ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ ЯК ЧИННИК КОНСЕНСУСУ В РОЗКОЛОТОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Анотація
Розглядається механізм функціонування виборчої системи з точки зору сприйняття її у якості інституту консолідації розколотого суспільства. Акцентується увага на необхідності забезпечення консенсусу не лише на стадії прийняття політичних рішень представницькими органами влади, але й на етапі їх формування. За допомогою міждисциплінарної аналогії з засадами оцінки прийнятності функціонування судових органів за усталеною міжнародної практикою показується важливість аспекту консолідуючої комплектації легіслатур для стабілізації суспільства.
Завантаження
Посилання
Таагепера Р. Описание избирательных систем. URL: http://www.polisportal.ru/files/File/puvlication/Starie_publikacii_Polisa/T/1997-3-10-Taagepera_Shugart_Opisanie_izbiratelnix_sistem.pdf (дата звернення 28.12.2014).
Farrell D. Electoral systems: a comparative introduction. Palgrave, 2001. 241 p.
Попков Д. О. Неоднорідність як атрибут сучасного суспільства. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. «Питання політології». 2018. Вип. 32, (Чер 2018), С.27-34.
Сарторі Дж. Порівняльна конституційна інженерія: дослідження структур, мотивів і результатів.К.: АртЕк, 2001. 224 с.
Попков Д.О. Від суспільного розколу до загроз цілісності держави. Актуальные научные исследования в современном мире: материалы ХХХIV междунар. науч.конф. (г. Переяслав-Хмельницкий, 27.02.2018г.). Переяслав-Хмельницкий, 2018, С.108-117.
Рішення ЄСПЛ у справі «Волков проти України». URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/974_947/page2 (дата звернення 17.06.2018).
Біденко Ю.М. Демократичні інститути та громадянська толерантність як засіб консенсусного розв’язання конфліктів. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. «Питання політології». 2013. № 1091. С. 28-34.
Лейпхарт А. Со-общественная демократия. Полис. Политические исследования. 1992. № 2. С.86-89.
Brass, Paul R. 1991. Ethnic Conflict in Multiethnic Societies: The Consociational Solution and Its Critics. In Ethnicity and Nationalism: Theory and Comparison. New Delhi: Sage. 333-48.
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).