ПРЕДМЕТ І ФУНКЦІЇ ПОЛІТИЧНОГО КОНСАЛТИНГУ
Анотація
Піддано аналізу предмет та функції політичного консалтингу, який відіграє вельми продуктивну процедурну роль в науковому процесі підготовки, прийняття та реалізації актуальних політичних рішень. Незважаючи на це, його залучення в якості наукового інструмента ухвалення політичних рішень залишається поки що неповним, фрагментарним і не відповідає сьогодні реальним політичним потребам. Такий стан справ зумовлений, з одного боку, суттєвим розширенням суб’єктів цього процесу в особі представників ділового світу, ЗМІ, профільних експертно-аналітичних центрів, які спеціалізуються на підготовці політичних рішень. А, з іншого боку, недостатнім дослідженням їх конкретної процедурної ролі в цьому вельми складному процесі народження нової політики. І, насамперед, – ролі політичного консалтингу як класичного спеціалізованого наукового інструмента не тільки оптимізації виборчого процесу, ринкових відносин у суспільстві, а й розробки оптимальних варіантів політичних рішень. Рішенню цієї наукової проблеми, визначенню предмета і функцій політичного консалтингу як політико-управлінської наукової дисципліни та її ролі в системі політичної аналітики і присвячена ця стаття. В зв’язку з цим, в роботі аналізуються підходи вчених, щодо визначення сутності політичного консультування як суспільно-політичного явища та наукового поняття. Досліджуються конкретні процедурні функції політичного консалтингу як відносно самостійної наукової дисципліни і невід’ємного елементу політичної аналітики, яка покликана забезпечити науковий характер підготовки сучасних політичних рішень.
У результаті проведеного аналізу проблеми здійснено спробу визначення в системі політичної аналітики конкретних процедурних функційполітичного консалтингу як спеціалізованої політико-управлінської наукової дисципліни, його теоретико-методологічні та практично-політичні основи реального функціонування, конкретна процедурна роль в науковому процесі підготовки, прийняття та реалізації політичних рішень.
Завантаження
Посилання
Sabato, L. 1981. The rise of political consultants: New Ways of Winning Elections. New York: Basic Books, 165-166.
Medvic, S. 1998. The Effectiveness of the Political Consultant as a Campaign Resource. PS: Political Science and Politics. Vol. 31. 2 : 150-154. https://doi.org/10.2307/420242
Verba, V.A. 2011. Management Consulting: Concept, Organization, Development: A monograph. Kyiv: КNEU. (in Ukrainian).
Khorishko, L. 2012. Political Consultant as a Subject of Political Technologies, Poitical Management 3: 161-168 (in Ukrainian).
Svyryd, Z.V. 2014. Typology and Functions of Political Consulting, The journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series «Issues of Political Science». 1111: 123-130. URL: https://periodicals.karazin.ua/politology/article/view/289/182 (in Ukrainian).
Dziubenko, Yu.M. 2018. The Process of Political Consulting Formation in Ukraine: Specific Features and Perspectives”, Immediate Problems of Politics 62: 199-205. URL: http://dspace.onua.edu.ua/handle/11300/14087 (in Ukrainian).
Svyryd, Z. Origins, significance and main approaches to the definition of political consulting at the current stage, Ukrainian national idea: realities and prospects of development, Vol. 24. URL.: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/38121/10-Svyryd.pdf?sequence=1 (in Ukrainian).
Sytnykov, A.P. 2004. Political Consulting”: A tutorial / А.P. Sytnykov, І.V. Ohar, N.S. Bakhvalova. M.: School of Economics University Publishing House (in Russian).
Williams, W. 1971. Social Policy Research and Analysis. N.Y.
Wildavsky, A. 1979. Speaking the truth to power: The Art and Craft of Policy Analysis. Boston, Mass : Little, Brown. URL.: https://doi.org/10.1007/978-1-349-04955-4.
Quade, E.S. 1989. Analysis for Public Decisions. Third Edition. New York: North-Holland.
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
