ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ТА ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ «ПОЛІТИЧНА ОПОЗИЦІЯ»

  • О. Bakumenko Українська інженерно-педагогічна академія, вул. Університетська, 16, Харків, 61003 https://orcid.org/0000-0002-3108-6324
  • О. Kashaba Українська інженерно-педагогічна академія, вул. Університетська, 16, Харків, 61003 https://orcid.org/0000-0002-0616-145X
  • I. Shcherbyna Українська інженерно-педагогічна академія, вул. Університетська, 16, Харків, 61003 https://orcid.org/0000-0003-3007-2446
Ключові слова: опозиція, політичний процес, демократія, парламентаризм, політична боротьба

Анотація

У демократичному суспільстві зі сталими традиціями, стабільним правопорядком політична опозиція розцінюється як закономірне та природне явище, адже вона є неодмінним компонентом, індикатором демократичної та правової держави, основою розвитку громадянського суспільства.

Євроінтеграційні та євроатлантичні прагнення сучасної України вимагають формування демократичних стандартів і цивілізованих відносин між владою та опозицією. Водночас розвиток політичних процесів у нашій державі засвідчує про складний характер цієї взаємодії. Актуальність теми зумовлено й тим, що інституалізація опозиції в Україні не завершена до сих пір. Наслідком нерозвиненості стала ідейна та організаційна незрілість, неструктурованість сьогоднішньої опозиції.

Проводиться історіографічний та теоретичний аналіз поняття «політична опозиція». Досліджено еволюцію уявлень про політичну опозицію та її значення у суспільстві. Розглядаються методологічні підходи до поняття «політична опозиція», її ролі у взаємовідносинах із владою та участі у становленні демократичного суспільства, визначено місце і роль опозиції у політичному процесі сучасної України.

Історіографічний аналіз політико-правових учень дає підстави стверджувати про наявність широкого спектру підходів до визначення поняття «політична опозиція». Проте спільним у цих наукових розвідках є надання політичній опозиції високого статусу поряд із владними структурами та покладання на неї великої відповідальності за характер політичного режиму і цивілізованість політичного процесу в державі.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

О. Bakumenko, Українська інженерно-педагогічна академія, вул. Університетська, 16, Харків, 61003

Доцент, к. іст. н.

О. Kashaba, Українська інженерно-педагогічна академія, вул. Університетська, 16, Харків, 61003

Доцент, к. іст. н.

I. Shcherbyna, Українська інженерно-педагогічна академія, вул. Університетська, 16, Харків, 61003

Доцент, к. іст. н.

Посилання

REFERENCES

Гошовська, В.А., Вашенко, Ю.Г., Кальнишин, Ю.Г. 2013. Політична опозиція: навч. посіб. Київ.: Вид-во НАДУ.

Шемшученко, Ю.С., Бабкіна, В.Д., Горбатенко, В.П. 2004. Політичний енциклопедичний словник. Київ.: Вид-во Ґенеза.

Рудич, Ф. 2015. “Політична влада та опозиція в Україні: спроба політологічного аналізу”, Наукові записки ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України 2 (76): 5-25.

Масловська, О. М. 2012. “Становлення поняття «політична опозиція» в зарубіжній та вітчизняній політико-правовій думці”, Наукові праці МАУП 3 (34): 73-79.

Чичерин, Б. Н. 2001. Политические мыслители древнего и нового мира. Москва: Гардарики.

Совгиря, О. 2007. “Історія становлення поняття «парламентська опозиція» у політико-правовій думці”, Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Серія: Юридичні науки 74-76: 23-27.

Шелест, Д. С., Якубовський, О. П. 1996. “Політична опозиція в Україні: традиції і сучасність” Політична опозиція: теорія та історія, світовий досвід та Українська практика. Київ: Навчально-методичний кабінет вищої освіти України.

Скакун, О. Ф. 1993. Драгоманов как политический мыслитель. Харків: Основа.

Журавський, В.2001. “Розвиток доктрини українського парламентаризму в ХІХ – на початку ХХ ст.”, Право України 5: 37-41.

Дюверже, М. 2000. Политические партии. Москва: Изд-во Академический проект.

Даль, Р. 2002. Поліархія: Участь у політичному житті та опозиція. Харків: Каравела.

Кашаба, О.Ю. 2016. “Політична опозиція як суб’єкт політичного процесу”, Вісник ХНУ ім. В.Н.Каразіна. Серія «Питання політології» 29: 23-29.

Ткаченко, Т. 2007. “Опозиція як політичний інститут і форма суспільного протесту”, Політичний менеджмент 5: 40-45.

Вінничук, Н. 2007. “Типологія політичної опозиції”, Політичний менеджмент 3: 51-55.

Ірха, К. 2010. “Класифікація функцій політичної опозиції в демократичному суспільстві”, Грані 3 (71):103-106.

Ільницька, У. 2011. “Парламентська опозиція як інституційний аспект контрольної функції парламенту”, Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку 23: 76-85.

Романюк, А. 2004. Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи: інституційний вимір. Львів: Вид-во Тріада плюс.

REFERENCES

Goshovska, V.A., Vashchenko, K.A., Kalnysh, Yu.G. 2013. Political opposition: teach. tool. Kyiv: NADU (in Ukrainian).

Shemshuchenko,Yu. S., Babkina, V.D., Gorbatenko, V.P. 2004. Political Encyclopedic Dictionary. Kyiv: Genesа (in Ukrainian).

Rudich, F. 2015. “Political Power and Opposition in Ukraine: An Attempt at Political Analysis”, Naukovi zapysky IPiEND im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy 2 (76): 5-25 (in Ukrainian).

Maslovska O.M. 2012. “Formation of the concept of "political opposition" in foreign and domestic political-legal thought”, Naukovi pratsi MAUP 3 (34):73-79 (in Ukrainian).

Chicherin, B.N. 2001. Political thinkers of the ancient and new world. Moskau: Gardariki (in Russian).

Sovgyrya, O. 2007. “History of the formation of the term “parliamentary opposition” in political-legal thought”, Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu im. Tarasa Shevchenka. Seriia: Yurydychni nauky 74-76 (in Ukrainian).

Shelest ,D.S., Yakubovsky, A.P. 1996. “Political opposition in Ukraine: traditions and modernity”, Politychna opozytsiia: teoriia ta istoriia, svitovyi dosvid ta Ukrainska praktyka. Kyiv (in Ukrainian).

Skakun, O.F. 1993. Drahomanov, as a political thinker. Kharkiv: Osnova (in Russian).

Zhuravsky, V. 2001. “The development of the doctrine of Ukrainian parliamentarism in the nineteenth and early twentieth centuries”, Pravo Ukrainy 5: 37-41(in Ukrainian).

Duverger, M. 2000. Political Parties. M .: Akademycheskyi proekt (in Russian).

Dahl, R. 2002. Poliarchy: Political Participation and Opposition. Kharkiv: Caravel (in Ukrainian).

Kashaba, O.Y. 2016. “Political opposition as a subject of political process”, Visnyk KhNU im. V.N.Karazina. Seriia «Pytannia politolohii» 29: 23-29 (in Ukrainian).

Tkachenko, T. 2007. “Opposition as a political institute and form of public protest”, Politychnyi menedzhment 5: 40-45 (in Ukrainian).

Vinnychuk, N. 2007. “Typology of political opposition”, Politychnyi menedzhment 3: 51-55 (in Ukrainian).

Irkha, K. 2010. “Classification of Functions of Political Opposition in a Democratic Society”, Hrani № 3 (71): 103-106 (in Ukrainian).

Ilnytska, U. 2011. “Parliamentary Opposition as an Institutional Aspect of the Controlling Function of Parliament”, Ukrainska natsionalna ideia: realii ta perspektyvy rozvytku 23: 76-85 (in Ukrainian).

Romaniuk, A. 2004. Comparative analysis of political systems in Western Europe: an institutional dimension. Lviv: Triada plius (in Ukrainian).

Опубліковано
2020-01-12
Як цитувати
BakumenkoО., KashabaО., & Shcherbyna, I. (2020). ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ТА ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ «ПОЛІТИЧНА ОПОЗИЦІЯ». Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", 36, 13-23. https://doi.org/10.26565/2220-8089-2019-36-02
Розділ
ЗАГАЛЬНИЙ