P. P. S. ОБВЕРСІЯ: ЧИ Є РЕАЛЬНА ЛЮДСЬКА ІСТОТА НАПИСАНОЮ?

  • Nataliia V. Zahurska Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна; м. Свободи, 6, Харків, 61022 http://orcid.org/0000-0001-5142-8064
Ключові слова: людська істота, обверсія, постпостскриптум, постпостмодерн

Анотація

У статті розглядається стан людської істоти в пост-постмодерних умовах, а також привертається увага до обверсії як однієї з версій постлюдської реальності в її поліверсії, що є «пишномовною». Обверсія розглядається як логічна й водночас динамічна фігура дис-ідентичності та не-присутності. Намагання з’ясувати, чи написано справжню людину, призводить до розгляду відносин реальної і письмової реальності, а також можливості постлюдського письма. Постлюдське письмо постає у треках, слідах, шрамах і пережитках (таких, як-от @, котре виступає ознакою того, що стає хв@статим). Пережитки, рудименти людини досліджуються через звернення до актуальних пост-постмодерних концепцій, як-от спекулятивний реалізм, спекулятивний постгуманізм, темна екологія тощо. У пост-постмодерному контексті досліджуються до/віра і добро/якісність на противагу надмірному постмодерному цитуванню й теоретизуванню. Отже, людина як пост-постскриптум стає водночас передмовою. У запропонованій статті розглядаються також такі вирішальні постмодерні проблеми, як ітерабельність і підпис, причому – у контингентному контексті, де іманентність самого проживання стає письмом у постцифровій, пост-Інтернет і пост-медіа протяжності у зв’язку з усвідомленням провалу технічного або навіть механічного як людського. Таке дослідження здійснюється на прикладі пост-постмодерної архітектури як іманентної просторово-часової контингентності – нав-колишнього о-точення людської істоти. У підсумку воно показує, як мінімалістський стиль у пост-постмодерній етиці та естетиці співвідноситься з обверсивним розгойдуванням (на відміну від бінарної опозиційної логіки). Отже, у статті осягається рух від людини до постлюдини як скриптора, що пише посткриптум, і далі – до пост-постлюдини як постскриптора, який пише пост-постскриптум (до) людської істоти, і фактично пише сам себе у своїй контингентній іманентності.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Nataliia V. Zahurska, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна; м. Свободи, 6, Харків, 61022

Докторка філософських наук, професорка кафедри теоретичної і практичної філософії імені професора Й. Б. Шада

Посилання

Boyle, C. (2018). Posthumanism as Postscript. In J. Alexander, J. Rhodes (Eds.), The Routledge Handbook of Digital Writing and Rhetoric (pp. 189–198). New York: Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315518497-19.

Boyle, C. (2016). Writing and Rhetoric and/as posthuman practice. College English, 78(6), 532–54.

Broekhuizen, F., Dawes, S., Mikelli, D., Wilde, P., & Hall, G. (2016, February 15). Just Because You Write about Posthumanism Doesn’t Mean You Aren’t a Liberal Humanist: An Interview with Gary Hall. Networking Knowledge: Journal of the MeCCSA Postgraduate Network, 9 (1). DOI: https://doi.org/10.31165/nk.2016.91.422.

De Clercq, R. (2014). Building Plans as Natural Symbols. Architecture Philosophy, 1(1), 59–80.

Hall, G. (2017). The Inhumanist Manifesto: Extended Play. Boulder: The Techne Lab.

Morey, S. (2015). Becoming T@iled. In S. I. Dobrin (Ed.), Writing Posthumanism, Posthuman Writing (pp. 133–154). Anderson, SC: Parlor Press.

Morton, T. (2017). Humankind: Solidarity with Nonhuman People. London, New York: Verso.

Senaldi, M. (2014). Obversione Media e Disintetità. Milan: Postmediabooks.

Turner, T. (1995). City as Landscape: A Post Post-modern View of Design and Planning. London: Taylor & Francis.

Weinstein, J., & Colebrook, C. (2017). Preface: Postscript On the Posthuman: Theorizing Beyond the Posthuman. In J. Weinstein & C. Colebrook (Eds.), Posthumous Life: Theorizing Beyond the Posthuman (pp. IX–XXXII). New York: Columbia University Press. DOI: https://doi.org/10.7312/wein17214.

Опубліковано
2020-06-30
Цитовано
0 статей
Як цитувати
Zahurska, N. (2020). P. P. S. ОБВЕРСІЯ: ЧИ Є РЕАЛЬНА ЛЮДСЬКА ІСТОТА НАПИСАНОЮ?. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії», (62), 8-14. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2020-62-1
Номер
Розділ
Статті

Найбільш популярні статті цього автора (авторів)