РОЛЬ ТА МІСЦЕ КУЛЬТУРНОЇ ДИПЛОМАТІЇ У СИСТЕМІ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИХ ВІДНОСИН

  • І. О. Костиря
Ключові слова: Україна; культурна дипломатія; глобалізація; зовнішньополітичні відносини

Анотація

Розглянуто питання про основні засади культурної дипломатії у сучасному світі, її роль і місце в системі зовнішньополітичних відносин. Доведено, що активна культурна політика України є не просто бажаним станом суспільної та міждержавної комунікації, але й неодмінною умовою зростання авторитету нашої країни на світовій політичній арені. Найголовнішим є дотримання принципу толерантності. Показано, що при осмисленні культурної політики в динаміці варто обґрунтувати спільні культурні смисли соціальної діяльності. Тільки так взаємодія, яку не уникнути в глобалізованому світі, буде відбуватися паралельно з процесами культурного зближення на основі взаємної поваги до цінностей іншого. Те, що відбуваються в індивідуальній свідомості, має з необхідністю транслюватися у сферу міждержавних стосунків, особисті дружні зв’язки мають стати основою міждержавної політики. Такий підхід має бути комплексним і враховувати взаємовідносини на рівні особи, групи, етносу, держави, планетарного суспільства. Доведено, що колективний і особистісний аспекти культурної політики мають формувати  соціокультурний контекст, зорієнтований не лише на минуле, але й на сучасність, а ще більше на майбутнє.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Nye J. Bound to Lead: The Changing Nature of American Power. New York: Basic Books, 1990.

Гиденс Э. Ускользающий мир: как глобализация меняет нашу жизнь. М.: Изд-во «Весь мир», 2004. 120 с.

Леш С. Соціологія постмодернізму. Львів: Кальварія, 2003. 344 с.

Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма – ответы на глобализацию. М.: «Прогресс-Традация», 2001. 303 с.

Бауман 3. Глобализация. Последствия для человека и общества М.: Весь Мир, 2004. 188 с.

Агитон К. Альтернативный глобализм. Новые мировые движения протеста. М.: Гилея, 2004. 204 с.

Валлерстайн И. Год 2008: смерть неолиберальной глобализации. Скепсис. № 5. 2008. С. 30–41.

Магда Є. М. Гібридна війна: Сутність та структура феномену. Міжнародні відносини Серія «Політичні науки». 2015. №. 4. URL: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/download/2489/2220 (дата звернення 07.05.2018).

Горбулін В. Гібридна війна: все тільки починається. Дзеркало тижня. Україна.–2016.–25 березня. URL: http://gazeta.dt.ua/internal/gibridna-viyna-vse-tilki-pochinayetsya-_html (дата звернення 07.05.2018).

Вертинський І. Гібридна війна проти «м’якої сили»: Україна в системі зовнішньополітичних орієнтирів РФ і ЄС. Вісник Дніпропетровського університету. Серія: філософія, соціологія, політологія. 2017. Т. 37. №. 3. С. 20-28.

Терепищий С. О. Сучасні освітні ландшафти. К.: Фенікс. 2016. 309 с.

Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики». Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 40, ст.527. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2411-17 (дата звернення 07.05.2018).

Бистрицький Є. Проект війни: від ідентичності до насильства. Філософська думка. 2015. №. 1. С. 61-74.

Артюшенко О. М. Українське суспільство в умовах гібридної війни. Гілея: науковий вісник. 2015. №. 102. С. 230-233.

Опубліковано
2018-12-03
Як цитувати
Костиря, І. О. (2018). РОЛЬ ТА МІСЦЕ КУЛЬТУРНОЇ ДИПЛОМАТІЇ У СИСТЕМІ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИХ ВІДНОСИН. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", 33, 141-146. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/politology/article/view/11826
Номер
Том 33 (2018): Питання політології
Розділ
ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

Авторські права та ліцензування.

Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії  Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.

Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:

  • не порушує  авторських прав інших осіб або організацій;
  • не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.

Автор передає редколегії права на:

  • публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
  • переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
  • розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).

Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
  4. Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
  • персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
  • web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
  • некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).