Україна як об’єкт і суб’єкт геополітики: проблеми вибору

  • Т. Т. Власенко
Ключові слова: ідентифікація, інформаційна війна, геополітика, криза

Анотація

Розглядаються як внутрішні, так і зовнішні чинники  кризової ситуації в Україні. Аналізується геополітична ситуація в світі, тенденції і прогнози розвитку світової системи та її вплив на розв’язання кризи в українському суспільстві, а також можливі моделі розвитку України. Серед внутрішніх причин основна увага приділяється використанню мовно-культурного фактора для формування універсальних концептуальних опозицій політичного дискурсу в Україні.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

1. Фисун А. Демократия, неопатримониализм и глобальные трансформации: Монография / А. Фисун. – Харьков: Константа, 2006. – 352 с.

2. Головаха Є. Основні етапи і тенденції трансформації українського суспільства: від перебудови до помаранчевої революції / Є. Головаха, Н. Паніна // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – №3. – С. 32-51.

3. Одушкін О. Головні теорії „розламів” та їх застосування до української ситуації / О. Одушкін // Вибори та демократія. – 2007. – №1. – С. 33-39.

4. Жижек С. Размышления в красном цвете: коммунистический взгляд на кризис и сопутствующие предметы [Електронний ресурс] / С. Жижек. – М.: Изд-во „Европа”, 2011. – 476 с. – Режим доступу: http://aleksandr-kommari.narod.ru/zhizhek_razmyshlenija.htm

5. Жижек С. Некоторые политически некорректные размышления о насилии во Франции и не только [Електронний ресурс] / С. Жижек // Логос. – 2006. – №2. – Режим доступу: http://magazines.russ.ru/logos/2006/2/zh1.html
Як цитувати
Власенко, Т. Т. (1). Україна як об’єкт і суб’єкт геополітики: проблеми вибору. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", 27(1132), 110-113. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/politology/article/view/1349
Номер
Том 27 № 1132 (2014): Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна, Серія „Питання політології”
Розділ
Глобальна політична економія та геокультура міжнародних відносин

Авторські права та ліцензування.

Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії  Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.

Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:

  • не порушує  авторських прав інших осіб або організацій;
  • не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.

Автор передає редколегії права на:

  • публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
  • переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
  • розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).

Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
  4. Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
  • персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
  • web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
  • некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).