ВЛАДА ТА ПОЛІТИЧНА СТАБІЛЬНІСТЬ В УМОВАХ ЗМІН ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЕПОХИ

  • Т. Г. Комарова Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна,майдан Свободи, 4, Харків, 61022 http://orcid.org/0000-0002-7243-249X
Ключові слова: інформаційна епоха; свобода; справедливість; політика; індивід; суспільство; стабільність; соціальний мутуалізм

Анотація

Сьогодні світ переживає епоху парадигмальних трансформацій. Інформаційний етап, що розпочався в середині ХХ ст., змінює індустріальний світ. Стан переходу людство вже проходило за часів початку нової ери, в епоху Відродження. Мабуть, пришвидшення динаміки соціальних трансформацій у ХХІ столітті буде ще очевиднішим. Те, на що раніше потребувалися тисячоліття, століття, сьогодні можливо протягом кількох років. Суспільства, що відстали за певними параметрами від лідерів сучасних трендів, отримали можливість швидкого надолуження. Нестабільність, невизначеність як стан сучасності відносно різних сфер людського буття, й зокрема, політики багато в чому є логічним наслідком епохи переходу. Однак тим більш актуальною є розробка питання про фактори стабілізації, про відповіді на виклики як на глобальному, так і на регіональному, локальному та, навіть, індивідуальному рівнях.

Досліджується специфіка трансформацій влади як типу соціальної взаємодії, як комунікації, що повʼязано з продукуванням та контролем над культурними кодами, аксіологічними смислами, що важливі для життєдіяльності людини та спільнот. На інформаційному етапі комунікативна якість влади набуває особливого значення для зʼясування можливих засад стабільності соціополітичного простору. Виклики сучасного етапу мають амбівалентний характер: між автократичними та демократичними техніками управління. За умов розгортання практик першого типу Інтернета світ, який ним породжується, може стати місцем тотального контролю нового типу. Складність викликів, з якими стикається глобальне співтовариство, свідчить на користь необхідності відкритої та  неформальної взаємодії, співпраці, соціального мутуалізму. Індивідуалізація та повернення до людини як мікрокосму, що гармонізується з макрокосмом (згідно з Г.С. Сковородою) відображує реальні складові синергії як підґрунтя соціального інжинірингу, адекватного викликам сучасності.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Т. Г. Комарова, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна,майдан Свободи, 4, Харків, 61022

Доцент, к. політ. н.

Посилання

Авксентьєва, Т. Г. 2009. “Соціокультурні трансформації: становлення консенсусних засад інформаційного суспільстваˮ, в Соціокультурні трансформації у процесі становлення інформаційної цивілізації в Україні. Х.: ХНУРЕ: 52-67.

Poster, M. 1997. Cultural history and Postmodernity: Disciplinary readings and challenges. New York: Columbia University Press.

Winner, L. 1992. Democracy in a Technological Society. Kluwer Academic Publishers.

Мамфорд, Л. 2001. Миф машины. Техника и развитие человечества. М.: Центр гуманитарных технологий. URL: http://gtmarket.ru/laboratory/basis/3115 (дата звернення 10.11.2018).

Leadbeater, Сh. 2000. Living on Thin Air: The New Economy. London:Penguin Books Ltd.

Dizard, W.P. 1982. The Coming Information Age: An Overview of Thechnology, Economics, and Politics. New York: Longman.

Нейсбит, Дж. 2003. Мегатренды. М.: ООО Изд-во АСТ: ЗАО НПП Ермак.

Кастельс, М. 2004. Галактика Интернет: Размышления об Интернете, бизнесе и обществе; пер. с англ. А. Матвеева под. ред. В. Харитонова. Екатеринбург: У-Фактория при участии изд-ва Гуманитарного ун-та).

Опубліковано
2019-05-10
Як цитувати
Комарова, Т. Г. (2019). ВЛАДА ТА ПОЛІТИЧНА СТАБІЛЬНІСТЬ В УМОВАХ ЗМІН ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЕПОХИ. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", 34, 16-22. https://doi.org/10.26565/2220-8089-2018-34-02
Розділ
ПОЛІТИЧНА ТЕОРІЯ