РОЛЬ ТА МІСЦЕ КУЛЬТУРНОЇ ДИПЛОМАТІЇ У СИСТЕМІ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИХ ВІДНОСИН

  • І. О. Костиря
Ключові слова: Україна; культурна дипломатія; глобалізація; зовнішньополітичні відносини

Анотація

Розглянуто питання про основні засади культурної дипломатії у сучасному світі, її роль і місце в системі зовнішньополітичних відносин. Доведено, що активна культурна політика України є не просто бажаним станом суспільної та міждержавної комунікації, але й неодмінною умовою зростання авторитету нашої країни на світовій політичній арені. Найголовнішим є дотримання принципу толерантності. Показано, що при осмисленні культурної політики в динаміці варто обґрунтувати спільні культурні смисли соціальної діяльності. Тільки так взаємодія, яку не уникнути в глобалізованому світі, буде відбуватися паралельно з процесами культурного зближення на основі взаємної поваги до цінностей іншого. Те, що відбуваються в індивідуальній свідомості, має з необхідністю транслюватися у сферу міждержавних стосунків, особисті дружні зв’язки мають стати основою міждержавної політики. Такий підхід має бути комплексним і враховувати взаємовідносини на рівні особи, групи, етносу, держави, планетарного суспільства. Доведено, що колективний і особистісний аспекти культурної політики мають формувати  соціокультурний контекст, зорієнтований не лише на минуле, але й на сучасність, а ще більше на майбутнє.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Nye J. Bound to Lead: The Changing Nature of American Power. New York: Basic Books, 1990.

Гиденс Э. Ускользающий мир: как глобализация меняет нашу жизнь. М.: Изд-во «Весь мир», 2004. 120 с.

Леш С. Соціологія постмодернізму. Львів: Кальварія, 2003. 344 с.

Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма – ответы на глобализацию. М.: «Прогресс-Традация», 2001. 303 с.

Бауман 3. Глобализация. Последствия для человека и общества М.: Весь Мир, 2004. 188 с.

Агитон К. Альтернативный глобализм. Новые мировые движения протеста. М.: Гилея, 2004. 204 с.

Валлерстайн И. Год 2008: смерть неолиберальной глобализации. Скепсис. № 5. 2008. С. 30–41.

Магда Є. М. Гібридна війна: Сутність та структура феномену. Міжнародні відносини Серія «Політичні науки». 2015. №. 4. URL: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/download/2489/2220 (дата звернення 07.05.2018).

Горбулін В. Гібридна війна: все тільки починається. Дзеркало тижня. Україна.–2016.–25 березня. URL: http://gazeta.dt.ua/internal/gibridna-viyna-vse-tilki-pochinayetsya-_html (дата звернення 07.05.2018).

Вертинський І. Гібридна війна проти «м’якої сили»: Україна в системі зовнішньополітичних орієнтирів РФ і ЄС. Вісник Дніпропетровського університету. Серія: філософія, соціологія, політологія. 2017. Т. 37. №. 3. С. 20-28.

Терепищий С. О. Сучасні освітні ландшафти. К.: Фенікс. 2016. 309 с.

Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики». Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 40, ст.527. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2411-17 (дата звернення 07.05.2018).

Бистрицький Є. Проект війни: від ідентичності до насильства. Філософська думка. 2015. №. 1. С. 61-74.

Артюшенко О. М. Українське суспільство в умовах гібридної війни. Гілея: науковий вісник. 2015. №. 102. С. 230-233.

Опубліковано
2018-12-03
Як цитувати
Костиря, І. О. (2018). РОЛЬ ТА МІСЦЕ КУЛЬТУРНОЇ ДИПЛОМАТІЇ У СИСТЕМІ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИХ ВІДНОСИН. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", 33, 141-146. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/politology/article/view/11826
Розділ
ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ