ЧИННИК ДЕЛЕГІТИМАЦІЇ У ПРОЦЕСІ ДЕСТАБІЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИЧНОГО РЕЖИМУ
Анотація
Розглядаються та аналізуються чинники легітимації та делегітимації влади в контексті функціонування держав перехідного типу. Особливістю таких держав є проблема консолідації громадян на основі спільних цінностей, відсутність яких поступово призводить до делегітимації політичного режиму. Особливу увагу приділено класичним та сучасним трактуванням легітимності та відповідних концепцій. Дано розуміння дефініції «легітимність» як порядок, за якого визнається влада панівних та добровільне підпорядкування керованих, тобто вільне визнання з боку кожного члена правового суспільства.
Встановлено, що існують різні політичні інститути з різним рівнем легітимності в суспільстві. Проаналізовано основні фактори та фази легітимності, а також на прикладі України виділені ті з них, які призводять до делегітимації політичного режиму.
Окремо розглянуто проблему функціонування інституційного процесу в пострадянських державах через феномен подвійної інституціоналізації, який характеризується суспільною згодою на функціонування старих та нових інститутів одночасно. Встановлено природу такого феномена, що характеризується деструктивним впливом на демократичну трансформацію суспільства через перевантаженість нового інституційного простору.
Проаналізовано ряд факторів делегітимації політичного режиму та визначено класифікацію чинників на економічні, географічні, політичні. Визначено залежність різних факторів від різних умов здійснення влади. Встановлено особливість процесу делегітимації в Україні, яка характеризується багатофакторністю з елементами адаптивності.
Виходячи з усіх представлених теорій робиться висновок, що легітимація – це не тільки набір цінностей, вона має в собі як когнітивний, так і нормативний аспекти.
Завантаження
Посилання
ЛІТЕРАТУРА
Вебер, М. 2017. “Основные социологические понятия”, Избранные произведения. М.: ЦГИ: 636-639.
Easton, D. A. 1965. System Analysis of Political Life. N.Y.: John Wiley.
Парсонс, Т. 1996. Понятие общества: компоненты и их взаимоотношения. URL: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/par2.html
Липсет, С. М. 2005. Размышления о легитимности. URL: https://goo.su/0zst
Бурдье, П. 1993. Социология политики. URL: http://bourdieu.name/en/book/export/html/2
Хабермас, Ю. 2010. “Проблема легитимации позднего капитализма”. М.: Праксис.
Луман, Н. 2001. Власть. URL: https://iphras.ru/uplfile/socep/macht.pdf
Головаха, Е., Панина, И. 2001. “Постсоветская деинституционализация и становление новых социальных институтов в украинском обществе”, Социология: теория, методы, маркетинг (4). URL:
http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/89872/01-Golovakha.pdf?sequence=1
Висоцький, О. 2006. “Легітимаційна політика: поняття та сутність”. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/8838/01-Vusotski.pdf?sequence=1
Кудрявцев, О. 2016. “Електронне урядування у сучасному політико-адміністративному просторі”. URL: https://goo.su/1bGt
Вибори президента України 31 жовтня, 21 листопада та 26 грудня 2004 року. Заключний звіт Місії ОБСЄ/БДІПЛ зі спостереження за виборами. URL: https://www.osce.org/uk/odihr/elections/ukraine/14674?download=true
Рівень довіри до суспільних інститутів та електоральні орієнтації громадян України. 2019. URL: https://goo.su/1bHy
Поправки к избирательному кодексу: как не пустить на местные выборы “региональные партии”. 2020. URL: https://goo.su/11k1
Дарендорф, Р. 1990. “Дорога к свободе: демократизация и её проблемы в Восточной Европе”, Вопросы философии. 9: 69-75.
REFERENCES
Weber, M. 2017. “Basic Sociological Concepts,” Selected Works. M.:CHI: 636-639 (in Russian)
Easton, D. A. 1965. System Analysis of Political Life. N.Y.: John Wiley.
Parsons Т. 2005. The concept of society: components and their relationships. URL: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/par2.html (in Russian)
Lipset, S. M. 2005. Reflections on Legitimacy. URL: https://goo.su/0zst (in Russian)
Bourdieu P. 1993. Sociology of Politics. URL: http://bourdieu.name/en/book/export/html/2 (in Russian)
Khabermas, J. 2010. “The Problem of the Legitimation of Late Capitalism.” M.: Praksis (in Russian)
Luman, N. 2001. Power. URL: https://iphras.ru/uplfile/socep/macht.pdf (in Russian)
Golovakha, E. 2001. “Post-Soviet deinstitutionalization and the formation of new social institutions in Ukrainian society”, Sotsiologiya: teoriya, metody, marketing (4). URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/89872/01-Golovakha.pdf?sequence=1 (in Russian)
Vysotsky, O. 2006. “Legitimation policy: concept and essence”. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/8838/01-Vusotski.pdf?sequence=1 (in Ukrainian)
Kudryavtsev, O. 2016. “E-government in the modern political and administrative space”. URL: https://goo.su/1bGt (in Ukrainian)
Elections of the President of Ukraine on October 31, November 21 and December 26, 2004. Final Report of the OSCE/ODIHR Election Observation Mission. URL: https://www.osce.org/uk/odihr/elections/ukraine/14674?download=true (in Ukrainian)
Razumkov centre. 2019. The level of trust in public institutions and electoral orientations of Ukrainian citizens. URL: https://goo.su/1bHy (in Ukrainian)
Amendments to the Electoral Code: How to keep “Regional Parties” out of Local Elections”. 2020. URL: https://goo.su/11k1 (in Russian)
Darendorf, R. 1990. “The Road to Freedom: Democratization and Its Problems in Eastern Europe”. Questions of philosophy. 9: 69-75 (in Russian).
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
