ОЛІГАРХАТ ЯК ЧИННИК КОНСОЛІДАЦІЇ АВТОРИТАРИЗМУ
Анотація
Розглядаються основні чинники зростання популярності та впливовості недемократичних режимів, в першу чергу, консолідованого авторитаризму. У сучасному світі в умовах геополітичної турбулентності змінюються геополітичні центри сили та актори прийняття глобальних управлінських рішень, тому є нагальна потреба у керуванні суспільно-політичними та економічними процесами для стабільного розвитку суспільства. Умови хаосу лише підсилюють намагання пошуку та створення запобіжників некерованості розвитку політичного режиму. В таких умовах існує певна соціальна група, яка зацікавлена у збереженні та зміцненні авторитарного режиму. Саме олігархи зацікавлені у збереженні status-quo. Більшість успішних і розвинутих країн пройшла через етап домінування олігархату (наприклад, США, Франція, Німеччина). Акцентується увага на тенденціях посилення авторитарних тенденцій у глобальному вимірі, що дає можність робити висновок, що ці процеси взаємопов’язані.
Доводиться, що на тлі домінування авторитарних тенденцій у світі підсилюються позиції олігархів усюди. Хоча людство має досвід долання впливу олігархату. Послідовна податкова політика США протягом десятиліть таки дала позитивні результати завдяки зусиллям президента Ф.Рузвельта.
Доводиться, що саме послідовна фіскальна політика може дати позитивні результати і в Україні. Але всі ці заходи гальмуються протягом усіх років незалежності через різноманітні лобістська групи в межах законодавчого корпусу, а статки українських олігархів лише зростають, що дає можливість дійти висновку, що в суспільстві поки що немає запиту на реальну боротьбу з цим явищем.
Завантаження
Посилання
Nations in Transit. 2021. Freedom House. URL: https://freedomhouse.org/sites/default/files/2021-04/NIT_2021_final_042321.pdf
Lisnychuk, O., Sushko, O. 2005. Chy ye polityko-ekonomichni hrupy pereshkodoyu dlya politychnoho rozvytku Ukrayiny?(Are political and economic groups an obstacle to Ukraine's political development?). Kyyiv: Fond im. Fridrikha Eberta, Rehionalʹne predstavnytstvo v Ukrayini, Bilorusi ta Moldovy (in Ukrainian).
Оslund, A. 2005. Sravnitel'naya oligarhiya: Rossiya, Ukraina i SShA (Comparative oligarchy: Russia, Ukraine and the USA). URL: https://strana-oz.ru/2005/1/sravnitelnaya-oligarhiya-rossiya-ukraina-i-ssha (in Russian).
Shleifer, Andrei. 2005. A Normaе Country: Russia after communism. Cambridge, MA: Harvard University Press.
Veron, N. 2009. “Evropa i ee oligarhi (Europe and its oligarchs)”. Forbs. URL: https://www.forbes.ru/forbes/issue/2009-10/28462-evropa-i-ee-oligarhi (in Russian).
Novikov, V. 2020. “Amerykansʹka oliharkhiya: yak vona prohrala? Barony-rozbiynyky (The American oligarchy: how it lost)”, PM. URL:
https://petrimazepa.com/uk/amerikanska_oligarkhiya_yak_vona_prograla_baroni_rozbiyniki (in Ukrainian).
“Onovlenyy spysok naybahatshykh: Novynsʹkyy stav milʹyarderom, Kosyuk vybuv (Updated list of the richest: Novinsky became a billionaire, Kosyuk dropped out)”. 2021. Ekonomichna pravda. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2021/03/13/671912/ (in Ukrainian).
Chernenko, D. “Capital Structure and Oligarch Ownership”, Munich Personal RePEc Archive. URL: https://mpra.ub.uni-muenchen.de/83641
Finaeva, O. 2019. Hroshi, vlada ta ZMI: Yak partiyi zbyrayutʹsya z oliharkhamy borotysya (Money, power and the media: How parties are going to fight the oligarchs). URL: https://vybory.pravda.com.ua/authors/5d2f25e2c5ebd/ (in Ukrainian).
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
