ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНА ІДЕНТИЧНОСТІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ РІВЕНЬ
Анотація
Аналізуються класичні та сучасні теорії ідентичності, такі як концепт самоідентичності Е. Гіденса, соціальної ідентичності І. Гофмана, нерефлексивної ідентичності М. Фуко, теорія політики визнання та соціальної уявленості Ч. Тейлора, концепція уявлених спільнот Б. Андерсона, «використання Іншого» та ексклюзивної ідентичності І. Ноймана.
За результатами аналізу визначені методологічні реперні точки для концептуалізації поняття ідентичності. Запропоновано розглядати феномен ідентичності в якості мультирівневого конструкту, а також розроблено принципи типологізації поняття ідентичності. Відповідно до цієї типологізації виділено онтологічний (особиста ідентичність) та соціальний (колективна ідентичність) виміри феномена. Зазначено, що особиста ідентичність, окрім того що безпосередньо пов’язана з емоціями, є результатом особистого досвіду індивіда. У той час як колективна ідентичність – феномен соціального рівня, уявне усвідомлення існування спільноти, яка поділяє спільні для індивіда інтереси/цінності. В якості типів особистої ідентичності проаналізовано рефлексивну, коли індивід питає себе «з ким я себе співвідношу/хочу співвідносити?», та нерефлексивну – індивід несвідомо відтворює певні практики, шаблони поведінки – форми феномена. В рамках колективної ідентичності запропоновано розрізняти ідентичність відповідно до інституційного рівня (регіональна/локальна або національна/державна), а також за атрибутами соціальної групи (етнічна, расова, мовна, гендерна тощо).
Наголошено на подальшій перспективі дослідження соціальної ідентичності саме крізь призму інституційного рівня. Зокрема, в якості важливого аспекту вивчення виділено таке дослідницьке питання: яким чином особливості відтворення певних формальних та неформальних практик впливають на формування та «оновлення»/реконстеляцію регіональної та національної ідентичностей.
Завантаження
Посилання
Фукуяма, Френсис. 2018. “Против политики идентичности”. URL: http://sg-sofia.com.ua/protiv-politiki-identichnosti-fukuyama
Sasse, Gwendolyn and Lackner, Alice. 2018. “War and identity: the case of the Donbas in Ukraine”. URL: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/1060586X.2018.1452209?scroll=top&needAccess=true
Giuliano, Elise. 2018. “Who supported separatism in Donbas? Ethnicity and popular opinion at the start of the Ukraine crisis”. URL: https://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/1060586X.2018.1447769?redirect=1
Работягова, Ірина і Кисельова, Валентина. 2016. “Гетерогенність пострадянського габітусу на прикладі збройного конфлікту Слов’янська: методологічні рамки дослідження”, Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна, серія “Питання політології”. Вип. 29: 99-103.
Горбатенко, Сергей. 2019. “Новые люди, старые силы: кого ведет в раду донецкая область”. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/na-donbas-obraly-prorosijskykh-politykiv/30069572.html
Бигунов, Денис. 2019. “Гомофобия выборов в Славянске”. URL: http://novosti.dn.ua/article/7394-gomofobyya-vyborov-v-slavyanske .
Giddens, Anthony. 1991. Modernity and Self-Identity: Self and Society in the Late Modern Age. Stanford: Stanford University Press.
Фуко, Мишель. 1996. Воля к истине: по ту сторону знания, власти и сексуальности. Работы разных лет. Москва: Касталь.
Фуко, Мишель. 2002. Интеллектуалы и власть: статьи и интервью, 1970–1984: В 3 частях. Москва: Праксис.
Андерсон, Бенедикт. 2016. Воображаемые сообщества. Размышления об стоках и распрост-ранении национализма. Москва: Кучково поле.
Taylor, Charles. 2004. Modern social imaginaries. Durham: Duke University Press.
Нойман, Ивэр. 2004. Использование “Другого”: Образы Востока в формировании европейских идентичностей. Москва: Новое издательство.
Тейлор, Чарльз. 2004. Мультикультуралізм і “Політика визнання”. Київ: Альтерпрес.
REFERENCES
Fukuiama F. 2018. “Against Identity Politics”, Strategic Group Sofia. URL: http://sg-sofia.com.ua/protiv-politiki-identichnosti-fukuyama (in Russian)
Sasse G., Lackner A. 2018. “War and identity: the case of the Donbas in Ukraine”. URL: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/1060586X.2018.1452209?scroll=top&needAccess=true
Giuliano E. 2018. “Who supported separatism in Donbas? Ethnicity and popular opinion at the start of the Ukraine crisis”. URL: https://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/1060586X.2018.1447769?redirect=1
Rabotiahova I., Kyselova V. 2016. “Heterogeneity of the post-Soviet habitus on example of the Slov’yansk armed conflict: a methodological framework for the study”, Visnyk KhNU Imeni V. N. Karazina Seriia “Pytannia Politolohii”. Вип. 29: 99-103. (in Ukrainian)
Horbatenko S. 2019. “New people, old powers: whom the Donetsk region leads to the Rada”. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/na-donbas-obraly-prorosijskykh-politykiv/30069572.html (in Russian)
Byhunov D. 2019. “Homophobia of elections in Slavyansk”. URL: http://novosti.dn.ua/article/7394-gomofobyya-vyborov-v-slavyanske (in Russian)
Giddens A. 1991. Modernity and Self-Identity: Self and Society in the Late Modern Age. Stanford: Stanford University Press.
Fuko M. 1996. The will to truth: beyond knowledge, power and sexuality. Works of different years. Moscow: Kastal. (in Russian)
Fuko M. 2002. Intellectuals and power: articles and interviews, 1970–1984: In 3 parts. Moscow: Praksys. (in Russian)
Anderson B. 2016. Imaginary community. Reflections on the origins and spread of nationalism. Moscow: Kuchkovo pole. (in Russian)
Taylor Ch. 2004. Modern social imaginaries. Durham: Duke University Press.
Noiman Y. 2004. Use of the “Other”: Images of the East in the formation of European identities. Moscow: Novoe izdatelstvo. (in Russian)
Teilor Ch. 2004. Multiculturalism and the “Politics of recognition”. Kyiv: Alterpres. (in Ukrainian)
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
