ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ У ЦИФРОВОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ ПОЛЬЩІ (НА МАТЕРІАЛІ ОФІЦІЙНОГО САЙТУ ПРЕЗИДЕНТА ПОЛЬЩІ 2004-2015)

  • N. Steblyna Донецький національний університет імені Василя Стуса вул. 600-річчя, 21, Вінниця https://orcid.org/0000-0001-9799-9786
DOI: https://doi.org/10.26565/2220-8089-2020-37-17
Ключові слова: Польсько-Українські взаємини, офіційний сайт президента, географія новин, цифровий політичний дискурс, інформаційна політика

Анотація

Розглядається інформаційна політика офіційного сайту Президента Польщі, яка у цьому дослідженні сприймається як «дзеркало» польсько-українських взаємовідносин. Припускається можливість відтворення динаміки формування міжнародних взаємовідносин через аналіз географії новин (компаративний аналіз висвітлення подій у різних країнах) і формальний аналіз типів новинних заголовків. Новини, зібрані з архіву англійської версії офіційного сайту Президента Республіки Польща, стали матеріалом для контент-аналізу динаміки міжнародних взаємин. Простий кількісний компаративний аналіз показує, що Україна – найбільш популярна країна з-поміж колишніх радянських республік (так було навіть до Євромайдану). І зміна українських президентів у 2010 році з радикальною зміною міжнародних орієнтацій (і проєвропейського курсу – на проросійський) не відбилася на інтенсивності уваги на сайті. На основі формального аналізу доводиться, що для Польщі Україна – не тільки найбільш популярна країна, але контакти з нею відбуваються в різній кількості форматів та рівнів. Порівняння із польсько-російськими взаєминами показує деяку схожість між країнами (особливо до 2008), хоча все ж очевидним є дефіцит уваги та різноманіття заголовків для Росії. Відзначається, що у випадку з Грузією та Україною, новинна політика більш формальна для Грузії, більш деталізована та неформальна – для України. Таким чином, внаслідок компаративного аналізу різних типів заголовків продемонстроване особливе, уважне і доброзичливе ставлення до України, яке не змінювалося, незважаючи на зміну зовнішньої політики України під час кризи. Підкреслюється, що під час кризи Республіка Польща встановлювала нові формати для взаємодії із українськими політиками й активно апелювала до підтримки міжнародної спільноти. Звертається увага на деяку обмеженість компаративного аналізу, оскільки його можна застосовувати тільки для країн із великою кількістю згадок у ЗМІ, і він не враховує тип новин. Це позначається на повноті окреслення суті міжнародних взаємин. Робиться висновок про необхідність визначення й інших формальних підходів, які допоможуть класифікувати політичні тексти.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

N. Steblyna, Донецький національний університет імені Василя Стуса вул. 600-річчя, 21, Вінниця

Докторантка кафедри політології та державного управління.

Посилання

REFERENCES

Lin, J. S., Cho, C. H. 2010. “Antecedents and Consequences of Cross-Media Usage: A Study of a TV Program's Official Web Site”. Journal of Broadcasting & Electronic Media 54: 316-336.

Mabry, E., Porter, L. 2010. “Movies and MySpace: The Effectiveness of Official Web Sites versus Online Promotional Contests”. Journal of Interactive Advertising 10(2): 1-15.

Hallett, R. W., Kaplan-Weinger, J., 2010. Official Tourism Websites: a Discourse Analysis Perspective. Bristol: Channel View Publications.

Díaz-Luque, P. 2009. “Official Tourism Web Sites and City Marketing”. In: Information Communication Technologies and City Marketing: Digital Opportunities for Cities around the World. Hershey: InformatIonScIence Reference 152-183.

Ott, B. L. 2017. “The age of Twitter: Donald J. Trump and the Politics of Debasement”. Critical Studies in Media Communication 34(1): 59-68.

Cappelletti, A. 2019. “Between Centrality and Re-scaled Identity: A New Role for the Chinese State in Shaping China's Image Abroad: The Case of the Twitter Account”. Chin. Polit. Sci. Rev. 4(3): 349–374.

McGranahan, C. 2019. “A Presidential Archive of Lies: Racism, Twitter, and a History of the Present”. International Journal of Communication13: 3164–3182.

Pérez-Curiel, C., Naharro, P. L. 2019. “Political Influencers. A study of Donald Trump's Personal Brand on Twitter and Its Impact on the Media and Users”. Comunicacion y Sociedad 32(1): 57-76.

Schneiker, A. 2019. “Telling the Story of the Superhero and the Anti-Politician as President: Donald Trump’s Branding on Twitter”. Political Studies Review 17(3): 210–223.

Reznikov, V., Elfimova Yu. 2017. “Ukraine and Republic of Poland Cooperation: Economy and Diplomacy aspect”. World economy and international economic relations 3: 72-78.

Evsyukova, О. 2013. “Ukraine and Poland: Common Strategic Priorities in the Process of Historical Transformations”. Investments: Practice and Experience 1: 68-73.

International Centre for Policy Studies, 2018. Ukraine-Poland Relations, Kyiv.

Celewicz, M., Niziol-Celewicz, M. 2006. “Relations between Poland and its Eastern Neighbours after the 1999 NATO Enlargement”. UNISCI Discussion Papers 10: 221-245.

Iwaniuk, O. 2017. “Poland–Ukraine relations: The Ball is in Your Court”. New Eastern Europe. URL: https://neweasterneurope.eu/2017/10/31/poland-ukraine-relations-ball-court/

Szeptycki, A., 2016. “Poland-Ukrainian Relations”. UNISCI Journal 57-66.

Chorna, N., 2016. “Ukrainian-Polish Economic Cooperation”. International Trade: Economy, Finance, Law 2: 31-41.

Draus, J. 2011. “Polish-Ukrainian Relations after Independence”. NEW UKRAINE 11: 55-72.

Barwiński, M. 2013. “Polish Interstate Relations with Ukraine, Belarus and Lithuania After 1990 in the Context of the Situation of National Minorities”. European Spatial Research and Policy 20(1): 5-26.

Tarasenko, N. 2015. “Perspectives of Ukraine and Poland Relations in the Context of Activity of Newly Elected Polish President A. Duda”.Social Communications Research Center. URL: http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1227:ukrajinsko-polski-vidnosini-2&catid=63&Itemid=393

Опубліковано
2020-07-07
Як цитувати
Steblyna, N. (2020). ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ У ЦИФРОВОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ ПОЛЬЩІ (НА МАТЕРІАЛІ ОФІЦІЙНОГО САЙТУ ПРЕЗИДЕНТА ПОЛЬЩІ 2004-2015). Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", 37, 132-141. https://doi.org/10.26565/2220-8089-2020-37-17
Номер
Том 37 (2020): Питання політології
Розділ
СВІТОВА ПОЛІТИКА ТА МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

Авторські права та ліцензування.

Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії  Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.

Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:

  • не порушує  авторських прав інших осіб або організацій;
  • не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.

Автор передає редколегії права на:

  • публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
  • переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
  • розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).

Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
  4. Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
  • персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
  • web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
  • некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).