ТРАНСФОРМАЦІЇ ДЕМОКРАТИЧНОГО МЕТОДУ УПРАВЛІННЯ В ІНФОРМАЦІЙНУ ЕПОХУ

  • Т. Г. Комарова
  • Л. А. Тихонова
Ключові слова: інформаційне суспільство, політичний менеджмент, політичне управління, керованість, стихійність

Анотація

Розглядаються проблеми електоральної та ліберальної демократії, політичного менеджменту і політичного управління в умовах інформатизації і глобалізації сучасного суспільства. Автори аналізують виклики демократичному методу управління суспільством, які існують в інформаційну епоху. Досліджується співвіднесеність керованості та стихійності у політиці на сучасному етапі та фактори розвитку, в яких вони виражаються.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Шумпетер Й.А. Капіталізм, соціалізм і демократія / Й.А. Шумпетер; Пер. з англ. В. Ружицький, П. Таращук. – К.: Основи. – 1995. – 528 с.

Лукин А.В. Возможна ли другая демократия? / А.В. Лукин // Полис. – 2014. – №1. – С.10-19.

Лэйн Д. Мираж демократии / Д. Лэйн // Полис. – 2014. – № 6. – С.124-131.

Пшизова С.Н. Можно ли управлять демократией? / С.Н. Пшизова // Полис. – 2013. – №6. – С.37-45.

Пушкарева Г.В. Политический менеджмент в системе управленческих отношений современного общества / Г.В. Пушкарева // Вестник МГУ. Сер. Государственное управление. – 2005. – №3. – С.98-99.

Фісун О. Неопатримоніалізм проти демократії в Україні / Олександр Фісун // Віче. – 2008. – № 17. – С. 4-7.

Шаповаленко М.В. Политическое развитие современных переходных обществ: теоретические подходы и основные тенденции: Монография /М.В. Шаповаленко. – Х.: Изд-во Харьк. нац. ун-та внyтp. дел, 2007. – 340.
Опубліковано
2017-11-15
Як цитувати
Комарова, Т. Г., & Тихонова, Л. А. (2017). ТРАНСФОРМАЦІЇ ДЕМОКРАТИЧНОГО МЕТОДУ УПРАВЛІННЯ В ІНФОРМАЦІЙНУ ЕПОХУ. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", 31, 68-72. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/politology/article/view/9592
Номер
Том 31 (2017): Питання політології
Розділ
ДЕМОКРАТИЧНІ ІНСТИТУТИ ТА ПРОЦЕСИ

Авторські права та ліцензування.

Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії  Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.

Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:

  • не порушує  авторських прав інших осіб або організацій;
  • не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.

Автор передає редколегії права на:

  • публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
  • переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
  • розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).

Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
  4. Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
  • персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
  • web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
  • некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).