ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА ТА ЇХ РОЛЬ У ВРЕГУЛЮВАННІ КОНФЛІКТІВ У КОСОВО ТА КРИМУ. Частина ІІ
Анотація
У другій частині статті на прикладі Косово та АР Крим розглянуто проблему суперечності реалізації права на самовизначення та принципу територіальної цілісності Сербії та України. Проаналізовано правомірність та відповідність волевиявлення косоварів і кримчан нормам міжнародного права. Досліджено передумови і фактори етнополітичного конфлікту та виділено основні проблемні питання, що спричинили суперечку між центральною та місцевою владою в Косово та Криму. Підкреслено, що результатом косовського (1998 р.) та кримського (2014 р.) плебісцитів стало проголошення незалежності, яка заперечується центральними владами Сербії і України та отримала неоднозначну оцінку з боку міжнародного співтовариства. Самопроголошені республіки мають лише зовнішні ознаки державності та перебувають під зовнішнім управлінням інших країн. Відзначено латентне протистояння геополітичних опонентів на міжнародній арені, яке певною мірою простежується через позицію визнання/невизнання Косово та Криму.
Звертається увага на те, що суперечливість трактування деяких принципів міжнародного права сприяє сецесійним рухам у країнах, де періодично виникають конфлікти між центральною та місцевою владою. Наголошено на необхідності більш чіткого визначення зазначених міжнародно-правових норм та взятих на себе суб’єктами міжнародного права зобов’язань. Стверджується, що задля уникнення подібних косовській чи кримській ситуацій, усунення колізій, пов’язаних із можливістю неоднозначного трактування та застосування принципів міжнародного права, слід увести загальновизнану світовим співтовариством систему більш жорстких і вичерпних заходів для припинення та запобігання загрозам територіальній цілісності країн. Запобіжним засобом проти загострення конфліктних ситуацій, пов’язаних із прагненням народів до самовизначення, має виступити чітка позиція міжнародного співтовариства щодо вищеозначених принципів з урахуванням історії визвольних рухів цих народів.
Завантаження
Посилання
ЛІТЕРАТУРА
Accordance with International Law of the Unilateral Declaration of Independence in Respect of Kosovo, Advisory Opinion, I.C.J. Reports. 2010. URL: https://www.icj-cij.org/files/case-related/141/141-20100722-ADV-01-00-EN.pdf.
Хартвиг, М. Консультативное заключение Международного Суда ООН по вопросу о декларации независимости Косово – предыстория и критика судебного «постановления». 2013: 121-155. URL: https://dpp.mpil.de/02_2013/02_2013_121_155.pdf
Куге, А. 2009. Косово: самоопределение или сепаратизм? Радио Свобода. URL: https://www.svoboda.org/a/1896865.html
Закон СССР от 26 апреля 1954 года «О передаче Крымской области из состава РСФСР в состав Украинской ССР». 1954. М.: Издание Верховного Совета СССР : 545 -580
Конституция Республики Крым. Принята седьмой сессией Верховного Совета Крыма (6 мая 1992 года). URL: https://zakon.rada.gov.ua/krym/show/rb076a002-92
Постановление ВС Российской Федерации «О решениях Президиума Верховного Совета СССР от 19 февраля 1954 года и Верховного Совета СССР от 26 апреля 1954 года о выведении Крымской области из состава РСФСР». 1992. Ведомости Съезда народных депутатов РФ; Верховного Совета РФ. № 6 : 242.
Постанова ВР України № 2397-XII «Про Постанову Верховної Ради Російської Федерації «Про правову оцінку рішень вищих органів державної влади РРФСР щодо зміни статусу Криму, прийнятих у 1954 році»». 1992. Відомості Верховної Ради України (ВВР): 33: 480.
Рижкін М. Для чого Росії Крим? 2015. Спільне: журнал соціальної критики: 9: 192-206.
Численность и состав населения Украины по итогам Всеукраинской переписи населения 2001 года. 2001. Государственный комитет статистики Украины. URL: http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/general/nationality/
Пономарева Е.Г. Косовский прецедент. 2014. МГИМО Университет МИД России. URL: https://mgimo.ru/about/news/experts/250031/
Щодо нікчемності рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим стосовно проголошення незалежності Криму. 2014. МЗС України. URL: https://mfa.gov.ua/ua/press-center/news/20018-shhodo-nikchemnosti-rishennya-verkhovnoji-radi-avtonomnoji-respubliki-krim-stosovno-progoloshennya-nezalezhnosti-krimu).
Краткое изложение решений, консультативных заключений и постановлений Международного Суда 2008–2012 годы. 2014. Организация Объединенных Наций : 155-178. URL: https://www.icj-cij.org/files/summaries/summaries-2008-2012-ru.pdf)
Вучич: Сербия не признает Крым российским до решения косовского вопроса. 2019. Аргументы и Факты. URL: https://aif.ru/politics/world/vuchich_serbiya_ne_priznaet_krym_rossiyskim_do_resheniya_kosovskogo_voprosa
Сербія порушила "джентельментську угоду" з Україною щодо голосування в ООН – посол. 2018. URL: https://tsn.ua/svit/serbiya-porushila-dzhentelmensku-ugodu-z-ukrayinoyu-schodo-golosuvannya-v-oon-posol-1268070.html
Косово: лівонаціоналістична партія «Самовизначення» перемогла на позачергових виборах . 2019. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-kosovo-samovyznachennia/30258362.html
Визнання незалежності Косово відкликали вже 15 країн. 2019. День. URL: https://day.kyiv.ua/uk/news/260819-vyznannya-nezalezhnosti-kosovo-vidklykaly-vzhe-15-krayin
REFERENCES
Accordance with International Law of the Unilateral Declaration of Independence in Respect of Kosovo, Advisory Opinion, I.C.J. Reports. 2010. URL: https://www.icj-cij.org/files/case-related/141/141-20100722-ADV-01-00-EN.pdf.
Khartvig M. Advisory Opinion of the International Court of Justice on the Kosovo Declaration of Independence - Background and Criticism of the Judicial "Decision".2013. URL: https://dpp.mpil.de/02_2013/02_2013_121_155.pdf (in Russian).
Kuge A. 2009. Kosovo: self-determination or separatism? Radio Svoboda. URL: https://www.svoboda.org/a/1896865.html (in Russian).
The USSR Decree of April 26, 1954 "On the Transfer of the Crimean Oblast from the RSFSR to the Ukrainian SSR." 1954. M .: Issue of the USSR Supreme Council : 545-580. (in Russian).
The Constitution of the Republic of Crimea. Adopted by the seventh session of the Supreme Council of Crimea (May 6, 1992). URL: https://zakon.rada.gov.ua/krym/show/rb076a002-92 (in Russian).
The Resolution of the Supreme Council of the Russian Federation “On the Decisions of the Presidium of the USSR Supreme Council of February 19, 1954 and the USSR Supreme Council of April 26, 1954 on Excluding the Crimean Oblast from the RSFSR”. 1992. Vedomosti of the Congress of People's Deputies of the Russian Federation and the Supreme Council of the Russian Federation. № 6 : 242 (in Russian).
The Resolution of the Verkhovna Rada of Ukraine № 2397-XII “On the Resolution of the Supreme Council of the Russian Federation “On the Legal Assessment of Decisions of the Higher State Bodies of the RSFSR on Changing the Status of Crimea, Adopted in 1954”. 1992. Vidomosti of the Verkhovna Rada of Ukraine (VVR): 33: 480 (in Ukrainian).
Ryzhkin M. What does Russia need Crimea for? 2015. Commons: Journal of Social Criticism: 9: 192-206. (in Russian).
The number and composition of the population of Ukraine according to the results of the 2001 all-Ukrainian population census. 2001. The State Statistics Committee of Ukraine. URL: http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/general/nationality/ (in Russian).
Ponomareva E. The Kosovo precedent. 2014. MGIMO University of the Ministry of Foreign Affairs of Russia. URL: https://mgimo.ru/ about/news/experts/250031/ (in Russian).
On the groundless decision of the Verkhovna Rada of the Autonomous Republic of Crimea on the Crimean independence. 2014. Ministry of Foreign Affairs of Ukraine. URL: https://mfa.gov.ua/ua/press-center/news/20018-shhodo-nikchemnosti-rishennya-verkhovnoji-radi-avtonomnoji-respubliki-krim-stosovno-progoloshennya-nezalezhnosti-krimu (in Ukrainian).
Summaries of Judgments, Advisory Opinions and Orders of the International Court of Justice (2008-2012). 2014. United Nations: 155-178. URL: https://www.icj-cij.org/files/summaries/summaries-2008-2012-ru.pdf (in Russian).
Vučić: Serbia does not recognize Crimea as Russian until the Kosovo issue is resolved. 2019. Argumenty i Fakty. URL: https://aif.ru/politics/world/vuchich_serbiya_ne_priznaet_krym_rossiyskim_do_resheniya_kosovskogo_voprosa (in Russian).
Serbia has violated the "gentleman's agreement" with Ukraine on voting at the UN - Ambassador. 2018. URL: https://tsn.ua/svit/serbiya-porushila-dzhentelmensku-ugodu-z-ukrayinoyu-schodo-golosuvannya-v-oon-posol-1268070.html
Kosovo: the left-wing party Self-determination won the snap election. 2019. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-kosovo-samovyznachennia/30258362.html (in Ukrainian).
countries have already withdrawn their recognition of Kosovo's independence. 2019. Den’. URL: https://day.kyiv.ua/uk/news/260819-vyznannya-nezalezhnosti-kosovo-vidklykaly-vzhe-15-krayin (in Ukrainian).
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Приклад Авторського договору на використання твору.
м. Харків "1"11.2018 р.
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, (який діє на підставі Свідоцтва суб’єкта видавничої справи ДК 3367 від 13.01.09 р.) як засновник і видавець журналу Вісник ХНУ «Питання політології» далі – Видавець) в особі ректора В.С. Бакірова, що діє на підставі Статуту та
__________________________________________________________________________
(П.І.П. автора, співавторів)
що надалі іменується Автор (Автори), уклали даний договір про наступне:
- Предмет договору
Автор надає Видавцю безоплатно виключне право на використання письмового твору (наукового, технічного або іншого характеру) "______________________________________________________________________________________________________"
(назва твору)
(далі - Твір), викладеного укр. мовою, на умовах, визначених цим Договором.
- Права, що передаються Видавцю
2.1. Автор надає Видавцю право на використання Твору такими способами:
2.1.1. Використовувати Твір шляхом опублікування його у журналі
"______________________________________________________________________________________________________"
(далі - Видання)_______________ мовою , примірник Твору, прийнятого до друку, є невід'ємною частиною Авторського договору.
2.1.2.Видавець має право встановлювати правила (умови) прийому та опублікування матеріалів Журналу. Редколегії журналу належить виключне право відбору та/або відхилення матеріалів, що надсилаються до редакції з метою їх опублікування. Рукопис, що спрямовується Автором (Співавторами) до редакції, поверненню не підлягає. Видавець не несе відповідальність за неправдиву інформацію надану авторами.
2.1.3. У процесі редакційної підготовки переробляти, редагувати або іншим чином змінювати Твір за погодженням з Автором.
2.1.4. Перекладати Твір у випадку, коли Твір викладений мовою іншою, ніж мова, якою передбачена публікація у Виданні.
2.1.5. Розміщувати у мережі Інтернет, а саме: на веб-сторінках Видання, загальнодержавних та міжнародних базах даних наукової літератури.
2.1.6. Якщо Видавець виявить бажання використовувати Твір іншими способами: перекладати, розміщувати повністю або частково у мережі Інтернет (окрім випадків, зазначених у пп. 2.1.3 та 2.1.4 цього Договору); публікувати Твір в інших, у тому числі іноземних, виданнях, включати його як складову частину до інших збірників, антологій, енциклопедій тощо, умови такого використання оформлюються додатком до цього Договору.
- Територія використання
3.1. Автор надає Видавцю право на використання Твору способами, зазначеними у п.п. 2.1.1-2.1.6 цього Договору, а також право на розповсюдження Твору як невід'ємної складової частини Видання на всій території України та інших країн (за узгодженням з автором) шляхом передплати, продажу та безоплатної передачі Видання.
- Авторська винагорода
4.1. Якщо у разі використання Видавцем Твору, наданого Автором, було отримано прибуток, Автор має право на отримання авторської винагороди у розмірі 2% від прибутку (ст. 33 Закону України «Про авторське право та суміжні права»).
- Термін, на який надаються права
5.1. Договір є чинним з дати його підписання та укладається по 1.03.квітня 2019 р.
5.2. За письмовою згодою Сторін термін дії Договору може бути продовжений.
5.3. У разі, якщо рукопис Твору не буде прийнято до друку протягом 3х місяців (про що Автору буде повідомлено в письмовій формі) або відкликано Автором до прийняття статті «до друку», цей Договір втрачає силу і анулюється, а авторські права повертаються Автору.
- Застереження
6.1. Автор заявляє, що:
- він є автором (співавтором) Твору;
- авторські права на даний Твір не передані іншому Видавцю;
- даний Твір не був раніше опублікований і не буде опублікований у будь-якому іншому виданні до публікації його Видавцем;
- він має право на надання дозволу на використання Твору за цим Договором, у випадку, якщо Твір створено у зв'язку з виконанням трудового договору;
- він не порушив права інтелектуальної власності інших осіб. Якщо у Творі наведено матеріали інших осіб, за виключенням випадків цитування в обсязі, виправданому науковим, інформаційним або критичним характером Твору, використання таких матеріалів здійснюється Видавцем з дотримання норм законодавства;
- даний твір не містить відомостей щодо неоформлених винаходів чи корисних моделей авторів або третіх осіб та не містить конфіденційної інформації, що
- належить третім особам;
- для всіх клінічних випадків, досліджень серії випадків та зображень людей Автор надає пряму згоду учасника клінічних досліджень на опублікування результатів;
- автор надає згоду на передачу Видавцю його особистих даних згідно з Законом України «Про захист персональних даних». (Усі положення цього Закону роз’яснені Видавцем Автору):
- прізвище, ім'я, по-батькові;
- відомості про освіту, місце роботи та вчений ступінь;
- поштову адресу місця роботи;
- електронну адресу до загальнодержавних та міжнародних баз даних наукової літератури з метою їхньої подальшої обробки для здійснення пошукових операцій у цих базах даних.
7 . Реквізити і підписи сторін
Видавець: Автор (и):
Харківський національний університет ________________________
імені В.Н.Каразіна,
майдан Свободи, 4, 06122, Україна,
E-mail редакції: vp.kh@ukr.net.
Видавець ______________ Автор ______________
(Заповнюється та підписується всіма співавторами Твору, або одним із співавторів від імені всіх за письмовим дорученням).