ДОСВІД АЗЕРБАЙДЖАНУ (1991-2026 рр.): УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ
Анотація
Аналізується досвід Азербайджану (1991-2026 рр.), на підставі чого формулюються уроки для сучасної України.
Особливий інтерес для України становить азербайджанський досвід не тільки тим, що політичні процеси цієї пострадянської країни частково подібні до трансформаційного процесу в Україні, а перш за все тим, що Азербайджан є однією з небагатьох держав, які спочатку програли війну, втратили власні території, а потім змогли консолідуватись, визначили головні принципи своєї зовнішньої та внутрішньої політики, завдяки яким змогли повернути втрачені території та успішно інтегрувати їх. Наразі Азербайджан перетворює свого історичного супротивника (Вірменію) на якщо не союзника, то принаймні на партнера.
Розглянуто такі особливості азербайджанського режиму Алієвих: жорстка консолідація влади; чітка інституційна координація, деполітизація силового сектору; ставка на ефективний розвиток національної економіки, що з часом дозволило створити сучасний ВПК та боєздатну армію; швидка інтеграція ветеранів у суспільство; у зовнішній політиці ставка на стратегічне зближення з Туреччиною як регіональним «центром сили» за збереження успішних напрацювань політики багатовекторності. Докладно проаналізовано, що саме з вищепереліченого і якою мірою може бути використано в Україні.
Зроблено висновок про неможливість механічного перенесення досвіду Азербайджану на українські реалії, однак він дозволяє виокремити низку таких важливих уроків, як: важливість правильно сформульованих стратегій відбудови та розвитку і високе значення послідовних багаторічних (подекуди навіть багатодесятирічних) дій щодо їх реалізації; необхідність інституційної консолідації; ефективна національна економіка та правильне управління наявними ресурсами; використання політики пам’яті як інструмента консолідації суспільства; обережне та вміле використання принципів багатовекторної зовнішньої політики при відсутності критичної залежності від будь-якого з сучасних «центрів сили».
У контексті поточної повномасштабної війни України з РФ, майбутньої післявоєнної трансформації та можливої в нової ескалації протистояння – ці уроки можуть стати основою для формування більш стійкої та ефективної моделі державного розвитку України.
Завантаження
Посилання
Waal de, Thomas. 2010. The Caucasus: an introduction. New York : Oxford University Press. URL: https://archive.org/details/caucasusintroduc0000dewa
Huseynov, Rizvan 2026. Azerbaijan's experience in creating an independent military-industrial complex can become a model for the restoration of Ukraine. FREEДОМ. 26.04.2026. URL: https://uatv.ua/uk/dosvid-azerbajdzhanu-u-stvorenni-nezalezhnogo-vpk-mozhe-staty-modellyu-dlya-vidnovlennya-ukrayiny-gusejnov/
Azerbaijani President Ilham Aliyev sees prospects in increased cooperation with Ukraine. 2026. Ukrinform. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/4116515-aliev-bacit-perspektivi-spivpraci-z-ukrainou-v-galuzi-opk-ta-energetici.html
Avdeev, O. 2024. Azerbaijan's Provision of Political and Social Issues in the Context of the Reintegration of the Deoccupied Territories of Karabakh: Conclusions for Ukraine. URL: https://analytics.intsecurity.org/azerbaijan-karabakh-lessons-for-ukraine/
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
