовічних каноністів на процес універсалізації і секуляризації концепції corpus mysticum.
Завантаження
Посилання
Plato.2000. The Republic. Translated from Ancient Greek and with commentary by Dzvinka Koval. Kyiv: Osnovy. 355 с. (in Ukrainian).
Aristotle. 2000. Politics. Translated from Ancient Greek and with an introduction by O. Kusliuk. Kyiv: Osnovy. 239 с. (in Ukrainian).
Cicero, Marcus Tullius. 2019. On the Laws. On the Republic. On the Nature of the Gods. Translated from Latin by V. Lytvynov. Lviv: Apriori. 392 с. (in Ukrainian).
Saint Augustine. 2015. Essential Exposition of Psalms. Selected and Introduced by Michael Cameron, expositions and Psalms/ translation and notes by Maria Boulding, edited Translation by Boniface Ramsey. Hade Park, NY: New City Press. 514 p.
Saint Augustine.2012. The City of God. Translation by William Babcock, notes by Boniface Ramsey. Hade Park, NY: New City Press. 640 p.
de Lubak, Henry. 2007. Corpus Mysticum: The Eucharist and the Church in the Middle Ages. Translated by Gemma Simmonds with Richard Price and Christopher Stephens; edited by Laurence Paul Hemming and Susan Frank Parsons. Notre Dame: University of Notre Dame Press. 360 p.
Kantorowicz, Ernst. 1957. The King’s Two Bodies: A Study in Mediaeval Political Theology. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. 624 p.
Radbertus, Paschasius.2020. ‘On the Body and the Blood of the Lord’, with the ’Letter to Fredugard’. Translation, introduction, and notes by Fr. Mark G. Vaillancourt. Turnhout: Brepols Publishers. 208 p.
Ratramnus of Corbie.1838. The Book of Ratramn: The Priest and Monk of Corbey, Commonly Called Bertram, on the Body of the Lord. Oxford: John Henry Parker. URL: https://archive.org/details/BookOfRatramn/page/n7/mode/2up
Macy, Gary. 1984. The Theologies of the Eucharist in the Early Scholastic Period: A Study of the Salvific Function of the Sacrament according to the Theologians c.1080-c.1220.Oxford: Oxford University Press. 262 p.
Lombard, Peter. 2010. The Sentences: Book 4: On the Doctrine of Signs. Translated by Giulio Silano. Toronto, Ontario: Pontifical Institute of Medieval Studies. 370 p.
Aquinas, Thomas. 2017. Summa Theologiae. URL: https://www.newadvent.org/summa/
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
